Мідокалм: інструкція із застосування таблеток 150 мг та їх аналоги

Мідокалм — м’язовий релаксант центральної дії. Забезпечує необхідне розслаблення м’язів і сприяє зняттю больового синдрому, при неврологічних захворюваннях опорно-рухового апарату.

Широко застосовується в медичній практиці, за рахунок мінімальних побічних ефектів і високою мірою активності.

Склад

Мідокалм складається з декількох речовин, які визначаються за принципом старшинства:

Форма випуску

Препарат випускається у картонній упаковці. У блістері міститься 10 таблеток, по 3 блістери в упаковці.

Мідокалм проводиться в двох фармацевтичних дозуваннях:

• 50 мг таблетка.
• 150 мг таблетка.

Фармакологічна дія

Основна дія Мидокалма — розслаблення гладких м’язів. Механізм дії основної речовини на організм недостатньо вивчено.

• Гальмує проходження нервового імпульсу по нейронних мереж спінальної дуги.
• Впливаючи на мембранний потенціал нервових клітин, робить негативний вплив на виникнення електричного збудження в рецепторах рухової активності.
• За рахунок дії на мембрану нейронів знижує активність вироблення медіаторів нервового імпульсу.
• Частково блокує роботу натрієвих і кальцієвих каналів, чим знижує потенціал дії електричного імпульсу.
• Біодоступність відносно низька — 20%. Їжа, збагачена тваринними жирами, збільшує його біодоступність у середньому до 100%.
• В основному всмоктується в тонкому кишечнику.
• Розпад препарату відбувається в печінці і нирках, до первинних метаболітів, які втрачають властивості активного речовини.
• На 99% виводиться ниркової системою.

Показання до застосування

Мідокалм використовується при багатьох захворюваннях, пов’язаних з ураженням поперечно-смугастої мускулатури. Прийом можливий у вигляді монотерапії і в комбінації з іншими препаратами.

Часті показання до застосування:

• Органічні захворювання центральної нервової системи, які супроводжуються підвищеним м’язовим тонусом (розсіяний склероз, бічний аміотрофічний склероз, міастенія).
• Захворювання опорно-рухового апарату з патологічним гіпертонусом м’язів і явищами контрактур суглобів (артрози та артропатії великих суглобів, спондилоартроз, остеохондроз з явищами дорсалгии).
• Стани після гострого порушення мозкового кровообігу, з м’язовим тонусом і явищами парезів або млявих паралічів (ішемічний інсульт, транзиторні ішемічні атаки, кардиоэмболический і атеротромботический інсульт).
• Спільне застосування при оклюзійних ураженнях судин (облітеруючий атеросклероз, облітеруючий ендартеріїт, хвороба Рейно).

Інструкція із застосування і режим дозування

Препарат застосовується перорально. Строго після їжі, запиваючи достатньою кількістю рідини. Розжовувати суворо заборонено.

• Дорослим та дітям після 14 років. Початкова доза — 50 мг 3 рази на день, 3 дні. Поступове збільшення дози на 50 мг кожні 3 дні до досягнення дозування 150 мг 3 рази на день.
  Курс лікування на максимальній дозі — 10 днів. Після курсу лікування дозування поступово знижує на 50 мг кожен день, до повної відміни препарату.
• Діти від 3 до 6 років. Використовується перорально із розрахунку добової дози 5 мг/кг ваги. Необхідно приймати 3 рази в день протягом 10 днів.
• Діти від 7 до 14 років. Перорально, дозування 4 мг/кг ваги в 3 прийоми за день.

Розрахунком дозування і режиму прийому повинен займатися лікар. Самостійний прийом не рекомендується

Побічні ефекти

При вивченні дії препарату на організм людини, не отримано даних про серйозні побічні ефекти.

Можливі:

• Нудота.
• Головний біль.
• Сухість у роті.
• Міопатія.
• Эпигастральные болю.
• Діарея, запор.

При появі небажаних ефектів необхідно припинити прийом препарату і звернутися до лікаря для перевірки симптоматичної терапії

Передозування

Даних про передозування не надходило. Гіпотетично можливий розвиток надмірної розслаблення м’язів з подальшим блокуванням дихального центру.

У разі передозування необхідно промити шлунок і проводити симптоматичну терапію. При частковій або повній блокуванні дихальної мускулатури, слід вирішити питання про термінове переведення людини на штучну вентиляцію легень.

Взаємодія з іншими лікарськими препаратами

Застосування Мидокалма можливо в поєднанні з іншими препаратами, але одночасний прийом з деякими засобами небажаний.

• Комбінація з бета-блокаторами підвищує концентрацію останніх у плазмі крові і збільшує силу і тривалість дії.
• Препарати, які використовуються для загальної анестезії, седативні і психотропні лікарські засоби, що посилюють ефект Мидокалма.
• Препарат не впливає на дію алкоголю, стосовно центральної нервової системи.
• Можливе застосування з загальними міорелаксантами, зі значним зниженням дозування Мидокалма.

Поєднання Мидокалма з іншими препаратами можливе лише з дозволу лікуючого лікаря та під його контролем

Особливі вказівки

• Зберігати в недостатньому для дітей місці.
• Не залишати під дією прямих сонячних променів.
• Не приймати без рекомендації та огляду лікаря.
• Дослідження впливу на здатність виконувати роботу, пов’язану з необхідністю концентрувати увагу не проводилося.
• Даних за неуважність уваги і дезорієнтацію не надходило.
• Необхідно дотримуватися обережності під час водіння транспорту і управлінні техніків.
• При виникненні небажаних побічних ефектів, негайно звернутися до лікаря.

Застосування в період виношування плоду та годування груддю

Не рекомендується для застосування вагітним і годуючим жінкам через відсутність клінічних досліджень

Аналоги

Мідокалм не має аналогів за активної речовини в складі. Можуть виступати інші препарати з материнської групи міорелаксантів.

Основні аналоги:

• Сирдалуд — надає локальний ефект, не впливаючи на гладку мускулатуру внутрішніх органів.
• Миолгин — має менш виражений ефект, так як основна його дія терморегуляторное.
• Баклофен — механізм дії, ідентичний Мидокалму, але є підвищений ризик виникнення побічних реакцій.

Необхідність застосування інших лікарських засобів повинно бути продиктовано суворими показаннями або з протипоказаннями та встановлюватися лікарем.

Протипоказання

Мідокалм має ряд протипоказань, які необхідно враховувати при прийнятті рішення про його застосування.

Основні протипоказання:

• Індивідуальна непереносимість компонентів препарату.
• Анафілактоїдні реакції та анафілактичний шок в анамнезі.
• Дитячий вік до 3 років.
• Міастенія.
• Міопатія Дюшена або Беккера.
• Сімейний спастичний параліч.
• Термінальні стани.
• Неможливість самостійного дихання, підключення до апарату штучного дихання.

Наявність протипоказань встановлюється лікарем і після обстеження, виноситься висновок про можливий прийом препарату. Мідокалм, знайшов своє застосування при багатьох стану і зарекомендував себе на фармацевтичному ринку, як надійний препарат.

Відсутність досліджень для можливості застосування під час вагітності і недостатнє розуміння його механізму дії, змушує задуматися про обмеження його застосування і подальшого вивчення активної речовини.

З точки зору доказової медицини він відноситься до класифікації препаратів з недостатньо доведеною ефективністю.