Травматологія        04 Вересня 2018        520         Коментарі Вимкнено до Метадон (наркотик) — наслідки, ознаки отруєння і передозування наркотиком, лікування метадонової залежності

Метадон (наркотик) — наслідки, ознаки отруєння і передозування наркотиком, лікування метадонової залежності

Зміст статті:

  • Опис синтетичного наркотику

  • Дія метадону на організм людини

  • Період дії наркотичної речовини

  • Ознаки вживання метадону

  • Симптоми передозування препаратом

  • Перша допомога і лікування отруєння

  • Наслідки вживання метадону

  • Метадонова залежність

  • Допомога при відміні препарату

Метадон – це синтетичний наркотичний анальгетик, що відноситься до групи опіоїдів. Метадон — що це таке? Буває від передозування препарату? Скільки тримається метадон в організмі? Про це та багато іншого ви прочитаєте у нашій статті.

Опис синтетичного наркотику

Метадон є синтетичним опиоидом з характерними для даної наркотичної групи, властивостями. Випускається під різними комерційними назвами. Найбільш відомі назви:

  • Гептадон;
  • Анадон;
  • Амідон;
  • Физентроп;
  • Долофин;
  • Фенадон.

У світовій практиці, препарат переважно використовується в рамках замісної терапії, що проводиться відносно наркоматів, які регулярно вживають класичні важкі наркотики, наприклад героїн.

ВООЗ класифікується його як психотерапевтичний лікарсько засіб, що використовується строго обмежена.

На території Росії метадон входить в особливий перелік ліків, які підлягають контролю і обмеження обігу.

Вперше, препарат був синтезований в 1937 році і тривалий період часу (аж до початку масової світової кампанії з протидії обігу і виробництву наркотичних речовин) застосовувався як сильний анальгетик з вираженим седативним ефектом, притому відпускався за простим рецептом лікаря.

Дія метадону на організм людини

Метадон відноситься до повним синтетичних агоністів опіоїдних рецепторів. Останні являють собою особливі регулятори, розташовані в головному і спинному мозку, шлунково-кишковому тракті і низку інших органів. Дані елементи управляються ЦНС і відповідають за рівень больових відчуттів, зв’язуючись з ендогенними або екзогенними лігандами.

При попаданні метадону в організм, він досить швидко абсорбується в системний кровотік, після чого так само оперативно з нього зникає, поширюючись у м’які тканини (процес займає в середньому близько 20-30 хвилин).

При терапевтичних дозах лікарський засіб діє переважно як анальгетик (протягом 5-6 годин) і виводиться повністю у середньому за 2-3 дні (залежно від особливостей метаболізму конкретного організму).

Слід зазначити, що при пероральному шляху введення (таблетована форма), метадон має відносно невелику біодоступність – лише близько 30 відсотків, тоді як парентеральная ін’єкція підвищує даний поріг аж до 98 відсотків.

Навіть при незначному перевищенні терапевтичної дози (10 мг чистого еквівалента метадону гідрохлориду) у пацієнта формується ряд специфічних симптомів – ейфорія, зниження рівня свідомості, відчуття тепла, сонливість, іноді пітливість, запаморочення та інші наркотичні ефекти.

Період дії наркотичної речовини

Терміни дії метадону і його виведення з організму істотно залежать не стільки від дозування лікарсько кошти, скільки від індивідуальних особливостей організму людини, що вживає препарат.

Після перорального або парентерального використання, діюча речовина швидко всмоктується в системний кровотік – максимальна концентрація метадону в крові спостерігається вже через 15 хвилин.

При цьому лікарський препарат стільки ж швидко переходить в м’які тканини – вже через кілька годин, сліди речовини неможливо виявити класичним біохімічних аналізів крові.

Схожі статтіМетадон (наркотик) — наслідки, ознаки отруєння і передозування наркотиком, лікування метадонової залежностіСимптоми передозування анальгіном і перша допомога при отравленииПередозировка героїном — симптоми, перша допомога та наслідки для человекаСимптомы і перша допомога при передозуванні марихуаною

Пік концентрації синтетичного опиоида в м’яких тканинах зазвичай спостерігається через 20-50 хвилин після вживання, а період напіввиведення в середньому займає 2-4 години. Більша частина метаболітів речовини виводиться нирками, невелика лише невеликий відсоток спостерігається в жовчі (це переважно метадон в незмінному вигляді, всього 6-9 відсотків).

За 8 годин з організму виводиться до ? препарату, а протягом доби виходить близько 90 відсотків залишкових метаболітів. Найдовше, метадон тримається в сечі: слідові кількості синтетичного опиода можна виявити аж до 100 годин після вживання.

Через 4-5 діб (це залежить від толерантності до речовини та особливості процесів індивідуального метаболізму) в організмі присутня лише ендогенний морфін (виробляється внутрішніми органами), що дозволять з максимальною достовірністю стверджувати, що метадон в даній ситуації напевно відсутня.

Ознаки вживання метадону

Основна симптоматика і всі ефекти, спостережувані в рамках вживання метадону в терапевтичних дозах або для отримання «кайфу» обумовлені впливом діючої речовини на опіоїдні рецептори.

Можливі прояви можуть включати в себе:

  • Активний аналгетичний ефект зі значним ослабленням і навіть повним зникненням больового синдрому будь-якої етіології;
  • Пригнічення кашльового, блювотного і дихального рефлексу;
  • Сонливість і загальна седація на рівні центральної нервової системи;
  • Поява почуття ейфорії, розслабленості;
  • Зниження температури тіла, уповільнення і ослаблення сечовипускання, роботи шлунково-кишкового тракту і всіх обмінних процесів в організмі;
  • Різноманітна негативна симптоматика, що включає в себе нудоту, блювання, алергічні реакції, сухість слизових оболонок, тремор верхніх і нижніх кінцівок;

  • Звуження зіниць.

Симптоми передозування препаратом

В рамках замісної терапії при постійному лікарському контролі, шанси на можливість утворення передозування метадоном зникаюче малі.

Однак у ряді випадків, даний препарат люди добувають нелегально і застосовують виключно для отримання «кайфу». Неправильно розрахована дозування може спричинити за собою формування ряду виражених патологічних симптомів.

Типові прояви передозування:

  • Значне пригнічення дихання. При важких формах передозування аж до асфіксії і повної зупинки відповідної діяльності означеної системи. Саме даний прояв найчастіше стає причиною летального результату при несвоєчасному надання першому допомоги людині, яка одержала передозування метадоном;
  • Набряк легенів. Може мати як кардиогенную, так і не кардиогенную природу, формується незалежно від придушення дихального рефлексу агоністом опіоїдних рецепторів;
  • Серцево-судинні патології. Від брадикардії і гіпотензії до повної зупинки серцевої діяльності;
  • Міоглобінурія і спазм сфінктера сечового міхура;
  • Множинні порушення свідомості;
  • Гостра ниркова недостатність як зворотна реакція синдрому ішемії тканин органу в рамках комплексної інтоксикації метадоном;
  • Судоми;
  • Кома.

Перша допомога і лікування отруєння

Наркотик метадон діє в організмі досить швидко – пік концентрації речовини в м’яких тканинах спостерігається вже через 1-2 години після вживання препарату. Цей факт значно обмежує потенційно можливий перелік доврачебных дій, спрямованих на стабілізацію стану пацієнта.

У всіх випадках передозування необхідно обов’язково викликати на місце події бригаду швидкої допомоги.

Медичні фахівці зможуть оперативно оцінити ступінь отруєння метадоном, стан людини і доставити його в токсикологічне або реанімаційне відділення найближчого стаціонару.

Можливі дії до приїзду швидкої допомоги:

  • Переміщення людини в горизонтальне положення набік;
  • Спостереження за життєвими показниками. Метадон (наркотик) — наслідки, ознаки отруєння і передозування наркотиком, лікування метадонової залежностіПри передозуванні опиодиами нерідко людина втрачає свідомість, у нього може западати мову, відбуватися захлебывание блювотними масами. У випадках важких токсикаций потерпілий не в змозі самостійно усунути вищеописані проблеми, і йому потрібна допомога сторонньої людини;
  • Ручна реанімація. При зупинці дихання або серцебиття необхідно переходити до непрямого масажу серця і штучного дихання, виконуючи заходи аж до стабілізації стану або ж приїзду медиків.

В рамках надання медичної допомоги проводиться:

  • Введення антидоту – налоксону, налтрексону або налмефена;
  • Зондове промивання шлунка та сифонні клізми;
  • Підключення до ШВЛ з інтубацією трахеї, установка водіїв ритму та інша реанімаційно-інструментальна підтримка (за необхідності);
  • Форсований діурез, гемодіаліз, крапельне введення фізрозчину та інші детоксикаційні процедури;
  • Консервативна терапія за життєвими показаннями, протекція органів і систем, відновлення організму після передозування шляхом нейтралізації абстинентного синдрому (від замісної терапії до ноотропів).

Наслідки вживання метадону

Метадон, використовуваних в рамках замісного лікування пацієнтів з сильною наркотичною залежністю зазвичай не викликає масових довгострокових патологічних наслідків, оскільки застосовується у суворо обмежених терапевтичних дозуваннях, що дозволяють плавно подолати фізичну залежність від «важких» наркотичних препаратів.

Однак у випадках вживання кошти як основного методу отримання «кайфу», постклінічні проблеми можуть супроводжувати метадонового наркомана впродовж років і навіть десятиліть.

Найбільш типові наслідки вживання метадону:

  • Стійка комплексна фізична та психологічна залежність. Метадон – це класичний синтетичний опіоїд, до якого формується звикання (правда, повільніше, ніж до героїну та інших заборонених речовин наркотичного спектру) при регулярному позанормований використанні;
  • Печінкова та ниркова недостатність. При постійному вживанні метадону і відсутності підтримуючої терапії – аж до стадії декомпенсації;

  • Патології дихальної та серцево-судинної системи поза рамками реактивного періоду дії препарату;
  • Органічні зміни ЦНС, аж до незворотних;
  • Зниження імунітету і розвиток різноманітних вторинних проблем – від бактеріальних інфекцій до остеопорозу.

Метадонова залежність

Як було сказано вище, регулярне вживання метадону, особливо в дозах, що перевищують терапевтичні, може викликати залежність.

Даний процес в контексті використання вищезазначеного препарату зазвичай розвивається повільніше, ніж у випадках вживання героїну, морфіну та інших повних агоністів опіоїдних рецепторів – толерантність до метадону з необхідністю збільшення його дозування розвивається протягом місяців, а не днів.

Сама залежність має подвійну природу:

  • Фізична. Проявляється абстинентним синдромом, більш відомим як метадонова ломка. Зазвичай триває від 5-6 днів до 1 місяця за умови відсутності нових випадків вживання наркотичної речовини;
  • Психологічна. Формується поза рамками абстинентного синдрому. Після успішного подолання «ломки» людина відчуває психологічний потяг з метою повторного отримання «кайфу». Дана проблема не має чітких часових рамок і залежить від стажу «наркомана» – чим вони більше, тим більше людина відчуває цей тип залежності. В окремих випадках тимчасові рамки повного позбавлення від тяги до метадону можуть варіюватися в межах від 5-6 місяців до декількох років.

Допомога при відміні препарату

Слід пам’ятати, що метадон є синтетичним опиоидом, повним агоністом опіатних рецепторів, а його вплив на організм в довгостроковій перспективі практично ідентично впливу морфіну.

При вживанні речовини з метою отримання ейфорії практично завжди перевищує рекомендована терапевтична доза даного лікарського засобу, відповідно створюються передумови до формування абстинентного синдрому, де-факто фізичної залежності, у народі званої «ломкою».

Даний патологічний процес умовно поділяють на декілька етапів:

  • Фаза 1. Розвиток соматовегетативних реакцій і психовегетативних симптомів у вигляді рясного сльозотечі, нежиті з чханням, розширення зіниць, пілоерекція, позіхання, почуття напруги, тривоги й незадоволеності.Вас зацікавить…
    Метадон (наркотик) — наслідки, ознаки отруєння і передозування наркотиком, лікування метадонової залежностіВиведення амфетаміну з організму людини Формується через 10-20 годин після скасування регулярного прийому метадону;
  • Фаза 2. Характеризується значним посиленням симптомів першої фази з розвитком дискомфорту у всіх м’язах, ознобу, відчуття жару, сильної пітливості. Часовий інтервал – 30-40 годин;
  • Фаза 3. Наростання попередніх симптомів, поява больового синдрому у м’яких тканинах спини, шиї, ніг, рук. Судоми, сильна напруженість, депресія, озлоблення, непереборне бажання вживання дози. Часовий інтервал – 40-60 годин;
  • Фаза 4. Всі попередні симптоми вже не наростають, однак періодично (але не регулярно) загасають і з’являються знову (хвилеподібно, кілька нападів протягом доби). Розвиваються виражені диспепсичні розлади – сильна діарея з тенезмами, нудота, блювота, болі в животі та епігастральній області. Часовий інтервал – від 70-80 годин після останнього прийому препарату аж до 10-30 діб (в залежності від індивідуальних особливостей організму, наркоманского «стажу» та інших факторів).

«Ломку» від метадону практично неможливо подолати самостійно в домашніх умовах – людина просто «зривається» і знаходить можливість знайти та використати нову дозу метадону, щоб нейтралізувати симптомакомплекс і отримати «кайф». Зістрибнути (злізти) з метадону допоможе кваліфікована допомога досвідчених наркологів і психотерапевтів.

Лікування метадонової залежності здійснюється наступними заходами:

  • Терапія реактивного періоду – зменшення адсорбції, прискорення виведення метадону, використання антидоту у вигляді антагоніста опіоїдних рецепторів;
  • Лікування героїнового психозу з седацією;
  • Комплексна нейромедиаторная і гормональна патогенетична терапія;
  • Психотерапевтична допомога та медико-психосоціальна реабілітація.