Травматологія        12 Листопада 2018        72         0

Легенева кровотеча — ознаки і невідкладна допомога, причини кровохаркання і методи лікування

Зміст статті:

  • Ступеня кровотечі

  • Причини патології

  • Симптоми легеневої кровотечі

  • Методи лікування негативного процесу

  • Перша допомога потерпілому

  • Медикаментозне лікування

  • Хірургічне лікування

  • Народні методи

  • Діагностичні заходи

  • Можливі наслідки

  • Профілактичні заходи

Легенева кровотеча – це надзвичайно небезпечна і гостра патологія, яка може викликатися цілим рядом захворювань і синдромів. Досить часто вона виступає прямою причиною летального результату при відсутності екстреної кваліфікованої медичної допомоги. Які захворювання легень можуть супроводжуватися легеневим кровотечею? Як правильно виявити цю патологію? Про це та багато іншого ви прочитаєте у нашій статті.

Ступеня кровотечі

У загальному випадку кровотеча умовно поділяється на три основні форми:

  • Легкий ступінь. Кількість виділюваної рідини не перевищує 100 мілілітрів;
  • Середня ступінь. Об’єм крові – до 500 мілілітрів;
  • Важка ступінь. Загальний рівень крововтрати перевищує 500 мілілітрів.

Незалежно від обставин і ступеня, при легеневій кровотечі необхідно обов’язково звернення до лікаря. У разі важкої форми патологічного процесу існує пряма загроза життю пацієнта.

Відповідно при тривалій відсутності бригади швидкої допомоги необхідно якомога швидше доставити людину самостійно у відділення інтенсивної терапії найближчого стаціонару на будь-якому доступному транспорті.

Досить часто у сучасній клінічній практиці використовується також термін кровохаркання. Кровохаркання відрізняється від кровотечі виключно кількістю виділеної крові, при цьому чіткого розмежування в даному контексті не існує.

Крововтрата може бути однаковою як при разовому кровотечі з виходом через дихальні шляхи і безпосередньо чистої крові і малими домішками, так і в рамках багаторазового процесу.

Хворий відкашлює в основній масі мокротиння з невеликими прожилками крові, але при цьому кількісно втрата біологічної рідини порівнянна. Проаналізувавши вищесказане інформацію можна стверджувати, що кровохаркання є легким ступенем кровотечі, або ж хронічної його формою, викликаної тривалим розвитком низки системних захворювань або ж синдромів.

Причини патології

Існує досить велика кількість причин, через які в людину може формуватися кровохаркання або легенева кровотеча будь-якій стадії. До найбільш типовим відносять різні деструктивні форми туберкульозу, абсцеси, гангрени, пухлинні процеси на термінальних стадіях, а також грибкові інфекції в окресленої локалізації.

Як показує практика, до 60% даної патології виступають наслідком різноманітних форм туберкульозного процесу. Особливо актуальні в даному контексті циротичні, фіброзно-кавернозні та інфільтративні його форми. Крім туберкульозу, кровохаркання і легенева кровотеча може виникнути при:

  • Пухлини ендокринного характеру. Найчастіше діагностується карціноід бронхів;
  • Наявність стороннього тіла в тканинах легенів або ж просвіті бронхів;
  • Омертвіння відповідних структур з-за тривалого кисневого голодування;
  • Бронхоектатична хвороба у запущеній стадії з фоновим розвитком хронічного кашльового синдрому;
  • Ендометріоз. Цей патологічний процесу досить рідкісний і являє собою міграцію клітин внутрішнього шару матки в грудну порожнину жінки, в результаті чого на початку менструального циклу у представниць прекрасної статі спостерігається легенева кровотеча;
  • Закриті механічні травми бронхіального дерева і легень;
  • Прорив аневризми аорти в лівий головний бронх;
  • Постопераційні кровотеча у вигляді ускладнення при недостатньо якісно накладених швах в позначених вокализациях або недотримання постільного режиму, інше;
  • Синдроми Вегенера і Гудпасчера. Перший являє собою комплексне аутоімунне запалення судинних стінок бронхів і легенів, а другий – відторгнення нормальних клітин легеневих альвеол власним імунітетом.

Симптоми легеневої кровотечі

Безпосередньо патологічних процес може початися з незначного кровохаркання, так і раптово, з високим ступенем інтенсивності, при цьому сама рідка субстанція було цього або під темною, виділяється через рот або ніс.

Також варто відзначити, що кровотеча може формуватися цівкою або поштовхами при судорожному скорочення діафрагми, а сама біологічна рідина бути присутніми як у чистому вигляді, так і з піною або ж в поєднанні з мокротою.

Виходить у дихальні шляхи кров, при легеневій кровотечі, як правило, не згортається – наявність мелены зазвичай свідчить про інше тип патологічного процесу, пов’язаного з шлунково-кишковими проблемами.

Безпосередньо після появи кровотечі формуються також загальні ознаки патології:

  • Блідість шкірних покривів, потемніння склер очей;
  • Почастішання пульсу, тахікардія, зниження артеріального тиску;
  • Загальна слабкість, часто з запамороченням і загальмованістю;
  • Інші прояви.

Варто відзначити, що при раку і туберкульозі легенева кровотеча зазвичай незначні, проявляється епізодично, носять змащений характер, що зумовлене хронічним характером подібних патологій. У всіх інших ситуаціях легеневі кровотечі переважно гострі.

Методи лікування негативного процесу

У переважній більшості випадків легенева кровотеча є надзвичайно гострою і небезпечною для життя патологією, тому в обов’язковому порядку вимагає госпіталізація потерпілого до найближчого відділення інтенсивної терапії при стаціонарі.

У разі наявності симптомів кровотечі слід негайно викликати на місце події або додому бригаду швидкої допомоги, після чого надати людині необхідну та безпечну для нього допомогу.

Слід розуміти, що на відміну від зовнішніх кровотеч, які можна достатньо ефективно купірувати ще до приїзду медиків, можливості відповідних дій щодо легеневих форм негативного процесу надзвичайно обмежені – вся екстрена та подальша терапія проводиться тільки кваліфікованими лікарями в лікарні.

Перша допомога потерпілому

До приїзду швидкої допомоги необхідно надати першу (долікарську) допомогу при легеневій кровотечі за наступною схемою:

  • Правильне положення тіла потерпілого. Людину потрібно посадити на стілець, при цьому голова і тіло трохи нахилене вперед, Легенева кровотеча — ознаки і невідкладна допомога, причини кровохаркання і методи лікуванняголова не повинна бути закинута, що дозволяє уникнути асфіксії не дасть захлинутися кров’ю. При відсутності можливості сидіння у потерпілого потрібно покласти в горизонтальній площині таким чином, щоб основна площину дотику лежала в області ушкодженого легкого – таким чином, частково пережимає судини, вени або артерії, а також кров не перетікає в здорове легке. Голова при подібному становищі повернута на бік;
  • Заборона на будь-яку активність. Людину потрібно заспокоїти не давати йому рухатися, розмовляти, вживати їжу або пити;
  • Прикладання холоду. У локалізацію потенційно можливого місця пошкодження прикладається міхур з льодом, відповідна грілка або ж пляшка з холодною водою. Дана процедура дозволяє здійснити спазмування дрібних судин і знизити крововтрату. Холод накладати 15 хвилин з 5-хвилинними отдыхами, щоб не допустити переохолодження шкірних покровів і м’яких тканин.

Алгоритм дій по наданню невідкладної (медичної) допомоги при легеневій кровотечі дивіться на відео:

Медикаментозне лікування

У загальному випадку медикаментозне лікування не застосовуються як самостійний метод терапії при середніх і важких формах патології. Лише у випадках легких ступенів відповідного патологічного процесу використання одних лише медикаментів виправдано і може стати дієвим заходом щодо розвитку проблеми.

Основним напрямком фармакологічної методики є ін’єкційне введення гіпотензивних препаратів, що викликають відповідне зниження систолічного артеріального тиску. У такому разі його рівень не просто нормалізується, а створює передумови до поліпшення фізіологічного тромбозу і припиненню кровотечі.

При цьому, як показує практика, використання тромбогенных препаратів не є в даному випадку виправданим, оскільки гостра форма патологічного процесу досить швидко прогресує і видозмінюється, в результаті чого можна отримати неконтрольовану реакцію і летальний результат, зокрема на тлі блискавичного розвитку інфаркту або інсульту, а також індукованого тромбозу великих артерій.

Хірургічне лікування

У випадках середніх і важких форм можуть використовуватися термінова або екстрена операція. Класична стандартна хірургія включає в себе висічення фрагмента легкого, в якому знаходиться уражену ділянку з джерелом кровотечі.

Рідше, наприклад, у випадках туберкульозного ураження, проводиться пережимка артерії, закупорка бронха, торакопластика з фоновим введенням свіжозамороженої плазми, еритроцитарної маси, цільної крові, сольових розчинів, антибактеріальних препаратів для попередження аспіраційної пневмонії і так далі.

У сучасній хірургії відходять від радикального і занадто травматичної лікування в рамках оперативного втручання, найчастіше використовується методики ендоскопії, рентген-ендоваскулярні процедури. Лише в особливо важких випадках єдиним варіантом стає повноцінна хірургічна операція.

Народні методи

Незважаючи на те, що народна медицина пропонує всім бажаючим сотні найрізноманітніших рецептів ефективного протидії легеневих кровотеч, використовувати їх у разі тяжких або середніх ступенів даної патології абсолютно заборонено.

Навіть при легкій формі проблеми, яка передбачає можливе лікування амбулаторно під наглядом лікаря, використання будь-яких рецептів народної медицини потрібно в обов’язковому порядку узгоджуватися профільним фахівцем.

Більш того самолікування, також заміна відповідної необхідної медичної терапії на народну також не допускається. Підсумувавши вищесказане можна стверджувати, що використання відповідних вищеописаних методик раціонально лише після подолання найбільш гострого етапу захворювання і тільки в рамках доповнення до заходів реабілітаційного характеру.

Найбільш відомі рецепти:

  • Збір 1. Необхідно взяти в рівних пропорціях по 20 грам буквиці, квіток безсмертника, кори дуба, гірчака перцевого, кропиви дводомної, кореневища родовика, кори білої верби та м’яти перцевої. Слід змішати ці компоненти в єдину масу і залити двома склянками окропу, після чого дати настоятися протягом півгодини. Засіб проціджують і вживають за 4 прийоми протягом доби не раніше, ніж за 30 хвилин до кожного вживання їжі;
  • Збір 2. 5 грам горця зміїного слід змішати з однією чайною ложкою насіння льону, після чого залити обидва компоненти склянкою окропу і поставити доходити на повільний вогонь протягом 5 хвилин. Відвар охолоджується до кімнатної температури, проціджують і вживають по одній столовій ложці кожні 2 години протягом доби;

Легенева кровотеча — ознаки і невідкладна допомога, причини кровохаркання і методи лікування

  • Збір 3. Одну столову ложку сухої трави пастуша сумка слід залити однією склянкою окропу. Додатково гріти на вогні не потрібно: досить настояти його протягом однієї години, загорнувши в ковдру. По закінченню вказаного часу рідину проціджують і вживають по одній столовій ложці 4 рази на день за 20 хвилин до їжі;
  • Збір 4. Візьміть в рівних пропорціях по дві столові ложки манжетки, листя ожини і котячої лапки дводомної. Змішайте інгредієнти і залийте одним літром окропу, обгорнувши каструлю ковдрою. Дайте рідини настоятися протягом 2 годин. Процідіть засіб і вживайте по половині склянки 5 разів протягом доби за півгодини до їжі.

Діагностичні заходи

Будь-яка людина, навіть не має профільної медичної освіти може легко зафіксувати наявність легеневого кровотечі. Проте в десятки разів складніше встановити справжню причину його розвитку, а також джерело відповідної патології.

В рамках здійснення комплексної діагностики застосовуються наступні заходи:

  • Первинний прийом пацієнта. Фіксується факт негативного процесу, суб’єктивні скарги пацієнта, також збирається анамнез, який включає в себе всі обставини розвитку проблеми, наявність в історії хвороби захворювань органів дихання, а також серцево-судинної і кровоносної системи. Крім цього позначається можливу наявність професійних захворювань, а також фактори спадковості;
  • Диференціальне дослідження. Як доповнення до первинних дій рекомендується диференціювати легенева кровотеча з шлунково-кишковим. У контексті цієї проблеми, виявляється можлива хімічна реакція: для першого випадку вона нейтральна або лужна, а в другому – виключно кисла. При шлунково-кишкових кровотечах спостерігається, мелена, в структурі секрету присутні домішки шлункового соку, частинок їжі і так далі, у той час як легеневі кровотечі в основному містять в крові лише слину, бронхіальний секрет і слиз.
  • Інструментальна діагностика. У переважній більшості випадків для проведення екстреного дослідження використовується рентгенографія в 2 проекціях, бронхоскопія, також комп’ютерна томографія, часто в сукупності, особливо якщо вогнище патологічного процесу явно не виявляється.

Можливі наслідки

Легенева кровотеча в переважній більшості випадків призводить до широкого спектру досить важких наслідків. При цьому ряд ускладнень є миттєвими, окремі фактори дають про себе знати вже в середньостроковій перспективі.

Найбільш типові патології:

  • Асфіксія через накопичення крові в дихальних шляхах, яке тягне за собою порушення обмінних процесів, позбавлення забезпечення тканин киснем і летальний результат при ненаданні екстреної медичної допомоги;
  • Легенево-серцева недостатність довгостроковій перспективі;
  • Пневмонія аспіраційного типу в середньостроковій перспективі;
  • Розвиток системних гнійних процесів з розмноженням інфекційних агентів на згустках крові, які залишаються в дихальних шляхах. Фінальна стадія цього процесу — це генералізоване інфекційне ураження всього організму або ж сепсис.

Профілактичні заходи

Специфічних профілактичних заходів, спрямованих проти розвитку даного патологічного процесу в легенях не існує, оскільки цей симптом формується як наслідок широкого спектру захворювань. У загальному випадку рекомендується:

  • Своєчасне лікування будь-яких бронхолегеневих захворювань;
  • Регулярний прийом вітамінно-мінеральних комплексів в осінньо-зимовий період, здійснення загартовування, помірні фізичні навантаження та інші заходи, спрямовані на зміцнення місцевого та загального імунітету;
  • Відмова від шкідливих звичок. Основну небезпеку представляє тютюнопаління, алкоголізм і вживання наркотиків через дихальні шляхи;
  • Регулярне проходження медичних оглядів, проведення флюорографії та інших необхідних заходів системного контролю за станом організму в цілому і окремих його елементів зокрема.