Латеральний епікондиліт ліктьового суглоба — патологія тканин, що характеризується сильним запальним процесом. Це порушення провокується постійними фізичними перевантаженнями або розтягування сухожиль.
Найчастіше хвороба протікає в легкій формі, тому пацієнти не звертаються за допомогою до клініки. Однак якщо захворювання буде в занедбаному стані, воно може супроводжуватися інтенсивними хворобливими відчуттями, і позбутися від нього можна буде тільки за допомогою досвідченого фахівця.
Латеральний епікондиліт ліктьового суглоба — характеристика
Латеральний епікондиліт — одне з найпоширеніших розладів опорно-рухового апарату. Воно характеризується порушенням цілісності тканин в районі ліктьового суглоба, самого сухожилля або окістя.
Іноді уражається і шилоподібний відросток променевої кістки, що може призвести до розвитку інших порушень, наприклад, стилоидита. Медики поділяють цю патологію на зовнішню (латеральну) і внутрішню (медіальну).
Перший тип захворювання зустрічається в 6 разів частіше вражає в основному чоловіків. Розлад зазвичай проявляється у віці від 35 до 60 років, і зазвичай спостерігається у людей, чия робота пов’язана з повторенням однакових рухів (спортсмени, будівельники, музиканти, водії).
Причини захворювання
Причини епіконділіта можуть бути найрізноманітнішими, але найчастіше в ролі першоджерела виступають підвищені фізичні навантаження.
Медики стверджують, що дане захворювання може бути викликано наступними факторами:
- специфіка роботи;
- отримання регулярних мікротравм ліктьового суглоба;
- погіршення кровотоку;
- постійна перевантаження суглоба (при підвищених спортивних навантаженнях);
- наявність таких захворювань, як остеохондроз шийного або грудного відділу хребта або остеопороз;
- наявність плечелопаточного періартриту;
- вроджена слабкість зв’язок в ліктях.
Симптоми
Ознаки цієї недуги розвиваються поступово, зазвичай на початковому етапі пацієнти відчувають тільки легкий дискомфорт при навантаженні на уражену кінцівку.
Коли хвороба почне розвиватися, болі будуть виникати навіть у стані спокою, на кінцевій стадії людина постійно буде страждати від різких простреливающих болів в області ліктя.
У рідкісних випадках хворобливі відчуття можуть бути настільки сильними, що пацієнт навіть не зможе підняти ложку або чашку.
Основні ознаки латерального епіконділіта:
- поява спонтанних ріжучих болів в області ліктя, які з часом будуть переходити в ниючі;
- посилення хворобливих відчуттів при фізичному навантаженні на м’язи передпліччя або сам лікоть;
- поступове слабшання зовнішніх розгинальних м’язів.
Візьміть на замітку! При виникненні подібної симптоматики необхідно негайно записатися на консультацію до ортопеда. Саме своєчасна постановка правильного діагнозу збільшує шанси на легке позбавлення від недуги
Діагностика
Лікар починає діагностику латерального епіконділіта ліктьового суглоба зі збору анамнезу та фізичного обстеження пацієнта.
Фахівцю необхідно буде виявити, як саме почав розвиватися недуга, і від болю якого характеру страждає пацієнт.
Крім того, необхідно буде провести певні функціональні та рухові тести, які допоможуть визначити місце ураження ліктя.
Оскільки ця хвороба симптоматикою може нагадувати інші патології, для уточнення діагнозу проводять додаткові дослідження:
- Рентген. За допомогою знімка фахівець зможе розглянути, яка саме область ліктя травмована. Крім того, він покаже, травмований чи надвиросток плеча і не відклалися в ньому солі кальцію;
- Ультразвукове дослідження. Допомагає виявити ознаки дегенерації сполучних тканин сухожилля і показує стан м’яких тканин;
- МРТ. Цей метод діагностики є найдієвішим, за допомогою магнітних хвиль можна виявити ступінь ураження і вид запального процесу;
- Функціональні проби на рухливість суглоба. Підтверджують або спростовують наявність запального процесу.
Подібні тести також допомагають фахівцю відрізнити латеральний епікондиліт від інших патологій, які проявляються схожим чином:
- сильний забій м’яких тканин;
- тріщина шилоподібного відростка;
- синдром гіпермобільності суглобів;
- перелом надвиростка;
- артрит;
- затискання ліктьового або серединного нерва;
- асептичний некроз;
- * ревматоїдне травмування суглобів.
Лікування
Для того щоб уникнути небажаних ускладнень, лікуванням латерального епіконділіта повинен займатися тільки досвідчений фахівець, причому підхід повинен бути комплексним.
Якщо патологія не буде знаходитися в занедбаному стані, позитивного ефекту можна досягти шляхом прийому сучасних медикаментів і фізіотерапії.
Основними завданнями лікаря є:
- позбавити пацієнта від больових відчуттів в ураженому суглобі;
- нормалізувати кровообіг;
- повернути пацієнтові здатність нормально рухати ліктем.
Яка саме методика лікування буде обрано, залежить від стадії захворювання та локалізації запалення
Медикаментозно
Така методика лікування є досить дієвою, ось що зазвичай вона в себе включає:
- Використання спеціальних мазей і гелів зовнішнього застосування, які допомагають зменшити больові відчуття і активно борються із запаленням;
- Застосування компресів на основі 50% розчину Димексид. Це ліки дуже часто призначається при таких розладах опорно-рухового апарату.
Пацієнту необхідно змочити в рідині ганчір’яну серветку і прикласти її до ураженого суглобу. Зверху лікоть обмотується поліетиленом і бавовняною тканиною. Час дії компресу — близько години, робити його рекомендується щодня; - Прийом таблеток і антибіотиків. Який саме препарат буде призначений, сказати неможливо, оскільки фахівець виписує його виходячи з індивідуальних особливостей організму пацієнта;
- Ін’єкції знеболюючих препаратів. Призначаються в крайніх випадках.
Візьміть на замітку! Медикаментозне лікування допомагає усунути хворобливі відчуття і саме захворювання лише на початкових стадіях його виникнення
Фізіотерапія
Також є невід’ємною складовою лікування цієї недуги. За допомогою фізіотерапії можна впливати саме на травмовану область ліктя, що дозволяє усунути запалення і поліпшити кровообіг.
Пацієнтам найчастіше призначаються наступні процедури:
- імпульсна магнітотерапія;
- електрофорез;
- кріотерапія;
- ударно-хвильова терапія;
- парафінові аплікації.
Хірургічно
При латеральному епікондиліт хірургічне втручання застосовується вкрай рідко. Зазвичай це відбувається лише в тих випадках, коли патологія знаходиться в дуже занедбаному стані, і медикаментозне лікування виявляється неефективним.
Пацієнту можуть призначити проведення наступних методик:
- подовження сухожилля;
- розсічення сухожилля в місці його прикріплення до кістки;
- артроскопическое вплив.
ЛФК
Лікувальна фізкультура дотепер не втрачає своєї актуальності, фахівці активно призначають для лікування різних патологій.
Подібні вправи повинні виконуватися тільки під суворим контролем лікаря, робити їх рекомендується щодня.
Курс такої гімнастики зазвичай триває кілька місяців. Єдине протипоказання до виконання такого комплексу — наявність хворобливих відчуттів в ході виконання вправ.
Народними засобами
Незважаючи на те, що сьогодні можна знайти багато народних методів лікування даного розладу, більшість пацієнтів віддаю перевагу іншим методикам, оскільки позитивний ефект від них настає значно швидше.
Що ж стосується народних засобів усунення хвороби, то дуже непогано зарекомендували себе:
- Компреси з блакитною глиною. Її треба буде розвести окропом в однакових пропорціях, а після того як суміш охолоне, рівномірно розподілити його по ураженого ліктя.
Після цього лікоть потрібно обмотати марлею. Компрес знімається не раніше, ніж через годину; - Зелений чай. На його основі треба буде приготувати кубики льоду і прикладати їх по декілька разів на день до хворої руці;
- Часникові компреси. Кілька часточок часнику гарненько подрібнюються, отриманий сік з м’якоттю змішується з оливковою олією (в однакових пропорціях). В отриманій рідини потрібно змочити марлю і прикласти її до хворої ділянки на півгодини.
Реабілітація
Після того, як лікування буде завершено, пацієнту рекомендується пройти курс спеціального масажу, який полегшить період реабілітації та допоможе уникнути подальших ускладнень.
Крім того, в перші кілька місяців лікарі настійно рекомендують носити спеціальні фіксуючі пов’язки, які будуть контролювати руху суглоба і допоможуть уникнути перевантажень.
Профілактика
Не допустити розвитку цієї патології допоможуть наступні заходи:
- Під час спортивних тренувань необхідно дотримувати техніку виконання прийомів і вправ;
- Перед будь-яким видом фізичної активності рекомендується робити гімнастику;
- При отриманні мікротравм суглобів потрібно відмовитися від фізичної активності до повного відновлення, а також носити еластичний бинт;
- Намагатися уникати одноманітних рухів, які перевантажують суглоб.
При грамотному підході лікування латерального епіконділіта не займе багато часу, особливо якщо хвороба виявлена вчасно. Але в будь-якому разі, набагато розумніше буде дотримуватися заходів профілактики і намагатися уникати підвищених навантажень, а не займатися усуненням патології.
