Корекція перелому ребер: методи фіксації та лікування пошкодження

Корекція переломів ребер – є окремим і дуже важливим напрямком у травматології.

У травматології окремим напрямом є корекція перелому ребер. Подібні травми часто пов’язані з ризиками пошкодження внутрішніх органів, а тому потребують особливої уваги і ґрунтовного підходу в лікуванні. Розглянемо це питання більш докладно.

Зміст статті

• Особливості травми
  • Симптоми
  • Наслідки та ризики
• Методи корекції
  • Прості методики
  • Хірургічний остеосинтез
• Принципи подальшого лікування
  • Лікарська терапія
  • Допоміжні процедури

Особливості травми

Для початку слід краще вникнути в опис перелому ребра. Така травма виникає при впливі на область грудної клітини в будь-якої з проекцій.

Ребра є основною складовою грудного скелета. Вони захищають легені, серце та інші не менш важливі внутрішні органи.

Однак при сильному ударі, здавленні або падінні кістки не витримують навантаження і відбувається порушення їх цілісності. Тоді захист може зіграти проти людини і стати причиною пошкодження м’яких тканин та органів.

Перелом ребер може вийти в результаті ДТП.

Нерідко подібні травми відбуваються після моменту перелому, наприклад, при неправильному транспортуванні потерпілого в лікарню. У деяких випадках відбувається істотне зміщення відламків.

Все це вимагає корекції, методи якої підбираються в залежності від ступеня тяжкості травми. Правильне лікування здатне усунути саме пошкодження та його супутні наслідки.

Симптоми

Незначні удари в грудну клітку можуть проявитися тимчасовими больовими відчуттями і синцями. На відміну від ударів, переломи мають яскраву симптоматику.

Основними ознаками такої травми є:

• біль в області пошкодження, що поширюється на сусідні зони;
• набряклість м’яких тканин;
• зміна кольору шкіри блідий або багряно-синій;
• задишка;
• труднощі в русі грудної клітки на вдиху;
• кашель;
• порушення серцевого ритму;
• при пальпації чутний хрускіт кісткових відламків (кісткова крепітація).

Відкриті переломи ускладнюються тим, що є кровоточива рана, збільшується ризик інфікування пошкодженої області. У деяких випадках може проглядатися стирчить назовні уламок реберної кістки.

Терапія при переломі ребер орієнтована не тільки на стимуляцію регенеративних процесів, але і на усунення неприємних симптомів. Особливо це стосується больових проявів і порушень роботи легенів.

Наслідки та ризики

Одними больовими симптомами травма не обмежується. Пошкодження ребер небезпечні тим, що вони досить часто провокують розвиток ускладнень. Більшість з них пов’язані з дихальною функцією організму.

При порушенні цілісності кістки виникають серйозні обмеження в русі грудною кліткою. Легені не можуть розкритися на повну, тканини не доотримують кисень, а уламки ребер можуть пошкодити оболонки органів і важливі кровоносні судини.

В результаті можуть розвинутися такі патології:

• застійна пневмонія;
• пневмоторакс;
• гемоторакс;
• плевропульмональний шок;
• внутрішня кровотеча;
• блокада серця в оболонці перикарда;
• гостра дихальна недостатність;
• підшкірна емфізема.

Трохи менш небезпечний перелом ребер спини. Ця ділянка не бере участь у дихальному процесі, на нього виявляється набагато менша навантаження. Однак існують ризики, пов’язані з супутнім ушкодженням хребетного стовпа, прилеглих нервових стовбурів і судин, а також спинного мозку.

Методи корекції

Незалежно від ступеня тяжкості травми, потерпілому необхідна госпіталізація при переломі ребер. Тому в першу чергу необхідно викликати «швидку допомогу», а потім надавати допомогу у вигляді тимчасової іммобілізації та знеболювання.

Проста людина не завжди здатний надати правильну допомогу, іноді неграмотні дії завдають більше шкоди, ніж користі, тому потрібно прискорити приїзд професійних медиків.

При нещасних випадках і ДТП необхідно викликати «швидку».

Для усунення наслідків травми та запобігання ускладнень застосовуються різноманітні методи корекції переломів.

Для пошкоджень ребер актуальні такі підходи:

При одиночних переломах фіксація не потрібна. При одиничних неускладнених переломах хворий може вільно пересуватися без ризику зміщення відламків. Бинтовая пов’язка

Бинтовая пов’язка використовується при множинних неускладнених переломах. Торс перев’язується на видиху широким бинтом спіральним методом за типом «портупеї» або перехресним. Корсет

Корсети використовують для транспортування хворих з множинними переломами ребер з підозрою на ускладнення травми. Використовуються спеціальні еластичні пов’язки і жорсткі ортези. Переважно їх застосовують для транспортної іммобілізації. Кинезиотейпирование

Кинезитейприрование використовують для запобігання ускладненням травми, наприклад, пневмотораксу або зміщення кістки. На пошкоджену зону наклеюють бавовняні широкі пластирі. Схема їх накладення підбирається індивідуально, залежно від типу травми. Экстраплевральная фіксація Паниотова

Экстраплевральную фіксацію використовують при складних поєднаних травмах. Виробляється введення в грудну порожнину троакара для фіксації флотуючого уламка до пластикової пластини. Интраплевральный остеосинтез Голобородько

Интраплевральный остеосинтез застосовують при окончатом переломі. Окончатый перелом фіксується до пластини шляхом підшивання до неї шкіри, підшкірної клітковини і міжреберних м’язів. Экстрамедуллярный остеосинтез спицями Кіршнера

Экстрамедуллярный остеосинтез використовують при переломах зі зміщенням. Спиця згинається за формою ребра і фіксується до його уламкам з допомогою скоб. Позавогнищевий остеосинтез

Позавогнищевий остеосинтез застосовують для фіксації відламків кістки при переломах ребер. Флотуючий уламок фіксується двома парами перехрещених спиць Кіршнера до стабілізованою або неушкодженим кісток. Зшиваючі апарати СГР-20 і СРКЧ-22

До використанню зшивальних апаратів зараз вдаються дуже рідко. Застарілі способи экстраплеврального остеосинтезу за допомогою скоб і пластин. Скелетне витяжіння

На етапі відновлення при важких травмах грудної клітини використовують скелетне витяжіння. Уламки ребер і грудини підхоплюються щипцями та іншими фіксаторами, щоб закріпити їх положення і полегшити дихання хворого.

Прості методики

При неускладнених переломах використовують прості методи корекції. Вони мають на увазі легку фіксацію пошкодженої зони з допомогою бинтування, еластичних пов’язок, спеціальних пластирів.

Їх переваги:

• доступна ціна;
• простота;
• мінімізація ризиків;
• мінімальне обмеження рухової здатності пацієнта.

Кращим методом вважається тейпування при переломі ребер. Пластирі забезпечують м’яку стабілізацію пошкодженої області і знімають навантаження, звільняючи дихання. Тейпи наклеюються на шкіру з перехресним з’єднанням і незначним натягом. Схема накладення кинезиотейпов підбирається у відповідності з локалізацією і типом травми.

За стандартною схемою використовують два відрізка пластиру, один кінець яких розрізаний на 4 — 5 смужок. Цілісний хвіст наклеюється зі сторони грудей і пахвової западини, а тонкі кінці натягаються в напрямку до пахових лімфатичних вузлів і лягають навхрест відносно один одного.

Хірургічний остеосинтез

При наявності зсувів, осколків і флотірующіх елементів, лікар призначається хірургічну корекцію перелому. Для цього використовуються різноманітні шини, що фіксують пластини, скоби, спиці і гвинти.

Деякі з них встановлюються тимчасово, інші повністю обростають кістковою тканиною і залишаються в тілі пацієнта назавжди. Термін відновлення таких переломів збільшується і може становити 4 — 8 місяців.

Перевага віддається поверхневим методів остеосинтезу. Вони скорочують ризики, пов’язані з пошкодженням легенів під час установки і подальшого видалення фіксуючих елементів.

До того ж такі методики не настільки обмежують рухи пацієнта, як экстраплевральные способи і прийоми витягнення. Це дозволяє запобігти розвитку застійної пневмонії.

Принципи подальшого лікування

Основний курс лікування та реабілітації прописується індивідуально, залежно від ступеня складності ситуації. Лікуючий лікар розповість: що пити при переломі ребер, які процедури проходити, коли можна починати виконувати гімнастику і т. д. Для зниження ризику розвитку ускладнень його інструкція повинна бути чітко дотримана.

Лікарська терапія

Лікарська терапія спрямована на симптоматичне лікування. Основне її завдання – послабити больові відчуття, а також не допустити розвитку запального процесу. Використовуються і засоби, що прискорюють загоєння кісткових і м’яких тканин.

У перші дні для ефективного знеболювання може застосовуватися спирт-новокаионовая блокада. При переломі ребер це один з кращих способів швидко і надовго зняти біль та полегшити дихання пацієнта.

Анестетик вводиться безпосередньо в зону розташування нервових закінчень на ділянці перелому, а потім у той же шприц додається спирт. Надалі потрібно переходити на більш прості методи знеболювання.

Які таблетки пити при переломі ребра:

• анальгетики на основі парацетамолу (парацетамол, панадол, нурофен, еффералган);
• знеболюючі ненаркотического типу (диклофенак, анальгін);
• нестероїдні протизапальні засоби (ібупрофен, вольтарен);
• імуностимулятори (циклоферон, віферон);
• вітаміни та мінеральні добавки (кальцій-Д3, биокальцевит).

Додатково використовуються ранозагоювальні та протизапальні мазі, відхаркувальні мікстури.

Допоміжні процедури

Для прискорення утворення остеоїдної мозолі і її ущільнення призначаються допоміжні процедури. Основний вплив має фізіотерапія при переломі ребра. Застосовується магнітотерапія, лазерна терапія, теплове і електричне вплив на тканини з використанням лікарських препаратів.

Також необхідно виконувати дихальну гімнастку для розробки легенів і м’язів грудної клітки. Після загоєння кісток допускається поступове введення фізичних навантажень.

Окреме значення має харчування при переломі ребер. Необхідно відновити сили організму, забезпечити залишкову кількість поживних речовин, що беруть участь у процесі регенерації тканин. Важка жирна, солона їжа виключаються. Кава, алкоголь і газовані напої – також під забороною. Детальніше про корекції переломів ребер дивіться у відео в цій статті.