Кіфоз шийного відділу хребта: причини і методи лікування

Зміст:

• Причини та патогенез
• Клінічна картина
• Методи обстеження
• Лікування
• Медикаментозне лікування
• Мануальна терапія
• ЛФК
• Носіння корсета
• Операція
• Прогноз і профілактика
• Можливі наслідки
• Висновок

Шия людини утворює лордоз – прогин в передньому напрямку. Шийний кіфоз – вроджене або набуте патологічний стан, при якому хребет вигинається назад, як це в нормі відбувається в грудному відділі. Шия набуває неправильну форму, що стає причиною ряду важких ускладнень. Захворювання зустрічається рідко, частіше має набутий характер.

Причини та патогенез

Як вже було сказано, кіфоз шийного відділу хребта може розвиватися внутрішньоутробно або мати придбане походження. Причини в обох випадках розрізняються. Захворювання, при яких виникає патологічний вигин, наведені в нижченаведеній таблиці:

Наявність змін у структурі хребетного стовпа призводить до ряду негативних явищ. У хворого виникає обмеження хребетних артерій, що стає причиною ішемії головного мозку. Можлива компресія нервових стовбурів, яка проявляється порушеннями в роботі внутрішніх органів і систем. Формується шийний горб, який призводить до порушення рухливості голови і створює естетичні незручності. При важких кіфозах можливе пошкодження спинного мозку, поєднане з спонділолістезом.

Тяжкість стану і наявність тих чи інших порушень залежить від ступеня патологічного вигину. Розрізняють 3 стадії шийного кіфозу:

• УІ> 60°.

Найбільш виражені зміни, придбані в пренатальному періоді. Травматичні і придбані в зв’язку з захворюваннями кіфози рідко перевищують 40-50°.

Клінічна картина

Патологічний кіфоз шийного відділу має симптоми, переважно зумовлені компресією нервових стовбурів і хребетних артерій. У пацієнта зазначається:

• сильний головний біль, локалізований в потиличній області;
• порушення слуху, зору, координації;
• стріляючий біль та крепітація хребців при спробі повернути голову на значний кут;
• запаморочення, непритомність;
• нестабільний артеріальний тиск;
• зниження чутливості шкіри обличчя;
• послаблення або повне зникнення згинально-разгибательного рефлексу в ліктьовому суглобі;
• візуально помітний горб на шиї;
• оніміння в потилиці, нижньої щелепи.

При кіфозах II-III ступеня відбувається обмеження шийних спинномозкових нервів, що іннервують діафрагму, плевру і перикард. Результат – розвиток дихальної недостатності, змін у роботі серця. При безпосередньому защемлення спинного мозку відбувається порушення роботи більшості систем. У пацієнта відзначають нетримання сечі і калу, парези, паралічі, ослаблення перистальтики кишечника та інше.

Описана картина характерна для важких ступенів хвороби. Перша стадія кіфозу призводить до малопомітним проявів, не робить впливу на якість життя пацієнта. Якщо шийний вигин був виявлений і лікування почали на цьому етапі, розвиток патології сповільнюється або повністю припиняється. Точний прогноз залежить від першопричини змін у хребті. Відновлення колишніх параметрів шийного відділу можливо не у всіх випадках.

Методи обстеження

Виявити патологічний кіфоз шийного відділу хребта нескладно. Підставою для проведення обстеження є дані, отримані лікарем під час огляду хворого, а також анамнестичних інформація. Наявність пальпируемое і візуально помітного горба в поєднанні зі скаргами на обмеження рухливості, болі в шиї, головні болі та інші характерні ознаки, що дає лікарю право направити пацієнта на додаткову діагностику. Для візуалізації структур хребта використовують наступні методи:

• рентгенографія в прямій і бічній проекції – загальне зображення шийного відділу, необхідне для підтвердження діагнозу.
• комп’ютерна томографія – отримання на знімках пошарових зрізів хребта, що дозволяє вивчити внутрішню структуру органу і наявність в ньому патологічних змін (пухлини). Крім сказаного, з допомогою МСКТ визначають точну локалізацію кіфозу, його кут і інші параметри, необхідні для підбору терапії.
• магнітно-резонансна томографія – спосіб діагностики, схожий з КТ, проте має іншу природу. При патологічних кіфозах призначається з метою оцінки стану спинномозкових оболонок і вивчення окололежащих м’яких тканин.

Визначення причин хвороби вимагає більш широкого кола досліджень. Пацієнту призначають стандартний набір аналізів (клінічний, біохімічний, на гемоконтактные інфекції, КЩС+електроліти), тест на онкомаркери, діаскін-тест, УЗД органів черевної порожнини, консультації вузьких спеціалістів. Якщо десь було виявлено відхилення, проводиться поглиблене обстеження.

Лікування

Лікування при кіфозі шийного відділу хребта частіше консервативне. Операція необхідна тільки при порушенні життєво важливих функцій. З метою відновлення форми хребта використовується мануальний вплив, масаж, ЛФК, носіння корсета. Симптоматична корекція стану здійснюється за допомогою медикаментозних засобів.

Медикаментозне лікування

При даному захворюванні пацієнтам призначаються нестероїдні протизапальні засоби (ібупрофен, парацетамол, найз) з метою купірування больових відчуттів. Щоб зменшити компресію судин і нервових стовбурів спазмованими м’язами, застосовують міорелаксанти (баклофен, баклосан, мідокалм). При пригніченні психіки на тлі захворювання можливий прийом антидепресантів (флувоксамін, мапротелин). Інші лікарські засоби призначаються у відповідності з виявленими захворюваннями. При туберкульозі кісток використовуються протитуберкульозні препарати, при онкологічних захворюваннях – хіміотерапевтичні засоби впливу.

Мануальна терапія

Мануальна терапія найбільш ефективна на початкових стадіях розвитку кіфозу. В процесі лікування лікар натискає руками на необхідні зони, таким чином поступово відновлюючи правильне положення хребетного стовпа. Процедуру може здійснювати тільки кваліфікований фахівець. Помилки у виборі зон та сили впливу можуть стати причиною інвалідизації хворого. На додаток до МТ застосовується масаж комірцевої зони. Вплив дозволяє поліпшити кровообіг і зняти м’язовий спазм, що проявляється ослабленням клінічної симптоматики.

ЛФК

Підбір вправ виробляє фахівець з лікувальної фізкультури. Більшість з них спрямована на механічне випрямлення шиї і відновлення її нормального положення. Крім цього, помірна і цілеспрямована фізичне навантаження дозволяє зменшити ступінь компресії судин і нервів, відновити кровообіг, послабити симптоми хвороби.

Носіння корсета

Корсет дозволяє довгостроково утримувати шию в потрібному положенні, тим самим поступово змінюючи форму хребта і звичне положення м’язових шарів. Найбільш ефективним корсет є при корекції дорзального юнацького кіфозу.

Операція

Оперативне лікування призначається при тяжкому перебігу хвороби з високим ризиком порушення вітальних функцій. Втручання є ризикованим і технічно складним. У процесі роботи хірург встановлює на хребет спеціальні металеві пластини, які утримують орган в необхідному положенні. Втручання необхідно після травми хребта, при вродженому кіфозі, при онкологічних захворюваннях, якщо пухлина операбельна.

Прогноз і профілактика

Прогноз залежить від основного захворювання. Не слід забувати, що це таке – шийний вигин. Останній є не стільки самостійним захворюванням, скільки симптомом інших патологічних процесів. При онкологічних захворюваннях, що призвели до викривлення шиї, наслідки рідко бувають сприятливими. Туберкульоз кісток в цілому виліковний, однак потребує тривалої терапії, а іноді й оперативного видалення уражених тканин. Вроджені дефекти погано піддаються консервативної корекції, і навіть після оперативного втручання не проходять повністю. Зміни, викликані гіподинамією або підвищеними навантаженнями, коригуються порівняно легко і мають тенденцію до повного зникнення.

Специфічні профілактичні заходи відсутні. Рекомендується корекція способу життя, заняття спортом, регулярні обстеження на туберкульоз та онкологічні процеси, рентгенографія хребта. При появі частих головних болів і іншої симптоматики, характерної для порушення мозкового кровообігу, слід звернутися в лікувальну організацію і пройти повне обстеження.

Можливі наслідки

Можливі наслідки кіфозу обумовлені пережатием нервів, кровоносних судин, спинного мозку. Найбільш важким наслідком є дихальна недостатність, порушення роботи серця і загибель хворого. Проміжний варіант – параліч кінцівок, зміни в роботі внутрішніх органів, повна інвалідизація. При легкому перебігу можливе тривале збереження спочатку виникла симптоматики. Пацієнт все життя страждає від головних болів, гіпо – або гіпертонії, шуму у вухах та інших проявів ішемії головного мозку.

Висновок

З вищесказаного стало зрозуміло, що це таке – кіфоз шийного відділу хребта і як він проявляється. Інформація, наведена в статті, є узагальненою і призначеної для ознайомлення. На практиці кожен випадок шийного кіфозу може мати відмінності у перебігу, симптоматики, швидкості прогресування. Щоб точно визначити причини хвороби та методи її лікування, слід звернутися до лікаря і пройти необхідне медичне обстеження.