Травматологія        04 Вересня 2018        63         0

Кіфоз поперекового відділу хребта: симптоми і лікування

Зміст:

  • Норма і патологія
  • Причини
  • Ступеня тяжкості і симптоми
  • Лікування

Кіфоз поперекового відділу – патологічний перерозгинання хребта, пов’язане з травмою або іншим захворюванням. В дитячому віці може бути наслідком прискореного зростання м’язового каркаса і недостатнім темпів збільшення скелета. Частіше зустрічається у підлітків 13-16 років. Призводить до зміни форми тулуба і ряду неврологічних симптомів. Добре піддається лікуванню на ранніх стадіях.

Норма і патологія

У нормі поперековий відділ складається з 5 хребців (плюс п’ять крижових), об’єднаних між собою міжхребцевими суглобами. Вигин в цій зоні спрямований опуклістю вперед, утворюючи фізіологічний лордоз. Така будова дозволяє витримувати підвищені вертикальні навантаження, безболісно переносити вага верхньої частини тіла. При цьому не відбувається защемлення корінців спинномозкових нервів і здавлення інших анатомічних структур.

Патологічне перерозгинання відбувається в дитячому чи молодому віці. У дорослих людей хвороба розвивається як наслідок травми хребта або інших патологічних процесів. Залучаються дві верхніх поперекових хребців і два нижніх грудних. Можливі інші варіанти, проте вони зустрічаються рідше. Рівень змін різниться і залежить від тривалості перебігу хвороби і причин, що викликали її.

На частку поперекового кіфозу припадає близько 8% від загальної кількості діагностованих патологічних кіфозів, лордозов і сколіозу.

Причини

Кіфоз поперекового відділу хребта: симптоми і лікування

Кіфоз хребта поперекового відділу розвивається під дією тератогенних та генетичних факторів в період пренатального розвитку. У підлітковому віці причиною захворювання служить прискорений ріст тіла. Темпи зростання скелета при цьому виявляються недостатньо швидкими. Крім цього, причиною може служити рахіт, дитячий церебральний параліч, кліщовий енцефаліт, поліомієліт. У дорослих хвороба зазвичай має вторинне походження і виникає в результаті таких процесів, як:

  • виражений остеохондроз;
  • пухлини хребта;
  • туберкульоз кісток;
  • лейкемія;
  • хвороба Бехтерева;
  • регулярне підняття надмірно важкого вантажу;
  • старечі зміни в структурі кісток, остеопороз.

Ще однією причиною, що зустрічається в будь-якому віці, є травматичні ураження хребетного стовпа. Як правило, кіфоз формується через кілька місяців або років після загоєння. При цьому він відзначається важким перебігом, погано піддається відновлювальної терапії.

Ступеня тяжкості і симптоми

Кут патологічного розгинання при поперековому кіфозі не настільки значний, як при грудної різновиди хвороби. У багатьох випадках розгинання відбувається не повністю й обмежується відносним розпрямленням поперекового відділу. Тому поділ форм хвороби за ступенем тяжкості проводиться на підставі клінічної симптоматики. Розрізняють 4 рівні патологічного поперекового кіфозу:

  • 1 рівень – симптоми практично відсутні, зміни форми тіла непомітні неозброєним оком. Можуть мати місце незначні епізодичні болі в попереку, що посилюються після фізичного навантаження. Злегка знижується тонус сідничних м’язів. Компресія нервових корінців відсутня, що обумовлено легкий перебіг хвороби.
  • 2 рівень – прогресування симптоматики. Поперековий кіфоз призводить посилення нападів болю. Вони можуть виникати при тривалому нерухомому положенні хворого. Больові відчуття і зміна форми хребта стає причиною хронічного м’язового спазму, що призводить до помірної компресії нервових стовбурів. Можлива ишалгия, простріли, иррадиирующие в нижні кінцівки.
  • 3 рівень – приєднання вираженої неврологічної симптоматики. Порушення в сечостатевій сфері, зниження тонусу ніг, зниження нашкірній температури нижніх кінцівок, атонія сідничних м’язів. Формування вторинного горба в поперековій області, ослаблення колінних і сухожильних рефлексів, скутість у попереку вранці.
  • 4 рівень – найбільш важкі порушення. Зменшення і зникнення чутливості нижньої половини тіла, парези і паралічі, порушення тазових функцій, формування пролежнів, збої в роботі внутрішніх органів.

Кіфоз поперекового відділу хребта: симптоми і лікування

Зовнішній вид пацієнтів з тяжкими формами патологічного кіфозу попереку характерний. Верхня частина тулуба опущена вперед, плечі зведені. В поперекової області відмічається надмірне розпрямлення або вторинний горб. Відзначаються візуальні ознаки дихальної недостатності, що виникає як наслідок здавлення легень і діафрагми.

Діагноз ставиться на підставі візуального огляду хворого і рентгенографічного обстеження хребта. При потребі детальної інформації складається тривимірна модель поперекового відділу. Для цього застосовують магнітно-резонансну або комп’ютерну томографію. Лабораторна діагностика має допоміжне значення і застосовується в основному для виявлення вторинних змін в роботі внутрішніх органів. Пацієнту призначається стандартний комплекс аналізів крові і сечі.

Подібні клінічні прояви має і крижовий кіфоз. Тому фахівці не роблять особливих відмінностей між цими формами захворювання, об’єднуючи їх терміном «кіфоз попереково-крижового відділу».

Лікування

Основою лікування кіфозу поперекового відділу є мануальна терапія, лікувальна гімнастика, плавання та інші види фізичного навантаження, що сприяють корекції форми хребта. В якості терапевтичного методу використовується лежання на твердій поверхні кілька годин в день. Корсети при змінах форми поперекового відділу практично не використовуються, так як не надають достатнього лікувального дії.

Фармакологічна терапія включає в себе протизапальні і знеболюючі препарати. При вираженому больовому синдромі може проводитися блокада з використанням місцевих анестетиків та адреналіну. Якщо причиною хвороби є м’язовий спазм, пацієнтові призначають міорелаксанти центральної дії. З їх допомогою купіруються спастичні явища, після чого ефект від ЛФК посилюється. Консервативної корекції піддаються кіфози першого і другого рівня. Найбільш швидко коригуються зміни у підлітків, викликані прискореним ростом тіла.

Оперативна корекція необхідна при важких зміни, що призводять до збоїв в роботі внутрішніх органів. В ході операції лікар робить на хребцях надрізи, надає хребту необхідну форму. Далі порожнини заповнюють імплантатами та кістковим цементом, анатомічну структуру фіксують зовнішніми пластинами, проведеними по боковим відростках. Втручання на хребті вважаються одними з найбільш складних і небезпечних в хірургічній практиці, тому до них вдаються тільки тоді, коли лікування іншими методами не приносить результату.

Кіфоз поперекового відділу – захворювання, повністю піддається корекції на ранніх стадіях. На жаль, виявити його у цей період досить складно. Хворий, не зазнає помітних симптомів, не бачить приводу для відвідування ЛПУ. Наявні незначні прояви він пов’язує із втомою, сидячим способом життя та іншими причинами, які не мають відношення до патології. Виявити кіфоз на початковій стадії можна тільки при регулярному проходженні диспансеризації. Тому основою профілактики хвороб хребта є своєчасне профілактичне відвідування лікарського кабінету і рентгенографічне обстеження. Не знаєте до якого лікаря звернутися? Просто натисніть на кнопку нижче і ми підберемо для Вас спеціаліста.