Травматологія        04 Вересня 2018        112         0

Грижа Шморля поперекового відділу: виникнення і лікування

Зміст:

  • Механізм виникнення
  • Фактори, що зумовлюють ризик виникнення
  • Основний діагностичний критерій захворювання
  • Клінічні ознаки
  • Цілі і методи терапії
  • Терапевтична тактика
  • Лікування клінічно забарвлених випадків
  • Хірургічне лікування

Що таке грижа Шморля поперекового відділу хребта, це виліковне захворювання, і чим воно небезпечне?

Спочатку, на початку XX століття, термін, введений німецьким лікарем Шморлем Християном, використовувався тільки в описі рентгенівських знімків. Наступні клінічні спостереження за виявленої волею випадку патологією забезпечили можливість її виділення в самостійну нозологічну одиницю.

Механізм виникнення

Гриж Шморля називають локальні вдавлення хряща міжхребцевих дисків, так звані вузли, губчасті кісткові структури хребців. Ці патологічні утворення виникають при розриві диска і евакуації його внутрішнього вмісту назовні. При цьому хрящова тканина, продавливаясь, впроваджується вглиб тіл хребців.

Результатом травматизації випираючим ділянкою диска поверхні хребця стають численні порожнечі у губчастій кістковій структурі, — кістка поступово розпушується. Прогресуючий перебіг захворювання призводить до структурної неспроможності тіл хребців, тобто їх крихкості і, згодом, до компресійним переломам.

«Незважаючи на видиму легкість захворювання, несвоєчасність його діагностики і відсутність лікування загрожує дистрофічними, неврологічними та травматичними ускладненнями.»

Формування грижі Шморля обмежена кістковим тілом хребця, губчаста структура якого позбавлена чутливої іннервації, самі диски не випадають, не защемляють сусідні нервові і судинні освіти. Ці фактори зумовлюють безсимптомний перебіг хвороби і складають основне відміну вузлів Шморля від інших видів хребетних гриж.

Фактори, що зумовлюють ризик виникнення

Грижа Шморля в поперековому відділі розвивається і формує характер своєї течії на протязі багатьох років. Пусковий момент утворення патологічного вузла обумовлений численними факторами:

  • травмами хребта, як загальними, так і приводять лише до зміщення окремих поперекових хребців;
  • дефіцитом в організмі іонів кальцію і фосфору, що призводить до зниження міцності кісткової тканини;
  • обтяженою спадковістю, пов’язаної з вродженими порушеннями структури поперекових хребців — крихкістю кісток або анатомічними дефектами;
  • остеопорозом або обмінним дисбалансом кісткової тканини — результатом важких захворювань, наприклад, цукрового діабету;
  • прогресивним розвитком опорно-рухового апарату в дитинстві й отроцтві, коли, швидко збільшуючись, кістки не встигають досягти адекватної щільності;
  • ірраціональними і неадекватними індивідуальним можливостям людини навантаженнями.

Досить часто причиною появи грижі Шморля у поперековому відділі хребта є ослаблення його м’язово-зв’язкового каркаса із-за відсутності у пацієнта адекватних фізичних навантажень.

Основний діагностичний критерій захворювання

Оскільки вузли Шморля розташовуються в кісткової тканини тіл хребців, повністю позбавленої нервових закінчень, клінічна картина синдрому позбавлена яскравих відмінних знаків і відчуттів. Тому переважна більшість клінічних випадків, у яких діагностується грижа Шморля поперекового відділу, – це рентгенологічні знахідки, виявлені на Rg-знімках хребетного стовпа при обстеженні пацієнта з приводу якої-небудь іншої патології.

На сьогоднішній день результат Rg-логічного обстеження є основним критерієм в діагностиці цього захворювання, він дозволяє визначити:

  • наявність;
  • кількість;
  • розміри;
  • локалізацію патологічних вогнищ.

На рентгенівських знімках грижові вузли виглядають як різної величини крайові дефекти тіл хребців, поодинокі або групові.

При множинних грижах Шморля, для уточнення взаєморозташування всіх хрящових вузлів, додатково до рентгенівського обстеження проводиться комп’ютерна томографія. При підозрі на наявність супутньої класичної міжхребцевої грижі призначають магниторезонансную томографію.

Клінічні ознаки

Початкові стадії розвитку грижі Шморля в тілі хребця протікають безсимптомно. Але при досягненні вузлом значних розмірів, хворий починає отримувати тривожні сигнали. Вони проявляються:

  • скутістю рухів і вагою в області попереку;
  • ниючим болем, що не дозволяє довго утримувати спину у вертикальному положенні ні сидячи, ні стоячи, при ходьбі;
  • локальним відчуттям дискомфорту в проекції ураженої поперекового хребця;
  • підвищеною стомлюваністю.

Особливістю больових відчуттів, виникнення яких провокує одинична грижа Шморля поперекового відділу хребта, є поява її на тлі ортостатичних навантажень та зникнення в спокої і в горизонтальному положенні тіла. У випадках, коли у пацієнта діагностовано множинні грижові вузли, больові відчуття набувають хронічного характеру. Вони не знижують свою інтенсивність в стані спокою, ні після відпочинку. При цьому ступінь стомлюваності пацієнта досягає рівня втрати працездатності.

«Поява в поперековій області постійного болю під час тривалих прогулянок або фізичних навантажень, під час тривалого перебування в сидячій позі є сигналом необхідності невідкладного медичного обстеження».

Огляд хребта пацієнта з грижі Шморля поперекового відділу виявляє такі порушення постави:

  • згладжування фізіологічних вигинів;
  • нахил корпуса тіла вперед.

Детальне обстеження поперекової області виявляє локальне напруження м’язів спини над пошкодженим хребцем. Візуально воно визначається у вигляді валика, пальпаторно – як м’язовий грудку, при натисканні помірно болючий.

Цілі і методи терапії

У переважній більшості клінічних епізодів лікування грижі Шморля поперекового відділу хребта здійснюється консервативними заходами – фізіотерапевтичними і медикаментозними, коли можливості хіміотерапії підкріплюються впливом апаратних процедур і посильних навантажень ЛФК, в основному гімнастики та плавання. При необхідності, згідно з індивідуальними показаннями, пацієнтам призначаються курси масажу, мануальної та голкорефлексотерапії. При відсутності протипоказань використовуються можливості гірудо – та апітерапії.

Основними цілями комплексної терапії грижі Шморля є відновлення м’язового тонусу парних м’язів, балансу обмінних процесів пошкодженої кісткової тканини і стимуляція регіонального кровотоку. Сукупність терапевтичних зусиль у цих напрямках дозволяє домагатися зменшення або повного зникнення болю і м’язового спазму в попереку, стабілізації функціональних показників хребта, зменшення ймовірності небажаних ускладнень до мінімуму.

«Незважаючи на страшне назву, захворювання характеризується відносно сприятливим перебігом. При своєчасному лікуванні і дотриманні рекомендованих обмежень, пацієнти, як правило, зберігають необхідну ступінь активності протягом усього життя.»

Терапевтична тактика

До призначення обсягу лікувальних заходів при цьому захворюванні використовується суто диференційований підхід. Неускладнені грижі Шморля поперекового відділу з мінімальною симптоматикою, діагностовані випадково, специфічної терапії не потребують. У таких випадках пацієнти під контролем лікаря здійснюють комплекс профілактичних заходів, що запобігають прогрес деструкції тіл хребців.

Основними цілями лікування на даному етапі є:

  • зміцнення м’язового каркаса поперекового відділу хребта за допомогою дозованих лікарських гімнастичних навантажень;
  • зняття локального спазму оточуючих пошкоджену ділянку м’язів розслаблюючими і вытягивающими водними процедурами та заняттями в басейні, масажем;
  • виняток травмуючих осьових навантажень на поперек — підйому тягарів більше десяти кілограм, занять такими видами спорту, як боротьба, важка атлетика, підтримання ваги тіла в межах фізіологічно допустимої норми;
  • виключення факторів, що призводять до дисбалансу гомеостазу кісткової тканини – куріння, алкогольних інтоксикацій, харчових раціонів, що призводять до дефіциту необхідних вітамінів і мікроелементів.

У клінічно забарвлених випадках, коли патологічний процес починає турбувати пацієнта больовими сигналами, стомлюваністю, зниженням працездатності, терапевтичний план змінюється. На етапі прогресування грижі Шморля поперекового відділу хребта лікування, як медикаментозне, так і фізіотерапевтичне, стає вкрай актуальним.

Лікування клінічно забарвлених випадків

Терапевтичний вплив на патологічний процес у таких пацієнтів здійснюється комплексно – медикаментозними та фізіотерапевтичними можливостями. В лікувальний план включають лікарські засоби, що володіють здібностями:

  • покращувати стан хряща міжхребцевих дисків — хондропротектори;
  • стабілізувати руйнування кісткових структур хребців – препарати Ca, вітаміну D;
  • стимулювати місцеве кровопостачання;
  • нівелювати симптоми перифокального запалення — НПЗЗ;
  • купірувати больовий синдром – анальгетики;
  • знімати локальне напруження рефлекторно спазмованих м’язів – міорелаксанти периферичної дії.

«Самостійний прийом пацієнтом ліків неприпустимий, оскільки загрожує непередбаченими ускладненнями. Призначення медикаментозних препаратів – прерогатива кваліфікованого спеціаліста.»

Забезпечуючи максимальну ефективність комплексної терапії при грижі Шморля в поперековому відділі хребта, лікування лікарськими препаратами доповнюють фізіотерапевтичними заходами впливу. Пацієнтам призначають магніто – та електропроцедури, стимулюючі регіональний кровообіг, курси ЛФК та голкотерапії посилюють тонус м’язового корсета хребта, водні процедури і сеанси масажу для зняття напруги. Кінцевою метою фізіотерапевтичного комплексу є відновлення рухливості хребта і зниження ступеня патологічних викривлень.

Хірургічне лікування

Згідно медичним стандартам, грижа Шморля поперекового відділу хребта лікування оперативними методами не підлягає. Виняток становлять важкі клінічні випадки, коли розміри грижового вузла досягають критичної величини, маніфестують больовий синдром і загроза травматичних і неврологічних ускладнень. У таких ситуаціях, відповідно індивідуальними показаннями пацієнтів, проводиться оперативне втручання малоінвазивним або радикальним способом:

  • лазерної вапоризацією, при якій, проникаючи малим доступом, зменшують обсяг грижового вузла, випарівая його нагріванням лазерним променем;
  • ламінектомії, або дискектомії, що передбачає видалення пошкодженого міжхребцевого диска відкритим доступом.

Своєчасно здійснена діагностика грижі Шморля, проведені в достатньому обсязі профілактичні та консервативні лікувальні заходи запобігають розвиток серйозних ускладнень і дозволяють уникнути травмуючих хірургічних втручань. Не затягуйте з візитом до лікаря. Не знаєте до якого лікаря звернутися? Просто натисніть на кнопку нижче і ми підберемо для Вас спеціаліста.