Травматологія        04 Вересня 2018        120         0

Грижа Шморля грудного відділу хребта: симптоми і лікування

Зміст:

  • Етіологія та патогенез
  • Клінічна картина
  • Методи лікування
  • Медикаментозне лікування
  • Лікувальна фізкультура
  • Фізіотерапія
  • Операція
  • Прогнози та профілактика

Грижа Шморля грудного відділу – вертикальна хребетна грижа, описана німецьким лікарем і вченим Християном Шморлем в першій половині 20-го століття. На відміну від поширеної горизонтальній різновиди міжхребцевих гриж, захворювання зустрічається досить рідко і зазвичай протікає безсимптомно. Неврологічна симптоматика розвивається тільки в тому випадку, якщо вогнище патології досягає великих розмірів і зачіпає анатомічні структури хребта (спинний мозок, корінці спинномозкових нервів, міжхребцевий диск). Як правило, подібне відбувається при досягненні освітою розмірів, близьких до 11-12 мм.

Етіологія та патогенез

Грижі Шморля в грудному відділі хребта можуть розвиватися за наступним причин:

  • спадкова слабкість хрящової і кісткової тканини;
  • відставання темпів зростання скелета від м’яких тканин з формуванням пустот в губчастому тілі хребців;
  • механічна деформація хребетного диска в результаті травми хребта;
  • вікові дегенеративні зміни, пов’язані зі зниженням міцності та еластичності кісткової тканини.

Варто зауважити, що хвороба рідко виникає на фоні повного здоров’я. Зазвичай її розвитку сприяє наявність одного або декількох факторів. До них відносять недостатність харчування, низьку фізичну активність і сидячий спосіб життя, регулярні високі навантаження на хребетний стовп (професійні заняття бодібілдингом), вікові зміни в хімічному складі кістки. Крім вищесказаного, грижа Шморля грудного відділу хребта може виникати при порушенні кровотоку в хребетних артеріях.

Процес формування вертикальної грижі полягає в тому, що кістка не витримує тиску хряща міжхребцевого диска і продавлюється, утворюючи микроперелом хребця компресійного типу. З часом розміри хрящового випинання збільшуються. Особливо часто зростання гриж відзначають у підлітковому та дитячому віці. До певного моменту клінічні ознаки хвороби відсутні, так як патологічний процес не зачіпає нервові стовбури.

Збільшення розмірів порожнини в кістковій тканині хребців може призвести до повного проваленню міжхребцевого диска. Крім цього, вертикальні грижі є сприяючим фактором для розвитку остеопорозу і класичних горизонтальних міжхребцевих випинань. У пацієнтів зі спадковою схильністю нерідко має місце грижа Шморля грудного відділу хребта множинного характеру, лікування якої являє собою складне завдання.

Клінічна картина

Грижа Шморля грудного відділу має слабко виражені симптоми. При центральній і бічній локалізації патологічного вогнища виявити його можливо лише при рентгенографії або МРТ хребта. Клінічні ознаки захворювання відсутні, якщо грижа не досягає дуже великих розмірів. Вертикальні грижі, локалізовані на периферичних ділянках хребця, можуть впливати на зв’язковий апарат хребта та спинномозкові нерви, що призводить до появи локального больового синдрому. Біль посилюється при тривалому і інтенсивному фізичному навантаженні, а в стані спокою слабшає або повністю зникає.

Множинні грижі Шморля, розташовані в грудному відділі, зазвичай є одним з проявів хвороби Шейермана-Мау. При цьому у пацієнта виявляють ряд характерних симптомів, таких як:

  • посилення болів в зоні патології при тривалому вертикальному положенні;
  • сплощення передньої частини хребців;
  • порушення кровоплину в хребетних артеріях.

При запущених формах захворювання поряд з вертикальними різновидами захворювання у хворого виявляють і горизонтальні вогнища випинання диска, що призводять до появи ознак класичної міжхребцевої грижі.

На замітку: хвороба Шейермана-Мау – патологічно виражений кіфоз грудного відділу хребетного, що приводить до появи сутулості. При цьому хворий не може самостійно випрямити спину до нормального анатомічного положення. У народі хвороба прийнято називати горбатостью.

Діагностика грижі Шморля хребта для грудного відділу хребта здійснюється на підставі даних рентгенографії або магнітно-резонансної томографії. Як правило, на знімках видно характерні розростання диска, вдающиеся в кісткову масу окололежащих хребців. При відсутності необхідного діагностичного обладнання гаданий діагноз може бути поставлений після пальпації зони хворобливості, однак подібний метод обстеження є недостатньо достовірним.

Методи лікування

Дрібні грижі Шморля, розташовані в грудному відділі хребта і не призводять до виникнення болю, не є показанням для медикаментозної терапії. Як правило, в таких випадках хворому рекомендують вести здоровий спосіб життя, займатися спортом, при якому не створюється позамежних навантажень на спину, періодично проходити рентгенографічне обстеження для динамічного спостереження за перебігом хвороби. Лікування необхідно у випадках, коли наявність грижі призводить до появи больового синдрому. Для полегшення стану пацієнта і профілактики ускладнень застосовуються такі методики, як лікарська терапія, фізіотерапія, ЛФК, оперативне лікування.

Медикаментозне лікування

Грижі Шморля в грудному відділі не піддаються лікарської терапії. Використання медикаментозних засобів можливо з метою зменшення больового синдрому. Повного лікування грижі при цьому не настає, а після припинення прийому ліків симптоматика хвороби проявляється знову. Для купірування больових відчуттів пацієнта можуть призначатися протизапальні знеболюючі таблетки (кеторол по 1 таблетці 2-3 рази на добу) або мазі, що володіють аналогічним дією (гель «Долобене» 4 рази в добу, місцево, тонким шаром).

Лікарські засоби використовуються і для відновлення необхідної міцності кісткової тканини. У пацієнтів літнього віку подібна терапія не завжди дозволяє досягти очікуваного результату, проте діти і підлітки відрізняються високим рівнем чутливості до відновного лікування. Для додання еластичності і міцності кісток хворому призначають препарати кальцію і вітаміну D (кальцій-D3 нікомед по 1 таблетці 2 рази на добу). Профілактика грижі Шморля та інших захворювань кістково-м’язового апарату проводиться з використанням риб’ячого жиру (3 г в добу).

Лікувальна фізкультура

ЛФК при грижі Шморля поперекового і грудного відділу хребта повинне підбиратися фахівцем з урахуванням стану кожного пацієнта. До числа найбільш дієвих при даному захворюванні фізичних вправ відносять:

  • Висіння на перекладині: 30-60 секунд, 3-5 підходів в день. Сприяє розтягуванню хребетного стовпа і зниження сили тиску на тканину хряща хребця.
  • Підйом торсу з положення лежачи, обличчям вниз: 5-6 підходів у добу по 10-12 разів за підхід. Вправа сприяє розтягування хребта і стимулює кровообіг в області патологічного вогнища.
  • Махи гантелями в сторони з положення сидячи: 10-15 разів, 3-4 підходи. Така робота сприяє активізації м’язів спини і зняття з них спазму, якщо такий має місце.
  • Жим штанги лежачи: 3-4 підходи по 6-10 разів. Сприяє зміцненню м’язів верхнього плечового пояса, стимулює обмін речовин.
  • Слід пам’ятати, що ЛФК спрямована на поліпшення кровопостачання тканин хребта і підвищення його гнучкості, а не на зростання м’язової маси і сили. Тому вага при роботі зі штангою і гантелями не повинен бути граничним. Навантаження підбирають таким чином, щоб маса снаряда становила 50-60% від максимально можливого для пацієнта ваги.

    Фізіотерапія

    У лікуванні хребетних гриж активно використовуються методики фізіотерапії. Вони дозволяють поліпшити кровообіг в області хребта, зняти м’язовий спазм, стимулювати відтік лімфи і виведення продуктів метаболізму з клітин і міжклітинної рідини. У список процедур, що призначаються при грижі Шморля, входить:

  • Електрофорез – введення лікарських засобів безпосередньо в патологічне вогнище з допомогою електричного поля.
  • Електростимуляція – стимуляція кровотоку в зоні патології за допомогою слабкого електричного струму.
  • Фонофорез – введення лікарського засобу вглиб тканин за допомогою ультразвукового впливу.
  • Магнітотерапія – стимуляція біохімічних процесів в області грижі за допомогою магнітного поля.
  • Як і медикаментозне лікування, фізіотерапія не дозволять позбутися грижі повністю. Однак поєднання всіх консервативних методик дозволяє істотно поліпшити стан хворого, запобігти прогресуванню хвороби і дозволити людині надовго забути про болі в хребті.

    Операція

    Говорячи про те, як лікувати грижу Шморля грудного відділу людського хребта, не можна не згадати оперативні способи лікування. Операція показана виключно пацієнтам з вираженими клінічними ознаками захворювання: сильні болі в спині, оніміння кінцівок, парези, паралічі. При вертикальних грижах таке стає можливим, коли розміри освіти досягають 10-12 мм або драглисте ядро диска провалюється в утворену кісткову порожнину.

    Існує два основних способи оперативної корекції стану, першим з яких є лазерна вапоризація міжхребцевого диска. В ході втручання лікар з допомогою лазера випаровує частину рідини з драглистого ядра, що призводить до зменшення його об’єму і зниження тиску на сусідній хребець. Спосіб використовується при грижах відносно невеликого розміру.

    Гігантські грижі Шморля вимагають радикальної операції, в ході якої хірург видаляє пошкоджений міжхребцевий диск, замінюючи його титановим протезом. Втручання є об’ємним і супроводжується ризиком інвалідизації пацієнта. Це є причиною малого поширення подібних оперативних втручань.

    На замітку: множинні різнорозмірних грижі хребта є неопертабельными. При необхідності оперативного лікування може бути піддано 2-3 великих вогнища патології.

    Прогнози та профілактика

    Прогноз за неускладненої грижі Шморля сприятливий. При дотриманні певних правил хворий може вести повноцінний спосіб життя, не відчуваючи жодних незручностей. При цьому як для первинної, так і вторинної профілактики міжхребцевих гриж необхідно дотримуватися однакові умови:

    • повноцінне харчування, багате білками, вуглеводами, мінеральними солями, жирами;
    • активний образ життя, заняття спортом;
    • відсутність вкрай високих фізичних навантажень на хребет.

    Як стало зрозуміло з вищесказаного, грижа Шморля не є загрожувати життю станом. Однак при недотриманні лікувального режиму вона здатна призвести до порушення рухової функції і появи больового синдрому. Тому ігнорувати хворобу не можна. При перших ознаках патології хребта необхідно звернутися до лікаря для обстеження та призначення адекватної терапії.