Грижа шийного відділу хребта: всі симптоми й методи лікування

Зміст:

• Загальні риси захворювання
• Причини виникнення хвороби
• Симптоматика захворювання
• Терапевтичні заходи
• Медикаментозне лікування
• Фізіотерапія
• Лікувальна фізкультура
• Носіння ортопедичних воротніков
• Хірургічне втручання

Симптоми і лікування грижі шийного відділу хребта є досить важливою медичною проблемою, оскільки дане захворювання широко поширене, має ряд важких ускладнень і наслідків.

Грижа шийного відділу хребта являє собою виступ диска, що знаходиться між двома хребетними суглобами шиї. Дане порушення структури хребта тягне за собою цілий ряд ускладнень, супутніх захворювань, вельми погіршуючи якість життя людини.

Загальні риси захворювання

В цілому, міжхребцева грижа, в тому числі, грижа на шийному відділі хребта, має різні характеристики:

Деформація міжхребцевого диска. Міжхребцевий диск – це фіброзно-хрящове освіта з кільцеподібних сполучнотканинних пластинок і драглистого ядра в центрі між тілами двох сусідніх хребців хребта.

Вихід частини диска з меж, що визначаються суглобами, супроводжуваний, в найбільш важких випадках, розрив фіброзного кільця, яке являє собою щільне утворення, функцією якого є фіксація диска.

Компресія судин, нервів, що знаходяться в районі випинання, що призводить до розвитку стійкого больового синдрому і порушень, пов’язаних з кровопостачанням, іннервацією.

Шийний відділ є найбільш рухомий і, поряд з цим, найбільш вразливою частиною хребетного стовпа. Суглоби складаються з пористої кісткової тканини, проте, при цьому, вони змушені витримувати значні навантаження, так як вони покликані підтримувати череп, забезпечувати рухливість голови. Виходячи з цього, грижа шийного відділу хребта є найбільш частим з подібних випадків, згідно зі статистикою.

Причини виникнення хвороби

Грижа на шийному відділі хребта провокується цілим рядом факторів, які продиктовані як захворюваннями, так і порушеннями режиму і веденням нездорового способу життя.

До даних факторів відносяться наступні:

• травми в області шиї, особливо небезпечні з яких ті, що носять компресійний, тобто, констриктивний характер;
• хвороби ендокринної системи, в результаті яких відбувається дегенерація кісткової тканини;
• спадковість, що передбачає передачу схильності до захворювання на генному рівні;
• навантаження на область шиї, наприклад, незручне положення уві сні;
• надмірні фізичні навантаження;
• порушення живлення, при якому хворий недоотримує кальцій, фосфор, які відповідають за міцність кісткової тканини;
• остеохондроз, в результаті якого відбувається дегенерація кісток і хрящів;
• гіподинамія, при якій знижується тонус м’язів, покликаних підтримувати хребет у належному стані;
• зайва вага, провокуючий як порушення скасування речовин, при якому страждає кісткова, м’язова, хрящова тканина, так і створює зайве навантаження на хребет.

Розглянута хвороба розвивається у людей, які ведуть малорухливий, сидячий спосіб життя, займаються виснажливими спортивними тренуваннями, важкою фізичною працею, мають згубні звички. Порівняно з особами молодого, середнього віку, хвороба найчастіше вражає людей похилого віку.

Симптоматика захворювання

Симптоми грижі в шийному відділі хребта дуже різноманітна, оскільки її прояви багато в чому залежать від того, між якими саме суглобами сталося пошкодження фіброзного кільця. Крім того, симптоматика даної хвороби може носити індивідуальний характер. Встановити діагноз і розібратися у всьому різноманітті симптомів цієї хвороби може лише кваліфікований лікар – вертебролог.

В цілому, до симптомів цієї хвороби відносяться наступні:

• запаморочення;
• головний біль;
• ниючий біль в шиї, плечах;
• ломота, оніміння в руках і ногах;
• обмежена рухливість шиї;
• неможливість підняти руки;
• оніміння області плечей, пальців, в окремих випадках — мови;
• порушення зору, слуху;
• погіршення розумових здібностей, пам’яті;
• дискомфорт при русі тулубом;
• підвищений тиск;
• дискомфорт при ковтанні, диханні.

Небезпека даної симптоматики в тому, що на перших етапах розвитку хвороби вона проявляється дуже слабко, лише незначно турбуючи пацієнта. Саме на ранній стадії розвитку захворювання, коли фіброзне кільце ще не повністю пошкоджене, а нервові закінчення ще не здавлені, можливе проведення консервативних заходів, здатних назавжди позбавити пацієнта від даної патології. По мірі прогресування хвороби симптоми грижі шийного відділу хребта набувають більш виразний характер, але і лікування, як правило, має більш складний, тривалий характер.

Терапевтичні заходи

Лікування залежить від симптомів і проявів грижі шийного відділу хребта. Більшість лікарів прагнуть обмежитися консервативним лікуванням, яке спрямоване на відновлення тканин, купірування болю.

Терапевтичні заходи складаються з комплексу лікувальних заходів.

Медикаментозне лікування.

Фізіотерапія.

Лікувальна фізкультура.

Носіння спеціального коміра.

Хірургічне втручання.

Лікування призначається виключно лікарем, виходячи із симптомів грижі шийного відділу хребта на конкретному етапі розвитку, з урахуванням можливих ускладнень, супутніх захворювань, індивідуальних особливостей пацієнта. Самолікування цієї хвороби абсолютно неприпустимо.

Медикаментозне лікування

Мета даного лікування — блокувати розвиток запального процесу, усунення больового синдрому, що порушує нормальну життєдіяльність. Після цього призначаються препарати для відновлення пошкодженої грижею хрящової тканини та стабілізації кровообігу.

При лікуванні застосовують ряд препаратів.

Ібупрофен, Моваліс. Ліки знімають болі, м’язові спазми, усувають набряки.

Мідокалм. Мета ліки – знизити запалення м’язів, зняти напругу;

Димексид, Новокаїн. Прописуються для компресів, аплікацій з метою усунення місцевих болю.

Хондроїтину, Глюкозамін. Дані препарати відносяться до групи хондропротекторів. Вони сприяють регенерації тканини хрящів та кісток.

Необхідно пам’ятати, що перераховані ліки мають різне протипоказання, їх безконтрольний прийом може стати причиною цілого ряду наслідків, починаючи алергією і закінчуючи загостренням хронічних захворювань пацієнта.

Фізіотерапія

Всі фізіотерапевтичні процедури призначаються виключно після проходження гострої фази хвороби. Вони спрямовані на зниження болю, відновлення м’язового тонусу, корекцію стану суглобів і дисків, усунення синдрому здавлення судин, нервів. В окремих випадках з застосуванням даних процедур вдається повернути нормальне положення хребця.

До фізіотерапевтичним процедурам ставляться:

• масаж;
• мануальна терапія;
• голкорефлексотерапія;
• мікрострумова терапія;
• магнітна терапія.

Представлені вище процедури дозволяють відновити кровообіг, повернути тонус м’язів, зняти набряки, запалення, підвищити загальний і місцевий імунітет пацієнта.

Перераховані процедури призначаються комплексно, в індивідуальному порядку, проводяться кваліфікованими фахівцями, під суворим лікарським контролем.

Лікувальна фізкультура

Лікувальна фізкультура являє собою комплекс простих вправ, в результаті виконання яких зміцнюються м’язи, зв’язки шиї, усуваються набряки, запальні процеси, знімається зайвий м’язовий тонус. Даний вид фізкультури необхідно виконувати тільки після проходження медикаментозної терапії. Дані заходи носять відновний характер. Вони призначаються і проводяться фахівцями, які займаються реабілітацією пацієнтів із захворюваннями опорно-рухового апарату.

Вправи з відновлення пацієнтів після описуваного захворювання проводять в спеціалізованих установах. Самостійне виконання вправ можливо, лише після проходження курсу ЛФК, після практично повного відновлення м’язового тонусу, а також після того, як пацієнт засвоїть техніку виконання вправ.

Носіння ортопедичних воротніков

У деяких випадках пацієнту призначають носіння особливого коміра, що має назву коміра Шанца. Він має ряд функцій, у число яких входить:

• підтримувати шию пацієнта в оптимальному при даному захворюванні положенні;
• обмежувати рухи шиї, в результаті яких шия отримує додаткове навантаження і може травмуватися;
• частково знімати навантаження з хребта;
• знімати больовий синдром.

Необхідно зазначити, що рішення про те, наскільки хворому необхідний ортопедичний комір, а також про те, якого саме виду він йому потрібен, приймає виключно лікар-вертебролог або травматолог.

Крім того, важливо пам’ятати про те, що тривале носіння даного аксесуара загрожує тим, що м’язи атрофуються. У кожному конкретному випадку строк і час носіння коміра визначається кваліфікованим фахівцем.

Хірургічне втручання

Терапія консервативного характеру має свої терміни. Максимальний термін її проведення становить дванадцять тижнів. Якщо грижа шийного відділу хребта з якихось причин не піддається лікуванню, пацієнту, як правило, рекомендується оперативне втручання.

Даний вид терапії спрямований на видалення потерпілого диска з подальшою його заміною. Медицина має ряд ефективних методик проведення подібних операцій, за рахунок чого ризик ускладнень зводиться до нуля, а прогнози мають найкращий характер.

Необхідність даної операції обумовлена тим, що при постійній компресії нерви і судини пошкоджуються, що призводить до серйозних наслідків для головного та спинного мозку. Відбувається поступова інвалідизація пацієнта, так як порушення, спровоковані хворобою, роблять його залежним від оточуючих.

Сучасні засоби медицини дозволяють ефективно усувати симптоми грижі шийного відділу хребта. Не забудьте записатися до лікаря.