Травматологія        04 Вересня 2018        70         0

Гемангіома шийного відділу хребта: особливості та лікування

Зміст:

  • Характер патології
  • Сприятливі фактори
  • Основні види захворювання
  • Клінічна картина
  • Діагностичні заходи
  • Лікувальний процес
  • Променева відновлювальна терапія
  • Пункційна вертебропластика
  • Судинна емболізація
  • Алкоголізація
  • Відкритий операційний доступ і резекція

Гемангіома шийного відділу хребта є предметом дослідження сучасної онкології та судинної хірургії. Захворювання характеризується доброякісним перебігом, утворенням пухлини з судинних пучків в області хребців.

Основною небезпекою патології є особливість локалізації — в шийному відділі розташована хребетна артерія, яка забезпечує транспорт кисню до тканин головного мозку. При її стисненні або обмеженні порушується кровообіг, відзначаються ознаки гіпоксичного стану (головний біль, погіршення пам’яті, сприйнятливість). Патологічний осередок не має тенденції до стрімкого розростання, тому виявлення гемангіоми на ранній стадії часто відбувається випадково.

Розмір пухлини зазвичай не перевищує 1 див. Однак протягом 10-15 років перебігу захворювання пухлина може зрости до 2 см, здавлювати кісткові і нервові тканини, провокуючи сильні хворобливі прояви.

Характер патології

Гемангіома хребта в шийному відділі — доброякісна пухлина тіла хребця вертикальної осі хребетного стовпа. Поряд з пухлиною, відзначається підвищена проліферація судинних стінок мозкового речовини. Патологічний процес завжди одностороння, виникає тільки в одному хребці.

Хребет людини зазнає щоденні статичні і фізичні навантаження, в результаті яких можливі множинні мікропошкодження судинних стінок, нервових закінчень, кістково-хрящової тканини. На тлі невеликих пошкоджень відбувається просочування плазми крові та інших клітинних елементів в кісткові структури хребта. Излившаяся кров сприяє утворенню остеокластів (клітин, що руйнують кістки при розчиненні мінералів і руйнування колагену) на хребцях. В пошкоджених судинах утворюється тромб, а на їх місці нові, але неповноцінні судини. Таке нарощення і формується в подальшому гемангіому тіла хребця.

Гемангіома шийного відділу хребта: особливості та лікування

По мірі росту пухлини посилюється проліферація судинних стінок, відбувається її розростання. Хребець стає слабким, вразливим, збільшується ризик перелому або зсуву. Одночасно з ростом пухлини змінюється висота хребця, він сплющується, відхиляється в бік, посилюючи тиск на спинний мозок. Пухлина більше 1,5 см завдовжки може створювати неприємні хворобливі відчуття. Крім болю, зростає ризик паралічу нижніх закінчень через здавлення нервових корінців, зміна постави. Збільшення розмірів пухлини становить потенційну загрозу для всього хребта в цілому.

Зверніть увагу! Розміри гемангіоми можуть досягати 2 см за рахунок залучення в патологічний процес підшкірної жирової клітковини. У міру розростання судинно-жирових структур прискорюють розвиток патологічного процесу.

Сприятливі фактори

Численні гістологічні дослідження клітинних структур гемангіоми не виявили будь-яких патологічно активних клітин. Остаточно не вивчений механізм розвитку судинних наростів і утворення пухлини тіла хребця. Клініцисти умовно виділяють основну причину патології — неповноцінність і ламкість судинних стінок шийних хребців.

Іншими сприяючими факторами можуть бути наступні:

  • спадкова схильність;
  • несприятлива екологічна обстановка;
  • згубні звички;
  • захворювання кісткової тканини (вроджені, набуті);
  • сколіоз;
  • міжхребцеві грижі;
  • порушення метаболічних процесів;
  • руйнування кістково-хрящової тканини (остеохондроз, артрит, артроз).

Поява будь-якої локалізації гемангіоми можливо в період вагітності жінки з-за істотного збільшення навантаження на хребет. Гемангіома шийного відділу є рідкісним клінічним випадком, частіше зустрічаються пухлини в грудному і поперековому відділах хребта.

Гемангіома шийного відділу хребта: особливості та лікування

Важливо! Судинна тканина може видозмінюватися під впливом патогенних середовищ і агентів (бактеріальної мікрофлори, вірусів, грибів, паразитів) та при впливі ультрафіолету, радіоактивного випромінювання.

Основні види захворювання

Основна класифікація гемангіоми відноситься до характеру формування судинних утворень. У клінічній практиці відомі декілька видів доброякісної пухлини шийного відділу хребта:

  • Капілярні. Новоутворення являють собою сплетіння кількох найтонших капілярів. Капілярні гемангіоми належать до найбільш безпечним. Патологія не супроводжується болем, не потребує хірургічної корекції.
  • Рацематозные. Форма формується з сплетених між собою товстих судин, нагадує вигляд клубка.
  • Кавернозні. Рідкісні форми, що формуються з декількох порожнин з кров’яним ексудатом, сполучених між собою. Поряд з пухлиною відзначається початок запального процесу. Кавернозна пухлина відрізняється високими больовими відчуттями (у міру її зростання).
  • Об’єднані. Пухлинні новоутворення поєднують в собі кілька різних форм судинного грудки, що утворює шийну гемангіому. Потенційна небезпека визначається областю поразки і об’ємом запалення.
  • У рідкісних випадках діагностується ще один тип пухлини — атипова гемангіома. Новоутворення вирізняється довготривалим перебування в шийному відділі хребта, а її поверхня покривається ороговілим епітелієм.

    Клінічна картина

    Симптоми гемангіоми в шийному відділі хребта не відрізняються інтенсивністю, з’являються лише при вираженому розростанні судинного клубка.

    Основними ознаками захворювання є:

    • головні болі, аж до нападів мігрені;
    • поколювання пальців рук;
    • періодичне оніміння області лопаток, долонь;
    • зниження гостроти зору;
    • порушення слуху;
    • безсоння;
    • дратівливість, емоційна нестабільність.

    При обтяженому кардіологічному анамнезі пухлина шийного відділу підвищує ризики виникнення інсульту та ішемічної хвороби серця із-за можливого передавлення хребетної артерії.

    Діагностичні заходи

    Методи диференціальної діагностики дозволяють ідентифікувати доброякісну гемангіому від онкогенних, оцінити ступінь ураження тіла хребця.

    Гемангіома шийного відділу хребта: особливості та лікування

    Особливо ефективними є наступні діагностичні критерії:

    • вивчення клінічного анамнезу пацієнта, його скарг;
    • ренгтен-дослідження;
    • спондилография (дослідження про стан хребців);
    • мрт, комп’ютерна томографія.

    Пухлина шийного відділу часто виявляють випадково при діагностиці іншого захворювання (компресія нервових корінців, остеохондроз шийного відділу, хребетна грижа). Рання діагностика підвищує шанси на швидке одужання без оперативного втручання. В окремих випадках новоутворення до 5 мм розсмоктуються мимовільно.

    Лікувальний процес

    Лікування гемангіоми починається при появі неприємних симптомів. Особливості локалізації складають деяку складність для забезпечення безпечного хірургічного доступу. На сьогоднішній день існують кілька ефективних та малоінвазивних методик, які успішно застосовуються в нейрохірургічній практиці. Тактика лікування обирається, виходячи з наступних критеріїв:

    • розмір пухлини та її локалізація;
    • ступінь деформації хребців;
    • рівень проростання гемангіоми в оточуючі тканини;
    • клінічний анамнез пацієнта та його соматичний статус на момент лікування.

    Всі способи мають недоліки, переваги та характерні особливості.

    Медикаментозне лікування в даному випадку може лише усунути симптоми (болючість, набряклість), але не викорінити причину. Основним завданням радикальних методів терапії є руйнування пухлини, нормалізація кровообігу, відновлення анатомічного положення хребця.

    Променева відновлювальна терапія

    Гемангіома шийного відділу хребта: особливості та лікування

    Променеве лікування є традиційним способом усунення гемангіоми шийного відділу хребетного стовпа. На сьогоднішній день належить до застарілих методиках з-за високого ризику ускладнень у вигляді радикулопатії, мієлопатії, компресії нервових корінців, місцеві шкірні реакції. Крім ускладнень, лікування вимагає використання значної дози радіації. Абсолютними протипоказаннями до лікування гемангіоми хребта шийного відділу є ранній дитячий вік, вагітність і лактація у жінок. Ще одним недоліком є порушення цілісності тіла хребця, тому застосування методу доцільно у відношенні літніх пацієнтів з високими операційними ризиками.

    Пункційна вертебропластика

    Гемангіома шийного відділу хребта: особливості та лікування

    Французький метод лікування гемангіоми шийного відділу хребта знайшла широке застосування, завдяки многоспектральному впливу на проблему. В ушкоджений хребець вводять цементуючу суміш, в складі якого міститься контрастну речовину і титан. Контрастом виступає сульфат барію. Ефективність лікування зумовлена наступними факторами:

    • зменшення розміру пухлини;
    • стабілізація тіла хребця;
    • ущільнення шийного відділу хребта.

    Метод використовується при агресивному перебігу патологічного процесу. Особливістю пункційної вертебропластики є можливість поєднання відразу декількох способів лікування доброякісної освіти.

    Судинна емболізація

    Гемангіома шийного відділу хребта: особливості та лікування

    Емболізація передбачає введення лікувального розчину на локалізацію пухлини (селективна емболізація) або перебувають поряд судини. Під впливом розчину судини руйнуються, а разом з тим, пухлина. Недоліками вважають високі ризики рецидивів через збереженою цілісності дрібних судин і порушення анатомічної структури хребця. Емболізація являє собою складний процес, який може супроводжуватись деякими ускладненнями. Наслідком процедури часто стає гостре порушення кровообігу в структурах спинного мозку, порушення іннервації імпульсів до головного мозку, часткова або повна парестезія шкірних покривів.

    Алкоголізація

    Гемангіома шийного відділу хребта: особливості та лікування

    Процедура здійснюється шляхом введення у судини пухлини етилового спирту. Під дією спиртового розчину відбувається склерозування судин і зменшення пухлини. Результати терапії досить ефективні щодо зменшення обсягу новоутворення, проте недоліком є витончення кісткової тканини, стабілізація хребця, високі ризики патологічного перелому. Подібні віддалені ускладнення на хребетний стовп не дозволяють повсюдно використовувати методику, але щодо інших локалізацій гемангіоми терапевтичний ефект може бути дуже хорошим.

    Відкритий операційний доступ і резекція

    Гемангіома шийного відділу хребта: особливості та лікування

    Відкритий доступ характеризується забезпеченням розрізу і розкриттям хребетного стовпа в області пухлини. Сьогодні цей метод використовується при неефективності інших методів лікування, а також при лікуванні дітей, коли пункційна вертебропластика спровокувала деформацію хребта і зупинку росту тіла хребця. Операція відкритим доступом проводиться при компресії спинного мозку, нервових корінців з гострими болями. У операції безліч ускладнень та її проведення можливе лише при особливих показаннях.

    Зверніть увагу! За уточненою гемангіоми шийного відділу заборонені інтенсивні фізичні навантаження, засмагати на відкритому сонці і в солярії, відвідування гарячої сауни, лазні, парильні. Неприпустимо застосування імуностимулюючих препаратів, які можуть стимулювати зростання доброякісної пухлини.

    При пухлини близько 5 мм без деформації тіла хребця патологічний процес тільки контролюють. При прогресуючому зростанні пухлину видаляють. Сучасні методики дозволяють знизити ризики післяопераційних ускладнень, зменшити тривалість відновного періоду. Прогноз при своєчасній діагностиці та проведення повного обсягу лікування сприятливий.

    Не варто затягувати з відвідуванням лікаря. Не знаєте до якого фахівця звернутися? Просто натисніть на кнопку нижче і ми підберемо для Вас спеціаліста.