Фіброміалгию, або фиброзитом називають захворювання з проявом загальної м’язової слабкості, що супроводжується запальним процесом, різної локалізації, що поширюється по м’яких тканинах тіла людини.
Статистика поширення цього захворювання охоплює до 4-х % населення. Дуже складний для діагностики, може бути прийнято за схожі захворювання, або служити основою для підозри на симуляцію, психологічні розладів пацієнта.
Фіброміалгія – характеристика
Запальний процес організму супроводжується скелетно-м’язової болем, має певні хворобливі ділянки, їх ще називають точками болю.
Пацієнт має схильність до депресивного стану, має психологічну пригніченість. Відчуття втоми, яка не проходить, як правило, після повноцінного відпочинку, виснажує, виснажує людину.
Мова йде про феномен центральної сенситізації, як приклад підвищеної збудливості нейронів у центральній нервовій системі (ЦНС). Фактично не маючи ніяких причин, людина відчуває біль, при цьому, не маючи ніяких вогнищ роздратування.
Причини фибромиалгии
Причини захворювання мають поступовий характер. Місце, уражене фиброзитом, починає набрякати і хворіти. В основі захворювання відзначають психогенний фактор, хоча недостатність знань в цій області достатньо висока. Виділяють певну схильність до фибромиалгии.
Можна виділити наступні фактори ризику:
- Ревматизм;
- Системна склеродермія;
- Спондилоартрит;
- Гонорея.
Слід зазначити і певну генетичну схильність до фиброзиту
Також можна виділити фактори, що провокують хворобливий стан:
- Стресова ситуація. Тривалий чергування тривалих стресових ситуацій, як і разове хвилювання, має негативний вплив.
- Больові синдроми периферії. Невропатії і невралгії можуть запустити процеси розвитку фибромиалгии.
- Інфекційні захворювання здатні стати поштовхом розвитку порушень роботи всіх систем організму.
- Перенесені фізичні травми.
- Вплив тривалої психологічної навантаження. До таких навантажень відносяться фобії і недовірливість.
- Порушення гормонального фону. Частіше піддаються жінки репродуктивного віку.
- Збій імунної системи
- Застосування різних лікарських препаратів, вакцинування.
Симптоми
Симптоми захворювання мають схожий характер з порушеннями опорно рухового апарату.
Провісниками прояви захворювання можуть бути:
- Безпричинна втома;
- Скутість і біль у м’язах;
- Порушення сну;
- Наявність больових точок у визначених місцях, їх множинне кількість;
- Мігрень;
- Посилення больових відчуттів після повноцінного відпочинку;
- Занепад сил і загальне нездужання;
- Розсіяна увага, розлад пам’яті;
- Збій менструального циклу у жінок;
- Пронос.
Руйнівні процеси розвиваються досить швидко. Хворий, обмежений больовими відчуттями менше рухається, відчуває себе скуто, не має бажання вставати з ліжка, знаходиться в розбитому, пригніченому стані.
Поступаючись стиснення і напруги в м’язах, знижуючи рухову функцію, хворий відчуває ослаблення м’язів, що може спровокувати процес їх атрофованого стану. Далі це захворювання супроводжується супутніми запальними хворобами, артрозом.
Діагностика
Діагностика цього захворювання має бути максимально повною і своєчасною. Абсолютного зцілення очікувати не слід, хронічний характер захворювання починає прогресувати при найменшому погіршенні загального стану здоров’я.
Основні методи діагностики включають:
- Збір анамнезу і повні лабораторні дослідження;
- Рентгенографія;
- Детальний, уважний візуальний огляд;
- Біопсія, гістологічні дослідження матеріалу для диференціальної діагностики (гіпотиреоз, міозит, синдром хронічної втоми);
- Детальний аналіз скарг пацієнта, з метою виключити схожі захворювання, такі як ревматизм, склеродермія та інші.
Лікування
Лікування захворювання фіброзиту повинно бути комплексним. Найбільш вдалим буде об’єднання медикаментозного лікування народними засобами. Повного відступу хвороби очікувати не слід, і в той же час максимально зняти запальний процес і тримати організм у формі можливо.
Індивідуальне рішення в кожній окремій ситуації медичним фахівцем дозволить отримати не тільки оптимальні оптимістичні прогнози, але і тривалу ефективність лікувальних процедур.
Комплексне поєднання всіх можливих психотерапевтичних методик, методів мануальної терапії, дієтичного харчування дозволить максимально полегшити симптоматику захворювання
Медикаментозне
Лікувати Медикаментозно фіброміалгию можна з допомогою різних препаратів знеболюючих, снодійних або антидепресантів. Однозначно необхідно зняти больовий шок, впоратися з загальним негативним зневірою пацієнта.
Відзначають значну ефективність в лікуванні із застосуванням трициклічних антидепресантів («Элавир», «Памелор») і циклобензаприна (позитивно впливають на мускулатуру).
Трициклічні антидепресанти розслаблюють мускулатуру, підсилюють ефект природнього знеболення людського організму.
У лікуванні фіброзиту активно разом з трициклічними антидепресантами застосовуються і селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС), для оптимізації настрою пацієнта, внаслідок надання можливості серотоніну активно рухатися на шляху нейрона до нейрона.
Прикладом таких препаратів, як СІЗЗС є «Прозак», «Золофт». Анальгетики та болезаспокійливі препарати також застосовуються в лікуванні фіброзиту, хоча і наголошується, що вплив на різних людей не буде однаковим
Також неефективними у боротьбі з больовим синдромом будуть нестероїдні протизапальні препарати. Позитивний вплив на стан пацієнта вони можуть мати у поєднанні з СИОЗС.
Широко в лікуванні захворювання застосовуються релаксанти м’язів («Циклофлекс», «Флексериал»), антиконвульсивные препарати («Лірика»), бензодіазепіни та ін.
Народні засоби
Народними засобами лікування фибромиалгии застосовується на рівні з медикаментозним лікуванням. Трав’яні відвари і настої покращують загальний стан організм, оптимізують його захисні і восстановляющие функції.
Застосування компресів, мазей, розтирань широко застосовуються для лікування і профілактики захворювання.
Ефективний вплив на лікування фіброзиту здійснює застосування таких рецептів:
- З лимонником китайським. Підвищення працездатності і зняття втоми. З’єднують 100 мл окропу 10 г плодів, попередньо подрібнених.
Настоявшийся настій вживають по 1-й столовій ложці два рази на добу протягом місяця. Лікування загальною тривалістю один місяць. - З використанням левзеисафлоровидной отримують відмінний ефект зміцнення суглобів, посилення активності м’язів. Корінь рослини, натертий на тертці, заливають рідким медом у співвідношенні 2 ст. л. кореня до 5 ст. л. меду.
Приймають три рази в день по одній столовій ложці. Поєднавши це засіб з 1 ст. л. горілки можна використовувати для зовнішнього змазування хворобливих ділянок. - Женьшень. Порошок кореня рослини (30 р.) з’єднують з 1 л. горілки. В темному місці настоюють протягом 20-ти діб, попередньо закривши настій кришкою.
Збовтувати вміст необхідно кожні 3-4 дні. Настойку вживають, процідивши через сито, починаючи з десяти крапель у співвідношенні 1?2, розводять з водою. Через два тижні прийому можна збільшити дозу до 15 крапель. - Використання рослинної олії з червоним перцем активно застосовується при лікуванні м’язових спазмів. Суміш готують, з’єднавши 2 ст. л. червоного висушеного перцю з 50 мл олії.
Цей склад прикладають до болючих точках на 5-10 хвилин. Цей рецепт пригнічує поширення нервових імпульсів по тілу. - Різні ефірні масла активно використовують для м’язових розтирань, наприклад, з’єднавши ромашкове і розмаринове масло в співвідношенні 2-ве краплі ромашкового на 10-ть крапель розмаринової ефірної олії.
М’яко втираючи в ділянки, вплив на які викликає больові відчуття один раз на день.
Харчування
Харчування в загальному процесі одужання та подальшої профілактики захворювання є важливим моментом поліпшення загального стану організму хворого.
Для поліпшення стану хворого і зменшення синдромів захворювання рекомендується дотримуватися загальних правил харчування, зокрема, не вживати продукти:
- Замінник цукру;
- Харчові добавки, у тому числі глутамат натрію та нітрати;
- Цукор з фруктозою, прості вуглеці;
- Кавові напої, шоколад з колою;
- Клейковина з дріжджами. Ця терапія не отримала достатнього наукового підтвердження;
- Молоко та пасльонові. Спірний продукт, серед вчених не знаходить чіткого підтвердження шкідливості, адже в ньому кальцій, який дуже необхідний кісткових і м’язових тканин.
Серед пасльонових, шкідливими при фибромиалгии вважаються: перець чилі, картоплю і баклажани, солодкий перець і томати.
Окрім виключення певних продуктів, які можуть посилювати больовий синдром при захворюванні, найбільш розумним рішенням буде правильне харчування.
Очищений від шлаків організм більш стійкий до різних захворювань. Здорове, правильне харчування сприяє поліпшенню захисних процесів
Профілактика
Профілактика фибромиалгии повинна носити закономірний, щоденний характер. Базові, нескладні вправи допоможуть уникнути погіршення загального стану здоров’я, а відповідно і прогресування захворювання.
Тривалі піші прогулянки, активний спосіб життя, щоденна лікувальна гімнастика, повинні стати щоденним правилом.
Загального рецепту в боротьбі із захворюванням фіброзиту не існує. Однозначно, що чим раніше порушення будуть діагностовані, тим легше перебіг хвороби і більш оперативно можна зняти симптоми у пацієнта.
Виключно індивідуальний підхід і контроль спеціаліста, допоможе знизити негативні наслідки хронічних проявів захворювання. Профілактика повинна стати щоденним правилом повсякденному житті пацієнта.
