Зміст статті:
Фенібут (ноофен) – популярний вітчизняний препарат з групи транквілізаторів, тобто впливають на центральну нервову систему. Він з успіхом застосовується в неврологічній і психіатричній практиці. Однак, як і всі психотропні засоби, здатний викликати звикання, вимагає великої обережності і суворого дотримання дозування.
Що таке фенібут і як він впливає на організм?
Цікава історія фенибута. Він був винайдений в Ленінградському НДІ психоневрології ім. Бехтерева. В числі перших людей, що приймали його, були космонавти міжнародного екіпажу 1975 р. «Союз»- «Аполлон». Препарат надавав розслабляючу і заспокійливу дію, без зниження працездатності.
За хімічною структурою фенібут являє собою похідне 2-х складових:
- Гамма-аміномасляної кислоти, яка надає гальмує дію на нервові процеси;
- Фенілетиламіну, який надає психоделічне (стимулюючу) дію на нейрони і зв’язку між ними.
Певне співвідношення компонентів фенибута одночасно допомагає усувати зайве занепокоєння, стресову ситуацію, страхи і нав’язливі ідеї, з іншого боку – активізувати нервові процеси, покращувати мислення, пам’ять, нормалізувати мова при заїканні, усувати депресивні і астенічні стани, неврози.
Фенілетиламін має ноотропну дію на мозок – стимулює вищі психофізіологічні процеси в мозку, в результаті поліпшуються когнітивні функції, розумові здібності, запам’ятовування, усувається запаморочення.
Показаннями для призначення фенибута є різні нервово-психічні розлади, наслідки стресу, невротичні стани, розлади сну, заїкання, зниження пам’яті на тлі психоемоційних травм. Його успішно застосовують у наркологічній практиці для лікування алкогольної та наркотичної залежності.
Далі в статті ви дізнаєтеся, як довго можна приймати фенібут дорослим, чи викликає він звикання, яка нормальна дозування, що робити швидко і безболісно відмінити прийом ліків.
Дозування препарату
Залежно від показань і цілі, курс лікування препаратом може бути різної тривалості. В одних випадках для зняття тривожності і стресу він призначається одноразово, або всього кілька днів. Для усунення більш серйозних порушень лікування може бути курсами по 2 тижні з перервами, а при необхідності призначають його безперервно протягом місяця.
В середньому ж практика застосування фенибута показує, що максимально допустимий період його безперервного застосування не повинен перевищувати 1,5 місяця. Але це середня цифра, у багатьох пацієнтів звикання розвивається вже на 3-4 тижні прийому.
Дозування фенибута для дорослих-750 мг на добу, призначають його тричі на день по 1 таблетці (250 мг).
Через скільки починає діяти фенібут? Препарат швидко всмоктується в кров і через півгодини надає свою дію. Початок виведення з організму – через 3 години після прийому, а через 6 годин його дію на мозок сильно послаблюється. Тому при лікуванні рекомендують пити таблетки кожні 6-8 годин, останній прийом перед сном.
Максимально допустима разова доза 750 мг (3 таблетки), лише у важких випадках нетривалий час. Перевищення дози призводить до небажаних наслідків і ускладнень. Фенібут не призначають вагітним і жінкам, які годують груддю, дітям до 8-річного віку.
Залежність від фенибута
Як і всякий психотропний препарат, фенібут здатний викликати звикання, або іншими словами – залежність. Вона має 2 компоненти: психологічний і фізичний.
Психологічна залежність базується на відчуттях пацієнта – почуття розслаблення, умиротворення, повноцінного відпочинку під час сну, і в той же час підвищення розумової та емоційної активності, настрою. Йому легше виконувати різні функції, вирішувати якісь проблеми. Людині подобається такий стан, і цілком закономірним є бажання постійно в ньому перебувати.
В основі іншої, фізичної, а точніше — патофізіологічної залежності лежать певні процеси у нервовій тканині. При тривалому прийомі препарату загальна чутливість нервових синапсів (сполук), рецепторів нервових клітин мозку поступово знижується, знижується поріг сприйняття природних медіаторів нервових організму.
При скасуванні фенибута відновлюється попередня симптоматика, яка нерідко буває більш вираженою, ніж до лікування препаратом. Одночасно знижується поріг чутливості до самого препарату, і для повторного курсу лікування потрібна більша його кількість. Тому безконтрольний прийом фенибута неприпустимий, необхідні строгі показання і адекватна дозування, дотримання тривалості прийому і, що дуже важливо, його поступова відміна фенибута, щоб організм міг поетапно адаптуватися, відвикнути від препарату.
Як правильно відміняти прийом ноофену®?
Ні в якому разі не можна різко відміняти прийом фенибута. За час його дії організм знизив вироблення власних медіаторів нервової системи, і відразу ці функції відновитися не можуть, потрібно певний час.
Загальноприйнятою є така схема поступового зниження дози, найбільш м’яка і безпечна. Кожен день добову дозу зменшують на ? таблетки. Всього таких «четвертинок» в добовій дозі, що складається з 3-х таблеток – 12, значить, і на відміну фенибута піде 12 днів. Зазвичай рекомендують в 1-й день зниження зменшити вранці таблетку на?, на наступний день, якщо не розвинулося ніяких неприємних симптомів, продовжувати зниження. Якщо ж самопочуття погіршилося, можна знижувати дозу через день, фенибутаа ще краще звернутися до лікаря, який може порекомендувати препарат для зменшення проявів скасування.
Симптоми синдрому відміни фенибута
При різкому припиненні прийому фенибута на 2-й день розвивається симптомокомплекс, що відображає зниження активності і виснаження нервової системи. Штучна її регуляція препаратом різко припиняється, а природні механізми, які звикли до бездіяльності за час прийому, ще «сплять», їм потрібен час для відновлення.
Саме в цей період розвивається синдром відміни з наступними симптомами:
- Зниження загального життєвого тонусу, млявість, слабкість.
Зниження працездатності.- Апатія, небажання що-небудь робити.
- Постійна сонливість, і разом з тим поганий сон.
- Підвищена емоційна чутливість, лабільність, тривожність, плаксивість.
- Головні болі, зниження тиску.
- Підвищення температури тіла.
У важких випадках можуть бути маячні ідеї, галюцинації, нелогічна поведінка, депресія, суїцидні думки. Можуть з’явитися симптоми «ломки», як при вживанні наркотиків: біль у м’язах, посмикування, судоми, здавлення в грудях, недостача повітря, різні страхи.
Поява синдрому відміни і його вираженість залежать також від типу нервової системи. Є пацієнти, які після скасування фенибута ніяких змін не відчули, а є й такі, у яких не виявилося його стимулюючо-розслабляючу дію.
Як позбутися синдрому відміни?
Синдром відміни фенибута розвивається далеко не у всіх пацієнтів, а в більшості випадків після тривалого прийому з подальшим різким його припиненням. Відразу слід попередити про те, що, при появі неприємних симптомів не можна намагатися самостійно, без відома лікаря усунути їх тими або іншими способами, приймати які-небудь препарати психотропної, седативної або стимулюючої дії.
Фенібут поєднується далеко не з усіма препаратами, і залишки його в організмі можуть викликати негативну реакцію при надходженні нового ліки.
У першу чергу потрібно відвідати лікаря, який призначив лікування. У більшості випадків спочатку робиться спроба усунути ці явища немедикаментозним способом. Лікарі рекомендують нормалізувати режим праці і відпочинку, робити зарядку, більше бувати на свіжому повітрі, збалансувати раціон харчування. Рекомендують прийом натуральних засобів: настою кореня валеріани, пустирника, пасифлори.
Часто пацієнтів направляють для корекції до психотерапевта, щоб зняти відчуття тривоги і паніки, страху, які і лежать в основі нейровегетативних розладів після скасування. Якщо ж всі ці заходи не дають ефекту, призначається медикаментозне лікування, в залежності від особливостей клінічного прояву синдрому.
Вас зацікавить…
Передозування цитрамонаЕсли більш сильно виражені явища апатії і млявості, призначають інший ноотропний препарат, наприклад, пірацетам або пантогам. Вони стимулюють мозкові функції, не володіючи седативною дією. У цьому ряду з’явився новий вітчизняний препарат – ноопепт, дія якого настає вже на 3 добу та явища мозкової депресії знімаються.
Коли переважає симптоматика тривожності, страху, неспокою, підвищеної збудливості, посмикування м’язів – тут не обійтися без транквілізаторів. Призначають зазвичай феназепам під язик по 0,25 мг спочатку 3 рази в день, потім переходять на 2-разовий прийом, а пізніше тільки на ніч. Також хороший ефект дає мебікар в дозі 0,3 г на прийом, за аналогічною схемою.
Загальна тривалість прийому транквілізаторів не повинна перевищувати 1 місяць, включаючи період зниження дози. У будь-якому випадку призначати такі препарати і визначати їх дозування повинен лікар.
Чи можна приймати препарат за кермом?
Незважаючи на те, що думки лікарів розходяться з приводу того, чи є фенібут психотропним препаратом, все ж він входить у список ліків, під час прийому яких не можна водити автомобіль.
Тип нервової системи у різних людей різний, тому і фенібут на одних діє як стимулятор психічних функцій, а на інших він розслабляє седативний ефект. І те, і інше дію за кермом може викликати неадекватні реакції. З одного боку, це може бути поспіх, самовпевненість, невиправданий ризик, а з іншого боку – знижену концентрацію уваги, сповільнену реакцію на різні ситуації на дорозі.
Керувати автомобілем дозволяється тільки після виведення фенибута з організму та усунення наслідків його прийому, якщо вони виникли.
Чи можна приймати фенібут з алкоголем?
Не секрет, що фенібут застосовується в наркологічній практиці для лікування алкогольної залежності, виведення з запою, зняття синдрому абстиненції («білої гарячки»). Однак у цих випадках лікування препаратом проводиться під безпосереднім контролем лікаря і за умови, що пацієнт більше не вживає алкоголь.
Прийом фенибута з алкоголем неприпустимий. З одного боку, він посилює стан алкогольного сп’яніння і сприяє передозуванні етанолу. З іншого боку, сам алкоголь спочатку підсилює седативну дію препарату, а потім можливий «конфлікт» з ним, прояви якого не можна передбачити. В одних пацієнтів це – підвищена загальмованість, сонливість, у інших – неадекватна поведінка, психічні розлади.
Фенібут, як і алкоголь, робить негативний вплив на шлунково-кишковий тракт, а разом вони можуть викликати явища гострого гастриту, дуоденіту, поява ерозій, виразок і навіть до шлункової кровотечі.
«Тільки доза відрізняє отрута від ліків» — ця мудра фраза належить превеликий лікарів стародавності Гіппократу.Щоб фенібут не перетворилося на отруту, його потрібно приймати тільки за призначенням лікаря і під його контролем.
