Травматологія        29 Березня 2018        458         Коментарі Вимкнено до Фенібут – передозування: симптоми та наслідки отруєння і звикання до препарату, смертельна доза фенибута

Фенібут – передозування: симптоми та наслідки отруєння і звикання до препарату, смертельна доза фенибута

Зміст статті:

  • Застосування фенибута і нормальна дозування
  • Симптоми передозування фенибутом
  • Перша допомога і відновлення організму
  • Ускладнення і наслідки передозування
  • Залежність від фенибута
  • Синдром відміни і наслідки тривалого прийому препарату

Фенібут – це класичний ноотроп і анксіолітик, що є похідним аминофенилмасляной кислоти. Безконтрольний прийом даного лікарського засобу може призвести до розвитку патологічного симптоматичного комплексу та формування довгострокових ускладнень.

Як правильно використовувати препарат? Викликає звикання фенібут і існує смертельна доза? Про це та багато іншого ви прочитаєте у нашій статті.

Застосування фенибута і нормальна дозування

Фенібут був вперше синтезований вітчизняної групою фармакологів і призначався для потреб тодішньої космонавтики СРСР, оскільки не провокував уповільнення реакцій у людини (що дозволяло зберігати повну працездатність), надаючи тим не менш, хороший заспокійливий ефект на ЦНС.

Фенібут активно застосовується в міжнародній клінічній практиці і призначається у випадках терапії:

  • Соматичних, психосоматичних і вегетативних розладів широкого спектру, в тому числі формуються на тлі алкоголізму;
  • Фенібут – передозування: симптоми та наслідки отруєння і звикання до препарату, смертельна доза фенибутаАстенічних, тривожних і неврологічних проявів;
  • Поганого сну у всіх категорій пацієнтів;
  • Стреси, хвороби Меньєра, патологій функціональної активності вестибулярного апарату;
  • Енурезу, заїкання, твк у підлітків;
  • Інших негативних станів, пов’язаних з погіршенням пам’яті, сприйняття, уваги, пригніченням інтелектуальної або емоційної активності.

Дозування ноотропа і схема його використання призначається тільки профільним фахівцем на підставі анамнезу, виявленого діагнозу, з урахуванням фізіологічних та індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.

Стартова доза для дорослих складається близько 500 мг діючої речовини разово і ідентичне кількість через 12 годин, після чого лінійно знижується до 250-300 грам, що приймаються двічі на протягом доби.

Курс лікування в середньому розрахований на 21 день, але може бути продовжений за необхідності і ретельному моніторингу поточного стану здоров’я пацієнта.

Симптоми передозування фенибутом

Симптоматика передозування фенибутом не є специфічною і залежить як від кількості вжитого препарату, так і від паралельного прийому інших речовин, в тому числі й алкоголю. Можливі прояви середніх або тяжких форм передозування потужного ноотропу можуть включати в себе:

  • Мовне збудження, занепокоєння, ажіотаж, зайву рухову активності, дратівливість. Рідше – апатичність і сонливість;
  • Стійкі розлади сну, аж до повного дисбалансу стандартних добових ритмів відпочинку і неспання;
  • Головний біль середньої інтенсивності поряд із запамороченнями. Рідко – короткочасна втрата свідомості і повна дезорієнтація в просторі;
  • Різні алергічні реакції. Переважно місцеві, проте при передозуванні тяжкого ступеня висока ймовірність розвитку набряку Квінке та анафілактичного шоку;
  • Нудота з помірною блювотою і больовим синдромом в епігастральній області. Рідше – порушення дефекації (запор або пронос) і метеоризм;
  • Тривалі напади тахікардії. У рідкісних випадках – різке зниження або навпаки, підвищення артеріального тиску;
  • Інші неспецифічні симптоми, що вказують на комплексну інтоксикацію організму.

Перша допомога і відновлення організму

При виявленні передозування фенибутом, потерпілому повинна бути надана перша долікарська допомога. У разі гострої форми отруєння з розвитком системного патологічного симптомакомплекса, необхідно викликати бригаду медиків – вони оцінять стан пацієнта і приймуть рішення про необхідність госпіталізації останнього в найближчий стаціонар, має відділення інтенсивної терапії.

Класичні дії включають в себе:

  • Промивання шлунка і виклик блювоти. Необхідно проводити не пізніше, ніж через 30-40 хвилин після зафіксованого випадку передозування. Постраждалий випиває до 2 л підсоленої води, після чого викликає штучну блювоту;
  • Ентеросорбенти. Після промивання шлунка варто використовувати будь-який з доступних сорбентів в дозуванні, як для класичного харчового отруєння. Вживши його внутрішньо, через 15 хвилин необхідно знову викликати блювання шляхом натискання пальцями на корінь язика;
  • Контроль стану життєвих показників. При середній або тяжкій формі отруєння фенибутом, потерпілий поміщається в горизонтальне положення на бік, після чого його стан постійно відстежується аж до приїзду швидкої допомоги. При западении мови, зникнення дихання або серцебиття, пацієнту надається посильна допомога, проводяться ручні реанімаційні заходи.

Антидоту до фенибуту не існує, тому в рамках надання медичної допомоги при відділенні інтенсивної терапії застосовуються класичні методи симптоматичної терапії та підтримки організму – від форсованого діурезу та ін’єкцій адреноблокаторів до заповнення дефіциту циркулюючої крові та гемодіалізу.

Середній час одужання при відсутності довгострокових ускладнень – близько 1 тижня, при цьому реактивна фаза передозування при своєчасно проведеному лікуванні звичайно зникає до 3-4 діб.

Ускладнення і наслідки передозування

При сильному передозуванні фенибута можуть спостерігатися наступні наслідки:

  • Фенібут – передозування: симптоми та наслідки отруєння і звикання до препарату, смертельна доза фенибутаЕозинофілія. Відносне і абсолютне підвищення концентрації еозинофілів, зазвичай, не несе в собі довготривалих патологічних наслідків, а після якісно проведеної терапії аналізи приходять в норму;
  • Шлунково-кишкова кровотеча. Зустрічається рідко і, як правило, супроводжує важку форму інтоксикації після прийому екстремально високих доз препарату;
  • Стеатоз печінки. Жирове переродження тканин органу зазвичай діагностуються у пацієнтів, які тривалий період часу беруть фенібут в досить високих дозах;
  • Печінкова та ниркова недостатність. При своєчасному лікуванні носить оборотний характер.

У разі комбінованої передозування фенибута і алкоголю організму наносять істотної шкоди:

  • Системні незворотні токсичні ураження печінки. В термінальній стадії – з розвитком цирозу;
  • Комплексні депресивні розлади. Від невралгій до розвитку суїцидальних нахилів;
  • Патології метаболізму. Зазвичай пов’язується з істотним уповільненням всіх типів обмінних процесів.

Потенційно небезпечна для життя людини доза фенибута – від 4 грам чистого активної речовини за одноразовий прийом.

Однак цей поріг може істотно зрушуватися (як у бік збільшення, так і зменшення) в залежності від індивідуальних особливостей організму потерпілого, наявності паралельних провокуючих факторів і інших нюансів.

Залежність від фенибута

Як показує клінічна практика при точному дотриманні терапевтичних доз препарату та схеми його прийому у пацієнта не формується звикання або залежність від лікарського засобу. Однак найчастіше цей синдром проявляється при тривалому використанні фенибута як транквілізатора і ноотропа – в окремих випадках навіть після закінчення основного лікування, людина продовжує за інерцією вживати препарат і навіть нарощує дозування.

Фенібут – передозування: симптоми та наслідки отруєння і звикання до препарату, смертельна доза фенибутаОсобливий випадок – одночасне вживання фенибута і алкоголю, навіть у рекомендованих дозах. Спільне вплив даних речовин один на одного не тільки значно посилює сп’яніння, але і створює передумови до сильної залежності.

Препарат використовують для лікування алкоголізму тільки на етапі боротьби з абстинентним синдромом, коли етанол присутня в крові лише следово, що автоматично робить аминофенилмасляную кислоту антагоністом цієї речовини.

Якщо залежність від фенибута все ж розвинулася – побороти її самостійно досить складно, пацієнту потрібно спеціальний курс лікування, що включає в себе як психологічну допомогу, так і консервативну заміну терапію.

Синдром відміни і наслідки тривалого прийому препарату

Як було сказано вище, при правильно проведеної терапії шанси виникнення сильного синдрому відміни досить малі. Однак мова йде в першу чергу про невеликих дозах і жорстко обмежених часових рамках – не більше трьох тижнів поспіль. У переважній більшості випадків ноотропи (і фенібут в даному контексті не є винятком) використовуються набагато довше – до 3 і навіть 6 місяців.

Перші прояви синдрому відміни включають в себе порушення сну, слабкість, озноб, підвищену температуру та інші неспецифічні симптоми, що зазвичай проходять протягом 3-4 днів після різкого відмови від прийому лікарського засобу. На їх зміну приходять психологічні проблеми – загальне пригнічений стан, дратівливість, іноді депресія.

При відсутності будь-якої терапії організм приходить у норму через 3-4 тижні, в окремих випадках негативний фон може зберігатися аж до 2 місяців.

Вищеописані патології в більшості своїй не є побічними діями фенибута – просто з відміною ліки повертаються симптоми тих проблем, терапія яких проводилася самим препаратом.

Звести до мінімуму негативні наслідки допоможе поступове зниження дозування і замісна терапія бромідом натрію або натуральними седативними трав’яними засобами.