Зміст статті:
- Показання до застосування фенибута
- Фенібут і алкоголь: механізм взаємодії
- Можливі наслідки та ускладнення
- Фенібут при алкогольній залежності
- Правильне застосування і дозування препарату
- Через скільки часу після вживання алкоголю можна пити фенібут?
Фенібут – це класичний ноотроп і психостимулятор. Досить часто цей засіб комбінують з алкоголем, більше того – в деяких випадках він застосовується у складі комплексного лікування алкоголізму і позбавлення від пределириозных і деліріозних станів, викликаних спиртними напоями.
Чи можна приймати фенібут з алкоголем? Як правильно застосовувати препарат? Можливі негативні наслідки при комбінуванні спиртного і цього лікарського засобу? Про це та багато іншого ви прочитаєте у нашій статті.
Показання до застосування фенибута
Фенібут призначається у наступних випадках:
- Тривожно-неврологічні та астенічні розлади, які супроводжуються страхом, тривогою і занепокоєнням;
- Терапія тиків, заїкань і енурезу у дітей віком старше 10 років;
- Поганий сон у літніх пацієнтів;
- Істотне зниження концентрації уваги, погіршення пам’яті, інгібіція емоційної та інтелектуальної активності;
- Комплексна терапія соматичних, вегетативних і психопатологічних розладів на тлі абстинентного синдрому, лікування пределириозных і деліріозних станів, викликаних алкоголізмом;
- Профілактика сильних стресів, захитування, запаморочення, хвороби Меньєра на тлі часткової дисфункції вестибулярного апарату.
Фенібут і алкоголь: механізм взаємодії
Як було сказано вище, фенібут відноситься до класичних ноотропам. Будучи основним фенильным похідних фенілетиламіну і аміномасляної кислоти, він каталізує передачу нервових імпульсів в ЦНС методом прямої дії на ГАМК-рецептори. При цьому препарат виявляє виражену психостимулюючу, антиагрегантний, транквілізуючу та антиоксидантну дію на весь організм.
Фенібут покращує мікроциркуляцію крові в головному мозку, як лінійну, так і об’ємну швидкість мозкового кровотоку, послаблює прояви ністагми, астенії і вазовегетативной симптоматики.
Ще однією корисною властивістю фенибута виступає зменшення пригнічувальної дії алкоголю на нервову систему – механізм останнього якраз пов’язаний з інгібіцією роботи гамма-аміномасляної кислоти, що у свою чергу робить препарат опосредственным антагоністом етанолу в рамках локальних біохімічних процесів.
Саме на останній позначений пункт в першу чергу звертають увагу пацієнти, вважаючи, що лікарський засіб, будучи введеними в організм при одночасному вживанні зі спиртними напоями, зменшує токсичний вплив алкоголю.
Сумісність фенибута з алкоголем провокує посилення сп’яніння і збільшення його тривалості, притому в геометричній, а не лінійної прогресії, у міру зростання концентрацій, що несе за собою серйозні негативні наслідки, про які ви дізнаєтеся далі.
Можливі наслідки та ускладнення
Як було сказано вище, фенібут підсилює дію етанолу на організм при спільному їх застосуванні, що призводить в кінцевому підсумку мінімум до тривалого і сильного сп’яніння. Пряме ж позитивний вплив можливо лише в часових рамках абстинентного синдрому, який багато хто помилково ототожнюють з класичним похмільним аналогом.
В останньому випадку кров все ще насичена продуктами метаболізму спиртних напоїв, що призводить до маси негативних ефектів.
Можливі наслідки одночасного використання фенибута і алкоголю можуть включати в себе:
- Зміна локального і системного метаболізму. Проявляється в уповільненні обмінних процесів, збільшення їх тривалості, а також патологічних змінах основних параметрів крові і лімфатичних рідин. Однократний випадок не сформує довгострокових негативних патологій, однак систематичний комплексний прийом спиртного в будь-якій формі та зазначеного транквілізатора може викликати низки хронічних патологій, лікування яких потребує тривалої терапії;
Депресивні розлади. Одночасне використання транквілізатора і алкоголю формує особливий патологічний ефект, прямо протилежний завданням лікарського препарату. У пацієнта може проявлятися астенія, тривожність, психічні розлади аж до симптомів явною неврології, формування суїцидальних нахилів, людина часто впадає в сильну і тривалу депресію, що посилюється в міру продовження неправильної терапії;- Ураження печінки. Етанол сам по собі створює сильну навантаження на печінку. У комбінації з одночасним прийомом фенибута, токсична дія його може посилитися в рази. Логічне завершення – печінкова недостатність, а на пізніх етапах висока ймовірність утворення цирозу.
Фенібут при алкогольній залежності
Враховуючи вышеобозначенную інформацію, можна однозначно визначити основні профілі застосування фенибута в рамках лікування пацієнта від алкогольної залежності. Базові завдання й можливості їх вирішення безпечним шляхом включають в себе:
- Боротьбу з симптоматичними проявами абстинентного синдрому (АС) – особливого негативного стану хронічної алкогольної залежності з головним болем, тремором кінцівок, нудотою, блювотою та іншими проявами, які не проходять протягом тривалого періоду часу (до 5 діб). При цьому в крові можуть бути лише залишкові або зовсім слідові концентрації кінцевих продуктів розпаду алкоголю, однак організм насичений токсинами, які потрібно вивести максимально ефективно. Фенібут не може індукувати даний процес, однак він зніме самі неприємні прояви АС;
- Комплексне лікування делірію або найближчих до нього станів. У процесі розвитку хронічної алкогольної залежності, у хворого поступово формуються передумови до особливого психічного розладу, выражаемому зазвичай афективними порушеннями, щирими галюцинаціями і вторинним маячнею з дезорієнтацією у часі та просторі. При цьому усвідомлення особистості та потенційної небезпеки такого стану у людини зберігається, а при ослабленні нападу спостерігається часткова амнезія. Фенібут може виступати одним з елементів комплексної терапії алкоголіка, яка при дотриманні всіх правил і відмову від подальшого вживання спиртного часто ефективна, оскільки саме розлад транзиторні і оборотно.
Правильне застосування і дозування препарату
Як показують сучасні клінічні випробування, фенібут при окремому прийомі без паралельного вживання алкоголю є малотоксичних з’єднанням, а прямими протипоказами виступає тільки гостра ниркова або печінкова недостатність, системні патології роботи ШЛУНКОВО-кишкового тракту, вагітність, лактаційний період у жінок (матерів, які годують грудним молоком), а також вік до 8 років.
Варто враховувати, що фенібут впливає на швидкість реакції, тому його заборонено приймати при управлінні складними механізмами, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкого прийняття рішень, а також автомобільним транспортом.
Стандартна рекомендована дозування у разі терапії абстинентного синдрому у перші добу після старту курсу або ж комплексного лікування делірію на тлі алкогольної залежності – 500 міліграм 3 рази на добу (денний період часу) і 750 мг перед сном (нічний період часу). З 2 доби зазначена дозування лінійно знижується аж до 250 грам, прийнятих 2 рази на день.
Профільний лікар при необхідності може призначити індивідуальну схему для хворого з урахуванням його фізіологічних особливостей, стану організму та наявності інших факторів.
Через скільки часу після вживання алкоголю можна пити фенібут?
Точні часові рамки, загалом і в приватному випадках встановити практично неможливо (по суті, єдиний механізм – емпіричний), оскільки вони залежать від кількості випитого спиртного, особливостей метаболізму організму, поточного стану окремих органів і систем, інших факторів.
Рекомендується почати курс прийому препарату не раніше, ніж через 2 доби після вживання етанолу в великій кількості – кінцеві продукти розпаду речовини у крові ще залишаться (концентрація лише у слідових кількостях), однак суттєво не погіршать терапевтичний ефект фенибута.
В окремих випадках (при гострій необхідності на тлі дуже сильної інтоксикації абстинентної природи) мінімальний термін початку прийому препарату може бути скорочений до 1 доби, але з обов’язковим контролем пацієнта з боку лікаря, бажано в умовах спеціалізованого стаціонару чи амбулаторії.
