Етиленгліколь: клас небезпеки, симптоми отруєння токсичною речовиною і заходи щодо надання першої допомоги

Зміст статті:

• Де застосовується етиленгліколь?
• Як можна отруїтися?
• Вплив етиленгліколю на організм людини: шкоди і токсичність
• Симптоми отруєння етиленгліколем
• Перша допомога і виведення речовини з організму
• Наслідки і ускладнення отруєння

Етиленгліколь – одне з найпоширеніших речовин, широко застосовуваних у побуті й на виробництві, відноситься до третього класу небезпеки. Він входить в склад лаків і фарб, засобів побутової хімії, антифризу, пластмас. Тому отруєння етиленгліколем виникає досить часто при порушенні правил його використання.

Етиленгліколь є токсичною речовиною для організму, здатним викликати важкі отруєння і навіть смерть. За своєю хімічною природою він належить до простих спиртів, без кольору і запаху, має легку маслянисту консистенцію і солодкуватий присмак. Це – ще один фактор, що підвищує ймовірність отруєння. Тому дуже важливо попередити інтоксикацію і вміти правильно надати першу допомогу потерпілому.

Де застосовується етиленгліколь?

Область застосування етиленгліколю в промисловості досить широка:

• Як теплоносій застосовується для виготовлення антифризу, гальмівної рідини автомобіля, авіаційного палива, для невеликих систем опалення;
• У виробництві пластмас, в тому числі поліетилену, пластикового посуду, пляшок;
• При видобутку газу;
• У виробництві конденсаторів;
• Для виробництва вибухових речовин;
• При виготовленні мастильного речовини тосола;
• У системах охолодження;
• Для виготовлення фарб, розчинників, склоочисників, крему для взуття;
• В металургії, шкіряному, друкарській, текстильному, парфумерній і навіть фармацевтичному виробництві;
• В кріобіології для тривалої консервації біологічних об’єктів.

В домашніх умовах ні за зовнішнім виглядом, ні за запахом розпізнати етиленгліколь і відрізнити його від аналогів не можна, а тільки шляхом спеціальних хімічних реакцій.

Як можна отруїтися?

Етиленгліколем можна отруїтися двома способами:

• При вдиханні його парів;
• При вживанні всередину;
• Через шкірні покриви.

Попадання через дихальні шляху трапляється, як правило, на виробництві в результаті аварії, порушення технології виробництва і недотримання індивідуальних заходів захисту. Етиленгліколь дуже леткий, тому високій концентрації в повітрі практично не створюється, а отруєння таким шляхом носять хронічний характер – періодичне вдихання невеликих доз парів речовини.

Інший, найбільш небезпечний і частий шлях отруєння – прийом речовини усередину. Це може бути випадково, коли етиленгліколь зберігається в пляшці з-під напоїв, або залишено у доступному для дітей місці. Але найчастіше подібні отруєння трапляються з людьми з алкогольною залежністю, які навмисне приймають його для сп’яніння.

З цією метою його також отримують у домашніх умовах шляхом перегонки через апарат-дистилятор антифризу або гальмівної рідини. Відсутність будь-якого запаху і солодкуватий присмак вводять в оману, що цей «аналог» етилового спирту не небезпечний, що і призводить до передозування.

Попадання через шкірні покриви зустрічається досить рідко, тільки при тривалому прямому контакті з рідиною, при цьому інтоксикація буває не сильно виражена.

Вплив етиленгліколю на організм людини: шкоди і токсичність

Етиленгліколь, потрапляючи в організм, розпадається в печінці, утворюючи токсичні речовини з кислою реакцією (гліколевий альдегід, глиоксалат, оксалат кальцію). Накопичення цих продуктів розпаду порушує кислотно-лужну рівновагу в тканинах організму, викликаючи стан ацидозу – небезпечного стану з порушенням метаболічних процесів і пригніченням всіх функцій.

Крім цього, оксалати осідають в тканинах органів (головного мозку, легенів, оболонках серця, печінки, нирках, стінках судин, тканинах очного яблука), викликаючи їх пошкодження. Оксалати зв’язують іони кальцію, викликаючи його дефіцит в організмі, що призводить до розвитку судом, паралічів.

Токсична доза, яка може викликати серйозне отруєння – від 20 мл (0,4 мл/кг), а смертельна доза становить 2 мл/кг маси тіла, тобто 100 мл і більше. Ця доза може варіювати, залежно від стану здоров’я.

Для осіб, які систематично вживають алкоголь і мають зміни в печінці, тяжке отруєння може настати і при невеликій дозі – до 40 мл Початковий ефект «одурманення» сприяє втраті контролю над кількістю випитого і появи важких симптомів інтоксикації, яка свідчить про ураження всього організму.

Симптоми отруєння етиленгліколем

Після прийому всередину етиленгліколю симптоми отруєння з’являються через 1-1,5 години, коли він починає всмоктуватися з шлунка. Клінічна картина спочатку нагадує алкогольне сп’яніння, від якого можна відрізнити за відсутності характерного запаху спиртного. Від випив етиленгліколь ледь відчутний солодкуватий запах.

Неврологічні прояви:

• Запаморочення;
• Неадекватна поведінка;
• Порушення мови;

• Галюцинації, ейфорія;
• Загальмованість, змінюють збудження;
• М’язові судоми;
• Втрата свідомості.

З ураженням нервових центрів пов’язана поява очних симптомів: двоїння в очах, посмикування повік і очного яблука, що змінюються нерухомістю. У важких випадках розвивається кома, яка закінчується летальним результатом, якщо вчасно не надано допомогу.

З боку органів травлення з’являються нудота, багаторазова блювота, болі в животі, збільшується в розмірах печінка. Страждають також нирки: у сечі з’являється білок, кров, зменшується виділення сечі, розвивається гостра ниркова недостатність.

При хронічному отруєнні парами етиленгліколю на виробництві розвивається судинна дистонія («стрибає» тиск), загальна слабкість, енцефалопатія (головні болі, дратівливість, поганий сон), а також уражаються очі у вигляді сухості і запалення оболонок.

Перша допомога і виведення речовини з організму

Алгоритм дій з надання допомоги людині, випівшему етиленгліколь або рідина, що його містить, такий:

• Викликати бригаду швидкої допомоги;
• Промити шлунок содовим розчином (1 столова ложка на 0,5 л води);
• Давати рясне тепле питво: молоко, мінеральна вода без газу;
• Дати випити сорбент (активоване вугілля, полісорб, ентеросгель);
• Дати проносне, краще всього підійде магнезія.

Якщо потерпілий у свідомості, і його стан важкий, добре дати випити 100 мл горілки або 50 мл медичного спирту, розведеного навпіл з водою. Як це не здасться дивним, етиловий спирт є антидотом цього токсичного речовини, який можна застосувати в домашніх умовах.

Якщо потерпілий без свідомості, його потрібно покласти на рівну поверхню, повернувши голову набік, щоб уникнути асфіксії вмістом шлунка у випадку блювання. Необхідно прощупати пульс і виміряти тиск. Пульс може бути ниткоподібним і навіть не прощупуватися на зап’ясті, визначати його потрібно на сонних артеріях – боковій поверхні шиї.

У випадку зупинки дихання і відсутності пульсу потрібно виконати закритий масаж серця і примусове штучне дихання.

У стаціонарі в якості антидота при отруєнні етиленгліколем вводиться внутрішньовенно стерильний лужний розчин – бікарбонат натрію (сода), вводиться глюконат кальцію для заповнення його втрати. Проводиться відновна терапія, залежно від ступеня виниклих порушень. При тяжкому отруєнні для очищення крові підключають апарат гемосорбції (штучна нирка).

Наслідки і ускладнення отруєння

На жаль, наслідки отруєння етиленгліколем дуже важкі. Близько 40% хворих, що взяли його всередину, гинуть протягом 2-х тижнів.

Причиною летального результату є такі ускладнення:

• Гостра ниркова недостатність, уремія (отруєння солями сечової кислоти);
• Набряк мозку;
• Набряк легенів;
• Набряк оболонок серця з його зупинкою;
• Гострий токсичний гепатит з тяжкою недостатністю функції.

Не загрозливі для життя ускладнення часто призводять до інвалідності. До таких наслідків відносяться: атрофія зорових нервів, втрата зору, хронічна серцева, ниркова недостатність, цироз печінки, ураження центральної нервової системи у вигляді безсоння, астенії і навіть психічних розладів.

Етиленгліколь – це отрута, про що завжди треба пам’ятати. Категорично не можна вживати його всередину в будь-якій кількості, а у випадках впливу його парів треба звернутися до лікаря токсикологу, пройти обстеження, лікування і вжити заходів профілактики.