Зміст статті:
- Як можна отруїтися азбестом?
- Вплив азбесту на організм людини
- Симптоми отруєння
- Як допомогти людині після отруєння азбестом?
- Наслідки отруєння мінералом
Азбест – це група матеріалів природного походження з класу силікатів. Існує 2 основні види азбесту: хризотиловий і амфіболовий. Перший складається з скручених волокон, а другий – з довгих прямих. Ці матеріали термостійкі, не розчиняються у воді, стійкі до загоряння, хімічному впливу, міцні, не піддаються гниттю.
На сьогоднішній день медики ведуть бурхливі дискусії щодо того, чим небезпечний азбест для людини і як він на нього впливає. У цій статті ви дізнаєтеся про шкоду цього мінералу, дізнаєтеся про симптоми отруєння, наслідки і про багато іншого.
Як можна отруїтися азбестом?
До 70-х років минулого століття азбест часто застосовували в різних сферах промисловості (будівництво, автопромисловість, водопровідна система тощо). З азбестовмісних матеріалів виготовляли черепицю, хвилястий шифер, вентиляційні канали і т. д. В кінці 90-х років багато європейських країн відмовилися від застосування цього матеріалу. Це обумовлено тим, що в результаті медичних досліджень азбест включили у першу групу канцерогенів.
Хризотиловий азбест входить в групу канцерогенів, проте він менш небезпечний для людини, ніж амфіболовий. Тому останній заборонено застосовувати. Це означає, що далі мова піде тільки про хризотиловом мінералі, який широко використовують у виробництві.
Самою високою токсичністю володіє азбестовий пил, що проникає в людський організм, провокуючи небезпечні захворювання.
Як правило, отруєння азбестом спостерігається у людей, які працюють у промисловій сфері і щодня контактують з цим матеріалом. З цього матеріалу виготовляють покрівельні та стінові вироби, фасадні плити, теплоізоляційні матеріали, герметики, цеглу, різні будівельні суміші.
Крім того, хризотил-азбест використовують у харчовій, атомної промисловості, автомобілебудуванні, фармацевтиці. Тому ризику інтоксикації цією речовиною піддаються багато людей. Правда ступінь отруєння залежить від тривалості контакту дихальних шляхів з небезпечної пилом.
Людина вдихає азбестовий пил, що виділяється під час виробництва цього матеріалу чи в момент руйнування виробів з нього. Після цього фрагменти його волокон проникають у дихальні шляхи й осідають на легенях. Хризотил розчиняється в слабо-кислому середовищі, тому для отруєння потрібна значна доза пилу або тривале і регулярне її вплив на людину.
Як правило, хронічна інтоксикація розвивається довго і провокує структурні порушення в дихальних органах. Тому симптоми можуть проявитися через 10 років і більше.
Таким чином, в групу ризику отруєння азбестом входять робітники на виробництві, які регулярно вдихають токсичну пил: добувачі цього матеріалу, залізничники, автомеханіки, працівники котлів, електрики і будівельники. Така ймовірність існує у людей, які вдихають волокна мінералу з навколишнього повітря поряд з точковими джерелами забруднення.
Вплив азбесту на організм людини
Чим шкідливий азбест для здоров’я людини? Небезпека цього мінералу в тому, що він діє не відразу. Як вже згадувалося, частинки волокон проникають в дихальні шляхи і скупчуються на слизовій легенів. Коли накопичує висока доза, волокна вражають легеневу тканину.
Як стверджують медики, мінерал найчастіше провокує бронхіт з хронічним перебігом, за яким слід асбестоз. Для останнього захворювання характерно рубцювання легеневої тканини.
Коли людина вдихає азбестовий пил протягом тривалого часу, вона вражає органи дихання. При відсутності лікування на слизовій утворюються рубці, які не пропускають кисень в тканину. З часом кількість рубців на легких збільшується, і ситуація погіршується.
Під час патологічного процесу легені-здатні нормально розширюватися, з-за цього у хворого з’являється задишка. Якщо людина курить, то згубний вплив мінералу посилюється. Тому пацієнти зі шкідливою звичкою частіше страждають від ускладнень азбестозу.
Крім патологій дихальних органів мінерал порушує функціональність серцево-судинної системи. Як стверджують медики, отруєння азбестом може спровокувати інсульт, а також ішемічну хворобу серця. Дослідники досі вивчають шкідливий вплив цього матеріалу.
Симптоми отруєння
Вираженість клінічної картини залежить від тривалості впливу азбесту на організм. Якщо людина піддається шкідливому впливу 4 – 5 років, то розвивається легка форма недуги. Якщо пацієнт працює на виробництві вже 8 років, то діагностують середню форму, а при стажі від 12 років і більше – важку. Після інтоксикації у пацієнта виявляють запалення легенів з хронічним перебігом. Крім того, бронхіт може супроводжуватися емфіземою органів дихання.
Як правило, після отруєння виникають загальносоматичні порушення:
- Загальна слабкість організму;
- Збліднення шкірних покривів;
- Підвищена стомлюваність;
- Різке зниження ваги.
Крім того, проявляється стійкий кашель зі слизової мокротою, біль у грудях, задишка, ціаноз (синюшність слизових оболонок і шкіри), деформація кінцевих фаланг пальців. У деяких пацієнтів після інтоксикації діагностують анорексію. Часто з’являються бородавчасті вирости на верхніх і нижніх кінцівках.
При тяжкому отруєнні спостерігається виражена задишка. Якщо в організмі накопичилася значна доза азбесту, то у хворого виявляють ексудативний плеврит (утворення або накопичення випоту в плевральній області).
Як допомогти людині після отруєння азбестом?
При появі підозрілих симптомів слід звернутися в лікарню. Пульмонолог обстежує пацієнта і призначить необхідні аналізи. В першу чергу потерпілий повинен здати кров для лабораторного дослідження. Крім того, необхідно провести рентген легенів. При необхідності лікар призначить КТ легенів.
На жаль, препаратів для відновлення структури легень не існує. Тому терапія спрямована на усунення симптомів азбестозу. Хворому призначають інгаляції на основі бронходилататоров (препарати, які розслаблюють гладкі м’язи бронхів), які застосовують при астмі. При регулярному використанні цих медикаментів бронхи розширюються, а дихання нормалізується.
Як правило, пацієнтам після отруєння азбестом призначають наступні лікарські засоби: Вентолін, Сервента, Саламона і т. д. Якщо препарати виявилися неефективними, то лікарі вдаються до немедикаментозних методів лікування. Тоді хворому подають кисень за допомогою спеціальної маски.
При дисфункції легень лікарі ставлять питання про трансплантацію легень. Це досить складна операція, під час якої підвищується ймовірність ускладнень. Крім того, такий ризик існує і після хірургічного втручання. Але якщо це єдиний шанс на життя, то пересадку легень проводять в обов’язковому порядку.
Наслідки отруєння мінералом
Після надмірного надходження мінералу в організмі підвищується ймовірність таких ускладнень:
- Фіброз легенів (азбестоз);
- Запалення легенів;
- Бронхіальна астма;
- Рак легенів;
- Мезотеліома (пухлина, яка вражає плевру, оболонку очеревини, а іноді перикард);
- Рак гортані;
- Рак яєчників і т. д.
У деяких людей на тлі азбестозу діагностують бронхоэктатическую хвороба (хронічний нагноительной процес в необоротно змінених бронхах). При фіброзі легенів підвищується ймовірність розвитку легеневого серця (збільшення правих відділів серця внаслідок захворювань легенів).
Іноді патологія супроводжується ревматоїдний артрит, тоді у хворого може розвиватись туберкульоз легенів. Нерідко в такому випадку азбест викликає рак легені. Патологія супроводжується онкологічні захворювання травних органів.
За медичною статистикою, 1 з 100 тисяч працівників на виробництві може захворіти на рак після отруєння азбестом. Ця цифра набагато нижча, ніж число тих, що палять людей, які гинуть від раку (8500 випадків з 100 тисяч).
Прогноз виживання залежить від тривалості і масивності впливу мінералу, а також від развывшихся структурних змін. Азбестові тельця або плевральні бляшки не впливають на тривалість життя.
При розвитку фіброзу легень прогноз несприятливий, а при раку – шанси хворого на життя стрімко знижуються. Як свідчить медична статистика, пацієнти з мезотеліомою живуть в середньому 2 роки.
Таким чином, краще попередити отруєння азбестом, ніж лікувати наслідки. Рекомендується відмовитися від діяльності, яка супроводжується застосуванням мінералу або хоча б захищати дихальні шляхи за допомогою спеціальної маски. А після роботи слід прийняти душ і змінити одяг. Крім того, необхідно дотримувати правила безпеки під час роботи з азбестовмісними матеріалами. Тільки в такому випадку пацієнт зможе уникнути отруєння і небезпечних ускладнень азбестозу.
