Зміст:
- Походження
- Симптоми та діагностика
- Лікування
- Медикаментозне лікування
- Немедикаментозні способи
Анакопчиковый больовий синдром (кокцигодиния) характеризується появою нападоподібний або постійного болю в зоні ануса, куприка, прямої кишки. Діагноз виставляється після обстеження і виключення органічних причин захворювання (куприковий свищ, онкологія). Вважається, що стан пов’язаний з дегенеративними змінами хребта, тому кокцигодиния за МКБ 10 має код М53.3 і відноситься до розряду дорсопатий.
Походження
В основі даного явища лежить розлад функціонування нервово-м’язової системи тазу. Болі розвиваються як наслідок утиску нервових стовбурів, що пролягають в цій області. М’язовий спазм і компресія нервів відбувається під дією таких провокуючих факторів:
- тривале нерухоме положення з тиском на нижню частину стегон (знаходження на унітазі);
- застарілі травми та операції в ділянці ануса, що призвели до деформації ректальної зони та формування рубців;
- важкі самостійні пологи у жінок;
- проктити, парапроктиты, геморой та інші запальні захворювання, здатні впливати на стан нервових стовбурів і тонус м’язової тканини.
З урахуванням етіології хвороби вона має і другу назву, більш точно відбиває суть патологічного процесу – аноректальна невралгія. Фахівці поділяють хвороба на два різновиди: безпосередньо аноректальный больовий синдром і кокцигодинию. Першим терміном позначають болючість в зоні анального отвору і прямої кишки, другим – відчуття, локалізовані безпосередньо на куприку.
Цікаво знати: АБС може мати і психоневрологічне походження. Якщо використані методи діагностики не дозволяють виявити причин хвороби, пацієнтові призначають консультацію психотерапевта.
Симптоми та діагностика
Постановка діагнозу проводиться тільки після ретельного всебічного обстеження пацієнта. Застосовуються такі типи діагностичних заходів, як:
- Візуальний огляд – лікар саджає пацієнта на гінекологічне крісло і оцінює стан промежини і ануса без використання спеціальної апаратури. Таким способом виявляють запалення гемороїдальних вузлів з їх випаданням, наслідки загоєних відкритих ран промежини, явні патологічні зміни.
- Збір анамнезу – пацієнта опитують, виявляють характер болю. Як правило, людина скаржиться на постійні тривожні відчуття, не пов’язані з фізичним навантаженням та відвідуванням туалету. Може бути виявлений факт порушення статевої функції, проблеми зі сном, депресивні стани.
- Пальцеве дослідження – лікар пальцем обмацує нижній відділ прямої кишки. Таким способом виявляють грубі анальні порушення (об’ємні пухлини, каловий завал). Процедура може бути психологічно некомфортною для пацієнта, тому її проводять тільки з його згоди.
- Ректороманоскопія – введення ендоскопа в анальний отвір і опосередкований візуальний огляд прямої кишки на всьому її протязі. Маніпуляція є болючою і психологічно некомфортною, що може бути показанням для введення пацієнта в наркоз.
- Рентгенографія органів малого тазу – знімок дозволяє оцінити стан нижнього відділу хребта, кісток тазу, крижів. При АБС у пацієнта може бути діагностований остеохондроз або наслідки давніх травм кісткової системи.
- УЗД – за допомогою ультразвукового дослідження фахівці оцінюють стан внутрішніх органів. Больовий синдром аноректальної етіології не супроводжується їх помітними змінами.
- Електрофізіологічне дослідження дозволяє оцінити рівень нервово-м’язової передачі, діагностувати збої в роботі периферичної нервової системи і виявити м’язовий спазм. Метод заснований на реєстрації електрохімічної активності регуляторних систем при стимулюючому впливі на них.
Лабораторні методи діагностики спрямовані на виявлення мікрофлори, здатної викликати запалення. У пацієнта беруть проби на копрограму і бактеріологічний посів калових мас, загальний аналіз сечі, вагінальні мазки і секрет простати (у жінок та чоловіків відповідно), проводять тест на наявність паразитів і приховану кров.
Лікування
Терапія больового синдрому може проводитися з використанням лікарських засобів або немедикаментозних способів впливу (фізіотерапія, ЛФК).
Медикаментозне лікування
При діагнозі «кокцигодиния» лікування проводиться амбулаторно, в домашніх умовах. Людині призначають міорелаксанти (мідокалм по 50 мг тричі на день), анальгетики (ібупрофен по 0.4 г 3 рази на добу), препарати для лікування провокують хвороб (антибіотики при проктитах, парапроктитах). Якщо планується тривала терапія, від застосування таблетованих протизапальних ліків доцільно відмовитися, так як їх довготривале використання негативно відбивається на стані ШКТ. Перевагу віддають микроклизмам і свічок з місцевими анестетиками, новокаиновым блокадам.
Психогенне походження больового синдрому вимагає призначення седативних препаратів або нейролептиків. До числа актуальних коштів відносять:
- спиртова настоянка кореня валеріани – 20 крапель на склянку води, тричі на день. Протипоказана дітям та підліткам, не рекомендована чоловікам.
- настойка півонії – 30 крапель на 250 мл рідини, курсом до 4 тижнів.
- дормиплант – 2 таблетки двічі на добу.
Нейролептичні засоби використовуються тільки при виражених психосоматичних розладах. Зазвичай хворі отримують аміназин по 1-2 драже на добу. Можливе використання реланиума (діазепаму) по 1-2 мл, внутрішньом’язово, 1 раз на добу.
На замітку: нейролептичні засоби і гіпнотики, призначені для лікування психосоматичних розладів, є рецептурними і вільному продажу не підлягають. Використовувати їх можна тільки після встановлення точного діагнозу і за призначенням лікаря.
Немедикаментозні способи
При діагнозі «кокцигодиния», симптоми якого були розглянуті вище, лікування в домашніх умовах включає в себе переважно гімнастику. Фізіотерапевтичні заходи вимагають відвідування відповідного відділення в ЛПУ. Масаж тазового дна здійснюється самостійно.
При діагностованій кокцигодинии вправи проводять наступним чином:
Описана гімнастика дозволяє поліпшити кровопостачання уражених ділянок, зняти м’язовий спазм, знизити рівень компресії нервових стовбурів. Все це сприяє послабленню больового синдрому. Аналогічним чином діють методики фізіотерапії, до числа яких відносять пелоідотерапію, УВЧ, ультразвук, динамічний струм. Найкращого ефекту вдається досягти при одночасному використанні всіх технологій лікування.
Після інформування про діагноз, пацієнт повинен пам’ятати, що кокцигодиния, код МКХ 10 якій не відображає її справжньої сутності, зазвичай є функціональним, а не органічним розладом. Грамотне лікування здатне повністю позбавити хворого від неприємної симптоматики. Тому не слід впадати у відчай і панікувати. Запорука успішної терапії – точне дотримання лікарських призначень та рекомендованого режиму проведення гімнастики. Не затягуйте з відвідуванням лікаря. Не знаєте до якого лікаря звернутися? Просто натисніть на кнопку нижче і ми підберемо для Вас спеціаліста.
