Самим корисним, серед усіх продуктів бджільництва, називають прополіс. У найбільш частих випадках, використовується настоянка прополісу при ангіні, а також, але рідше, сам прополіс в чистому вигляді і виготовлене з нього олію.
Прополіс (або бджолиний клей) – речовина в’язкою консистенцією, порівнянне зі смолою, яку виробляють бджоли для обробки вулик, замазки щілин в них і своєрідною дезінфекції стільників, перед розміщенням на них бджолиної маткою потомства. По-суті, прополіс – це клей, зібраний у весняний час року з дерев, але модифікований бджолами власним ферментом.
Єдиним протипоказанням, яке може звести нанівець лікування ангіни прополісом, вважається алергія на продукти бджільництва. Тому, перед застосуванням, можна провести своєрідну «пробу на алергію», потримавши в роті маленький шматочок бджолиного клею або нанесіть на внутрішню сторону щоки, розведену водою настойку в консистенції для полоскань горла. Якщо через 12 годин після контакту з даним продуктом бджільництва реакції не спостерігається, можна сміливо вводити прополіс для лікування. Якщо ж з’явилася набряклість губ, свербіж, печіння, почервоніння в області контакту алергену зі слизовою оболонкою, то потрібно терміново прийняти антигістамінний засіб і звернутися до лікаря.
Прополисное масло
Прополисное масло має протизапальну, загальнозміцнюючу, болезаспокійливу і антисептичну властивість. Особливо цінно таке масло при відновленні після опіків, важко піддаються лікуванню ранах і виразкових хворобах горла, шлунка і кишечника. До того ж, його можна приготувати самостійно. Для цього потрібно:
Масло потрібно розтопити на вогні, довести до кипіння і зняти з вогню, відразу ж додати підготовлений прополіс і змішати масу до однорідності. Якщо не виходить змішати інгредієнти, для кращого розчинення їх можна ще раз, безперервно помішуючи підігріти. Поки масло не почало схоплюватися, його потрібно профільтрувати через марлю або дрібне сито і злити в чисту, щільно закупоривающуюся посуд. Підлягає зберіганню в холодильнику.
Правильно приготоване масло має зеленуватий або жовтуватий відтінок і невелику гірчинку. Також йому обов’язково буде притаманний характерний запах прополісу.
Застосовується 2-3 рази в день по чайній ложці за годину до прийому їжі. Від ангіни і хронічного тонзиліту масло з прополисное масло вживають до повного зникнення симптомів захворювання.
Також існує варіант прийому розчиненого масла в молоці. На півсклянки гарячого молока береться столова ложка вершково-бджолиної суміші. Дочекавшись повного розчинення, пити теплим тричі на день, за годину до прийому їжі.
Прополіс в чистому вигляді
Прополіс при ангіні застосовується також і в чистому вигляді, в якому його жують або просто тримають у роті. Як правило, це не більше 5 грамів, їх необхідно протримати, не запивати рідинами і не спльовуючи, протягом 3 годин у добу. Багатьма зазначається, що симптоми катаральної ангіни, при такому лікуванні, проходять через 2-3 дні.
Прополіс обов’язково повинен бути справжнім, визначити якість бджолиного клею можна по наявності відчуття печіння у роті при розжовуванні.
Існує ще варіант, коли лягає на ніч невеликий шматочок продукту бджільництва за щоку, проте, це досить ризиковий варіант із-за можливості поперхнутися їм уві сні.
Настоянка прополісу
Настоянка прополісу та її застосування при ангіні ефективно у разі гнійного запалення мигдалин. Її вживають в чистому вигляді в кількості 1 столової ложки на протязі 5-ти днів, ним полощуть горло і зрошують ротову порожнину разом з мигдалинами. Також, від ангіни, не ускладненою гнійними виділеннями, спиртовий настій використовують для інгаляцій.
Важливо відзначити, що будь-які спиртові лікарські сполуки при лікуванні дітей застосовувати не рекомендується.
Настоянку можна придбати в аптеці, а також, при наявності необхідних складових, приготувати самостійно. А потрібна наявність наступних компонентів:
Очищений бджолиний клей заливається спиртом і відправляється в темне не холодне місце на тиждень. При цьому необхідно щодня кілька разів в день ємність з майбутньою лікувальної сумішшю струшувати. По-закінченні тижневого строку, майже готову настоянку потрібно пропустити через фільтр у вигляді марлі або дрібного сита і, за бажанням, пом’якшити гліцерином, на 100 мл настойки знадобиться 200 мл гліцерину.
Для зрошення і змазування мигдалин використовується розчин з настоянки прополісу і води, сполучені в пропорції 1:1.
Таким же розчином виконують полоскання ротової порожнини і горла. Для цієї мети знадобиться півсклянки розчину, де з’єднані, відміряні заздалегідь, вода і настоянка. Повторювати сеанс полоскання потрібно кожні 3 години, полегшення, за відгуками практикують даний метод лікування, настає на 2-у добу лікування.
Лікування прополісом у вигляді інгаляцій не застосовується при підвищеній температурі і гнійної формі ангіни. В інших випадках, для парової інгаляції, в півлітра води розчиняють чайну ложку соди і стільки ж прополисной настоянки. Дихати парами такого з’єднання можна не більше 2-х разів на добу по 5, максимум 10 хвилин.
Мазь з прополісу
Не менш часто для інгаляцій застосовується прополісна мазь. Її також можна купити в аптеці або є можливість приготувати самому в домашніх умовах.
Для цього потрібно підготувати зовсім не багато:
Можна приготувати мазь в будь-якій кількості, в якому душа забажає, головне, щоб пропорція при змішуванні відповідала рамок пропорції 1:1.
Ретельно змішати складові і тримати на водяній бані, температура якої буде знаходитися в районі 80 С. Підігріту суміш, не даючи їй почати остуджуватися, профільтрувати через марлю або дрібне сито і розлити по зручним для подальшого застосування ємкостей з широкою шийкою, бажано з матеріалу темного кольору і з щільною кришкою.
Для парових інгаляцій, які проводяться двічі в день по 10 хвилин, знадобиться 1 чайна ложка мазі на півлітра гарячої води.
