Горло        16 Квітня 2018        1462         Коментарі Вимкнено до Яблучний оцет при ангіні

Яблучний оцет при ангіні

Яблучний оцет – це отриманий з яблук продукт бродіння і окислення, що володіє м’яким смаком, насиченим ароматом і приємним, золотистим кольором. За твердженням вчених, що займаються дослідженням властивостей цього фруктового розчину, в ньому міститься більше 15 амінокислот, бета-каротин, вітаміни А, В, С, Е і Р.

Яблучний оцет при ангіні – причина безлічі суперечок і сварок, суспільство ділиться на противників і прихильників лікування даним способом. Розглянемо думки обох сторін.

Протипоказання до використання

Не можна полоскати горло яблучним оцтом дітям і людям з хворобами зубів, включаючи карієс. Протипоказанням служить також алергія.

Також, проковтування, навіть невеликої кількості, яблучного оцту може бути небезпечно для:

  • хворих гастритом і виразковою хворобою;
  • людей з порушенням роботи нирок і циститом;
  • хворих на гепатит;
  • людей з подагрою;
  • вагітних і годуючих;
  • полоскающих горло натщесерце.
  • Лікування яблучним оцтом при ангіні, якщо і відбудеться, то не повинно тривати більше 5 днів тижня.

    Думка прихильників методу

    Лікувати хронічний тонзиліт і симптоми ангіни яблучним оцтом, в цьому випадку, рекомендується за допомогою полоскань горла. Після процедури, знавцями лікування народними методами радиться проковтнути невелику кількість приготовленого розчину, щоб ще краще впливати на горло і мигдалини. Періодичність між полосканнями, в перші 3 дні хвороби, повинна становити близько 2 годин. Після полегшення болю в горлі, кількість полоскань зменшується до 4 разів на день.

    Найбільш популярні методи, рекомендовані народними цілителями:

  • Найпростіший метод: 1 столову ложку яблучного оцту розчинити в склянці води.
  • Можна приготувати іншу варіацію розчину: на склянку теплої води приготувати чайну ложку фруктового розчину і меду, розчинити у воді ці складові і застосовувати в свежеприготовленном вигляді для кожної процедури.
  • За порадою народної медицини, сильний біль у горлі прибере сольовий розчин з яблучним оцтом, коли в склянці води потрібно розчинити чайну ложку солі і столову основного інгредієнта.
  • Грибковий тонзиліт допоможе перемогти полоскання з яблучним оцтом і олією чайного дерева. Для домашніх промивання мигдалин потрібно на склянку води взяти столову ложку першого та 5-6 крапель другого складника. Замінити масло чайного дерева можна маслом евкаліпта або орегано.
  • Також, знавці народної медицини радять приготувати розчин для полоскання з даними кислим розчином і часником. Знадобиться великий зубчик, який потрібно подрібнити і залити водою в кількості 150 мл, а після, залишити на півгодини для настоювання. Через півгодини, часникову воду процідити і розбавити чайною ложкою яблучного оцту.
  • Своїми лікувальними властивостями, щодо інфекційних лор-захворювань, славиться сік буряка. 100 г натертої на дрібній тертці буряків, залишити для стікання соку на півгодини, після яких, буряк ще раз віджимають і приготований сік розбавляють столовою ложкою фруктово-кислого розчину.
  • Якщо немає можливості провести полоскання, народні цілителі радять замінити їх прийомом всередину наступних лікарських сумішей:

    • взяти 50 мг яблучного оцту і стільки ж меду, якісно перемішати і пити 3 рази на день;
    • зробити напій, змішавши їх розрахунку на 100 мл – столову ложку меду і чайну –оцтового розчину з яблук, який доведеться пити двічі на день по півсклянки дрібними ковточками.

    Не менш популярний спосіб лікування по Болотову-Корнєєву.

    Б. Болотов і О. В. Корнєєв – одні з основоположників лікування захворювань яблучним оцтом. В їх працях – різні способи лікування багатьох хвороб, серед них: невралгії, лишай, запалення нирок, мігрені, кашель, артрит та багато іншого.

    Лікування ангіни цим методом основоположники пропонують проводити за допомогою:

    • склянки води;
    • 1 чайної ложки яблучного оцту.

    З’єднавши всі інгредієнти в розчин, полоскати горло щогодини, причому, потрібно набрати повний рот, прополощить горло і ковтнути розчин. При настанні полегшення симптомів, витримувати інтервал між процедурами, що становить 2 години.

    Також вчені пропонують свій спосіб приготування яблучного оцту в домашніх умовах.

    Для цього потрібно якісно вимити яблука, видалити гнильні і червиві місця. Після очищення, їх натерти на тертці або скористатися соковижималкою, а отриману масу розбавити водою в пропорції півлітра на 400 г яблучного пюре, додати 100 г меду, 10 г дріжджів, обов’язково хлібних, а також чорного хліба в кількості 20 р.

    Зберігати бродить продукт у склі протягом 10 днів, не накриваючи кришкою при оптимальній температурі, становить 20-30 ? с, в темному місці. Причому, кілька разів в день необхідно масу обов’язково помішувати, краще, якщо дерев’яною ложкою.

    Коли пройде встановлений термін, яблучну масу потрібно перекласти на марлю і віджати. Одержаний сік ще раз розлучається медом, накривається марлею і залишають у спокої для подальшого бродіння до тих пір, поки рідина не стане прозорою. Найчастіше, для цього потрібно близько 2-х місяців.

    Готовий напій» потрібно розлити по пляшках, закупорити і зберігати в прохолодному місці або холодильнику.

    Думка противників

    До противників методу можна зарахувати медпрацівників і прихильників класичного лікування медичними препаратами. Основна причина – шкода, що наноситься яблучним оцтом слизовій оболонці ротової порожнини і горла, а якщо відбувається проковтування, то й на інші органи, а, можливо, і на цілі системи органів.

  • Медики развинчивают основний міф, який полягає в антибактеріальному властивості яблучного оцту. За підсумками всіх проведених аналізів і досліджень, таке не було виявлено, тому думка про антибактеріальних властивостях яблучної кислоти по відношенню до збудників ангіни є помилковим.
  • Через вживання великої кількості даного яблучного розчину можливі не тільки серйозні подразнення слизових, а й опіки, адже яким би природним і нешкідливим його не називали, це, в першу чергу, – кислота.
  • З-за вживання яблучного оцту лакуни мигдалин дратуються і, більш того, пошкоджуються, що погіршує становище хвороби створенням ще кращих умов для розвитку інфекції.
  • Він також провокує виникнення нудоти, блювоти, порушення в роботі ШЛУНКОВО-кишкового тракту, підвищуючи кислотність шлунка, а також викликає серйозні захворювання шлунка і дванадцятипалої кишки з-за агресивного впливу кислоти і, як наслідок, пошкодження слизового шару.
  • Даний фруктовий розчин, при внутрішньому прийомі, впливає на роботу нирок, провокує утворення піску і каменів, частішає кількість сечовипускань, т. к. сеча окислюється, що в змозі спровокувати цистит або його ускладнення.