Хронічний ларингіт – запалення слизової оболонки гортані з тривалим, млявим перебігом, сменяющимся загостреннями і ремісіями. Спостерігається у дорослих і дітей у трьох формах:
Чому розвивається ларингіт?
Формуванню хронічної форми ларингіту сприяє гостра фаза, відсутність або неправильне лікування недуги на початковому етапі. Зазвичай проявляється у дорослих в результаті куріння, роботи в шкідливих умовах. Голосові зв’язки страждають при веденні артистичній, вчительської діяльності.
У дітей рідко, але провокатором хвороби стає ранній тонзиліт, аденоїдит, риносинусит. При розселенні вірусів і бактерій слизова схильна інфікування при зниженні імунітету. Патогенна мікрофлора в гортані активізується, вогнища інфекції загострюються. Можливо потрапляння бактерій у гортань з бронхів на фоні бронхіту, туберкульозу, бронхіальної астми.
Хронічний ларингіт у дорослих розвивається в результаті:
Можлива спадкова схильність до розвитку недуги при звуженої гортані, аномальному її розвитку.
Як розпізнати хворобу?
Симптоми ларингіту залежать від форми перебігу. При катаральному:
При ларингіті у дітей і дорослих даної форми загострення змінюються тривалими ремісіями, можливий перехід в трахеїт, бронхіт.
Гіперпластичний ларингіт має дещо інші симптоми. Під потовщеними зв’язками відчувається припухлість, хрипне голос, можливе утворення вузлів. Спостерігається сильний і частий кашель, що посилюється при недоліку вологості в приміщенні. Гіперпластичний ларингіт небезпечний, вимагає регулярних обстежень, спостереження лікарем, загрожує переродженням в рак гортані.
При атрофії слизової оболонки глотки або атрофічному ларингіті у дорослих симптоми:
Хронічний ларингіт, як правило, має тривалий перебіг. Постійні неприємні симптоми видозмінюють голосові зв’язки, порушується якість голосу. Хворі нерідко змушені змінити роботу, підбирати інший вид діяльності. При ускладненнях гіперпластичний ларингіт призводить до появи дефектів на зв’язках, ангиофиброме, кісті, поліпів, здатним перероджуватися далі в злоякісні новоутворення.
Діагностика захворювання полягає в проведенні імунограми, взяття бакпосіву зі стінок гортані на визначення її збудника, проведення ларингоскопії (візуального огляду глотки), стробоскопії (дослідження ступеня рухливості зв’язок). При порушенні рухливості зв’язок спостерігається неповне їх змикання. При кашлі у дітей і дорослих з виділенням гнійного мокротиння проводиться рентген – дослідження легень, також біопсія шляхом взяття частинок тканини з епітелію слизової на предмет виявлення злоякісних ракових клітин.
Прояв ларингіту у дітей
Хронічна форма хвороби розвивається внаслідок відсутності лікування в гострій формі або при тривалому перебуванні в запиленій середовищі, надриві голосу з причини частої плаксивості дітей або співу, також наполегливої і тривалого кашлю.
У маленьких дітей носоглотка не пристосована до фільтрації проходять через неї вірусів. Шкідливі бактерії швидко проникають в порожнину гортані. Недуга починається з нежиті, сухого кашлю, що посилює ночами. У малюків при диханні з’являються хрипи, змінюється тембр голосу. При набряклості у дітей до 1 року можливий помилковий круп гортані внаслідок звуження просвіту. Малюк починає задихатися, не може повністю вдихати повітря. Виклик невідкладної медичної допомоги у подібних випадках повинен бути негайним. Через вузької гортані утруднене дихання, можливі напади задухи аж до посиніння шкіри навколо рота. Дитина стає неспокійним, нерівним і плаксивою. У гортані палить, підвищується температура до 39гр, втрачається і сиплет голос, дере в горлі.
Якщо з’явилися подібні симптоми у дітей, до лікаря треба звернутися як можна швидше. Стан небезпечно, можлива хронізація (прогресивний розвиток недуги), прояв важких його форм.
Гіперпластичний ларингіт
Саме на даній формі захворювання хочеться сконцентрувати особливу увагу. Це передраковий стан гортані внаслідок тривалого перебігу катарального ларингіту в хронічній формі або впливу негативних факторів навколишнього середовища.
Процес гіперплазії вражає всю поверхню гортані та голосові зв’язки. Голос стає хрипким, клінічно слизова виглядає гиперемичной, а ротова порожнина – інфільтративній. На голосових зв’язках з’являються вузлики, нерівномірні потовщення, набряклість в області голосових складок. Хворий скаржиться на симптоми: сильний захриплість голосу, присутність чужорідного тіла, першіння в горлі, також болючість при ковтанні, кашель з відходженням мокротиння.
Гіперпластичний ларингіт при дифузному протягом призводить до потовщення, гиперемичности слизової і країв голосових зв’язок, також до деформації їх по всій довжині, неповного змикання, болю при ковтанні. Розвивається осиплість і хрипота в голосі.
Як проводиться лікування хронічного ларингіту?
Якщо не лікувати хронічний ларингіт, то вірус при розвитку провокує нові симптоми, призводить до дисфункції всієї дихальної системи, хронічного запалення гортані, незворотних наслідків, повної втрати голосу. Якщо гострий ларингіт на початковому етапі успішно лікується, то хронічний вважається запущеним, при рецидивах терапія потрібна невідкладна і тривала.
Гіперпластичний хронічний ларингіт лікується в комплексі з призначенням антигістамінних, кортикостероїдних, антимікробних препаратів, також антибіотиків. Голосовим зв’язкам потрібен повний спокій, полоскання горла альбуцидом, гідрокортизоном (розчинами), проведення інгаляцій зі Стрептоміцином. Вузлики при появі на гортані потребують видалення методом кріодеструкції (заморожування рідким азотом) гіперпластичних вузлів або лазерної терапії (шляхом припікання лазером).
Важливо спрямувати лікування на усунення причин, що спровокували розвиток ларингіту. Для дітей показані лужні інгаляції, рясне тепле питво з содою для створення лужного середовища у місцях запалення, розрідження густого мокротиння.
Як відволікаючої терапії ставляться на стопи гірчичники. Для посилення відтоку крові показано розтирання маслами, ножні ванночки. Потрібно знизити напругу на зв’язки, менше розмовляти.
Якщо спалах ларингіту викликана алергічною реакцією, то для дітей показані антигістамінні засоби (Тавегіл, Кларитин, Супрастин). При кашлі противірусні, відхаркувальні, протикашльові препарати. Небезпечний стеноз, набряк гортані. Якщо з’явилися такі симптоми, дитина почала задихатися від задушливого кашлю, то викликати швидку допомогу потрібно в терміновому порядку. До приїзду зробити содову інгаляцію, дати випити лужну вміст.
У дорослих хронічний ларингіт помітно знижує працездатність, лікування полягає в:
- змазуванні гортані спиртовими розчинами з соку каланхое, алое;
- засипанні горла порошком Стрептоциду, Фарингосепта;
- обробки гортані глюкокортикостероїдами (розчином або суспензією);
- обробці порожнини в цілях зниження набряклості в’яжучими засобами, рослинними оліями (гліцерином, Колларголом, Хлорфмиллитом). Рекомендується полоскати горло трав’яними настоями з кори дуба, ромашки, шавлії.
При тяжкому перебігу захворювання призначається антибактеріальна терапія. При неефективності даних методів лікування можливе хірургічне втручання по усуненню наростів, утворень, фібром, кіст, гіпертрофованих тканин слизової, що заважають нормальному функціонуванню гортані.
Хронічний ларингіт лікується УВЧ, грязьовими аплікаціями, дарсонвалізація, електрофорезом. Гіперпластичний ларингіт лікується успішно лазеротерапією.
Профілактика понад усе
Дане захворювання небезпечно. Якщо не провести повноцінне лікування хронічного ларингіту, то згодом можуть розвинутися серйозні недуги: стеноз гортані, асфіксія, задуха, втрата голосу. Завжди краще дотримуватися профілактичні заходи, ніж лікувати хворобу надалі. При схильності або підозрі на хронічний гіперпластичний ларингіт у дорослих важливо:
- відмовитися від куріння;
- берегти голос, не надривати зв’язки, не кричати і голосно говорити;
- перевіряти постійно ротову порожнину, лікувати вчасно ГРЗ, респіраторні хвороби;
- зміцнювати імунітет, особливо в міжсезоння пити теплі настої, чаї;
- регулярно проходити огляди у лікаря з причини роботи у шкідливих умовах, заняттях співочої або вчительською діяльністю;
- очищати регулярно слизову полосканням сольовими та лужними розчинами.
Не можна допускати висушування слизової, тому потрібно частіше проводити вологе прибирання в приміщенні, стимулювати процес слиновиділення, розсмоктуючи, наприклад, лимонні льодяники.
Хронічний ларингіт здатний прогресувати і дати ускладнення, призвести до розвитку пухлинних (злоякісні) утворень, стенозу гортані аж до задухи, втрати працездатності. Важлива не тільки профілактика, але і лікування, якщо з’явилися перші симптоми недуги.
Бережіть дихальні шляхи. Захистіть їх від вдихання шкідливих подразників. Намагайтеся дотримуватися голосовий режим. Лікування хронічного ларингіту повинно бути своєчасним, факторів – провокаторів для спалахів рецидивів стане набагато менше.
