Хронічний тонзиліт – серйозне захворювання, яке саме по собі є наслідком недолікованої ангіни. Неправильне чи недостатнє лікування в період загострення хронічного тонзиліту може призвести до погіршення стану мигдаликів, а також інших органів і систем організму. Зокрема це захворювання, що зачіпають:
До чого може призвести хронічний тонзиліт?
Хронічний тонзиліт та його наслідки у вигляді ускладнень на серце, найчастіше, виявляються у вигляді таких хвороб:
- аритмія (коли ритм серця стає відмінним від норми);
- міокардит (інфекційне запалення м’язової оболонки – міокарда);
- ендокардит (запалення оболонки, розташованої всередині серця).
Лімфатична система, частіше за все, страждає від лімфаденіту.
Лімфаденіт – запальний процес лімфовузлів, може проходити у гнійній формі. Збудник захворювання, що призводить, як до самої ангіні, так і її ускладнень, – стрептокок.
Лікувати лімфаденіт потрібно з усунення першопричини хвороби, ліквідуючи головний осередок інфекції, в даному випадку, це – тонзиліт. В іншому, потрібно:
- медикаментозне лікування (за допомогою протизапальних, антигістамінних препаратів; антибіотиків або противірусних засобів);
- фізіотерапевтичне;
- в крайньому випадку, хірургічне.
Ускладнення на сполучні тканини, це:
- ревматизм;
- склеродермія;
- системний червоний вовчак.
Якщо ускладнення зачіпають легкі, то доводиться лікувати:
- бронхіти;
- астму.
Ускладнення на шлунково-кишковий тракт не закінчуються на звичайному розладі часто хворий тонзилітом страждає від:
- гастриту;
- коліту;
- виразкових хвороб шлунка та дванадцятипалої кишки;
- дуоденіту.
Не рідкість і ускладнення на сечовидільну систему, зокрема, хвороби з боку нирок:
- пієлонефрит (інфекційне запалення);
- гломерулонефрит (хвороба нирок, якої характерно поразка «клубочків» нирок або гломерул).
Також, від інфекції та її токсинів, не менше за інших, може постраждати і печінку.
З боку шкіри, найбільш частими ускладненнями називають:
- атопічний дерматит, нейродерміт;
- псоріаз.
Очі реагують на інфекційне распространениее:
- кон’юнктивіт (запалення слизової оболонки ока);
- блефарити (запалення країв повік, яке досить важко піддається лікуванню).
Збої в ендокринній системі виявляються за допомогою:
- порушення менструального циклу у жінок;
- зниження репродуктивної функції у чоловіків;
- порушення в гормональному фоні;
- цукрового діабету;
- ожиріння;
- патологічних змін щитоподібної залози.
Як лікувати тонзиліт, щоб не допустити ускладнень?
Щоб не допустити сумні наслідки хронічного тонзиліту, важливо, щоб лікування було комплексним і відповідало наступним пунктам:
Антибіотикотерапія | Пенициллиновые антибіотики, або ж Макроліди або препарати Цефалоспоринового ряду: ? Амоксил, Амоксицилін; ? Азитроміцин, Сумамед; ? Цефтріаксон. | Якщо Пеніциліни та Макроліди – призначаються у вигляді таблеток, то Цефалоспорини – ін’єкцій. |
Місцеве лікування | Таблетки місцевого застосування, спреї, локальне нанесення препаратів на мигдалини, полоскання горла: ? Фарингосепт, Лизобакт; ? Хлорофіліпт, Биопарокс; ? розчин Фурациліну і Ротокана для полоскань. | Зазвичай, вибираються комбінації з полоскання і зрошення, полоскання і нанесення антисептика на мигдалини, або ж полоскань і таблеток для розсмоктування. |
Імуностимулюючі | Прийом імуностимулюючих засобів дозволяє хворому могти бути в силах чинити опір інфекцій і вірусів. Ефективні при хронічному тонзиліті препарати місцевого застосування, у якості таблеток для розсмоктування, назальних крапель та спреїв для зрошення горла і мигдаликів: ? Імудон; ? Деринат; ? Гропріносин. | Призначаються після консультації з лікарем-терапевтом, в ході якої будуть з’ясовані особисті непереносимості. |
Фізіотерапія | Промивання лакун загноенных мигдаликів при хронічному тонзиліті, УФО, лазеротерапія, лакунотомия, фонофорез, вплив ультразвуком, інгаляції. Для промивання в амбулаторних умовах використовується апарат Тонзиллор ММ. | Підбирається лікарем індивідуально залежно від стану хворого та ступеня розвитку захворювання. |
Тонзилектомії | Класична операція за допомогою скальпеля або ножиць, більш сучасні операції, що проводяться лазером, ультразвуком, микродебридером, рідким азотом. | Операція з видалення мигдаликів призначається в тому випадку, коли вже ні один метод лікування не діє, а стан мигдаликів несе загрозу для організму хворого. |
Скільки триває курс лікування?
Приймати таблетки або уколи потрібно за призначенням лікаря, до тих пір, поки потребує хронічний тонзиліт та його симптоми в лікуванні. Наприклад, курс лікування деяких протигрибкових препаратів полягає кількома днями, а імуностимулюючих засобів – місяцями.
Ефективне лікування тонзиліту вимагає тижневого або 10-денного прийому антибіотиків, як і, в принципі, багатьох інших препаратів.
Чи можливо вилікувати хронічний тонзиліт?
Вилікувати можливо, але, за умови, що будуть дотримані всі приписані лікарем заходи, включаючи індивідуальний підбір фізіотерапевтичної процедури. Іноді, може знадобитися часткове видалення мигдалини, припікання лазером її інфікованої частини, або опромінення ультрафіолетом, а іноді і повне її видалення.
Завжди хронічний тонзиліт лікується видаленням мигдаликів?
Далеко не у всіх випадках потрібно видалити мигдалини, часом, може принести відмінний результат комплекс фізіопроцедур, складається з:
- видалення гнійного вмісту,
- промивання лакун,
- фонофорезу,
- опромінення мигдалин ультрафіолетом.
Щоб підтримувати процедури постійно, грамотно розподіляти їх, лікар може запропонувати лікування хронічного тонзиліту у санаторії. До плюсів санаторного лікування, можна віднести не тільки постійна увага медперсоналу, але і дієтичне харчування, дотримання режиму сну і відпочинку, які є важливими складовими для якісного лікування.