Горло        20 Червня 2018        240         0

Цистит і запалення сечового міхура у дітей: симптоми та ефективне лікування

При циститі спостерігаються запальні процеси в слизовій сечового міхура. Захворюванню часто піддані діти, так як у них імунна система ще не функціонує якісно, щоб захистити від проникнення інфекції в організм, а слизові ранимее і тонше в порівнянні з дорослими. 70% дітей виявляють запалення сечового міхура до 12 років. Особливо поширене захворювання серед дівчаток. Це пов’язано з особливостями будови у них сечовипускального каналу, який, порівняно з хлопчиками, більш короткий і широкий. У хлопчиків цистит зустрічається значно рідше. Ознаки захворювання проявляються не відразу. Яскраво-вираженими вони стають в міру поширення інтоксикації в організмі з-за порушень мікрофлори в сечовидільній системі.

Зміст статті

  • Симптоми запалення сечового міхура
    • Прояв запалення сечового міхура за віком
  • Причини циститу
  • Лікування циститу у дітей
  • Діагностика
    • Що можуть зробити батьки
    • Дієта

Симптоми запалення сечового міхура

Поява негативної симптоматики пов’язане з інтоксикацією організму, коли продукти життєдіяльності патогенних мікроорганізмів проникають в кровообіг, викликаючи такі прояви:

  • субфебрильну температуру тіла;
  • підвищену втомлюваність і зниження активності;
  • нудоту і блювоту;
  • запаморочення;
  • дратівливість;
  • безсоння;
  • маленькі діти стають примхливими;
  • внизу живота відчуваються ниючий і тягнучий біль;
  • при спорожненні діти скаржаться на пекучий біль;
  • спостерігаються часті позиви до сечовипускання;
  • у дівчаток часто зустрічається нетримання сечі;
  • після відвідування туалету не настає полегшення;
  • почуття постійної наповненості міхура;
  • спостерігаються зміни в кольорі сечі;
  • вона набуває різкий запах.

Прояв запалення сечового міхура за віком

Головними симптомами захворювання є печіння в області статевих органів при спорожненні сечового міхура і різкі болі внизу живота. Для початку захворювання характерний гострий період, тривалість якого коливається від 2 тижнів до 3 місяців. Найчастіше така форма запалення спостерігається у дітей від року до 7 років.

У діток до 3 років найчастіше симптоматика змазана. Тому батьків повинні насторожити моменти, якщо дитина часто мочиться, і під час походу в туалет плаче. Також при наявності запальних процесів в міхурі спостерігається у малюків втрата апетиту, блідість шкірних покривів, зригування або нудота. Всі ці ознаки вказують на інфікування організму патогенними мікробами і бактеріями. Щоб виключити пієлонефрит та інші захворювання, пов’язані з сечостатевою системою, батькам слід якомога швидше відвідати дитячого уролога.

Цистит і запалення сечового міхура у дітей: симптоми та ефективне лікування

Дуже рідко запалення діагностується у дітей у віці 12-17 років. У підлітковому віці захисні сили імунної системи повністю розвинені і захищають організм від проникнення інфекцій. Якщо ж у дітей у цьому віці спостерігаються симптоми циститу, вони практично непомітні. Тому для постановки діагнозу необхідно провести лабораторні дослідження. Цистит у дітей цієї вікової категорії може проявитися через частих простудних захворювань, переохолодження або неправильно проведеного лікування в гострій фазі захворювання. Лікарі в такому випадку найчастіше діагностують хронічний перебіг хвороби.

Причини циститу

Розвиток запалення пов’язане з проникненням в організм стафілококів, стрептококів, кишкових мікробів, протеї, синьогнійної палички, гельмінтів. Інфікування може виникнути із-за дотиків брудними руками до статевих органів, переохолодження, порушення дітьми особистої гігієни, безконтрольного або тривалого прийому антибіотиків, при контакті з бездомними тваринами, при антисанітарних умовах життя.

Щоб грудної дитина не захворіла на цистит, батькам необхідно кожні 3 години міняти підгузки. Це дозволить уникнути розвитку патогенної мікрофлори, яка потім легко проникає в сечівник. До запалення сечового міхура призводять захворювання сечостатевої сфери. Важливо навчити малюка з раннього віку правильно доглядати за собою.

Після спорожнення може відбутися зараження гельмінтами у дівчаток, якщо вони витирають попу від анального отвору у бік піхви. Частинки калових мас можуть потрапити в уретру і спровокувати запальні процеси в сечостатевому каналі.

Запальні процеси можуть з’явитися, якщо малюк терпить і несвоєчасно спорожняє сечовий міхур.

Лікування циститу у дітей

Після діагностики захворювання лікар призначає медикаментозну терапію. Підбирається комплекс лікарських препаратів. Так як запальні процеси провокують бактерії, основними препаратами в схемі лікування є антибіотики. Дітям рекомендується прийом таких лікарських засобів: Амоксиклаву, Монурал, Норфлоксацину, Пефлоксацину, Офлоксацину.

Не рекомендується призначати Еритроміцин, Ампіокс, Цефотаксим, Кларитроміцин.

Одночасно з антибіотиками приймають пробіотики для підтримання нормальної мікрофлори кишечнику. Дітям показаний Біфідумбактерин, Лінекс, Біфіформ.

Якщо запалення сечового міхура пов’язане з кандидозом, призначають Фуцис або Ністатин. Не можна давати дітям Клотримазол, Віфенд, Мікомакс. При захворюванні необхідно з допомогою ліків очистити від інфекції сечовидільну систему. Ефективним у цьому випадку будуть уросептики Уролесан..

Дітям показано сечогінні препарати, які будуть сприяти зменшенню концентрації в сечовому міхурі мікробів і бактерій. Можна використовувати: Фуросемід, Діакарб, Верошпірон. Не рекомендується застосовувати дітям до 6 років Канефрон, а до 18 років — Фитолизин.

Також призначають знеболюючі і протизапальні препарати: Папаверин, Но-шпа, Ібупрофен, Парацитамол. Не рекомендується застосовувати Аспірин, Баралгін. При запущених випадках захворювання можливе призначення фізіопроцедур, які проводять в поліклініці або стаціонарних умовах.

Діагностика

Батьки повинні розуміти всю серйозність захворювання. Тому навіть при незначних скаргах дитини на дискомфорт і хворобливі прояви внизу живота необхідно відвідати уролога. Тільки фахівець може поставити діагноз і призначити відповідне лікування. Будуть проведені лабораторні дослідження на виявлення інфекційних процесів.

Необхідно здати аналізи сечі і крові. Якщо в сечі виявлені патогенні мікроорганізми, роблять бак посів. Можливо, буде призначено більш розгорнуте обстеження для точного підтвердження діагнозу: УЗД нирок і сечового міхура. Ці процедури дозволять отримати точну інформацію про стан органів та визначити в них патологічні зміни.

Що можуть зробити батьки

При запаленні сечового міхура у дітей категорично заборонено займатися самолікуванням. Неправильний і неконтрольований прийом лікарських препаратів може тільки погіршити ситуацію і привести до ускладнень і негативних наслідків.

Все, що можуть зробити батьки перед приходом лікаря, — укласти малюка в ліжко і заборонити рухливі ігри. До області промежини прикласти теплу грілку. Стежити, щоб не було опіків. Не можна прикладати тепло до області живота: є велика ймовірність, що запалення підніметься вище до нирок. Щоб зменшити біль при сечовипусканні, можна на 15 хвилин посадити дитину у ванну з теплою водою. У воду можна додати відвари ромашки, календули, чебрецю, деревію, конюшини. Для цього столова ложка трави заварюється склянкою окропу. Відвар настоюють, проціджують і додають у ванну.

Щоб вивести токсичні речовини, слід давати хворим дітям рясне тепле питво: морси, компоти, воду, солодкий чай. Це посилить сечовиділення і з сечею почнуть активно виводитися патогенні мікроорганізми.

Велике значення в запобіганні захворювання має особиста гігієна. Дітей з раннього віку необхідно навчити слідкувати за собою. Щодня маленькі діти повинні під контролем батьків, а потім і самостійно приймати душ, підмиватися, робити вологе обтирання після кожної дефекації. Тільки комплексний підхід до лікування та дотримання профілактичних заходів дозволить уникнути хвороби та ускладнень.

Дієта

Щоб уникнути подразнення слизової сечового міхура, потрібно тимчасово відмовитися від солі і спецій. У період захворювання дітям корисно вживати кисломолочні продукти, овочі та фрукти. Після призначення лікарської терапії необхідно дотримуватися дієти. Всі страви можна готувати на пару, гасити або запікати.

Слід відмовитися від солодощів, чіпсів, фаст-фуду. Їжу не можна смажити. Під час хвороби не можна вживати копчену і солену їжу. Акцент слід робити на здоровому харчуванні: кашах, легких бульйонах, дієтичному м’ясі. Дітям більш старшого віку можна вживати салати із свіжих огірків, томатів, капусти. Їх рекомендується заправляти будь-яким рослинним маслом: оливковою, лляною, гарбузовим.

Корисно тушкувати овочі, запікати кабачки і баклажани, їсти сирники, сирну запіканку. Картопляне пюре можна робити на невеликій кількості молока. Бажано виключити вживання вершкового масла.