Бактеріальний тонзиліт – найбільш часта форма зустрічається ангіни. Збудниками цього запалення мигдалин є, як стає зрозуміло з назви хвороби, бактерії, найчастіше, гемолітичний стрептокок, тому його ще називають стрептококовий тонзиліт. Щоб мікроорганізми почали лютувати, повинен послабитися імунітет, в цьому випадку, йому допоможуть переохолодження, нерегулярне і нераціональне харчування, часті ГРВІ.
Крім бактеріального, існує вірусний тонзиліт.
Вірусний тонзиліт, у свою чергу, викликаний вірусом, найчастіше це – адено – та риновіруси. Вірусний тонзиліт практично не відрізняється в симптоматиці від бактеріального, тому, без аналізів важко визначити, з яким саме збудником є справа. При вірусному тонзиліті лікування вимагає приймати противірусні препарати, в іншому випадку, якщо приєдналася інфекція, підкріплювати їх дія антибіотиками.
Симптоми
У бактеріального та вірусного тонзиліту симптоми такі:
Також, при тонзиліті гострого перебігу, якщо збудниками виступають пневмокок, бета-гемолітичний стрептокок або паличка грипу, можна спостерігати:
Часто буває, що у дітей мигдалини запалюються під час ГРВІ, при цьому, дитині підбираються неправильні ліки. Головним відмітним ознакою, що дозволяє розділити на ГРВІ та вірусний тонзиліт, а також і стрептококовий тонзиліт, є нежить. При ГРВІ нежить з’являється гарантовано, тоді, як ангіни не супроводжуються нежитем, в принципі. Ще, частою помилкою лікування ГРВІ є призначення антибіотиків, які в даному випадку не потрібні, т. к. гостре респіраторне захворювання було викликане вірусом, а не інфекцією.
Лікування
Як лікувати бактеріальний тонзиліт?
Правильно підібрати при тонзиліті стафілококової лікування – це 100%-ва гарантія швидкого лікування, адже, незважаючи на всю серйозність захворювання, стафілококовий тонзиліт досить легко піддається лікуванню.
При бактеріальному тонзиліті лікування здійснюється за допомогою системних антибіотиків і місцевих антисептиків.
Найчастіше, лікування проводиться пеніцилінових антибіотиків, але, при їх неефективності протягом 72 годин або за наявності алергічної реакції на Пеніцилін, які їх замінюють Азитроміцином або Цефалоспоринами.
Найбільш часто призначуваних препаратів є Амоксицилін у таблетках або суспензії. Він відрізняється високою ефективністю при цілком доступною вартості.
Дорослим ефективна при ангіні доза становить 500 мг тричі на добу.
Жінкам, які перебувають на курсі естрогенсодержащих оральних контрацептивів, при прийманні Амоксициліну варто бути напоготові, тому що антибіотик знижує їх ефективність.
Азитроміцин, з-за його довгого виведення з організму, приймають один раз на добу в дозі, коригованої в залежності від ваги і загального стану хворого. Єдина умова, яку потрібно дотримувати при лікуванні Азитроміцином, — це періодичність прийому: за годину до їжі і 2 години після прийому їжі. Суспензії з Азитроміцином для дітей мають, незважаючи на досить привабливий запах, неприємний смак, застосування суспензій Азимеда або Азитро-Сандоза для дітей досить проблематично.
Цефалоспорини призначаються у формі ін’єкцій в тих випадках, коли застосування пероральних антибіотиків не можливий. Це препарати: Цефтріаксон, Цефаксон.
Крім антибіотиків, потрібне застосування місцевих антисептичних засобів, у формі випуску, відповідній ситуації. Це можуть бути спреї, таблетки для розсмоктування або рідина для полоскання ротової порожнини і горла.
- Інгаліпт – спрей, в основі якого лежить Стрептоцид.
- Орасепт – спрей, з діючою речовиною Фенол.
- Фарингосепт – таблетки для розсмоктування, основна речовина Амбазон.
- Лізак – таблетки для розсмоктування, з двома активними компонентами лізоцим і деквалінію хлорид.
- Фурацилін – розчин для полоскання горла.
- Ротокан – розчин для полоскання горла з рослинними компонентами.
Також, хворим на ангіну слід якомога більше відпочивати, збільшити кількість сну, дотримувати постільний режим. Дітей, звичайно, дуже важко укласти в ліжко, тому потрібно хоча б зменшити кількість стресів.
Не перевантажувати організм їжею, є по апетиту. Замінити жирні і висококалорійні страви, поживні, але легкі, з пюреподібної консистенції, щоб їжу було легко проковтнути. А ось об’єм рідини краще збільшити, щоб позбутися від токсинів, що виробляються мікроорганізмами-збудниками і не допустити такого небезпечного зневоднення.
Необхідно підтримувати оптимальну вологість в будинку, часто проводити вологе прибирання і провітрювати кімнати, звичайно ж, при відсутності у них хворого, щоб не допустити переохолодження вже і без того хворої людини.
Відмовитися від куріння, якщо не назавжди, то хоча б на час лікування.
