Зміст
- Загальна характеристика
- Показання та протипоказання
- Підготовка до процедури
- Техніка дуоденального зондування
- Фракційне дуоденальне зондування
- Оцінка результатів
- Сліпе зондування
- Відгуки
- Відео по темі
Порушення роботи жовчного міхура супроводжується безліччю неприємних симптомів. Якщо відбувається застій жовчі або виділяється недостатня її кількість, у пацієнта виникає нудота, порушення травлення, гіркота в роті, болі в правому підребер’ї. Щоб визначити причину і тяжкість патології, а також ступінь непрохідності жовчних проток, застосовується зондування жовчного міхура. В ході цієї процедури береться жовч на аналіз і усувається її застій.
Загальна характеристика
Цю процедуру називають ще дуоденальним зондуванням. Адже забір жовчі відбувається з дванадцятипалої кишки в області дуоденального сосочка. Саме тут відкривається жовчний проток. При аналізі жовчі з цього місця можна оцінити стан печінки, проток, жовчного міхура. Можна виявити наявність застою жовчі, порушення моторики жовчних шляхів та інших патологій.
Крім діагностичного, у цієї процедури є терапевтичне застосування. Стимулювання відтоку жовчі і її видалення сприяє очищенню жовчних проток і запобігає утворенню каменів. Також за допомогою зонда можна вводити антибіотики і ліки для лікування паразитарних захворювань.
Крім класичного дуоденального зондування застосовують фракційне, пятифазное. Ці процедури досить неприємні, займають тривалий час, часто болючі. Багато пацієнти переносять їх важко. Тому останнім часом інструментальне зондування застосовується все рідше, тим більше що діагностична цінність їх не настільки висока, зараз з’явилися більш інформативні методи.
Застосування дуоденального зондування з лікувальною метою також не завжди виправдано. Для виведення жовчі можна використовувати сліпе зондування, для якого не потрібно ковтати трубку.
Показання та протипоказання
Проводять дуоденальне зондування при порушеннях роботи біліарної системи: печінки, жовчного міхура і проток. Це може бути дискінезія, спазм жовчних проток або аномалії будови цих органів, що призводять до порушення відтоку жовчі. Її застій призводить до уповільнення травлення, з’являється гіркота у роті, слабкість, запор. Може пожовтіти шкіра і білки очей. Якщо відтік жовчі не нормалізувати, її концентрація в міхурі підвищується, що може привести до утворення каменів. Тому з допомогою спеціальної процедури жовч виганяють і відсмоктують зондом. Пацієнтам з такими патологіями рекомендується проводити її щороку.
Проводиться процедура для оцінки стану жовчовивідних шляхів, уточнення діагнозу або усунення відтоку жовчі
Зондування жовчного міхура є безпечною процедурою. Але протипоказана вона при гострому холециститі, інфекційних захворюваннях або загостренні хронічних хвороб цього органу, а також при гастриті, виразці та гострих патології шлунка або кишечника. Не проводять цю процедуру вагітним жінкам, а також у тому випадку, якщо у пацієнта є тяжке порушення кровообігу. Не можна робити зондування, ні інструментальне, ні сліпе, при наявності каменів у жовчному міхурі, так як вони можуть вийти і закупорити протока.
Підготовка до процедури
Щоб зондування принесло очікуваний ефект, до нього потрібно правильно підготуватися. Починається підготовка за кілька днів до процедури. Необхідно виключити з раціону продукти, що викликають підвищене газоутворення: бобові, капусту, солодощі, алкоголь. Рекомендується також відмовитися від прийому жовчогінних, проносних і ферментних препаратів. Небажано в цей час приймати також судинорозширювальні і спазмолітичні засоби.
Сам процедура зондування зазвичай проводиться вранці. Робити її потрібно натщесерце, перед цим останній раз поїсти можна не пізніше, ніж о 18 годині. Процес ковтання зонда є досить неприємним, для багатьох – майже неможливим із-за підвищеного блювотного рефлексу. В цьому випадку необхідна ще психологічна підготовка. А для полегшення введення зонда можуть застосовуватися місцеві анестетики.
Пацієнту важливо правильно підготуватися до процедури зондування
Техніка дуоденального зондування
Проводиться ця процедура за допомогою дуоденального зонда. Це тонка гумова трубка, на кінці якої знаходиться металева олива з декількома отворами. Перед введенням зонда визначають, на яку глибину його потрібно опустити. В середньому у дорослої людини це 70-90 див.
Хворий сідає на стілець, покриває груди рушником, а в руках тримає лоток для слини. Кінець зонда обробляється і кладе йому на корінь язика. Потрібно нахилити голову до грудей і здійснювати ковтальні руху. Одночасно з цим медсестра просуває зонд. Хворому необхідно глибоко дихати носом, це допоможе запобігти блювотний рефлекс. Коли зонд просунеться до позначки 40 см, пацієнту потрібно лягти на правий бік на грілку.
При цьому потрібно продовжувати ковтати зонд, при цьому він поступово просувається в дванадцятипалу кишку. До цього може пройти близько години. Перевірити положення зонда можна тим, що взяти шприцом трохи вмісту з нього. Якщо це мутнувата рідина, значить зонд ще в шлунку. Перевірку можна провести з допомогою рентгеноскопії або ввести зонд трохи повітря. Зазвичай зонд досягає дванадцятипалої кишки на позначці 80-90 див.
Після цього збирають жовч, причому, робиться це в три етапи, набираючи її в різні пробірки:
- Перша порція – це жовч, що знаходиться в дванадцятипалій кишці. Вона світла, має домішки панкреатичного соку. Щоб зібрати порцію А обсягом 15-40 мл, може пройти близько півгодини.
- Після цього потрібно стимулювати вихід жовчі з жовчного міхура. Для цього в зонд вводиться теплий розчин сульфату магнію або ксиліту. Трубку перетискають на 10 хвилин, протягом яких ліки зробить свій жовчогінну дію. Збирається порція В іншу пробірку. Ця жовч зеленувата, густа. Зазвичай набирається 50-60 мл, але її кількість може збільшуватися при наявності застійних явищ.
- Остання порція – це жовч, що надійшла з печінки. Вона світло-жовта, не має домішок. Її об’єм зазвичай не більше 30 мл.
Після виймання зонда необхідно прополоскати рот. Протягом перших двох годин хворий повинен перебувати під наглядом лікаря, йому потрібно лежати, тому процедуру краще проводити в стаціонарі. Необхідно міряти хворому тиск, стежити за пульсом
Жовч при зондуванні збирається в три різні пробірки
Фракційне дуоденальне зондування
Для більш точної оцінки стану біліарної системи застосовують ще фракційне зондування жовчного міхура, яке складається з п’яти етапів:
Як можна перевірити шлунок не ковтаючи кишку
Про те, як проводиться дуоденальне зондування для виявлення лямблій, що наочно показано в наступному відео:
Оцінка результатів
Найчастіше інструментальне зондування проводиться з діагностичною метою. Тому після забору жовчі роблять її аналіз. При цьому звертається увага на її колір, прозорість, в’язкість. Тільки в першій порції, взятої з дванадцятипалої кишки, припустимо трохи осаду. У ньому можуть бути солі натрію, холестерин, лейкоцити, епітеліальні клітини. Вся інша жовч повинна бути прозорою.
У пробірці можна виявити велику кількість лейкоцитів і слиз. Це вказує на наявність запалення жовчного міхура. А присутність холестерину може бути ознакою каменів. Якщо ж в печінковій жовчі багато білих кров’яних тілець, значить, запальний процес торкнувся печінку. На хронічний холецистит вказує світла жовч порції В. Якщо ж вона погано відділяється після введення сірчанокислої магнезії або дуже темна, значить, у хворого дискінезія жовчовивідних шляхів.
Дослідження складу жовчі допомагає також виявити наявність бактеріального зараження, наприклад, стафілокока, кишкової палички, ентерококів. Крім того, цей метод дозволяє виявити паразитів, які часто поселяються в печінці: лямблії або двуустки.
Сліпе зондування
Якщо немає необхідності брати жовч на аналіз, а потрібно просто вивести її з жовчного міхура, щоб усунути застій, краще проводити сліпе зондування, або тюбаж. Воно робиться без введення зонда, тому проводити його можна в домашніх умовах. Але до цієї процедури теж є протипоказання. Не можна робити тюбаж при жовчнокам’яній хворобі, при наявності виразок або ерозій у травному тракті, цирозі печінки, а також під час загострення будь-яких патологій ШКТ.
Підготовка до процедури полягає в дотриманні дієти. Протягом 5 днів потрібно виключити жирну, смажену їжу, консерви, гостре, солодке і солоне. Так організм краще перенесе процедуру. Краще перейти на вегетаріанську дієту. Крім того, рекомендується очистити кишечник за допомогою клізми.
Для покращення відтоку жовчі і очищення жовчних шляхів можна виконати сліпе зондування в домашніх умовах
Після попередньої консультації з лікарем потрібно вибрати вільний день і підготувати жовчогінні засоби. Рекомендується також випити таблетку Но-Шпи і прийняти теплу ванну. Є кілька варіантів сліпого зондування.
- Найбільш м’який спосіб – це пиття теплої мінеральної води, з якої попередньо випущені гази. Підійде «Нарзан», «Боржомі» або «Єсентуки».
- Щадною дією володіють також відвар шипшини, настій жовчогінних трав, вода з медом і лимоном або оливкове масло.
- Можна розчинити в склянці мінеральної води 5 мг сорбіту.
- Більш агресивне засіб – це сірчанокисла магнезія. 5 мг, розчинених у мінеральній воді, нададуть сильний жовчогінний ефект. Але це засіб подразнює травний тракт, тому при виразковій хворобі, синдромі подразненого кишечника його застосовувати не можна.
Вибране жовчогінний засіб повинен бути теплим. Після цього потрібно лягти на правий бік, підібгавши ноги. Під ребро підкласти гарячу грілку. Полежати так 1-2 години. Ознакою того, що зондування пройшло успішно, стає розслаблення кишечника. Кал повинен бути м’яким, зеленуватого кольору. При хронічному безкам’яному холециститі і дискінезії жовчовивідних шляхів рекомендується проводити цю процедуру кожен місяць.
Відгуки
Процедура інструментального дуоденального зондування досить тривала. Відгуки відзначають, що вона супроводжується неприємними відчуттями. Блювотний рефлекс і підвищене слиновиділення із-за тривалої присутності зонда в стравоході заподіюють багатьом серйозний дискомфорт. Тому, якщо потрібно просто очистити жовчний міхур від застояної жовчі, краще використовувати сліпе зондування.
Тетяна
Коли я звернулася до лікаря з приводу тягнуть болі в правому підребер’ї, мені зробили УЗД. Каменів у жовчному міхурі не знайшли, але знайшли дискінезію жовчних шляхів і застій жовчі. Для її виведення порадили зробити зондування. Інструментальне я робити не зважилася, зупинилася на тюбаже. Використовувала для зондування сірчанокислу магнезію. Дуже противний на смак напій, але після курсу процедур мені стало легше: болі пройшли, налагодилося травлення. Тепер роблю подібне зондування кожен місяць.
Ірина
Мені призначили зондування жовчного міхура для діагностики. Треба було обстежити складу жовчі і підтвердити діагноз. Для обстеження довелося лягти в стаціонар. Процедура дуже неприємна, ковтала зонд я з великим трудом. А потім дві години не могла прийти в себе. Але зате після діагностики мені лікар зміг підібрати лікування. Тепер я відчуваю себе краще.
Марія
Моя подруга робила тюбаж жовчного міхура і порадила мені. Каже, що добре чистить кишечник, навіть схудла. Я вирішила теж спробувати, але добре, що спочатку порадилася з лікарем. Мені він сказав, що без необхідності тюбаж проводити не рекомендується, так як буде тільки зайве подразнення слизової кишечника жовчю. Якщо жовчний міхур працює добре, ніяке зондування не потрібно.
Зондування жовчного міхура являє собою абсолютно нешкідливий спосіб діагностики і лікування багатьох патологій жовчного міхура. З його допомогою прочищаються протоки, усувається застій жовчі, виводяться мікроби.
