Багато патологічні стану травної системи супроводжуються порушенням перистальтичних скорочень органів. Застій у шлунку проявляється швидким насиченням, частими блювотними позивами з характерним виглядом, запахом та іншими неприємними симптомами. Лікування включає в себе медикаменти, дієту, а у складних випадках проводиться операція.
Причини появи застійних явищ в шлунку
Затримка їжі без подальшого її проходження по травному тракту — тривожний симптом серйозних захворювань, в тому числі і злоякісної пухлини. Поступово розростаючись, новоутворення руйнує шлункові стінки і утворює перешкоду для природного просування харчових грудок. Також заважають послідовного процесу травлення виразки шлунка, особливо відділу, що з’єднує його з дванадцятипалої кишкою. Воротар звужується і в шлунку застоюється неперетравлена їжа. Причинами патології можуть бути:
- недостатність кровообігу в тканинах шлунка;
- дивертикули;
- спайки;
- свищі;
- інфекційні або запальні хвороби ШЛУНКОВО-кишкового тракту;
- кишкова інвагінація;
- проковтнуті чужорідні тіла;
- атонія мускулатури шлунка;
- вроджена відсутність просвіту кишечника.
Як проявляється харчової застій?
На тлі інших симптомів хворий різко втрачає вагу.
На перших етапах розвитку шлункового стазу ознаки слабкі і можуть виявлятися лише при вживанні грубою, твердою, важкою для перетравлення їжі, проте з часом шлунок починає заперечувати навіть м’яку і рідку їжу. Як основний і найбільш виражений симптом патології, відмічається блювота. Маси мають смердючий запах тухлого, у вмісті виявляються частини непереробленої їжі, слиз і кров’яні прожилки. Додаткові симптоми шлункової непрохідності:
- почуття пересичення від малої кількості їжі;
- відрижка із затхлим запахом;
- тяжкість в епігастрії;
- різка втрата ваги.
Якщо застій їжі в порожнині шлунку супроводжується болем, існує ймовірність розвитку ракової пухлини або виразки на стінках органу.
Діагностика патології
Застій їжі в шлунку супроводжується симптомокомплексом, схожим на багато інші захворювання ШКТ, тому слід звернутися до гастроентеролога при появі дисфункцій травлення. Запідозрити порушення можна за характером блювотних мас, їх запаху. Після огляду лікар випише направлення на обстеження. Інформативними будуть наступні інструментальні діагностичні процедури:
Діагностувати патологію можна за допомогою рентгена.
- Фіброгастроскопія. Введення зонда в шлунок для виявлення причини закупорки і огляду стінок органу. Під час дослідження за показаннями можливо провести біопсію тканин.
- Рентген з барієвим контрастом. Визначає форму шлунка, розміри стенозу.
Як проходить лікування?
Терапія патології полягає в усуненні причини, яка визвала застій. В схему лікування включаються фармакологічні препарати, дієтотерапія. З медикаментів потрібні анальгетики, засоби для поліпшення моторики, протиблювотні, вітаміни, а у випадку приєднання інфекції — антибіотики. При сильному зневодненні показано крапельниці з електролітними розчинами, а для полегшення стільця — сифонні клізми. Дуже важливим елементом терапії є розробка раціону. Пацієнту показано вживання білкових продуктів, фруктів і овочів, а також часте дробове харчування легкозасвоюваними стравами і малими порціями. Можна скористатися дієтичним столом № 2. Із засобів народної медицини поліпшити стан допоможе настоянка чорничних ягід, квіток ромашки, чай з м’яти.
При відсутності результатів консервативної терапії і в запущеному вигляді непрохідність шлунка піддається тільки хірургічного лікування. Під час операції проводиться резекція дефектних ділянок, розсічення спайок і видалення інших механічних перешкод. У перші дні після операції хворому можна тільки пити теплий чай, відвар із шипшини. Після першого стільця можна поступово вводити перетерту, рідку їжу, пюре. Шви знімаються через 10 діб.
Для полегшення стану пацієнта при тривалому застої показано промивання шлунка з допомогою зондування.
Можливі ускладнення
Проблеми з нирками можуть розпочатися на тлі зневоднення організму.
Несвоєчасний початок або повне нехтування лікуванням призводить до значного погіршення стану пацієнта. Характер ускладнень залежить від зони непрохідності. В результаті застою В пилорусе блювота стає постійним супутником хворого, що призводить до зрушення балансу електролітів і зневоднення. Існує ймовірність потрапляння блювотних мас у дихальні шляхи. Дефіцит рідини негативно відображається на діяльності нирок. Стаз шлунка вродженої природи часто ускладнюється аспіраційною пневмонією. Якщо просвіт перекритий в кишечнику, його травні соки можуть закидатися назад в шлунок, пошкоджуючи його стінки і сприяючи формуванню виразок. Тривалий застій небезпечний розривом стінок органу.
Прогноз і заходи профілактики
При коректній і вчасно проведеної терапії, прогноз на одужання позитивний. Щоб подовжити періоди ремісії при хронічному захворюванні, необхідно дотримувати рекомендації лікаря, стежити за дієтою, щорічно проходити санаторно-курортне лікування, пити мінеральні води. Уникнути застою їжі в шлунку можна, якщо дотримуватися правильного раціону, контролювати якість вживаних продуктів і не порушувати режим прийому їжі. Для зміцнення захисту організму корисні щоденні помірні фізичні навантаження, прогулянки на свіжому повітрі. Щоб попередити розлади травлення бажано не зловживати алкогольними напоями і відмовитися від куріння.
