Як хіміотерапія позначається на ШКТ і чому виникають запори

При злоякісних новоутвореннях пацієнт потребує комплексного та невідкладному лікуванні. В обов’язковому порядку рекомендується хіміотерапія. Таке лікування може погіршувати функціонування організму, особливо травного органу і кишкового тракту. Запор після хіміотерапії – зазвичай, перше, на що скаржаться пацієнти, що мають рак. Ускладнення важко переносяться хворим. Дія хіміотерапії спрямоване на зупинку перетворення здорових клітин в ракові. Після такого лікування запор характеризується тривалістю. Акт дефекації відсутній більше 3 діб. В організмі активно починає протікати процес гниття. Порушення може завдати значного удару по ослабленому організму пацієнта. Після хіміотерапії самостійно позбутися закрепів досить важко. Самолікування категорично заборонено і може погіршити стан пацієнта. Тільки лікар може підібрати ефективні та безпечні методи терапії.

Хіміотерапія діє на всі системи організму

Зміст

• 1 Фактори, що провокують запори
• 2 Дії пацієнта при наявності запору
• 3 Що не можна робити при запорі на тлі хіміотерапії
• 4 Можливі ускладнення
• 5 Профілактика закрепів після хіміотерапії

Фактори, що провокують запори

Причини запорів після хіміотерапії полягають у порушенні формування і переміщення фекальних мас. Патологічно змінюється моторна функція кишкового тракту. Захворювання може бути обумовлено різними внутрішніми та зовнішніми чинниками.

Незважаючи на першопричину, запор завжди доставляє дискомфорт онкохворим. При тривалій відсутності лікування відбувається формування серйозні, а іноді навіть необоротних, наслідків. При хіміотерапії на організм пацієнта впливають сильнодіючі препарати. Вони пригнічують природну мікрофлору організму. Основні провокуючі і сприятливі фактори описані в таблиці.

Сприятливі фактори Ризик виникнення запору після хіміотерапії підвищується при:
•сильно ослабленому імунітеті;
•наявність додаткових захворювань;
•літньому або дитячому віці Зовнішні провокуючі фактори Утруднення акту дефекації після хіміотерапії можливе при:
•тривалому постільному режимі;
•зниження рухової активності;
•частих стресах;
•неправильному харчуванні;
•вживанні препаратів гормонального типу Внутрішні першопричини Порушення може бути наслідком:
•звуження просвіту кишкового тракту через збільшення розмірів злоякісної пухлини;
•порушення нервової регуляції моторної функції при використанні певних лікарських засобів;
•депресивного стану;
•запальних захворювань;
•втрати рідини на фоні підвищених показників температури або діареї

При наявності злоякісних новоутворень та проходження хіміотерапії імунна система людини значно послаблюється. Пацієнт стає сприйнятливим до різних захворювань. Запори в такому випадку не рідкість.

Хімія викликає пригнічення імунітету

Майже в 100% випадків хворі стикаються з депресією. Їх пригнічує присутнє захворювання, особливо якщо хіміотерапія не супроводжується позитивною динамікою. Нервові розлади завжди призводять до розвитку запорів.

Дії пацієнта при наявності запору

Лікування запору, що виник на тлі хіміотерапії, повинно починатися негайно. Хворому призначають послабляючи медикаменти. Такі препарати є основою терапії. Підбираються, виходячи з індивідуальних особливостей.

Лікування в обов’язковому порядку має бути комплексним. Терапія включає зміна раціону харчування та дотримання питного режиму. Крім цього, можуть рекомендуватися рецепти нетрадиційної медицини. Щоденне меню повинне включати наступні продукти:

• бобові;
• сухофрукти;
• злакові;
• горіхи.

При запорі дуже важливо змінити раціон і підібрати правильну дієту

Починати дієту потрібно поступово. Не можна різко міняти свій раціон і відмовлятися від будь-яких продуктів. В іншому випадку може погіршитися функціонування деяких внутрішніх органів.

Щодня пацієнти повинні гуляти на свіжому повітрі. Навіть невелика фізична активність позитивно позначається на роботі всього організму. Проносні ліки рекомендують в крайньому випадку. Більшість з них несумісні з препаратами для лікування онкології.

Пацієнт повинен ретельно дотримуватися рекомендацій, пов’язані з фізичною активністю і дієтою. Це єдиний спосіб безпечно усунути порушення.

Що не можна робити при запорі на тлі хіміотерапії

Пацієнт повинен відповідально ставитися до лікування присутнього порушення. Категорично не можна зволікати зі зверненням до лікаря. В іншому випадку стан значно погіршиться.

Для профілактики запору хворим після хімії треба гуляти на вулиці

При наявності порушення хворий повинен уникати тривалого перебування у ліжку. Потрібно щодня хоча б 10-30 хвилин гуляти на свіжому повітрі. Це допомагає не тільки усунути запор, але і поліпшити захисні функції організму.

Категорично заборонено вдаватися до самолікування. Не всі проносні лікарські засоби поєднуються з медикаментами, які використовуються при наявності в організмі злоякісних пухлин.

Будь неправильно підібраний препарат може обернутися серйозними для пацієнта наслідків.

Також не можна допускати розвиток депресивних станів. При будь-яких обставин хворий повинен тримати себе в руках і налаштовуватися на позитивний лад. Тільки в такому випадку вдасться уникнути багатьох ускладнень.

Дуже важливо, щоб пацієнти не впадали в паніку і депресію

Можливі ускладнення

Ускладнення формуються при несвоєчасному лікуванні закрепів, які виникли на тлі використання сильнодіючих медикаментів при хіміотерапії. У пацієнта можуть з’явитися:

• інтенсивна блювання;
• ослаблення імунної системи організму;
• стрімка стомлюваність;
• кров’янисті виділення з заднього проходу;
• висипання на шкірному покриві;
• лихоманка;
• сильніше хворобливі відчуття в області головного мозку.

Ускладнення при запорах на фоні хіміотерапії погіршують самопочуття пацієнта. Інтенсивність симптоматики посилюється. У хворого знижуються захисні функції організму. Це провокує прискорення перетворення здорових клітин у злоякісні. Захворювання розвивається стрімко.

Хочете знати, як правильно відновитися після хіміотерапії, дивіться це відео:

Профілактика закрепів після хіміотерапії

Запобігти формування запорів після хіміотерапії можна, лише дотримуючись профілактичні заходи. Пацієнт повинен:

• відкоригувати раціон харчування;
• дотримуватися основи дробового харчування;
• дотримуватися питного режиму;
• відмовитися від вживання шкідливих продуктів;
• віддати перевагу помірним фізичним навантаженням;
• вживати рекомендовані лікарем лікарські засоби;
• не перевантажувати себе;
• запобігти появі депресії;
• відвідувати психолога.

У профілактиці запору важливо стежити за тим, щоб рівень споживання води був в нормі

Важливо спрямувати сили на відновлення імунної системи. Профілактичні заходи потрібно виконувати регулярно. Пацієнт також повинен відмовитися від шкідливих звичок.