Запор        28 Лютого 2018        2283         Коментарі Вимкнено до Як позбутися від шрамів після проведення операції при апендициті

Як позбутися від шрамів після проведення операції при апендициті

Згідно зі статистикою, апендицит видаляють у кожного десятого пацієнта. Після хірургічного втручання на тілі залишаються шрами і рубці. Важливо дотримуватися рекомендацій лікаря, щоб сліди від операції залишилися менш помітними. Апендектомія – найпоширеніше хірургічне втручання. Появі хвороби схильні люди всіх вікових категорій та підлоги. Найчастіше здійснюється класичне втручання. Під час процедури лікар робить протяжний надріз в області пупка. При недотриманні приписів і рекомендацій шрам буде сильно видно після хірургічного втручання. На початкових етапах можливо зробити так, щоб слід був менш помітним. Швидкість відновлення шкірного покриву безпосередньо залежить від того, наскільки благотворно проходить реабілітаційний період. Шрам після апендициту розташовується праворуч. При порожнинної процедурі його довжина становить до 9 див. При лапароскопії лікар робить проколи, які складають до 22 мм. При порожнинної операції рубець має злегка нахилене положення.

Близько 10% людей піддаються операції з видалення апендикса

Особливості пошкодженої тканини і її рубцювання

Шрам – тканина, яка формується для відновлення пошкоджених шарів шкірного покриву. Довжина рубця залежить від протяжності хірургічного надрізу. Зазвичай вона становить від 3 до 26 див. Найбільший розмір присутній, коли у пацієнта був усунутий не тільки запалений апендикс, але і ускладнення.

Свіжий шрам супроводжується:

  • болючістю;
  • сверблячкою;
  • зміною забарвлення від багряного до білого.

Перерахована симптоматика свідчить про те, що рана починає зростатися. Важливо спрямувати всі сили на відновний період. З часом шрам починає бліднути. Зазвичай шрам горизонтальний. Локалізується трохи вище лінії нижньої білизни праворуч. Реабілітаційний період становить до року.

Порожнинна операція з видалення апендициту є більш травматичним, ніж лапароскопічна

В залежності від результату хірургічного втручання, можливих наслідків і тривалості реабілітації шрам має кілька видів. Типи рубця описані в таблиці.

Келоїдний або гіпертрофічний Має більш згладжену форму і менш помітний оточуючим. Класичний або втягнутий Потребує комплексних заходи впливу. Складний в усуненні. Свіжий або старий Залежно від часу, який минув після хірургічного втручання.

В залежності від типу шраму може бути різна швидкість його загоєння, забарвлення, зовнішній вигляд і форма.

Після закінчення хірургічного втручання накладається шов з використанням спеціальних ниток. При загоєнні тканина починає рубцюватися. При доброчинної реабілітації шрам буде плоским і малопомітним. Для того щоб знизити ризик неприємних наслідків, потрібно буде вдатися до додаткових маніпуляцій.

Загоєння вторинним натягом малоефективно. Ймовірність непомітного шраму мінімальна. Краще використовувати інші методи.

Після зняття шва розмір буде мати червоно-рожевий відтінок. Буде присутній незначний дискомфорт і хворобливі відчуття. Через деякий проміжок залишиться біла або світло-рожева смужка. Важливо дотримувати всі рекомендації лікаря, щоб запобігти почервоніння і набряклість.

Після зняття швів рубець набуває білий або рожевий відтінок

На остаточне формування шраму впливає кілька чинників:

  • успішність проведення операції;
  • здатність до регенерації шкірного покриву;
  • використання допоміжних методів.

Загоєння будь-якого шраму безпосередньо залежить від індивідуальних особливостей організму конкретного пацієнта.

Використання препаратів для прискорення загоєння

Після консультації з лікарем можна використовувати медикаменти для прискореного загоєння тканин. Лікарі виділяють наступні препарати від шрамів після апендициту, які використовуються найбільш часто:

  • Контрактубекс;
  • Стратадерм;
  • Кело-кіт.

Стратадерм Гель дозволяє максимально розгладити шкіру на пошкодженій ділянці

Контрактубекс – мазь від рубця після апендициту. Має простий склад. Наносять на шов протягом місяця. Використовують препарат двічі на добу. Ліки сприяє швидкому загоєнню тканини і перешкоджає утворенню опуклих шрамів. Застосовується також при наявності старих слідів від процедури.

Стратадерм гель, заснований на силіконі. Робить фіброзну тканину м’якшою. Сприяє відновленню синтезу колагену. Лікування триває кілька місяців. Допомагає усунути опуклість.

Кело-кіт використовується для лікування протягом двох місяців. Рубець стає менш жорстким. За короткий строк відновлюється рельєфність шкірного покриву.

Перераховані мазі є абсолютно безпечними. Можна використовувати різних груп пацієнтів. Єдине протипоказання – наявність індивідуальної непереносимості діючих компонентів.

Препарат Кело-кіт пом’якшує і лікує пошкоджений епідерміс

Пластирі при шрам від апендициту використовуються як при недавньому проведенні хірургічного втручання, так і тоді, коли рубець давно сформувався. Ліки являє собою самоклеючий тонкий тканинний відрізок. Препарат зручний у використанні і допомагає знизити хворобливе відчуття.

При використанні спеціальних пластирів рубці починають активно розсмоктуватися. Тривалість лікування становить від 2 місяців до року.

Про методі лазерної шліфовки рубця ви дізнаєтесь з відео:

Корекція старого рубця

Коли рубець застарел, пацієнт може використовувати методи корекції. До них можна віднести:

  • хірургічну пластику;
  • фізіотерапію;
  • лазерну шліфовку;
  • дермабразию рубців.

Хірургічний метод видалення рубця полягає в розсіченні старого шрама і накладення косметичного. Використовується шкіра пацієнта. Слід залишається мінімальний при правильному проведенні операції.

Лазерна шліфовка шрамів може бути здійснено лише через 6 місяців. Спочатку відбувається запаювання капілярів. Після цього лазерним променем усувається рубцева тканина. Перший час потрібно захищати ділянку від впливу ультрафіолетових променів.

Для більш швидкого розсмоктування рубця можна використовувати спеціальні пластирі

Дермабразія рубців полягає в знятті верхнього шару рубцевої тканини. Метод травматичнее, ніж лазерна шліфовка. Спосіб відноситься до одних з найбільш ефективних.

Фізіотерапія включає:

  • електрофорез з використанням спеціального гелю;
  • ультразвук;
  • магнітотерапію.

Метод використовується тільки після консультації з лікарем. Підбирається лікарем в індивідуальному порядку.