Запор        28 Лютого 2018        440         0

Причини, симптоми і методи профілактики хронічних запорів

Запори – одна з найбільш поширених проблем травної системи. Може бути як самостійним недугою, так і симптомом якої-небудь патології, наприклад, синдрому подразненого кишечника. Хронічні запори – самостійна проблема, що зустрічається у всіх вікових категорій населення.

Причини, симптоми і методи профілактики хронічних запорів

Люди з проблемами травлення часто скаржаться на запори

Зміст

  • 1 Коли запор вважається хронічним
  • 2 Причини патології
  • 3 Супутні ознаки хронічного запору
  • 4 Рекомендації по діагностиці
  • 5 Наслідки затяжної запору
  • 6 Способи нормалізації стільця
  • 7 Профілактика запору

Коли запор вважається хронічним

Затяжним запором в медицині прийнято вважати відсутність дефекації протягом більш ніж двох діб. Разом з цим розцінювати як патологію можна і інший варіант спорожнення: регулярне відходження фекалій (щоденно або декілька разів за добу), але вкрай мізерними порціями. Для порівняння: норма походів в туалет для дорослої людини коливається від одного-двох випорожнень за добу до одного акту дефекації в два дні. У дітей норма – раз в день.

Причини патології

Серед причин закрепів значаться як психологічні фактори, так і патологічні, а також зовнішні. Можливі причини запорів відображені в таблиці.

Група факторовВозможные причини

ЗовнішніГіподинамія, неправильний режим харчування, нестача рідини в раціоні, часті поїздки, шкідливі умови праці, часте вживання проносних засобів, свідома затримка стільця (колись).ПатологічніНепрохідність через спайок, онкології, заворот кишкових петель, паразитів, СКР.Психологічні (пов’язані з патологічними)Страх болю перед випорожненням при деяких захворюваннях, наприклад, геморої.Психосоматичні (неврологічні)Переживання, депресії, неврози, психічні розлади.

По причині виникнення виділяють механічний, аліментарний та дискинетический запор. Останній варіант – найбільш поширений, виникає на тлі порушення моторики травного тракту. Аліментарний тип спричинений харчовими порушеннями і дефіцитом води. Механічний запор провокують новоутворення в кишечнику і його зміни (звуження, спайки).

Причини, симптоми і методи профілактики хронічних запорів

У дітей проблеми виникають із-за особливостей живлення та непереносимості окремих продуктів

Крім цього, виділяють органічні (первинні) і механічні (вторинні) запори. Перші викликані вродженими і набутими змінами кишечника, другі – перенесеними травмами, операціями. Також існує третій вид – идиопатические, або неуточненої етіології.

У дітей запори часто викликані непереносимістю окремих продуктів або лактози. Заходи лікування залежать від причини.

Супутні ознаки хронічного запору

До симптомів порушення стільця відносяться:

  • надмірне всмоктування рідини;
  • зміна консистенції калу (твердіння);
  • пригнічення перистальтики і секреції;
  • дефекація мінімум раз за два дні;
  • жорсткі висушені фекалії, травмуючі анус.

Причини, симптоми і методи профілактики хронічних запорів

Хворі з запорами часто скаржаться на втрату апетиту

Самостійно запідозрити делікатну проблему можна за допомогою виражених ознак порушення перистальтики кишечника. До них відносяться відчуття неповного звільнення калу, вихід його малими порціями (з рештою почуття переповненості кишечнику), проблемне спорожнення (сильне напруження, неможливість вивільнення мас).

Іноді разом з названими вище ознаками відзначаються низька працездатність і швидка втомлюваність, втрата апетиту, погіршення шкірних покривів і сну, диспепсичні розлади (печія, нудота, відрижка).

Рекомендації по діагностиці

Діагностика проводиться спеціалістом (проктологом або гастроентерологом) в кілька етапів. Насамперед збирається анамнез, вивчаються виявлені клінічні симптоми. Після цього за допомогою рентгена аналізується робота кишечника, особливості його форми і розміру, новоутворення. При додатковому введенні контрастної речовини можна оцінити прохідність.

Причини, симптоми і методи профілактики хронічних запорів

Для визначення причин рекомендовано пройти ендоскопічне дослідження кишечника

Потім проводиться ендоскопічне дослідження з біопсією для вивчення епітелію товстого кишечника. Наступні діагностичні процедури залежать від попереднього діагнозу. Може бути призначено лабораторне виявлення бактерій і паразитів, аналіз калу на приховану кров та інше.

Хронічний запор можна запідозрити при спостереженні клінічних симптомів протягом трьох і більше місяців. Притому враховується частка потугов під час дефекації (від 25% всього часу).

Незважаючи на загальноприйняті норми, при обстеженні пацієнта враховуються фізіологічні особливості організму і повна історія хвороби. Рідкісні, але не супроводжується дискомфортом і виділеннями (слиз, кров, гній) випорожнення в окремих випадках можуть бути визнані нормою.

Наслідки затяжної запору

У вигляді ускладнень при хронічному запорі можуть виникнути коліт та інші запалення кишечника, ураження тканин ануса (тріщини, гемороїдальні вузли), дивертикули, деформація (розширення) товстої кишки.

Причини, симптоми і методи профілактики хронічних запорів

У запущених випадках, коли утворилася непрохідність кишечника, необхідна операція

Найбільш небезпечним наслідком є хронічна непрохідність, усувається виключно хірургічним шляхом. Онкологія і некроз клітин – ще одні варіанти наслідків ігнорування запорів. Якщо запори викликані неадекватною раціоном з дефіцитом клітковини, то це небезпечно скупченням токсинів і регулярним роздратуванням останнього.

Інтоксикація – природний наслідок застою калових мас у кишечнику. Разом з цим розвивається дисбактеріоз, що в свою чергу небезпечно ризиком інфікування або розвитку інших запалень слизової оболонки внутрішніх органів травлення.

Способи нормалізації стільця

Лікування хронічного запору передбачає усунення першопричини, тобто єдиної схеми не існує. Але в кожному разі категорично не можна регулярно вживати проносні засоби або займатися самолікуванням. Разом з цим призначається терапія для усунення симптомів.

Якщо закреп викликаний механічною непрохідністю, то лікування, як правило, носить хірургічний характер.

Якщо проблема викликана прийомом лікарських препаратів (наркотичних знеболюючих, сечогінних, протизаплідних), то проводиться корекція терапевтичного курсу. Препарати по можливості скасовуються або замінюються на альтернативні.

Причини, симптоми і методи профілактики хронічних запорів

Важливо, щоб раціон харчування був багатий клітковиною

Важлива роль при лікуванні закрепів будь-якої етіології відводиться дотримання дієти. У раціоні обов’язково повинні бути присутніми клітковина у великій кількості (овочі, злаки, фрукти) і велика кількість рідини (від двох літрів чистої води на добу).

Необхідно виключити всі кріплять продукти (м’ясо, картопля, рис, жирна їжа) і елементи, що викликають газоутворення (молочна продукція, капуста, бобові культури). Іноді від здуття живота призначається Мукофальк.

Харчування має бути п’ятиразове по годинах (в один і той же час), малими порціями. Неприпустимо голодування або занадто часті і важкі перекуси. Таке харчування дозволяє стимулювати роботу кишечника. У підсумку травний тракт працює постійно, але не перевантажується.

Причини, симптоми і методи профілактики хронічних запорів

При здутті живота можна приймати Мукофальк

Разом з цим потрібно контролювати регулярність стільця. Важливо не ігнорувати позиви і встановити особистий цикл випорожнень (у нормі це теж відбувається в один і той же час).

Некоректний прийом проносних небезпечний посиленням запорів (ще більше погіршення моторики кишечника), розвитком стійкості до активних компонентів препаратів, виникненням ускладнень або побічних ефектів.

Профілактика запору

В цілях профілактики виникнення хронічних закрепів потрібно мінімізувати негативні фактори. Тобто стежити за харчуванням, вести активний спосіб життя. Регулярні заняття спортом корисні як для лікування, так і для профілактики. У процесі тренування розганяється метаболізм, а разом з тим здійснюється природний масаж внутрішніх органів. Крім того, виробляються ендорфіни, що дозволяють боротися зі стресами і перевтомою.

Хочете знати, що треба їсти, щоб не було запорів? Тоді дивіться відео:

Харчування при схильності до запорів має бути регулярним. Перевагу варто віддавати натуральним рослинним продуктам. Прийом проносних засобів виправданий тільки при неефективності зміни способу життя і після з’ясування механізму запору. Послабляючи препарати мають різний принцип дії, тому і не рекомендується вибирати їх самостійно. Тривалий прийом проносних засобів може надалі спровокувати розвиток синдрому відміни, або ледачого кишечника.

В цілях профілактики запорів важливо вчасно виявляти і лікувати захворювання шлунково-кишкового тракту. Необхідно регулярно проходити огляди у фахівця, особливо людям з розладами травного тракту.