Апендицит – захворювання, що характеризується запальним процесом в апендиксі. Орган вважається атрофованою частиною товстої кишки. До причин формування захворювання відносять різні внутрішні і зовнішні фактори. Спровокувати патологію може гельмінтоз. Частіше відхилення вражає жінок. Це зумовлено близьким розташуванням сечостатевої системи з органами шлунково-кишкового тракту. Ускладнення при апендициті можуть стати причиною незворотних наслідків. При виникненні симптомів відхилення важливо негайно звернутися до лікаря. В іншому випадку починається формування цілого ряду ускладнень. Їх розвиток може також бути пов’язане з проведенням хірургічного втручання. Після операції вкрай важливо дотримуватися всіх рекомендації лікаря. Самостійно підтвердити наявність апендициту неможливо. При підозрі на присутність відхилення потрібно викликати швидку допомогу і пройти комплексне дослідження.
Причини формування ускладнень при апендициті
Гострий апендицит протікає в декілька стадій. Етапи перераховані в таблиці.
Для зниження ризику формування ускладнень потрібно якомога швидше відвідати лікаря при підозрі на наявність запального процесу. Відсутність своєчасної терапії призводить до стрімкого погіршення самопочуття.
Деякі з ускладнень найбільш небезпечні. Вони здатні спровокувати летальний результат у пацієнта. До найбільш поширеним першопричин погіршення самопочуття відносять:
- несвоєчасно проведене оперативне втручання;
- пізню діагностику присутнього запального захворювання;
- лікарські помилки при проведенні хірургічного втручання;
- недотримання рекомендацій лікаря після проведення хірургічного втручання;
- комплексне протягом з іншими захворюваннями хронічного типу.
Ускладнення при апендициті можуть бути дооперационными і післяопераційними. Від цього безпосередньо залежить підхід до лікування відхилення.
Прихована форма апендициту відноситься до найбільш небезпечних. Приблизно у 50% хворих патологія протікає без вираженої симптоматики. У такому випадку пацієнт пізно дізнається про наявність запального процесу.
Крім усього перерахованого, до розвитку ускладнень схильні люди, що віддають перевагу самолікуванню. При підозрі на наявність апендициту хворий повинен:
- не хвилюватися;
- викликати медичних працівників;
- пройти всі рекомендовані лікарем дослідження.
При підозрі на апендицит категорично не можна самостійно встановлювати діагноз і використовувати перші-ліпші лікарські засоби. Без допомоги лікаря не обійтися. Також до приїзду швидкої небажано вживати знеболювальні препарати.
Ускладнення, що формуються до хірургічного втручання
До доопераційним ускладнень прийнято відносити:
- апендикулярний інфільтрат;
- абсцеси;
- перфорацію.
Перфорація при апендициті стає причиною потрапляння вмісту апендикса в черевну порожнину. Це провокує місцевий перитоніт. Тканини покриваються фибринозными нальотом. Стан супроводжується:
- сильним болем в черевній порожнині;
- тахікардією;
- щільним коричневим нальотом мовою;
- ознаками подразнення очеревини.
При перфорації у пацієнта здувається живіт. Значно порушується перистальтика. Істотно підвищується температура тіла. Встановити формування відхилення можна при здачі крові на аналіз. Кількість лейкоцитів патологічно збільшено.
Перфорація виникає у пацієнта на другу-третю добу при відсутності своєчасного лікування. Присутній значний запальний процес. Потім підвищується ризик розриву апендикса. Стан стрімко погіршується.
Апендикулярний інфільтрат – ускладнення, що формується на третю-п’яту добу. Можлива поява щільного утворення, яке можна намацати при пальпації. Температура тіла збільшується до 37,5-39 градусів. Хворобливе відчуття поступово посилюється.
Підвищується ризик розвитку апендикулярного інфільтрату у пацієнтів з:
- ослабленою імунною системою;
- особливим розташуванням апендикса;
- певними першопричинами формування запального процесу.
Високий ризик розвитку апендикулярного інфільтрату у пацієнтів, які звернулися за допомогою до лікаря тільки через добу і більше. Відвідати лікаря потрібно негайно. При наявності патології хворий може скаржитися на:
- тривале збільшення показників температури тіла;
- помірний болючий синдром;
- порушення стільця;
- збільшення лейкоцитів у крові.
У деяких випадках ускладнення може призвести до формування злоякісних новоутворень. Саме за цієї причини після операції призначається додаткова діагностика.
Абсцеси при апендициті формуються на тлі апендикулярного інфільтрату. До симптомів відхилення відносять:
- погіршення загального стану;
- збільшення температури тіла;
- лихоманку;
- підвищення рівня лейкоцитів.
Абсцеси потребують термінового лікування. Потрібно вживання антибактеріальних препаратів.
Післяопераційні ускладнення
Хірургічне втручання може призвести до формування ускладнень. Лікарю потрібно повідомляти про будь-яких неприємних ознаках. До найбільш поширених наслідків відносять:
- спайки;
- грижу;
- абсцес післяопераційний;
- пілефлебіт;
- кишкові свищі.
Спайки – найбільш поширене ускладнення після видалення апендициту. Патологія характеризується тягне болючим відчуттям. Пацієнт скаржиться на явний дискомфорт. Відхилення важко в діагностуванні. Ультразвукове дослідження і рентген не ефективні. Комплексна терапія включає прийом спеціальних розсмоктуючих медикаментів. Потрібно лапароскопічне видалення.
Видалення апендициту часто призводить до формування грижі. Частина кишечника випадає в просвіт між м’язовими волокнами. Причина розвитку наслідки недотримання рекомендацій лікаря. Стан погіршується після надмірних фізичних навантажень.
При формуванні грижі спостерігається припухлість в області післяопераційного шва. З часом дефект стрімко збільшується в розмірах. Лікування хірургічне.
Після операції часто відбувається порушення перистальтики. В такому випадку, є патологічні зміни стільця. Тривалий період можуть не відходити гази. Післяопераційний абсцес – наслідок перитоніту. Лікування включає прийом антибактеріальних препаратів. В іншому випадку буде весь інфікований організм.
Пілефлебіт – рідко зустрічається наслідок операції. Стан супроводжується збільшенням температури тіла. Хворий скаржиться на гострий хворобливе відчуття.
При відсутності лікування пілефлебіт стає першопричиною раптової смерті.
Свищ після видалення апендициту зустрічається приблизно у 1% хворих. До причин такого ускладнення відносять погану санацію гнійного запалення і лікарські помилки. Порушення погано піддається лікуванню. Терапія повинна бути розпочата негайно і проходити тільки під наглядом лікаря.
У відео докладно розповідається про ускладнення апендициту:
Профілактичні методи
Профілактика ускладнень до та після видалення апендициту дозволяє істотно знизити ризик їх розвитку. До хірургічного втручання пацієнтові потрібно:
- звернутися до лікаря при виникненні перших ознак апендициту;
- не приймати самостійно ніяких заходів для усунення патології;
- не приймати ніяких знеболюючих ліків;
- не вживати їжу до прибуття швидкої допомоги.
Категорично заборонено ігнорувати ознаки апендициту. Звернутися до лікаря потрібно терміново. При зволіканні підвищується ризик формування ускладнень.
Після оперативного втручання пацієнт повинен:
- виконувати всі приписи лікаря;
- звертатися до лікаря при виникненні будь-яких неприємних симптомів.
Наслідки апендициту можна виключити тільки за допомогою дотримання профілактичних заходів.