Гострий апендицит – запалення апендикса. Зустрічається в 80% випадків виникає в будь-якому віці. Пік запалення припадає на 15-19 років, потім поступово ймовірність розвитку гострого апендициту зменшується. Без лікування захворювання небезпечно розвитком ускладнень (до 9%) і летальним результатом (до 0,2% випадків).
Апендикс відіграє важливу роль в імунній системі
Поняття про патології
Апендикс розташований поруч зі сліпою кишкою (відходить від неї). Сліпа кишка – завершальний елемент товстої кишки (закриває її). В товстий кишечник збоку через ободову кишку входить тонкий кишечник, який складається з тонкої кишки, тонкої і клубової.
Таким чином, апендикс є частиною травної системи, елементом шлунково-кишкового тракту. Розташовується в правому нижньому куті живота (нижче і праворуч від пупка). Однак можливо нестандартне розташування відростка або його трансформація.
За розмірами в середньому апендикс завширшки 6-8 см, в довжину – 5-10 див. Однак інколи може досягати і 30 сантиметрів, наприклад, у дитячому віці в силу анатомії він завжди довша.
Апендикс відповідає за переробку відходів їжі та знешкодження мікробів (в його структурах багато лімфи). Якщо раніше вважалося, що на цьому функції відростка закінчуються, то в даний час визнано, що він бере участь у підтримці імунітету організму.
Розташування апендикса в організмі людини індивідуально
Запалення виникає на тлі застійних явищ в червоподібному відростку або активної діяльності патогенної мікрофлори. Це основні теорії. До інших причин і факторів розвитку апендициту відноситься:
- чужорідне тіло в кишечнику;
- калові камені;
- перенапруження;
- тромбоз;
- розростання тканини, пухлини;
- інфекції, паразити, грибки, мікроби, бактерії (у тому числі з сусідніх систем);
- стреси (психосоматика);
- неврологічні порушення;
- генний фактор;
- вроджені анатомічні зміни;
- шкідливі звички та нераціональне харчування.
Таким чином, запалення може бути специфічним та неспецифічним. Як правило, впливають відразу кілька факторів. Наприклад, пошкодження слизової апендициту, інфікування, ослаблення імунітету.
Інфекційні захворювання можуть спровокувати розвиток запального процесу в апендиксі
Залежність запалення від віку пояснюється відсотком лімфоїдної тканини в структурі відростка. Вона з’являється у віці новонародженості, після 30 років її відсоток помітно знижується, після 60 вона зовсім замінюється сполучною тканиною.
Класифікація
В процесі розвитку запалення проходить кілька етапів. Стадії розвитку гострого апендициту з в. І. Kolesovu наведені в таблиці.
НазваниеОписание
Останні дві стадії належать до деструктивного типу апендициту. Крім гангрени і флегмони можуть відзначатися перфорація, абсцеси, виразки. Перша стадія (форма) апендициту відноситься до простого типу. Виділяють за характером течії ще один тип – ускладнений апендицит (через три доби від початку запалення). Для нього характерний розрив апендициту, перитоніт (розливний, обмежений, дифузний), «холодний» абсцес, множинні інфільтрати і інші варіанти ускладнень.
Запалення також класифікують по динаміці: стабільний, регрессирующий, швидко прогресуючий, повільно прогресуючий апендицит.
Апендицит диференціюють по локалізації відростка. При неправильному розташуванні апендикса діагностика часто буває утруднена, а патологія прийнята за іншу. Апендикс може знаходитися поряд з хрестцем, перед шлунком, поблизу сечового міхура або дітородних органів (тазове розташування), позаду прямої кишки, під печінкою або жовчним міхуром, в стандартному місці, але зліва.
У деяких випадках при гострому апендициті біль може локалізуватися в області попереку
Симптоми патології
До перших симптомів патології відноситься біль, диспепсичні розлади, температура. Спочатку (2-3 години) біль локалізується трохи вище пупка або не має точного місця (ниючий), потім (приблизно через три години) зміщується вправо (гострий, колючий), потім розливається. При найменшій напрузі і з лівого бічного положення дискомфорт посилюється. На правому боці і в позі ембріона – затихає. Больовий синдром також наростає при стрибках, кашлі, потугах, бігу, різкому підйомі з лежачого положення. Це зрозуміло механічним впливом на апендикс і його зміщенням.
В залежності від положення апендикса больовий синдром може віддавати в поперек, пах, ногу. Людина приймає неприродне становище, намагається лягти. З диспепсичних розладів зазначається разова блювота, нудота, здуття живота, порушення стільця. Температура на початку запалення (перші дванадцять годин) знаходиться в межах 37-38 градусів, іноді не піднімається.
З настанням деструктивній стадії запалення спостерігається слабкість, втрата апетиту, ознаки інтоксикації (наліт на язиці, блідість і сухість шкіри). Температура виходить за межі 38 градусів. Частішає серцебиття (до 140 ударів).
У вагітних больові відчуття при апендициті виникають в різних частинах живота
У момент переходу з флегмонозно стадії в гангренозную, як правило, спостерігається покращення самопочуття пацієнта. Біль стихає, що обумовлено почався відмиранням нервових закінчень і клітин. Через пару годин дискомфорт повертається з більшою силою.
Апендицит у дітей відрізняється блискавичним наростанням ознак. Блювання і пронос зустрічаються частіше, що небезпечно швидким зневодненням. Температура завжди висока (38-39). Дитина млявий і примхливий. Стадія «затишшя» настає швидше.
У старечому віці картина апендициту мізерна і змазана. На деструктивній стадії біль може майже не виявлятися.
При вагітності ознаки апендициту відрізняються в силу того, що матка тисне на апендикс і зміщує його. Больовий синдром може виникнути в самому несподіваному місці. Зазвичай відросток виявляється вище матки і за нею. Останнє пояснює слабкість або повна відсутність напруги в очеревині. Однак найчастіше таке буває у другому триместрі. У перші три місяці клініка апендициту не відрізняється від класичної. В останньому триместрі біль виникає в правому підребер’ї. Симптоми часто бувають змазані. Апендицит при вагітності небезпечний для плоду. Аж до 8,5% випадків реєструється смерть дитини.
При гострому апендициті спостерігається асиметрія живота — симптом Іванова
Ускладнення
До ускладнень гострого апендициту відноситься:
- апендикулярний абсцес;
- сепсис;
- перфорація відростка і кишки;
- периаппендицит (приєднання запалення очеревини);
- запалення брижі відростка;
- віддалений абсцес.
При пізньому зверненні до лікаря можливий летальний результат.
УЗД дозволить визначити розташування апендикса і наявність в ньому запалення
Діагностика
Первинна діагностика апендициту передбачає пальпацію живота, огляд і збір анамнезу. При диханні пацієнта відзначається відставання правої сторони, однак ця ознака дотриманий не завжди. При промацуванні важливо підтвердити або спростувати характерні для патології комплекси.
- Симптом Іванова. Передбачає асиметрію живота, обумовлену мимовільним напруженням і спазмом м’язів правої сторони. Визначається розміром лінії від пупка до клубової кістки. Праворуч пряма коротше, ніж зліва.
- Симптом Щеткиан-Блюмберга. Для цього ознаки характерний ріст болю при різкому зняття тиску після попереднього натискання рукою на можливе місце апендициту.
- Симптом Кохера – Волковича. Трансформація болю від неточної локалізації або епігастральній зони (перші ознаки) до нижньої правої бічний.
- Симптом Аарона. Посилення болю і її локалізація внизу справа або зліва під ребрами, а також відчуття внутрішнього сильного тиску після впливу на пік Мак-Бурнея (1/3 частина, що ближче до тазової кістки, прямій лінії від пупка до нижньої правої клубової кістки області).
- Симптом Бартомье – Міхельсона. Пацієнта промацують з його лівого бокового положення. Натискання відбувається на сліпу кишку. Біль посилюється.
При гострому апендициті заборонено класти на живіт грілки або прогрівати його іншими способами
- Симптом сорочки. Зростання болючого синдрому при просуванні пальців лікаря по натягнутій за низ сорочці на пацієнта до правому нижньому боці. Перевірка здійснюється на вдиху пацієнта.
- Тріада Дьелафуа. Передбачає триєдність симптомів: больовий синдром, напруження м’язів і підвищена чутливість шкіри праворуч.
В умовах лікарні діагностика доповнюється ультразвуковим дослідженням та лапароскопією. УЗД дозволяє визначити розмір відростка, стан, деформації, місце розташування. Діагностична лапароскопія (введення ендоскопа в черевну стінку) дозволяє диференціювати апендицит від схожих за ознаками патологій (гастрит, виразка шлунка і дванадцятипалої кишки, холецистит, сечокам’яна, цистит, позаматкова вагітність) і знайти нестандартний відросток, ускладнений запалення. Жінкам додатково призначається огляд гінекологом.
Також для всіх пацієнтів проводяться загальні аналізи сечі і крові. Відмічається перевищення лейкоцитів і зсув формули вліво в крові, і еритроцити в сечі (за умови, що апендицит розташований поблизу міхура).
При гострому апендициті важливо якомога швидше провести операцію з видалення апендикса
Перша допомога
Дзвонити в швидку необхідно за умови, що біль зберігається протягом чотирьох – шести годин. Якщо до того ж проявилися інші клінічні симптоми апендициту (диспепсія і гіпертермія), то потрібно негайно викликати лікаря!
В очікуванні швидкої важливо забезпечити хворому спокій, не давати ніяких медикаментів (антибіотики, знеболюючі, протизапальні, проносні). Якщо вже щось було прийнято, то обов’язково запам’ятати і повідомити лікаря. Знеболюючі препарати можуть змастити клінічну картину і ввести в оману лікарів. Допускається разовий прийом двох таблеток Но-шпи, але краще обійтися без цього.
Не можна до приїзду медпрацівників прогрівати живіт (грілки, примочки). Потрібно зібрати необхідні для госпіталізації особисті речі. По приїзду швидкої необхідно максимально точно описати лікаря прояв картину (де болить, коли виникли перші ознаки, що передувало болі, які симптоми турбують зараз).
Протягом перших діб після хірургічного втручання пацієнт може приймати тільки рідку їжу
Лікування хвороби
Лікується гострий апендицит хірургічно. Під загальним наркозом проводиться апендектомія. Операція передбачає порожнинний розріз на животі (до 15 см) і повне видалення апендициту. Внутрішня порожнина дезінфікується, розріз зашивають, залишаються дренажні трубки. Через 7-11 днів шви знімають.
Якщо апендицит перейшов у стадію інфільтрату, то призначаються антибіотики, а операція проводиться планово.
Крім класичної апендектомії можливо малий втручання – лапароскопія (чотири круглих розрізу для введення інструментів). Малоінвазивна операція простіше переноситься, пацієнт швидше реабілітується. Однак рідко вдається застати той момент у розвитку апендициту, коли таке лікування можливо. Та й не всі заклади мають такою послугою.
Про своєчасно наданої медичної допомоги реабілітаційний період займе не більше 3 тижнів
Реабілітація після лікування
Після операції у перші добу показаний постільний режим і рідка дієта. Поступово включається активність і пюреподібний раціон. До виписки пацієнт дотримується звичайного харчування.
Шви регулярно обробляються, дренажі очищаються і промиваються. Протягом п’яти діб показаний прийом антибіотиків. При необхідності – знеболюючих препаратів.
Докладно про гострому апендициті йдеться у відео:
Прогнози
При своєчасному зверненні за допомогою прогноз сприятливий. Через 21 день людина повертається до звичного способу життя. Чим занедбаніший і складніше випадок, тим вище ймовірність серйозної шкоди організму або смерті. Класичний апендицит зустрічається в 50% випадків. Ускладнений тип частіше діагностується у дітей (70%) і старих (25% всіх випадків).
Іноді виникають ускладнення після операції: спайки, інфекція швів, перитоніт, абсцес. Їм передує невірний догляд за раною, недостатнє очищення порожнини при операції.
Специфічної профілактики не існує. Необхідно намагатися мінімізувати негативні чинники та можливі причини апендициту.
