Запор        28 Лютого 2018        311         0

Ознаки розвитку синдрому короткого кишечника і лікування відхилення

Синдром короткої кишки – симптоматичний комплекс, що розвивається як наслідок операції на кишечнику (резекції) або як результат дисфункції частини органу при вроджених патологіях. Зустрічається у 2 випадках на мільйон. Патологія знаходиться на межі декількох медичних напрямків: хірургії, гастроентерології, дієтології, психології, соціальної роботи.

Ознаки розвитку синдрому короткого кишечника і лікування відхилення

Синдром короткої кишки — рідкісна і важка патологія, яка має вроджений чи набутий характер

Поняття про патології

Синдром короткої кишки – порушення функціональності шлунка після резекції, в ході якої було вилучено понад 25% — 75% органу.

Після видалення частини кишки залишилися елементи зазнають ряд деформацій:

  • збільшення в діаметрі;
  • зростання ворсин;
  • поглиблення крипт;
  • прискорений ріст клітин епітелію;
  • аномально висока вироблення ферментів;
  • збільшення швидкості всмоктування.

Із-за видалення частини органа змінюється весь процес травлення. Їжа засвоюється не повністю. Потреба організму в харчуванні здійснюється частково. Що проявляється характерними клінічними симптомами.

Ознаки розвитку синдрому короткого кишечника і лікування відхилення

При тяжкому перебігу захворювання пацієнт скаржиться на водянистий і дуже частий стілець

До причин патології відносять пухлини, ішемію, вроджені хвороби і аномалії, непрохідність, ентерит, травми.

Форми патології і стадії

Синдром короткої кишки після резекції кишечника класифікують за місцем проведення маніпуляцій, що відображено в таблиці.

НазваниеОписаниеПоследствия

ПроксимальнийВидалення частини дванадцятипалої кишки або початку тонкоїНадлишкова вироблення шлункового соку, порушення засвоєння жирів і вітамінів (заліза, цинку, кальцію), нестача фолієвої кислоти і ферментів. Великий ризик розвитку виразки.ДистальнийВидалення далеких відділів тонкої кишкиНедолік групи В12. Електролітний та водний дисбаланс. Порушене засвоєння вуглеводів, жирів і амінокислот. Ризик рефлюкс – закидання з товстого в тонкий кишечник.

Патологія розвивається в три стадії. Виділяють період після операції (гострий), субкомпенсації (первинне відновлення) і стадію адаптації. Перший етап триває від декількох тижнів до декількох місяців. Другий – 12 місяців з моменту хірургічного втручання. Третій – до декількох років.

Ознаки розвитку синдрому короткого кишечника і лікування відхилення

У пацієнтів з патологією відмічається погіршення стану волосся і нігтів

За характером перебігу виділяють легку, середню і важку форму. Кожній з них відповідає своя вираженість симптомів.

Клініка течії

Синдром короткої кишки у дітей частіше носить вроджений характер (хвороба Крона, недорозвинення). Симптоми у дитячому віці ті ж, але виражені яскравіше і розвиваються швидше (особливо зневоднення).

На першій стадії виникає пронос до 8 літрів в день, спостерігаються неврологічні порушення, дратівливість. На другій стадії стілець нормалізується, відзначається анемія і авітаміноз, слабкість, схуднення, сухість шкіри, ламкість волосся і нігтьових пластин. На останньому етапі адаптації проходять всі симптоми, організм звикає до нового механізму роботи ШКТ.

Ознаки розвитку синдрому короткого кишечника і лікування відхилення

Дослідження крові дозволяє виявити знижений рівень гемоглобіну

При легкому перебігу синдрому відзначається невелике схуднення і незначні ознаки анемії, рідкий рідкий стілець, невеликий метеоризм. Для середньої тяжкості характерний щоденний рідкий стілець до 7 випорожнень за добу, помітна і стрімка худоба, наслідки анемії і авітамінозу, виразки у шлунково-кишковому тракті і конкрементів у сечовивідних органах. Важкого характером перебігу відповідає водянистий стілець до 15 випорожнень за добу, помітно виражене схуднення і погіршення стану покривів. Зовні виявляється пригнічення центральної нервової системи.

Вираженість клініки залежить від ваги і віку пацієнта, його історію хвороби, масштабності ураження кишечника.

Відзначено, що при видаленні до 1 метра кишки характер адаптації слабо виражений, при великих обсягах – протягом важке. При резекції верхніх відділів тонкого кишечника ознаки виявляються помірно, при маніпуляціях на нижніх ділянках – сильно.

Ознаки розвитку синдрому короткого кишечника і лікування відхилення

При зовнішньому огляді лікар виявляє у хворого блідість і підвищену сухість шкіри

Діагностика

Синдром короткої кишки у новонароджених виявляється в перші кілька діб, виходячи з анамнезу і огляду. Як правило, виявляється спадкова хвороба (Крона, Гіршпрунга) або вкорочення, гастрошизис, стеноз, ентероколіт.

Діагностика дорослих також починається з опитування і огляду. У цієї вікової категорії основна причина синдрому – операції. З’ясовується, коли було проведено втручання і що з себе представляла. Оцінюється тривалість і вираженість симптомів. Вивчається спосіб життя хворого. Крім цього, проводяться такі види діагностики:

  • При промацуванні спостерігається здутий і болючий живіт. Пацієнт має нездоровий вигляд: худоба, лущення і блідість шкірного покриву.
  • Рентген з барієм наочно показує прохідність кишечника, швидкість пасажу.

Ознаки розвитку синдрому короткого кишечника і лікування відхилення

Деяким пацієнтам необхідно внутрішньовенне введення комплексу поживних речовин

  • Аналіз крові виявить анемію і запалення. Це проявляється відповідно заниженими кількістю еритроцитів і гемоглобіну і зростанням лейкоцитів і швидкості осідання еритроцитів. За допомогою біохімічного аналізу плазми можна визначити авітаміноз і недолік поживних речовин, роботу нирок.
  • Аналіз калу на предмет неперетравленої їжі і жирів.
  • Вимірювання кислотності в шлунку. Часто відзначається надлишок соляної кислоти.
  • Оцінити загальний стан організму і виявити завдані збитки допоможуть діагностичні методики типу УЗД, рентгена, КТ, ФГДС.
  • На запущених стадіях проводять посів крові на сепсис.

Ознаки розвитку синдрому короткого кишечника і лікування відхилення

У ряді випадків пацієнтам показане хірургічне лікування

Способи лікування

Синдром короткого кишечнику у дітей лікується дієтою і внутрішньовенним харчуванням. Призначаються ліки, які усувають причину патології, при необхідності – операція.

Терапія у дорослих залежить від виявлених особливостей перебігу процесу. Мета лікування – нормалізувати роботу ШЛУНКОВО-кишкового тракту, відновити внутрішні баланси організму. Використовуються наступні напрямки:

  • На першій стадії патології показаний прийом Регідрону та інших засобів, які відновлюють електролітний і водний баланс. Необхідно харчування на 3000 ккал на добу (сукупність перорального і внутрішньовенного).
  • На другому і третьому етапі показано дробове харчування малими порціями, легкою для засвоєння їжею. Необхідно виключити молочну і жирну продукцію, пектин, прості вуглеводи. З медикаментів призначають антациди (Імодіум, Холестирамін), гістамінові блокатори (Циметидин, Фамотидин). Показано внутрішньовенне введення вітамінів і мінералів, добавки до їжі.
  • При необхідності показаний прийом антибіотиків (Амоксицилін + Омез).
  • Терапія, спрямована на усунення ознак.
  • Іноді необхідно хірургічне втручання: операція для усунення затору, формування клапана для нормалізації прохідності, пересадка кишечника або видалення його частини.

У відео докладно розповідається про синдром короткої кишки:

Ускладнення і прогноз

До можливих ускладнень відноситься авітаміноз, формування конкрементів, дисбіоз та інші проблеми, викликані переважанням патогенних мікроорганізмів, виразки, порушене всмоктування ліків, надлишок молочної кислоти. Нестача вітамінів А, D, К, Е може спровокувати розлад зорового апарату, ламкість кісток, слабкість судин, безпліддя і слабкість м’язів.

При коректному і своєчасному лікуванні прогноз сприятливий, ускладнення малоймовірні. Важливо дотримуватися приписи лікаря, проходити діагностику.

В цілях профілактики появи синдрому потрібно вибирати щадні операції і перевірених хірургів. Кожен збережений при втручанні сантиметр клубової і тонкої кишки, а також ілеоцекальний клапан здатні мінімізувати ризики і поліпшити хід реабілітації.