Синдром короткої кишки – симптоматичний комплекс, що розвивається як наслідок операції на кишечнику (резекції) або як результат дисфункції частини органу при вроджених патологіях. Зустрічається у 2 випадках на мільйон. Патологія знаходиться на межі декількох медичних напрямків: хірургії, гастроентерології, дієтології, психології, соціальної роботи.
Синдром короткої кишки — рідкісна і важка патологія, яка має вроджений чи набутий характер
Поняття про патології
Синдром короткої кишки – порушення функціональності шлунка після резекції, в ході якої було вилучено понад 25% — 75% органу.
Після видалення частини кишки залишилися елементи зазнають ряд деформацій:
- збільшення в діаметрі;
- зростання ворсин;
- поглиблення крипт;
- прискорений ріст клітин епітелію;
- аномально висока вироблення ферментів;
- збільшення швидкості всмоктування.
Із-за видалення частини органа змінюється весь процес травлення. Їжа засвоюється не повністю. Потреба організму в харчуванні здійснюється частково. Що проявляється характерними клінічними симптомами.
При тяжкому перебігу захворювання пацієнт скаржиться на водянистий і дуже частий стілець
До причин патології відносять пухлини, ішемію, вроджені хвороби і аномалії, непрохідність, ентерит, травми.
Форми патології і стадії
Синдром короткої кишки після резекції кишечника класифікують за місцем проведення маніпуляцій, що відображено в таблиці.
НазваниеОписаниеПоследствия
Патологія розвивається в три стадії. Виділяють період після операції (гострий), субкомпенсації (первинне відновлення) і стадію адаптації. Перший етап триває від декількох тижнів до декількох місяців. Другий – 12 місяців з моменту хірургічного втручання. Третій – до декількох років.
У пацієнтів з патологією відмічається погіршення стану волосся і нігтів
За характером перебігу виділяють легку, середню і важку форму. Кожній з них відповідає своя вираженість симптомів.
Клініка течії
Синдром короткої кишки у дітей частіше носить вроджений характер (хвороба Крона, недорозвинення). Симптоми у дитячому віці ті ж, але виражені яскравіше і розвиваються швидше (особливо зневоднення).
На першій стадії виникає пронос до 8 літрів в день, спостерігаються неврологічні порушення, дратівливість. На другій стадії стілець нормалізується, відзначається анемія і авітаміноз, слабкість, схуднення, сухість шкіри, ламкість волосся і нігтьових пластин. На останньому етапі адаптації проходять всі симптоми, організм звикає до нового механізму роботи ШКТ.
Дослідження крові дозволяє виявити знижений рівень гемоглобіну
При легкому перебігу синдрому відзначається невелике схуднення і незначні ознаки анемії, рідкий рідкий стілець, невеликий метеоризм. Для середньої тяжкості характерний щоденний рідкий стілець до 7 випорожнень за добу, помітна і стрімка худоба, наслідки анемії і авітамінозу, виразки у шлунково-кишковому тракті і конкрементів у сечовивідних органах. Важкого характером перебігу відповідає водянистий стілець до 15 випорожнень за добу, помітно виражене схуднення і погіршення стану покривів. Зовні виявляється пригнічення центральної нервової системи.
Вираженість клініки залежить від ваги і віку пацієнта, його історію хвороби, масштабності ураження кишечника.
Відзначено, що при видаленні до 1 метра кишки характер адаптації слабо виражений, при великих обсягах – протягом важке. При резекції верхніх відділів тонкого кишечника ознаки виявляються помірно, при маніпуляціях на нижніх ділянках – сильно.
При зовнішньому огляді лікар виявляє у хворого блідість і підвищену сухість шкіри
Діагностика
Синдром короткої кишки у новонароджених виявляється в перші кілька діб, виходячи з анамнезу і огляду. Як правило, виявляється спадкова хвороба (Крона, Гіршпрунга) або вкорочення, гастрошизис, стеноз, ентероколіт.
Діагностика дорослих також починається з опитування і огляду. У цієї вікової категорії основна причина синдрому – операції. З’ясовується, коли було проведено втручання і що з себе представляла. Оцінюється тривалість і вираженість симптомів. Вивчається спосіб життя хворого. Крім цього, проводяться такі види діагностики:
- При промацуванні спостерігається здутий і болючий живіт. Пацієнт має нездоровий вигляд: худоба, лущення і блідість шкірного покриву.
- Рентген з барієм наочно показує прохідність кишечника, швидкість пасажу.
Деяким пацієнтам необхідно внутрішньовенне введення комплексу поживних речовин
- Аналіз крові виявить анемію і запалення. Це проявляється відповідно заниженими кількістю еритроцитів і гемоглобіну і зростанням лейкоцитів і швидкості осідання еритроцитів. За допомогою біохімічного аналізу плазми можна визначити авітаміноз і недолік поживних речовин, роботу нирок.
- Аналіз калу на предмет неперетравленої їжі і жирів.
- Вимірювання кислотності в шлунку. Часто відзначається надлишок соляної кислоти.
- Оцінити загальний стан організму і виявити завдані збитки допоможуть діагностичні методики типу УЗД, рентгена, КТ, ФГДС.
- На запущених стадіях проводять посів крові на сепсис.
У ряді випадків пацієнтам показане хірургічне лікування
Способи лікування
Синдром короткого кишечнику у дітей лікується дієтою і внутрішньовенним харчуванням. Призначаються ліки, які усувають причину патології, при необхідності – операція.
Терапія у дорослих залежить від виявлених особливостей перебігу процесу. Мета лікування – нормалізувати роботу ШЛУНКОВО-кишкового тракту, відновити внутрішні баланси організму. Використовуються наступні напрямки:
- На першій стадії патології показаний прийом Регідрону та інших засобів, які відновлюють електролітний і водний баланс. Необхідно харчування на 3000 ккал на добу (сукупність перорального і внутрішньовенного).
- На другому і третьому етапі показано дробове харчування малими порціями, легкою для засвоєння їжею. Необхідно виключити молочну і жирну продукцію, пектин, прості вуглеводи. З медикаментів призначають антациди (Імодіум, Холестирамін), гістамінові блокатори (Циметидин, Фамотидин). Показано внутрішньовенне введення вітамінів і мінералів, добавки до їжі.
- При необхідності показаний прийом антибіотиків (Амоксицилін + Омез).
- Терапія, спрямована на усунення ознак.
- Іноді необхідно хірургічне втручання: операція для усунення затору, формування клапана для нормалізації прохідності, пересадка кишечника або видалення його частини.
У відео докладно розповідається про синдром короткої кишки:
Ускладнення і прогноз
До можливих ускладнень відноситься авітаміноз, формування конкрементів, дисбіоз та інші проблеми, викликані переважанням патогенних мікроорганізмів, виразки, порушене всмоктування ліків, надлишок молочної кислоти. Нестача вітамінів А, D, К, Е може спровокувати розлад зорового апарату, ламкість кісток, слабкість судин, безпліддя і слабкість м’язів.
При коректному і своєчасному лікуванні прогноз сприятливий, ускладнення малоймовірні. Важливо дотримуватися приписи лікаря, проходити діагностику.
В цілях профілактики появи синдрому потрібно вибирати щадні операції і перевірених хірургів. Кожен збережений при втручанні сантиметр клубової і тонкої кишки, а також ілеоцекальний клапан здатні мінімізувати ризики і поліпшити хід реабілітації.
