Запор        28 Лютого 2018        1110         0

Особливості збудника черевного тифу і симптоми захворювання

Черевний тиф, збудником якого є Salmonella typhi, належить до інфекційних хвороб кишечника. При поширенні інфекції страждає в основному лімфатична система тонкої кишки. Симптоми мають неспецифічний характер і залежать від етапу розвитку хвороби та форми перебігу, відповідно їм підбирається лікування черевного тифу. В цілому хвороба добре піддається терапії.

Особливості збудника черевного тифу і симптоми захворювання

Черевний тиф — це серйозне інфекційне захворювання

Збудник тифу

Salmonella typhi – джерело черевного тифу. Це бактеріальний мікроорганізми сімейства ентеробактерій, роду сальмонел. Має форму палички, через що в народі зветься кишковою паличкою.

Грамнегативні бактерії, тобто не забарвлюються при тесті Грама. Відрізняються рухливістю. Причинами хвороби є токсини і ферменти, які виділяє патогенний мікроорганізм. Наприклад, ендотоксин (ліпополісахарид), фібринолізин, каталаза.

Існує безліч штамів кишкової інфекції черевного тифу, деякі з них стійкі до антибіотиків. Вони здатні провокувати епідемії.

Сальмонели мають високу стійкість до зовнішніх факторів. Здатні до 5 місяців зберігатися у воді і ґрунті, до місяця – у фекаліях, до 14 днів – на білизні, до декількох тижнів – на продуктах харчування. Найбільш сприятливою харчової середовищем є молочна і м’ясна продукція, овочі у вигляді салатів. При 18 градусах в такому середовищі бактерія розмножується.

Особливості збудника черевного тифу і симптоми захворювання

Захворювання викликається бактерією

Збудник черевного тифу гине при кип’ятінні та обробки хлором, але з легкістю витримує заморожування. В організмі з сильним імунітетом приймає форму L.

Шляхи зараження

Патологія передається від людини (хворого або носія) до людини фекально-оральним шляхом. Інкубаційний період черевного тифу варіюється від 10 до 14 днів, але може досягати і 25 діб. Або, навпаки, розвинутися гостро за лічені дні. Початок хвороби, як правило, мляве і плавне, що утруднює точне визначення першого дня.

Виділятися в середу мікробактерії починають вже з останніх днів інкубації. Тривати це може навіть після одужання. У середньому хвороба триває 7 тижнів. Людина-носій постійно виділяє бактерії.

Пік здатності до зараження припадає на 2-3 тиждень хвороби. У цей момент бактерії містяться у всіх біологічних матеріалах (сечі, поті, кале, молоці, слині).

Передається черевний тиф через:

  • заражену воду;
  • заражену їжу;
  • побутові речі.

Особливості збудника черевного тифу і симптоми захворювання

Якщо пити брудну воду, можна захворіти на тиф

Патогенез черевного тифу починається з потрапляння бактерій в організм (для розвитку хвороби потрібно мінімум 10 млн – 1 млрд збудників) і їх впровадження в стінку тонкого кишечника. Після чого вони проникають у лімфу і провокують запалення лімфовузлів (у них розмножуються), а потім – у кров. Через загибель частини мікроорганізмів в плазмі та лімфі виділяється токсин, який викликає інтоксикацію (перші ознаки). Через кровотік палички поширюються по всім органам. На цьому етапі сальмонели активно виділяються з організму. Після того, як хвороба усунена, виробляється стійкий імунітет і відбувається відновлення саморегуляції організму. Відзначено, що ці стадії можуть не слідувати один за одним, а паралельно або змінювати вказаний порядок. При поширенні мікроорганізму по органам починається стрімке пригнічення всіх систем.

Через шляхів зараження при черевному тифі людей-носіїв, пов’язаних з харчовою промисловістю, відносять в окрему епідеміологічну групу.

Провокуючі фактори

Черевний тиф як інфекційна хвороба відноситься до категорії епідеміологічно небезпечних. Він зустрічається у всіх регіонах, але частіше в місцевості з жарким кліматом і низькою гігієною. В епідемічних осередках основний шлях передачі – вода.

Особливості збудника черевного тифу і симптоми захворювання

Мухи можуть сприяти швидкому поширенню інфекції

Механізм передачі черевного тифу робить небезпечними такі фактори, як брудні або технічні водойми, неочищені труби з питною водою, аварії і перебої в подачі води. Мухи – активні переносники патології (шматочки фекалій на лапках). Відзначено, що влітку і восени зараження відбуваються частіше.

Статус епідеміологічно небезпечної хвороби підтверджує той факт, що стрімко розмножуються бактерії в організмі і активно виділяються. Кожна людина сприйнятлива до цього захворювання.

Симптоми інфікування та стадії

Симптоми черевного тифу у дорослих безпосередньо пов’язані зі стадією розвитку хвороби. Опис кожної відображено в таблиці.

Стадії черевного тифаОписание

Кінець інкубації – початок хворобиПлавне наростання температури до високих фебрильних показників. Відзначаються цефалгия і слабкість, розлади сну. Відбувається зниження апетиту, помітний наліт у центрі мови і його легкий набряк. Іноді можливі порушення стільця, відзначаються болючість живота і диспепсичні розлади.Пік хвороби (7-14-й день)Починається лихоманка, температурні показники коливаються. З’являються апатія, виражена слабкість і пригнічення свідомості. Відзначаються блідість і сухість шкірних покривів. Доповнюють клініку тифозні розеоли (висип при черевному тифі) на животі і нижній межі грудей. Виникають в середньому на 8-й день, тримаються три доби. Однак потім з’являються нові.Період одужання (терапія)Спочатку нормалізується температура, зникають головні болі і запаморочення. Поступово зникають усі симптоми і ознаки.

Серед первинних ознак іноді відзначається сухий кашель. Висипання при запущеному перебігу патології можуть переходити в гемороїдальні.

Особливості збудника черевного тифу і симптоми захворювання

Часто при цьому захворюванні спостерігається підвищення температури

За формою перебігу хвороба буває абортивної та стертою. Для першої характерно коротке і швидке перебіг. Стерта форма може протікати безсимптомно або слабовыраженно. Наприклад, проявлятися гіпертермією не вище 38 градусів і відсутністю висипки. Але тривалість хвороби теж невелика.

Зустрічаються більш тривалі форми з рецидивами. Виникнути повторне захворювання може через кілька тижнів або днів на тлі передчасного припинення терапії або впливу негативних факторів (стрес, погане харчування).

Важливо знати, що таке черевний тиф і його ознаки, щоб вчасно звернутися з підозрами до інфекціоніста, пройти відповідну діагностику і лікування.

Діагностика тифу

Діагностика хвороби базується на анамнезі, бактеріологічних аналізах сечі і калу і серологічних дослідженнях крові на черевний тиф. Результат дослідження буде готовий на 4-5 день.

Особливості збудника черевного тифу і симптоми захворювання

Для підтвердження діагнозу проводиться серологічний аналіз крові

Для бактеріологічного аналізу на початкових стадіях хвороби обов’язково вивчають сечу і кал. На стадії одужання – матеріал біопсії дванадцятипалої кишки, взятий при зондуванні.

Серологічне дослідження – основний метод. Як правило, використовують РНГА і РПГА при діагностиці крові на черевний тиф. Ці способи виявляють антитіла в сироватці крові.

Серологічне обстеження на черевний тиф роблять на 4-5 день зараження збирається біоматеріал, після чого досліджується на предмет О-, Vi – і Н-антигенів. 5-10 мл матеріалу запускають в жовчну середу Рапопорта (50-100 мл). Оцінюється зростання бактерій. При РПГА з цистеїном вивчається наростання титру. Діагноз виноситься при значенні 1:160 і більше.

Аналіз на черевний тиф здають до 12 дня. До аналізу мінімум 5 годин не їсти. За три дні до аналізу потрібно виключити всі лікарські препарати (якщо від якихось постійних засобів відмовитися не можна, то проінформувати медика про це), відмовитися від алкоголю і сигарет, уникати фізичних і психічних перевантажень. За добу до процедури не рекомендується їсти жирні і смажені страви, молочне.

Особливості збудника черевного тифу і симптоми захворювання

Кров здавати рекомендовано натщесерце

Ускладнення при тифі

Ускладнення можуть виникнути при ігноруванні ознак черевного тифу у дорослих і прогресування хвороби. До можливих наслідків відносяться:

  • запалення очеревини;
  • запалення всіх систем організму (пневмонія, цистит, холецистит, отит, міокардит);
  • інфекційний психоз;
  • атрофія периферичних нервів;
  • пролежні (наслідки перенесення хвороби в ліжку).

До специфічних ускладнень при черевному тифі відносяться наскрізні прориви в стінках кишечника на тлі виразок, кровотеча з ануса, інфекційно-токсичний шок (прискорене серцебиття, гіпотермія, гіпотонія, пітливість, проблеми з сечовипусканням).

У цьому відео докладно розповідається про особливості захворювання черевним тифом та методи лікування:

Способи лікування

Після того як діагностика черевного тифу підтвердить діагноз, призначається лікування.

  • Госпіталізація, постільний режим. Сідати можна лише на 8-й день, вставати – на 11-ту добу.
  • Дієта при черевному тифі. Їжа повинна бути легкою для засвоєння, але поживною. Перевагу варто віддати рідкої (напіврідкої) і протертої їжі, пюре. Потрібно підтримувати баланс води (0,33 мл на кілограм ваги).
  • Лікування черевного тифу передбачає прийом антибіотиків (Ампіцилін, Левоміцетин). Для усунення інтоксикації призначають внутрішньовенне введення колоїдних розчинів. Доповнюють лікування препарати для усунення виниклих порушень і симптомів, наприклад, серцево-судинні.

Хворого виписують мінімум через 23 дні (коли температурний показник прийде в норму). Потім три місяці спостерігають.

Профілактика тифу

Профілактика черевного тифу передбачає дотримання санітарних норм та створення відповідних умов. Важливо стежити за чистотою води, ретельно обробляти продукти харчування, мити руки. Носій необхідно дотримувати особисту гігієну, а будинок регулярно обробляти.

Особливості збудника черевного тифу і симптоми захворювання

Рекомендовано проведення щеплення від черевного тифу

Для формування імунітету і запобігання рецидиву показана вакцинація. Результат дослідження на черевний тиф діє максимум півроку. Одна з мір профілактики – регулярне обстеження. Людям з близького оточення хворого призначають тритижневу профілактику бактериофагом.