Апендицит – гостре порушення, яке характеризується запаленням відростка сліпої кишки. Відноситься до одних з найбільш поширених захворювань черевної порожнини. Вражає в рівній кількості як чоловіків, так і жінок. Найбільш схильні люди віком від 20 до 40 років. У дітей і літніх пацієнтів патологія виникає набагато рідше. При несвоєчасному наданні допомоги можливе формування ускладнень. Диференціальна діагностика апендициту відіграє важливу роль. Вона допомагає вчасно встановити наявну патологію і відрізнити її від схожих. Спочатку встановленого діагнозу потрібно госпіталізувати пацієнта. Захворювання характеризується досить специфічними симптомами. Однак хвороба складна в діагностиці і потребує негайної допомоги.
Діагностика апендициту має певні складності
Зміст
- 1 Цілі диференціальної діагностики
- 2 Особливості розвитку схожих відхилень
- 3 Методи диференційного обстеження
Цілі диференціальної діагностики
Диференціальна діагностика спрямована на встановлення правильного діагнозу в обмежений період часу. Дозволяє виявити симптоми гострого апендициту і виключити можливість присутності інших патологій. Комплексне дослідження допомагає уникнути неякісного лікування.
Обстеження необхідні у важких і неоднозначних ситуаціях, коли є підозра на інші захворювання. Методи дослідження залежать від клінічної картини. Призначення на обстеження надає лікар, виходячи з індивідуальних особливостей. Диференціальна діагностика включає кілька етапів. Лише після комплексного обстеження можливе лікування апендициту. Без обстеження початок терапії неможливо.
При будь-якому підозрі на апендицит, слід звернутися до лікаря
Диференціальне обстеження допомагає відрізнити одну хворобу від іншої. Вкрай важлива в більшості випадків. Деякі симптоми апендициту схожі з багатьма іншими патологіями. Саме з цієї причини без комплексного обстеження не обійтися. Крім цього, дозволяє виявити розвиваються ускладнення.
Діагностика може бути проведена тільки в медичному закладі. Самостійно відрізнити одне захворювання від іншого не можна.
Потрібне використання сучасного обладнання. Результати диференціального обстеження аналізує висококваліфікований лікар.
Дуже важливо провести комплексне обстеження
Особливості розвитку схожих відхилень
Симптоми апендициту схожі з багатьма іншими патологіями. Особливості їх перебігу описані в таблиці.
СостояниеОписание
Методи диференційного обстеження
При підозрі на апендицит пацієнту дають направлення на:
- УЗД органів черевної порожнини;
- комп’ютерну томографію;
- лабораторні дослідження;
Аналіз крові дозволить точно визначити наявність апендициту
- лапароскопію;
- біопсію;
- ЕФГДС.
Набір діагностичних методів залежить від того, яке захворювання потрібно виключити.
При підозрі на виразкові ураження в першу чергу лікар збирає наявну симптоматику. Характеризується сильним болем і напругою мускулатури. Провести диференціальний дослідження можливо з допомогою ЕФГДС. Хворому дають направлення на рентгенографію. Обстеження дозволяє виявити кратер виразки.
Щоб виключити інші патології, слід провести гастроскопію
Лапароскопія з біопсією дозволяють підтвердити присутність ендометріозу ілеоцекального клапана. Колоноскопія в такому випадку неинформативна. В обов’язковому порядку береться ділянка тканини на дослідження.
У жінок відхилення репродуктивних органів можна диференціювати тільки за допомогою ультразвукового дослідження та вагінальному обстеженні. Пацієнтку направляють до гінеколога.
УЗД і КТ потрібні при підозрі на наявність гастриту, виразки, пієлонефриту і панкреатиту. Майже завжди призначаються лабораторні дослідження. Тільки після них рекомендують інструментальні методи.
З цього відео ви дізнаєтеся, як проводиться лапароскопія при гострому флегманозном апендициті:
При виникненні симптоматики, схожою з апендицитом, важливо негайно відправитися в медичний заклад. Не можна зволікати, оскільки може знадобитися комплексна диференційна діагностика. Самостійно визначити присутнє захворювання не представляється можливим.