Апендицит – гостре порушення, яке характеризується запаленням відростка сліпої кишки. Відноситься до одних з найбільш поширених захворювань черевної порожнини. Вражає в рівній кількості як чоловіків, так і жінок. Найбільш схильні люди віком від 20 до 40 років. У дітей і літніх пацієнтів патологія виникає набагато рідше. При несвоєчасному наданні допомоги можливе формування ускладнень. Диференціальна діагностика апендициту відіграє важливу роль. Вона допомагає вчасно встановити наявну патологію і відрізнити її від схожих. Спочатку встановленого діагнозу потрібно госпіталізувати пацієнта. Захворювання характеризується досить специфічними симптомами. Однак хвороба складна в діагностиці і потребує негайної допомоги.
Зміст
- 1 Цілі диференціальної діагностики
- 2 Особливості розвитку схожих відхилень
- 3 Методи диференційного обстеження
Цілі диференціальної діагностики
Диференціальна діагностика спрямована на встановлення правильного діагнозу в обмежений період часу. Дозволяє виявити симптоми гострого апендициту і виключити можливість присутності інших патологій. Комплексне дослідження допомагає уникнути неякісного лікування.
Обстеження необхідні у важких і неоднозначних ситуаціях, коли є підозра на інші захворювання. Методи дослідження залежать від клінічної картини. Призначення на обстеження надає лікар, виходячи з індивідуальних особливостей. Диференціальна діагностика включає кілька етапів. Лише після комплексного обстеження можливе лікування апендициту. Без обстеження початок терапії неможливо.
Диференціальне обстеження допомагає відрізнити одну хворобу від іншої. Вкрай важлива в більшості випадків. Деякі симптоми апендициту схожі з багатьма іншими патологіями. Саме з цієї причини без комплексного обстеження не обійтися. Крім цього, дозволяє виявити розвиваються ускладнення.
Діагностика може бути проведена тільки в медичному закладі. Самостійно відрізнити одне захворювання від іншого не можна.
Потрібне використання сучасного обладнання. Результати диференціального обстеження аналізує висококваліфікований лікар.
Особливості розвитку схожих відхилень
Симптоми апендициту схожі з багатьма іншими патологіями. Особливості їх перебігу описані в таблиці.
СостояниеОписание
Методи диференційного обстеження
При підозрі на апендицит пацієнту дають направлення на:
- УЗД органів черевної порожнини;
- комп’ютерну томографію;
- лабораторні дослідження;
- лапароскопію;
- біопсію;
- ЕФГДС.
Набір діагностичних методів залежить від того, яке захворювання потрібно виключити.
При підозрі на виразкові ураження в першу чергу лікар збирає наявну симптоматику. Характеризується сильним болем і напругою мускулатури. Провести диференціальний дослідження можливо з допомогою ЕФГДС. Хворому дають направлення на рентгенографію. Обстеження дозволяє виявити кратер виразки.
Лапароскопія з біопсією дозволяють підтвердити присутність ендометріозу ілеоцекального клапана. Колоноскопія в такому випадку неинформативна. В обов’язковому порядку береться ділянка тканини на дослідження.
У жінок відхилення репродуктивних органів можна диференціювати тільки за допомогою ультразвукового дослідження та вагінальному обстеженні. Пацієнтку направляють до гінеколога.
УЗД і КТ потрібні при підозрі на наявність гастриту, виразки, пієлонефриту і панкреатиту. Майже завжди призначаються лабораторні дослідження. Тільки після них рекомендують інструментальні методи.
З цього відео ви дізнаєтеся, як проводиться лапароскопія при гострому флегманозном апендициті:
При виникненні симптоматики, схожою з апендицитом, важливо негайно відправитися в медичний заклад. Не можна зволікати, оскільки може знадобитися комплексна диференційна діагностика. Самостійно визначити присутнє захворювання не представляється можливим.