Запор у місячної дитини: що робити, причини виникнення у дітей 1 місяць

Зміст

• Що можна вважати запором
• Причини запору у грудничка
• Усунення симптому
• Рекомендації
• Відео по темі

Найчастіше запор у місячної дитини виникає в результаті неправильного харчування або незрілості травного тракту, коли моторика кишечника недостатня для проштовхування калових мас. Але копростаз може бути спровокований і органічною патологією, при якій потрібно оперативне лікування, тому при частій появі симптому необхідно обстежити дитину.

Що можна вважати запором

Якщо дитина на грудному вигодовуванні, то частота випорожнень кишечника, колір, консистенція калових мас буде залежати від харчування годуючої матері і від стану травної системи малюка. При природному вигодовуванні у новонародженого дефекація відбувається майже після кожного годування, близько 6 разів на добу.

Педіатри вважають нормальним, якщо частота стільця у місячної дитини коливається в межах від одного разу на 2 дня до 10-12 разів на добу. З віком частота стільця скорочується і до моменту введення прикорму (12-20 місяців) становить не більше двох разів на добу.

Якщо грудної дитина харчується штучною сумішшю, то дефекація буде нерегулярною, оскільки кал новонародженого стає щільнішим і він довше просувається по кишечнику, а також через те, що суміш перетравлюється набагато довше, ніж жіноче молоко. У дітей на штучному вигодовуванні частота стільця, як правило, складає 1 раз на добу.

Якщо ж дитина у віці від 2 до 20 тижнів знаходиться на змішаному вигодовуванні (1:1), то нормальною вважається частота випорожнень від 1 до 7 разів на добу. Критерієм порушення функціонального стану травної системи дитини є не частота дефекації, а його самопочуття. Якщо дитина добре себе почуває, він спокійно спить, не притискає ніжки до животика і з апетитом їсть, то рідкі випорожнення кишечника не є приводом для занепокоєння.

Якщо ж малюк примхливий, тужиться при цьому червоніє і плаче, а животик його твердий, то можна говорити про такому симптомі, як запор. При запорі у дітей змінюється консистенція калових мас (кал стає твердим або ж спершу виходить щільний кал, а за ним вже йде кашкоподібний).

Поява фрагментованого або щільного калу є ознакою запору

При атонічному копростазі порушується ритм дефекації, виділяється каловий циліндр великого розміру, дитина відмовляється від їжі, можуть з’являтися висипання на шкірі і наліт на язиці. Дитину турбують приступоподібні болі в животі. Спастичний запор проявляється фрагментованим стільцем («овечий кал»), кишковими коліками, метеоризмом. Симптоми спастичного копростазу стихають після дефекації, а очисна клізма не дає полегшення.

Причини запору у грудничка

Найбільш частими причинами запору у місячної дитини стають:

• недотримання дієтичних рекомендацій матір’ю;
• недостатня кількість молока у матері;
• зневоднення калових мас або надмірне надходження солей кальцію;
• введення в раціон (або зміна) молочної суміші;
• тривалий прийом медикаментів;
• органічні або функціональні порушення роботи травної системи.

Якщо годуюча мати не дотримується дієти, то разом з грудним молоком у травний тракт новонародженого надходять речовини, які занадто складні для розщеплення. В результаті процес травлення у дитини затягується або порушується. Щоб усунути запор і підвищене газоутворення у немовляти, мати повинна відмовитися від вживання смаженої, жирної їжі, здоби, а також прибрати зі свого раціону горіхи, міцний чай і каву.

Дитина на природному вигодовуванні може недоотримувати грудного молока через гіпогалактії, порушення анатомії порожнини рота (дитина не може повноцінно смоктати), при млявому ссанні, частому відрижці. Тимчасовий запор у місячної дитини, що перебуває на штучному вигодовуванні, може з’явитися через нестачу рідини в організмі, оскільки калові маси зневоднюються і з працею проштовхуються.

Щоб заповнити недолік рідини дитині потрібно давати пити водичку. При великому надходженні в організм кальцію утворюються сполуки, які ущільнюють кал. Надлишок кальцію може виникнути, якщо в дієті матері занадто багато сиру або розвинувся гіпервітаміноз вітаміну Д.

Ятрогенні запори виникають на фоні тривалого прийому лікарських засобів, наприклад, антацидів, спазмолітиків, антибіотиків, діуретиків. Медикаменти впливають на нервовий апарат кишечника або ж на електролітний обмін. Буває і так, що запор наслідок ушкодження інтрамуральних гангліїв, що виник внаслідок кишкової інфекції або дисбактеріозу кишечника.

Органічні запори виникають на тлі аномального розвитку товстої і прямої кишки, наприклад, при хворобі Гіршпрунга, свіщевої формі атрезії ануса, стриктурах ануса і прямої кишки, аноректальном стенозі, втрати рефлексу на дефекацію.

При хворобі Гиршпунга (один випадок на 2-5 тис. новонароджених) симптоми з’являються вже в період дитинства, хоча клініка стерта при природному вигодовуванні, що пов’язано з легким проходженням калу по аганглионарному ділянці товстої кишки. Запор зазвичай з’являється при введенні прикорму або переході на суміш, оскільки стілець стає більш густим.

Немовлята з даною патологією мають так званий жаб’ячий живіт в результаті зсуву кишки і постійного метеоризму. Лікувати хворобу можна тільки хірургічним втручанням.

Гострий запор виникає раптово (при цьому стільця немає кількох діб), його причина найчастіше в порушення кишкової прохідності через новоутворення, запального процесу в черевній порожнині, кишечнику або аноректальної області, черепно-мозковій травмі або побічної дії ліків.

Якщо клініка включає не тільки замок, але і затримку газу, то велика ймовірність кишкової непрохідності і потрібна термінова медична допомога

Хронічний запор у дітей розвивається через функціональних порушень товстого кишечника, що викликано нескоординованими тонічними і пропульсивными м’язовими скороченнями стінок кишки. До запорів також призводять гіпоксичні та травматичні ураження ЦНС. Формуються функціональні запори в результаті морфофункціональної незрілості новонародженого.

Хронічний запор вважається, якщо порушення акту дефекації відзначається постійно протягом трьох місяців, тому батьки повинні уважно стежити за частотою випорожнення дитини, у якого є запор, а не вважати це індивідуальною особливістю організму. Не завжди під час обстеження встановлюють, чому у дитини виникає копростаз, однак, воно дозволяє виключити більш серйозні патології, які могли б провокувати порушення дефекації.

Усунення симптому

У дітей запори (у 95% випадків) носять функціональний характер. При підозрі на органічний запор потрібно провести обстеження як можна швидше, щоб визначити тактику лікування основного захворювання, симптомом якого є копростаз. Лікування може бути як консервативним, так і хірургічним.

Лікування запору у дитини 1 місяця життя має призначатися педіатром. При клінічному огляді лікар звертає увагу на колір шкіри немовляти, наявність нальоту на язиці, форму і розмір живота. Після огляду та збору анамнезу, лікар підбере найбільш відповідне медикаментозне засіб і визначить необхідну дозу, а при необхідності призначить додаткові дослідження.

Лікування копростазу залежить від етіології хвороби, супутніх захворювань, характеру порушення рухової активності товстого кишечника. Для прискорення перистальтики немовляті можуть призначатися препарати на основі лактулози або свічки з гліцерином.

Мета терапії відновити консистенцію калових мас і нормалізувати швидкість руху кишкового вмісту по товстому кишечнику

Лактулоза не всмоктується і не перетравлюється в тонкому кишечнику, а надходить у товсту кишку, де стає харчуванням для кишкових бактерій, які розщеплюють вуглеводи. Дисахарид підвищує кількість лакто – і біфідобактерій. Лактулоза відноситься до осмотичним проносним, тобто вона сприяє затримці води в кишечнику, що призводить до об’єму калових мас і активізує перистальтику кишечника.

Препарат може застосовуватися тривалий час навіть з перших днів життя, оскільки він не викликає звикання і безпечний для дитини. Терапевтичний ефект проявляється протягом 1-2 діб, після початку прийому засобу. Оскільки бактерії в кишечнику починають активно розмножуватися, то у малюка може початися підвищене газоутворення, тому деякі педіатри рекомендують починати з невеликих доз і поступово їх збільшувати.

Лактулоза є діючим компонентом в таких препаратах:

Свічки від запору з гліцерином

• Биофлоракс;
• Гудлак;
• Дюфалак;
• Лактувіт;
• Лактулакс;
• Лизалак;
• Нормазе;
• Нормолакт;
• Флоулак 100 та ін.

Свічки з гліцерином також здатні прискорити процес дефекації. Крім гліцерину, до їх складу входить вуглекислий натрій і стеаринова кислота. Гліцерин обволікає стінки кишки, що сприяє більш легкому проходженню калових мас, крім того, речовина розм’якшує кал, активує моторику кишечника.

Засіб не всмоктується в кров, не викликає звикання і є безпечним для дитини грудного віку. Ефект від свічки з гліцерином настає протягом півгодини. Як правило, свічки застосовуються з тримісячного віку, однак, при необхідності лікар може порекомендувати засіб і місячній дитині, але його потрібно буде розділити на дві або три частини.

При спастичному запорі дітям можуть призначатися спазмолітики (курс 3-5 діб), контактна тепло, теплі розслаблюючі ванни, свічки з беладони, новокаїном, папаверином, які дають болетамувальний, спазмолітичний і протизапальний ефект. При атонічному запорі можуть рекомендуватися вітаміни групи В, прокінетики, ноотропи.

Рекомендації

Поліпшить рухову активність кишечника масаж. Дитину кладуть на спинку і погладжують живіт за годинниковою стрілкою. Як профілактика виникнення запору може застосовуватися гімнастика (вправа «велосипед», заняття на фітболі, викладання на животик).

Робити масаж треба двічі в день по кілька хвилин

До закрепів у ранньому дитинстві потрібно ставитися серйозно, оскільки саме в цьому віці виявляються вроджені аномалії кишечника або порушення в обміні речовин. При цьому важливо розуміти, що під терміном «запор» мається на увазі уповільнене, утруднене або систематично недостатнє спорожнення кишечника.

Якщо у місячного малюка, що знаходиться на природному вигодовуванні, відсутня дефекація і при цьому він спокійний, то це говорить не про копростазі, а про те, що материнське молоко повністю засвоюється. Відсутність регулярного стільця стає симптомом, тільки якщо дитина неспокійний і йому важко випорожнюватися.

Якщо у дитини запор, то, насамперед, необхідно звернути увагу на раціон дитини (можливо потрібно замінити суміш) або годуючої матері, а спорожнити кишечник допоможуть свічки з гліцерином або препарати з лактулозою.

При систематичному скруті дефекації необхідно пройти обстеження та виключити вроджену органічну патологію кишечника. Чим допомогти дитині при запорі підкаже педіатр після огляду малюка. Застосовувати народні методи лікування або робити клізму забороняється, оскільки є ймовірність механічного пошкодження слизової прямої кишки.