Гастрит        05 Червня 2018        2223         Коментарі Вимкнено до Як перевірити кишечник без колоноскопії, інші способи обстеження, діагностика товстої кишки

Як перевірити кишечник без колоноскопії, інші способи обстеження, діагностика товстої кишки

Зміст

  • Лабораторні методи обстеження
  • Інструментальні методи діагностики
  • Відео по темі

З кожним роком поширеність захворювань кишечника неухильно зростає. Рання діагностика дозволяє успішно лікувати виникли патології і не допустити розвитку небезпечних ускладнень. У зв’язку з цим багато турбуються про те, як перевірити кишечник.

На даний момент існує велика кількість діагностичних методик, що дозволяють безболісно і якісно обстежити всі відділи цього органу. Поширеність кишкових патологій пояснюється напруженим ритмом життя сучасної людини. Стресові ситуації, неправильне харчування, сидячий спосіб життя – все це призводить до порушень в роботі всього шлунково-кишкового тракту.

Про проблеми в роботі кишечника можуть свідчити такі симптоми: відрижка, печія, нудота, блювання, болі в животі, метеоризм, зміна стільця, поява крові і слизу в калових масах, анемія. Іноді обстеження кишечника можуть призначити для виявлення причини постійного нездужання, слабкість, погіршення апетиту, а також втрати ваги на тлі повноцінного харчування.

Перевірка органу починається з огляду пацієнта, проведення пальцевого дослідження та аноскопии. Вже на цьому етапі у лікаря може бути достатньо інформації для постановки діагнозу. В деяких випадках потрібно проведення додаткових досліджень, наприклад, ректороманоскопії, колоноскопії та рентгенографії. У цій статті виділимо інформативні способи обстеження кишечника. Поговоримо про методики, які застосовуються при різних патологіях.

Лабораторні методи обстеження

Якщо лікар запідозрив розвиток кишкових патологій, обстеження починається з аналізу крові, сечі і калу. Результати таких досліджень підтвердять або спростують наявність патологічних процесів в організмі.

Важливо! Єдиного методу, що дозволяє повністю обстежити кишечник, не існує.

Аналіз крові

Загальні дослідження крові призначають при підозрах на запальні та інфекційні процеси, кровотечі, паразитарні ураження, а також онкологію. Забір біологічного матеріалу проводиться виключно стерильним інструментарієм. У дорослих кров береться з безіменного пальця руки, а у маленьких дітей – з великого пальця стопи.


Капілярна кров здається вранці на голодний шлунок

Хвороби кишечника впливають на зміну показників крові, а саме:

  • еритроцити та гемоглобін. Анемія може вказувати на розвиток внутрішньої кровотечі;
  • лімфоцити. Ці клітини відображають рівень активності імунної системи. При інфекційних і онкологічних процесах рівень лімфоцитів може як підвищуватися (лімфоцитоз), так і знижуватися (лімфоцитопенія);
  • моноцити. Збільшення кількості цих клітин вказує на розвиток інфекційного ураження;
  • еозинофіли. Підвищення цього показника (еозинофілія) частіше всього свідчить про глистових інвазіях. Але також це може говорити про присутність злоякісних новоутворень. Зниження кількості еозинофілів зазвичай спостерігається в післяопераційному періоді, а також на початкових стадіях інфекційного процесу;
  • швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ). Підвищення цього показника може вказувати на запальні та інфекційні процеси.

Тепер поговоримо про біохімічному дослідженні. Для проведення аналізу знадобиться венозна кров, яку беруть вранці натщесерце. Біохімічне дослідження включає в себе наступні показники:

  • загальний білок. Зниження його концентрації може вказувати на проблеми з функціональною активністю кишечника, в тому числі викликані пухлинними процесами і кровотечею;
  • С-реактивний білок. Це параметр допомагає в діагностиці гострих інфекційних, онкологічних та паразитарних процесах;
  • сечовина. При синдромі порушеного кишкового всмоктування спостерігається зниження концентрації сечовини в крові.

Також можуть досліджувати кров на онкомаркери. Суть цього аналізу полягає у виявленні продуктів розпаду ракових клітин. Для цього натщесерце береться венозна кров. Присутність онкомаркерів допускається в організмі здорової людини в певних рамках.

Розглянемо різновиди онкомаркерів:

  • СА – 19 – 9. Підвищення цього показника не завжди вказує на онкологію. Для підтвердження діагнозу доведеться провести ряд додаткових досліджень. Генетична расова особливість впливає на наявність цього параметра. Так, у людей кавказької національності навіть при наявності онкології онкомаркер СА – 19 – 9 відсутня;
  • РЕА. Відсутня у дорослих людей. Онкомаркер продукується клітинами ШЛУНКОВО-кишкового тракту плода в гестаційний період;
  • СА – 242. Високі показники цього параметру дозволяють на ранніх стадіях виявити злоякісні утворення товстої і прямої кишки;
  • СА — 72 – 4. Призначається для виявлення пухлинних уражень товстого кишечника;
  • Tu М2-РК. Дає інформацію про розвиток пухлин, метастазів і виникненні рецидивів.

Ще одним методом дослідження є гемотест. Він допомагає виявити харчову непереносимість. З допомогою аналізу крові можна виявити, які продукти харчування не сприймаються кишечником. Гемотест допомагає налагодити процеси травлення шляхом виключення деяких продуктів харчування.

Копрограма

В калових масах можуть виявлятися різні мікроорганізми, частинки неперетравленої їжі, епітелій, пігменти. З допомогою цих показників лікар-лаборант може виявити патологічні процеси в окремих ділянках кишечника.

Підставою для проведення компрограммы є захворювання шлунка і дванадцятипалої кишки, ураження товстого і тонкого кишечника, проблеми в роботі печінки, жовчного міхура, підшлункової залози, пухлинні та інфекційні процеси, глистні інвазії, контроль проведеного лікування. Дослідження не вимагає спеціальної підготовки, але пацієнтам слід пам’ятати деякі правила

Якщо ви приймаєте препарати, до складу яких входить вісмут і залізо, їх потрібно скасувати. Заборонено використовувати проносні засоби, ректальні свічки, а також робити клізми. При проведенні рентгенографії з барвником копрограма робиться не раніше, ніж через сім–десять днів. Пояснюється це тим, що барій може змінювати властивості калу.


Копрограма допомагає виявити дисбактеріоз – зміна кількісного та якісного складу мікрофлори

За два дні до аналізу доведеться відмовитися від деяких продуктів, а саме помідорів, пасти, томатного соку буряків. Краще на час виключити з раціону всі овочі і фрукти, які мають фарбувальними властивостями. За три дні слід припинити прийом антибактеріальних засобів, а також препаратів, що впливають на моторну функцію кишечника. Основу раціону повинні складати овочі, фрукти, злакові каші, кисломолочні продукти. Краще відмовитися від жирного, смаженого, гострого, копченого, маринованого.

Важливо! Жінкам не слід здавати копрограму під час менструації!

Перед випорожненням кишечника слід провести туалет зовнішніх статевих органів. У ємність з біоматеріалом не повинна потрапити урина. Зібраний зразок слід доставити в лабораторію як можна раніше. При необхідності зберігати калові маси можна в холодильнику, але не більше восьми годин.

Копрограма включає в себе макроскопічне та мікроскопічне дослідження калу. Спочатку лаборант оцінює зовнішній вигляд випорожнень, густота, фарбування, наявність специфічного запаху. Мікроскопічний аналіз дозволяє оцінити здатність кишечника перетравлювати їжу. Лікар може виявити наступні елементи:

  • Білок. У нормі він не повинен бути присутнім. Його наявність може вказувати на запальні процеси. Білок виявляють при виразці, поліпах і онкологічних захворюваннях.
  • Кров. Виявляється біологічна рідина при внутрішніх кровотечах. Виною тому можуть стати пухлини, поліпи, виразки, гельмінти. Змінена кров вказує на ураження верхніх відділів, незмінена – нижніх, а прихована характерна для пухлин.
  • Стеркобілін. Збільшення цього пігменту говорить про наявність гемолітичної анемії. Зменшення стеркобіліна можуть вказувати на непрохідність жовчних проток.
  • Слиз. Виконує захисну функцію, тому її поява свідчить про запальних процесах при інфекціях.
  • Йодофильная флора з’являється при дисбактеріозі.
  • Детрит. Зменшення кількості цього показника свідчить про порушення процесів травлення;
  • Нейтральні жири. Підвищення їх рівня може вказувати на порушення вироблення жовчної секреції та всмоктування в кишечнику.
  • М’язові волокна. Поява цих елементів у незміненому вигляді може свідчити про патології підшлункової залози.
  • Мила. Збільшення його кількості зазвичай спостерігається при травної недостатності шлунка, дванадцятипалої кишки і тонкого відділу кишечника;
  • Лейкоцити. В нормі не присутні. Їх поява вказує на розвиток коліту.

Також в копрограми можна виявити й інші елементи, наприклад, жирні кислоти, рослинну клітковину, аміак, волокна сполучної тканини, патогенні мікроорганізми.

Інструментальні методи діагностики

В даному випадку збір інформації про кишечнику проводиться за допомогою спеціальних технічних пристроїв. Вони допомагають визначити не тільки характер і локалізацію патологічного процесу, але і в деяких випадках навіть провести забір біологічного матеріалу і видалити освіти. Більше інформації про морфологічної діагностики шлунка і кишечника можна прочитати в книзі Аруина Л. В.

Колоноскопія

Колоноскопія – це метод дослідження, який перевіряє товсту кишку. Діагностика проводиться за допомогою довгого гнучкого зонд, до якого прикріплена відеокамера. Під час дослідження фахівець може бачити кишечник пацієнта зсередини. Прикріплена відеокамера дозволяє робити фотознімки та відеозаписи. Спочатку колоноскоп поміщають в анальний отвір і поступово просувають зонд глибше по ходу кишечника.


Лікарі можуть призначити колоноскопію при хронічній анемії і різкому схудненні

Дослідження дозволяє детально вивчити стан слизової оболонки, оцінити роботу органу, в тому числі і моторну функцію. Спеціаліст має можливість розглянути запальні процеси і новоутворення. Колоноскопія поєднує в собі не тільки діагностичні, але і лікувальні заходи. Наприклад, при виявленні поліпа лікар може відразу ж його видалити. Також під час дослідження можна взяти зразок біоматеріалу для гістологічного аналізу.

Під час колоноскопії лікар може зупинити кровотечу, розсікти спайки, видалити сторонній предмет, розширити просвіт органа. Фахівці рекомендують проводити обстеження товстого кишечника в наступних випадках:

Підготовка до іригоскопії кишечника

  • особам старше п’ятдесяти років колоноскопія рекомендована в профілактичних цілях;
  • спадкова схильність до полипообразованиям;
  • діагностована онкологія у найближчих родичів.

Направити на колоноскопію лікар може при наявності певних скарг пацієнта, наприклад, появи крові в калі.

Такий симптом може вказувати не лише на наявність геморою або анальних тріщин, але і більш серйозних патологій: пухлин, хвороби Крона, неспецифічного виразкового коліту.

Гній і слиз у випорожненнях – це ще один привід для проведення колоноскопії. Больові відчуття в животі, які виникають після їжі, перед актом дефекації, при рухах, нахилах можуть бути показником збоїв в роботі кишечника. Постійні запори є передумовою для виникнення патологічних змін в роботі ШЛУНКОВО-кишкового тракту.

Порушення стільця може бути симптомом вже наявних патологій, які можливо виявити при ендоскопічному дослідженні. Ще одним приводом для проведення колоноскопії є чергування запорів і діареї. Ці ознаки можуть бути присутніми при синдромі подразненого кишечника, коліті і онкологічних патологій.

Важливо! Колоноскопія в буквальному сенсі дозволяє заглянути в кишечник зсередини.

Процедура проводиться в амбулаторних умовах. Для цього обладнано спеціальний кабінет. Пацієнт лежить на лівому боці, при цьому ноги притиснуті до живота. Аноректальна зона обробляється антисептичним засобом. Для кращого проходження зонда по кишечнику початковий відділ змащують спеціальною речовиною. Під час процедури пацієнти іноді відчувають розпирання, тиск і помірні больові відчуття.

Для розправлення слизових складок кишечник заповнюється повітрям. У цей момент можуть з’явитися спастичні болі і здуття. Колоноскопія вимагає проведення спеціальної підготовки. Від свідомого ставлення пацієнта залежить ефективність процедури. Для видалення калових мас і ділянок полупереваренной їжі з кишкових стінок напередодні ввечері пацієнт повинен пити препарат Фортранс.

Для приготування лікарського розчину сухий порошок розводять з кип’яченою водою. За три дні до дослідження слід виключити з раціону продукти, що сприяють посиленого газоутворення:

  • білокачанна капуста;
  • бобові;
  • цільне молоко;
  • жирне і смажене;
  • горіхи;
  • свіжа здоба;
  • гриби;
  • овочі і фрукти.


Від газоутворюючих продуктів важливо відмовитися напередодні процедури

Також слід відмовитися від вживання кави, алкоголю та будь-яких напоїв, що володіють фарбувальними властивостями. Напередодні пацієнт не повинен вечеряти, останній прийом їжі повинен бути не пізніше 14.00. Існують протипоказання до проведення колоноскопії:

  • захворювання системи згортання;
  • гострі інфекції;
  • загострення запальних процесів;
  • вагітність;
  • масивні кровотечі;
  • перитоніт;
  • інтоксикація;
  • висока температура;
  • важкі серцеві патології.

Останнім часом все більшу популярність набирає віртуальна колоноскопія. Комп’ютерна томографія дозволяє відтворити тривимірне зображення кишечника. Через трубку в прямій кишці нагнітається повітря і проводиться сканування органів черевної порожнини. На відміну від класичного варіанту, візуальна колоноскопія має ряд переваг:

  • немає необхідності у використанні ендоскопічних інструментів;
  • можливість проведення пацієнтам із захворюваннями системи згортання і серцевими патологіями;
  • щадна комфортна процедура;
  • немає необхідності в проведенні анестезії.

Незважаючи на те що колоноскопія є ефективним методом діагностики, провести її не завжди вдається з-за наявних протипоказань. У таких випадках застосовуються альтернативні методи, наприклад, аноскопию, ректороманоскопію, ірігоскопії, капсульну ендоскопію.

Капсульна ендоскопія

Суть дослідження полягає у використанні бездротової камери, яку пацієнт повинен як проковтнути таблетку. Вона робить тисячі знімків, які передаються на записуючий пристрій. Методика дозволяє вивчити важкодоступні відділи, до яких не вийти дістатися за допомогою стандартних інструментальних засобів.

Капсульна ендоскопія дає повну інформацію про стан слизової оболонки і венозній стінці органів ШКТ. Процедура проводиться у великих центрах, так як для її проведення використовуються дорогі імпортні прилади.


Капсульна ендоскопія дозволяє досліджувати тонкий кишечник без колоноскопії

Ректороманоскопія

Процедура дозволяє дослідити стан нижньої ділянки сигмовидної і прямої кишки. Ректороманоскоп дозволяє не просто вивчити внутрішній стан органу, але і провести деякі процедури, наприклад, видалення поліпів, припікання новоутворень, витягання чужорідного тіла.

Під час процедури пацієнт займає колінно-ліктьову позицію. Після пальцевого дослідження прямої кишки прилад вводиться в анальний отвір. Процедура займає не більше п’яти–десяти хвилин, і в більшості випадків добре переноситься пацієнтами.

Отже, рання діагностика кишечника дозволяє виявити небезпечні патології і успішно з ними впоратися. Для оцінки стану кишкового тракту застосовуються лабораторні та інструментальні методи діагностики. На підставі отриманих результатів лікар проводить диференціальний аналіз і ставить діагноз.