Як лікувати еритематозний ексудативний гастрит з ураженням антрума?

Зміст

• 1 Особливості перебігу захворювання
• 2 Фактори ризику
• 3 Характерні симптоми
• 4 Діагностика
• 5 Лікування
• 6 Особливості харчування
• 7 Правила життя для пацієнтів із гастритом

Еритематозний ексудативний гастрит з ураженням антрума являє собою різновид хронічного гастриту, що характеризується патологічними змінами клітин поверхневого епітелію.

По суті мова йде про поверхневому гастриті, коли на епітелії виникає почервоніння (еритема — еритематозний). На наступних стадіях плями переходять у ерозії і можуть виділяти сукровицу, тому гастрит називають ексудативним.

Особливості перебігу захворювання

Поверхневий гастрит, коли запальний процес зачіпає тільки верхні шари слизової шлунка — лише одна з форм захворювання. Друга поширена форма — атрофічний, коли виникає залозиста атрофія. Ці поняття в 1948 році ввів в обіг німецький хірург Шиндлер, проаналізувавши результати ендоскопічного дослідження слизової шлунка.

Виникаючі на поверхні слизової шлунка червоні або рожеві плями є наслідком розширення кровоносних судин на тлі запалення. Запальний процес стартує на поверхні слизової оболонки в місцях, де відсутній захисний шар.

Якщо червоні плями локалізовані на слизовій органу у вигляді острівців, говорять про вогнищевою формою еритематозного ексудативного гастриту.

Частіше захворювання дає про себе знати в другій формі — дифузної, коли запальний процес охоплює більшу частину поверхні слизової оболонки, в тому числі антрум (пілоричний відділ), що з’єднує шлунок з дванадцятипалої кишкою. Якщо оболонка вражена повністю, діагностують пангастрит.

Фактори ризику

Еритематозний ексудативний гастрит виникає на тлі алергічної реакції, або на тлі вже наявного атрофічного гастриту. Розвиток еритематозного гастриту провокує ще цілий ряд чинників:

• Незбалансоване і нерегулярне харчування, пропуск прийомів їжі;
• Сильні стресові ситуації;
• Зловживання алкоголем;
• Вживання в їжу продуктів-провокаторів з вираженим смаком;
• Дисбактеріоз;
• Віруси і бактерії, включаючи хелікобактер пілорі;
• Самолікування лікарськими засобами з приводу різних патологій;
• Спадкова схильність;
• Порушення процесів метаболізму;
• Ендокринні дисфункції;
• Гіповітаміноз;
• Аутоімунні фактори;
• Дуоденогастральний рефлюкс, який призводить до подразнення та ушкодження слизової переважно в антральному відділі шлунка.

Якщо причиною розвитку став той чи інший алерген, мова йде про эозинофильном гастриті. Курс лікування підбирається і призначається після уточнення патогенезу.

У разі симптоматичного варіанти спеціаліст з’ясує провокують алергію продукти і порекомендує, як збалансувати меню пацієнта, виключивши їх з раціону.

Характерні симптоми

Небезпечні ознаки, що свідчать про старт та прогресуванні захворювання часто пропускають, оскільки такі порушення травлення, як печія і біль в області шлунка часто пов’язують з огріхами в харчуванні і стресами.

Пацієнт впевнений, що як тільки стресова ситуація припиниться, травний процес прийде в норму. Але частіше буває, що такий провокуючий фактор дає про себе знати вже не перший раз. А в поєднанні з спадковим фактором патологічні зміни в органі встигають досягти стадії, коли без курсу лікування вже не обійтися.

Саме тому такі симптоми не слід ігнорувати і вони повинні стати приводом для візиту до гастроентеролога і проходження медичного обстеження.

Заплануйте візит до лікаря, якщо:

Стали часто зустрічатися з печією;

Відчуття печіння виникає навіть того, коли шлунок порожній;

Помічаєте швидку втомлюваність;

Турбує дратівливість і перепади настрою;

З’явився білий наліт на поверхні язика;

Виникає відрижка, залишає неприємний виражений присмак;

Після їжі виникає сильне почуття переповненості, тяжкості;

Незначно, але регулярно підвищується температура тіла;

Повністю пропав або дуже слабкий апетит.

Діагностика

При еритематозний гастриті оцінити ступінь вираженості запального процесу дозволяє візуально-аналогова шкала. Залежно від ступеня розвитку патології такий гастрит може бути слабо вираженим, помірним або сильно вираженим. Про стадії поверхневого гастриту судять за такими критеріями:

• Ступінь поширеності змінених клітин;
• Глибина проникнення запалення в товщину слизової оболонки шлунка.

При еритематозний ексудативному гастриті секреторна функція шлунка підвищена. З цієї причини для уточнення діагнозу використовують внутрижелудочную рН-метрию (метод вимірювання кислотності всередині органу).

Вимірювання проводять натщесерце і після стимуляції секреторної функції шлунка. Цей метод дозволяє виявити функціональні порушення.

На підставі показань оцінюють кислотоутворюючу і нейтрализующую функції шлунка. Нейтрализующую функцію антрального відділу визначають на підставі різниці мінімальних величин рН в тілі шлунка і максимальних антральному відділі органу.

Додатково проводять клінічний і біохімічний аналізи крові і калу, а також аналіз на наявність бактерії Helicobacter pylori, відповідальну за переважну кількість випадків гастритів та інших захворювань шлунково-кишкового тракту. Більш повну картину дозволяє представити рентгенологічне дослідження, зокрема, розташування виразок, недостатність кардії, поліпоз і рак.

Уточнити характер і локалізацію уражень слизової оболонки шлунка дозволяє ендоскопічне обстеження з біопсією.

Лікування

Медикаментозна терапія еритематозного ексудативного гастриту з ураженням антрума завжди проводиться в індивідуальному порядку в залежності від:

Поточного загального стану організму пацієнта;

Наявності інших хронічних захворювань;

Особливостей роботи органів травлення у конкретного пацієнта;

Стадії захворювання;

Результатів останнього медичного обстеження.

Курс лікування гастриту включає в себе інгібітори протонної помпи (омепразол, езомепразол) або Н2–блокатори (фамотидин), що знижують кислотність шлункового соку, а також гастропротективные кошти і прокінетики (домперидон), спазмолітики і антибіотики, якщо в ході обстеження виявлена інфекція. Додаткові препарати можуть бути прописані для загоєння ерозій на слизовій.

Омепразол

Езомепразол

Фамотидин

Домперидон

Зазвичай лікування проводиться в амбулаторних умовах.

У випадку, коли пацієнт звернувся за медичною допомогою в період загострення і на пізніх стадіях захворювання, коли мають місце виражені больові відчуття, шлункова диспепсія, є ризик ускладнень у вигляді кровотеч із-за ерозій, може бути показана госпіталізація.

Особливості харчування

Після уточнення діагнозу і призначення курсу лікування пацієнт повинен дотримуватися щадної дієти. По закінченні періоду загострення повертають повноцінне збалансоване харчування. На будь-якій стадії захворювання і незалежно від того, яку індивідуальну дієту фахівець підібрав для пацієнтів з еритематозно ексудативним гастритом діють чотири табу:

• Кави;
• Шоколад;
• Газована вода;
• Алкоголь.

Особливо в період загострення з меню такі виключають такі продукти і страви:

• Здобна випічка;
• Консерви;
• Мариновані овочі;
• Фаст-фуд;
• Молоко;
• Сметана;
• Чорний хліб;
• Будь-які смажені страви;
• Копченості.

Правила життя для пацієнтів із гастритом

Поза періодів загострення гастриту пацієнту важливо вести здоровий спосіб життя і дотримуватися ряду простих правил:

Вживати в їжу тільки свіжі продукти і готові страви. Стежити за терміном придатності на етикетках.

Складати щоденне меню з односкладових або двоскладовій страв, які легко перетравлюються.

Обов’язково включати в щоденний раціон страви з овочів. Бажано готувати їх на пару, відварювати або запікати.

Звести до мінімуму занадто жирні, копчені, смажені страви, консерви і страви, багаті спеціями. М’ясо і рибу включати в раціон регулярно, але ці продукти повинні бути пісними і готувати їх краще в духовці або відварювати.

Скласти собі меню на день по годинах і не пропускати прийоми їжі. Мета — не допускати сильних нападів голоду. Для цього потрібно приймати їжу кожні 3-4 години.

Не зловживати медикаментами, які можуть стати причиною подразнення слизової шлунка (особливо нестероїдні протизапальні засоби, при тривалому і безконтрольному застосуванні здатні призвести до тяжких уражень слизової оболонки шлунка), і тим більше, «не прописувати» собі будь-які інші ліки самостійно.

Навчитися справлятися зі стресами. Освоїти елементарні методики розслаблення. На допомогу прийде пранаяма (можна вибрати найпростіші дихальні техніки) і йога (виконувати вправи потрібно регулярно, але нарощувати навантаження регулярно, особливо асани на розтяжку).

Хронічний гастрит розвивається впродовж тривалого часу та на початкових стадіях видимі симптоми можуть бути відсутніми. З цієї причини слід не пропускати щорічні планові медичні огляди, що допоможуть не допустити ускладнень захворювання.

Еритематозний ексудативний гастрит — хронічне захворювання. Тому особливу увагу слід приділяти профілактиці навесні та восени, на які припадає максимум загострень, а також у період свят, коли частіше порушується харчовий режим.

І найголовніша рекомендація — підтримувати контакт з лікуючим лікарем. Фахівець підкаже, яких конкретно у вашому випадку уникати провокуючих факторів і підбере коректне лікування в індивідуальному порядку.