Частота, з якою необхідно робити ФГДС, визначається лікуючим лікарем. Тільки він здатний оцінити стан хворого, зваживши при цьому всі «за» і «проти». Процедура є не тільки безпечним методом інструментального дослідження захворювань шлунка і 12-палої кишки, але і застосовується з метою лікування уражених зон досліджуваної області. При явних протипоказання існують інші способи діагностики: рентген з контрастом, МРТ або КТ.
Показання для гастроскопії
При відвідуванні гастроентеролога зі скаргами на дискомфорт, часто виникає шлункової області, крім обов’язкових аналізів видається направлення на ФГДС. Процедура робиться з 6-річного віку. Вона може переслідувати такі цілі:
- Діагностику, яка проводиться для виявлення захворювань верхніх відділів ШКТ і патологій будови органів.
- Проведення лікувальних процедур, таких як біопсія, видалення поліпів, введення лікарських засобів на певні ділянки слизової оболонки.
- Використання в якості профілактики для недопущення рецидиву захворювання, уточнення діагнозу.
Дослідження шкідливо при наявності психічних відхилень, хворобах дихальної системи з схильністю до удушьям, стенозам і апное, захворюваннях крові, в післяінфарктний і постінсультний періоди. Вагітність і лактація не є протипоказаннями для ФГДС, але вона призначається лише за крайньої необхідності. Технології дозволяють застосовувати менш травматичний метод зондування у пацієнтів літнього віку. Шланг вводиться через носоглотку, хворий може розмовляти з лікарем-эндоскопистом.
Коли призначають?
Гастроскопія призначається з наступних причин і при таких симптомах:
Процедура необхідна людям з рефлюкс-езофагітом.
- Патології:
- хронічні — гастродуоденіт, рефлюкс-езофагіт, виразкова освіта;
- диспепсії або гастриті, що не піддається лікуванню;
- виразці шлунка або дуоденальної цибулини;
- термічний, кислотний опік слизової оболонки верхніх відділів травного тракту.
- Клінічна картина:
- постійне відчуття розпирання в шлунку;
- виснажлива відрижка повітрям або з неприємним запахом;
- болі в шлунку або за мечовидним відростком, що віддають у спину;
- нудота або блювота;
- зменшення маси тіла без вагомих причин.
Проведення процедури
Особливої підготовки для дослідження не потрібно. Досить виключити жирну, смажену, кислу їжу, а також газовані напої за добу до маніпуляції. Так як процедура проводиться з ранку, за 12 годин до ФГДС не потрібно вживати їжу, таблетки і воду, тобто приходити потрібно натщесерце. Порядок такий:
Щоб під час обстеження пацієнта не турбував блювотний рефлекс, він може прийняти Еспумізан.
Дихання при проведенні ФГДС має бути спокійним і розміреним, через ніс. Вільно можна дихати і ротом, трубка при цьому не заважає.
При необхідності лікар здійснює наступні маніпуляції:
- тест на наявність Хелікобактер пілорі;
- біопсію тканин;
- зрошення порожнини стравоходу або шлунка лікувальними розчинами;
- видалення поліпозних утворень;
- добовий pH-метрию.
Як часто можна робити ФГДС?
Гастроскопія призначається від 1 до 4 разів на рік пацієнтам із хронічними захворюваннями. Те, як часто її проводять, залежить від форми і тяжкості хвороби. При звичайному гастриті або рефлюкс-езофагіті достатньо її проведення одноразово в рік для контролю. Але в лікувальних цілях можна робити ФГДС з інтервалом від декількох разів на місяць до 1-2 процедур на тиждень. Якщо виконується добова рн-метрія, то спеціальний зонд у шлунку знаходиться 24 години безперервно. Це потрібно для визначення рівня кислотності. Для дослідження жовчі робиться те ж саме, але не факт, що викид жовчі буде достатній навіть при введенні стимуляторів жовчного міхура. Тому може знадобитися провести процедуру додатково. Які б не були завдання дослідження, це допоможе виявити будь-які патології і недуги верхніх відділів травного тракту.
