Виникає шлунковий свищ в результаті лікарської помилки, травми, неякісних післяопераційних швів або вроджених аномалій будови органів шлунково-кишкового тракту. При цьому у пацієнта розвивається сильна інтоксикація, порушується процес травлення, з’являється виснаження, а у важких випадках патологія призводить до сепсису, що загрожує інфекційно-токсичним шоком і летальним результатом.
Свіщевої хід найчастіше формується в шлунку.
Причини розвитку
Свищі шлунково-кишкового тракту виникають внаслідок впливу на організм людини таких факторів:
- вроджені вади;
- генетичні аномалії;
- травмування;
- злоякісне новоутворення;
- вплив радіації;
- гнійно-деструктивний процес;
- порушення цілісності швів після виконання хірургічної маніпуляції;
- часткова непрохідність накладеного анастомозу;
- чужорідне тіло в шлунку;
- наявність вогнища хронічної інфекції;
- грижового випинання передньої черевної стінки.
Розвиток свищів часто зумовлено помилкою при проведенні оперативного втручання з приводу різних запальних та травматичних ушкоджень шлунково-кишкового тракту. Іноді патологічний отвір формується при прориві гнійника в разі інфікування одного з органів черевної порожнини. Можливе утворення свищевого ходу в процесі розпаду ракової пухлини або при руйнівному впливі радіації.
Різновиди
Причини розвитку захворювання різні і загрожують життю.
Виділяють внутрішні і зовнішні свищі. Вони розрізняються між собою тим, що внутрішні повідомляють порожнину шлунка з іншими органами при цьому відсутній контакт із зовнішнім середовищем. Зовнішні виходять на поверхню шкіри і є більш несприятливими в плані тривалого і важкого загоєння, так як присутня постійне інфікування. В залежності від будови розрізняють губовидные і трубчасті нориці. Перший не має власного каналу і спаяний безпосередньо з шкірою. Трубчастий може мати довгий і висланий епітелієм канал.
Як запідозрити проблему?
Шлунковий свищ викликає розвиток у пацієнта таких характерних клінічних симптомів, як:
- сильна і гострий біль у животі;
- запах калових мас з рота;
- порушення процесу травлення;
- метеоризм;
- печія;
- нудота і блювання;
- порушення апетиту;
- виснаження;
- слабкість і втома;
- дратівливість;
- пронос;
- порушення засвоєння білка;
- головний біль;
- запаморочення;
- сильна інтоксикація;
- депресивний стан;
- поширення інфекції на сусідні органи;
- сепсис або зараження крові;
- порушення водно-електролітного балансу;
- мацерація шкіри навколо свищевого отвори;
- кровотеча.
Стан небезпечне і без терапії загрожує серьозными ускладненнями.
Шлунковий чи кишковий свищ з’являється на тлі проведеного оперативного втручання або при діагностуванні у людини іншої важкої запально-дегенеративною патології, яка провокує руйнування м’яких тканин органу. При цьому у пацієнта порушується нормальний процес травлення, виникає профузний пронос, не засвоюються компоненти їжі, що викликає білкове голодування і втрату маси тіла. Викликати аномальне отвір можуть ракові новоутворення шлунка на стадії деструкції тканин. Такий стан часто є вродженим, що свідчить про внутрішньоутробних аномалій.
Методи діагностики
Запідозрити шлунковий, тонко – або коліки свищ можна за наявності у пацієнта характерної клінічної картини, під час збирання анамнезу хвороби з присутністю оперативного втручання, а також при огляді, якщо свіщевої хід зовнішній. Для підтвердження діагнозу проводиться ультразвукове дослідження органів черевної порожнини. Можливе виконання рентгенографії з попереднім прийомом контрастної речовини всередину, що допомагає візуалізувати структуру ШКТ. Також показана магнітно-резонансна та комп’ютерна томографія. Здається загальний і біохімічний аналіз крові для визначення стану водно-електролітного та білкового обміну в організмі людини. Також рекомендується провести фистулографию, яка полягає у введенні контрастної речовини всередину свищевого ходу з подальшою рентгенографією. При ураженні шлунка показана езофагогастроскопія.
Ефективне лікування
Терапія полягає в проведенні оперативного втручання з метою закрити свіщевої хід. Перед виконанням маніпуляції необхідно провести медикаментозне лікування, що запобіжить поява свищів в подальшому і зменшить ризик інфікування післяопераційної рани. Пацієнту призначаються антибактеріальні препарати, частіше широкого спектру дії і вітамінно-мінеральні комплекси.
Перед хірургічною маніпуляцією потрібно також виконати такий ряд дій:
- зменшити кількість вмісту, який проходить по свищевому ходу;
- провести санацію вогнища в області свища;
- інактивувати травні ферменти і шлунковий сік;
- провести корекцію водно-електролітних порушень;
- нормалізувати об’єм циркулюючої крові.
Необхідно пройти лікування, скорегувати харчування і спосіб життя.
Важливо нормалізувати харчування пацієнта. Раціон людини необхідно збалансувати за змістом білків, жирів і вуглеводів, а також повинен бути насичений вітамінами і мінералами. Іноді рекомендується харчуватися через зонд що знизить ризик потрапляння харчової грудки в свіщевої хід. У поодиноких випадках лікування свища проводиться консервативно, коли хворому проводиться підтримуюча терапія, отвір загоюється самостійно. Таке трапляється при відсутності інфекції всередині свища.
Хворому важливо відмовитися від шкідливих звичок не курити і не вживати алкоголь.
Заходи профілактики та прогнози
Шлунковий свищ найчастіше є результатом неправильно виконаного оперативного втручання, тому профілактика патології полягає в проведенні ретельної передопераційної підготовки пацієнта і достатньої кваліфікації хірурга. Прогноз для життя хворого зі свищєм — несприятливий, так як існує досить високий ризик ускладнень з подальшим летальним результатом через сепсису.
