Клінічний синдром Маллорі-Вейсса найчастіше пов’язаний з тривалим вживанням алкогольних напоїв, що призводить до стоншення слизової оболонки стінки шлунка. Основним симптомом у пацієнта є неприборкана блювота з кров’ю. Лікування полягає в запобіганні гіповолемічного шоку, нормалізації загального стану і зупинки кровотечі за допомогою препаратів або ендоскопічних процедур.
Що це таке?
Синдром Меллорі-Вейса являє собою тріщину або розрив слизової оболонки шлунково-кишкового тракту. Найчастіше процес локалізується в області переходу стравоходу в шлунок, а також у кардіальним відділі органу. При цьому у людини розвивається сильне шлункова кровотеча і блювота кавовою гущею. Синдром діагностується переважно у чоловіків після 30 років, що викликано алкогольною залежністю.
У дітей захворювання Маллорі-Вейсса практично не зустрічається.
Етіологія та патогенез
Спровокувати розрив слизової шлунка може вплив на організм людини таких факторів:
- часта блювота або позиви;
- сильний напад кашлю;
- тривала гикавка;
- травми живота;
- алкоголізм;
- прийом фармсредств;
- серцево-легенева реанімація;
- грижа в області діафрагми;
- ендоскопічні процедури.
Тривале вживання спиртних напоїв сприяє розвитку патології.
Розвиток тріщини обумовлено витончення слизової оболонки шлунка в результаті тривалого вживання алкоголю або медикаментозних препаратів. При цьому травма або підвищення внутрішньочеревного тиску може спровокувати розрив стінки органу. Такий процес пов’язаний також з атрофією м’язового шару шлунка, що може бути зумовлено частим переїданням.
Основні симптоми
Ключовим клінічною ознакою при синдромі Маллорі-Вейсса є наявність крові в блювотних масах. А також пацієнти можуть пред’являти скарги на темний колір калових мас. Стан супроводжується сильним болем в епігастрії, слабкістю, запамороченням аж до втрати свідомості. Порушується травлення і засвоєння основних компонентів їжі, розвивається метеоризм. При цьому у пацієнта з’являються ознаки масивної крововтрати у вигляді різкого падіння артеріального тиску, блідість шкірних покривів і слизових, почастішання серцебиття і холодний піт. Однак, основний симптом — це безперервна блювота, патогенез якої пов’язаний з подразненням кров’ю рецепторів слизової.
Як проводиться діагностика?
Запідозрити хворобу Маллорі-Вейсса можна за наявності у пацієнта характерної клінічної симптоматики. Щоб поставити точний діагноз необхідна фіброгастродуоденоскопія, ультразвукове дослідження органів ШКТ та рентгенографія з контрастним речовиною. Якщо визначення дефекту слизової оболонки утруднено, варто вдатися до магнітно-резонансної та комп’ютерної томографії. Важливо також здати загальний аналіз крові та сечі.
Основне лікування
Основу лікування патології становить дієта.
Амінокапронова кислота сприяє зупинці кровотечі.
Терапія синдрому Меллорі-Вейса спочатку спрямована на збереження життя пацієнта, так як цей стан може закінчитися летальним результатом. Необхідно усунути гіповолемічний шок. З цією метою застосовують колоїдні і кристалоїдні розчини, а у важких випадках виконують переливання компонентів крові: свіжозамороженої плазми та еритроцитарної маси. Крім цього, важливо не тільки компенсувати, але і зупинити саме кровотечі. Для цього вводять препарати амінокапронової кислоти і октреотиду. Складність представляє постійна і неприборкана блювота, тому потрібно використовувати протиблювотні засоби центральної дії — «Метоклопрамід» і «Церукал».
Якщо зупинити кровотечу медикаментозним способом не вдається, то варто вдатися до зонду Блекмора. Цей пристрій допомагає запаяти найбільш великі кровоточиві судини. Коли і це засіб не допомагає пацієнтові виконується оперативне втручання. З допомогою ендоскопа виконується аргоноплазменная коагуляція, електрокоагуляція, лігування і кліпування судин. Якщо і ця методика не допомогла, то проводять відкрите оперативне втручання з ушиванням судин, що кровоточать. Після зупинки кровотечі пацієнтові знадобиться тривалий період реабілітації, протягом якого потрібно виключити фізичні навантаження, шкідливі звички і нормалізувати спосіб життя. Після виписки корисною буде фізіотерапія.
Необхідна дієта
При синдромі Маллорі-Вейсса після зупинки кровотечі хворому потрібно щадний режим харчування. Він повинен включати в себе продукти, які легко засвоюються, перетравлюються і не подразнюють слизову оболонку. Корисною буде варена і рідка їжа. Можна їсти запечені та приготовлені на пару страви. Слід повністю виключити з раціону гостру, жирну, смажену і солодку їжу, а також відмовитися від вживання газованих напоїв і соків. Дієтичне харчування становить основу реабілітації при синдромі Маллорі-Вейсса.
Чому небезпечно?
Патологія може призвести до інфаркту серця.
Синдром Маллорі-Вейса може спровокувати розвиток у пацієнта таких ускладнень:
- шок в результаті масивної крововтрати;
- недостатність крові в судинах і інфаркт міокарда;
- перфорація стінки шлунка;
- пенетрація вмісту в сусідні органи;
- перитоніт або інфікування черевної порожнини внаслідок попадання частинок їжі.
Вилікувати патологію в домашніх умовах неможливо.
Чи можна попередити?
Запобігти розвитку синдрому Маллорі-Вейсса можна, якщо відмовитися від вживання алкогольних напоїв та куріння. Важливим є також правильний спосіб життя з помірними фізичними навантаженнями. При виразці шлунка або гастриті потрібно дотримуватися дієти і проходити профілактичне лікування патології. Рекомендується вживати велику кількість вітамінів, необхідних для міцності шлункової стінки і уникати механічних пошкоджень слизової.
