Симптоми лімфоцитарного гастриту та його діагностика

Зміст

• 1 Характеристики лімфоцитарного гастриту
• 2 Яка симптоматика вказує на патологію
• 3 Що відбувається при гастриті лимфоцитарном
• 4 Як проходить первинна діагностика патології
• 5 Особливості процесу глибокої діагностики
  • 5.1 Ознаки аутоімунного гастриту
  • 5.2 Діагностика гастриту эрозинофильного
  • 5.3 Інші провокують хвороби
• 6 Методи лікування лімфоцитарного гастриту
  • 6.1 Принципи медикаментозної терапії
  • 6.2 Принципи дієтичного харчування

Серед різноманіття видів і форм гастритів присутній рідкісний тип хронічної форми захворювання, званий лімфоцитарним гастритом. Маловивчену патологію виявляють зазвичай у людей похилого віку, частіше це жінки, рідко від недуги страждають діти.

Серйозну проблему виявляють при лабораторному дослідженні слизової оболонки шлунка. Саме по собі захворювання не так страшно, але спровоковані ним ускладнення призводять вираженим дискомфортом в шлунку, можуть закінчитися летальним результатом.

Характеристики лімфоцитарного гастриту

Патологія являє собою запальний процес, що вражає слизову шлунка. Головною ознакою неспецифічної форми захворювання вважають виражену лимфоцитарную інфільтрації епітелію (проникнення чужорідних частинок) спільно з появою в оболонці шлунка плазматичних клітин.

Згідно з припущеннями медиків, найбільш ймовірними причинами появи характерних ознак лімфоцитарного гастриту можуть стати два основних фактора:

Непереносимість глютену (целіакія) і деяких ліків. Глютен є білком, присутнім у злакових культурах, але для хворих на целіакію людей, білок стає чужорідним. Це викликає блокування глютену в шлунку імунними клітинами-кілерами, що призводить до травмування здорових клітинних структур внутрішньої оболонки.

Встановлений факт інфікування шлункового тракту патогенним мікроорганізмом під назвою Helicobacter pylori. Результатом присутності бактерій у поверхневих шарах слизового епітелію шлунка стає фіксація характерних змін структури епітелію, типових для асоційованої бактерії формою недуги.

Увага! Непрямими причинами розвитку лімфоцитарного гастриту фахівці вважають неправильне харчування з переважанням жирних і солоних страв, а також копчених, маринованих продуктів, гострих і смажених. Люди, які зловживають алкоголем і курінням, потрапляють в зону підвищеного ризику.

Яка симптоматика вказує на патологію

Неспецифічна форма небезпечної патології може ніяк себе не проявляти, а хвора людина навіть не буде знати про проблеми з шлунком.

Симптоми початкової стадії лімфоцитарного гастриту можуть проявлятися наступними відчуттями:

• Болями в області шлунку;
• Появою відрижки або печії;
• Нудотою у супроводі блювоти;
• Здуттям живота, метеоризм;
• Запором або діареєю.

  

  

  
  
  

При затяжному перебігу захворювання больовий синдром проявляється ріжучими або болями. Людина втрачає апетит і вагу, розвиваються ознаки залізодефіцитної анемії, з’являється загроза шлункових кровотеч.

Якщо симптоми лімфоцитарного гастриту розвиваються з підвищеною секрецією шлункового соку, мова хворого покривається білим нальотом.

У разі гастриту, що розвивається зі зниженою кислотністю, мова залишається сухим, але хворий скаржиться на бурчання в шлунку з його розпиранням. Вірогідним ознакою стає сильна блювота з фрагментами крові і кислим запахом. При зниженому рівні секреції кислоти, ніякого зниження ваги і апетиту не відбувається.

Що відбувається при гастриті лимфоцитарном

Для рідкісної форми хронічного захворювання шлунка характерна нестандартна схема розвитку. Запалення при лімфоїдної різновиди патології стає не результатом руйнівного процесу в оболонці шлунка через подразнення, а відповіддю на протистояння лімфоцитів.

За місцевий імунітет у шлунку відповідає лімфоїдна тканина, що складається з особливих клітин, серед яких присутні лімфоцити різного ступеня зрілості, а також скупчення фолікул.Після проникнення лейкоцитів (інфільтрація) і подальшого збільшення їх кількості в клітинах шлункового епітелію, відбувається розвиток аутоімунних реакцій, що дає право говорити про лимфоидном гастриті, як окремої стадії лімфоцитарного.

Захищаючи сегмент пошкодженої зони шлунка, лімфоцити атакують запалення, рятуючи організм. Під дією провокуючих факторів відбувається розростання лімфоцитарних фолікул, це призводить до нерівномірного потовщення шлункових складок.

Через порушеною вироблення шлункового соку утворюються вогнища атрофії, що обертається розвитком доброякісної лімфоми.

Як проходить первинна діагностика патології

При появі перших ознак нездужання і підозрі на гастрит, слід звертатися до фахівця. Проблемами шлунково-кишкового тракту займається гастроентеролог.

Лікар призначить серію досліджень і аналізів, що підтверджують гастрит взагалі або його лимфоцитарную різновид:

Призначення загального аналізу крові допомагає виявити загрозу запального процесу;

Завдяки розгорнутого аналізу крові виявляється факт збоїв обмінних процесів;

З аналізу калу перевіряють прихована присутність в ньому крові;

Результати гістології свідчать про ступінь ураження клітинних структур;

Досліджуючи шлунковий сік, визначають кислотність середовища.

Важливо! Основним методом діагностики ознак лімфоцитарного гастриту вважається фіброгастродуоденоскопія. Результати дослідження найбільш інформативні, це основний метод діагностики, що дозволяє встановити наявність або відсутність нестандартної патології.

Особливості процесу глибокої діагностики

Лімфоцитарний гастрит супроводжується гострим і хронічним ерозивним процесом. По клінічній картині, патологія нагадує ранню стадію хелікобактерної різновиди недуги при нормальному або підвищеному рівні секреторної функції.

Для підтвердження лімфоцитарного гастриту типу, необхідно диференціювати по відношенню до інших особливих видів шлункової патології, виключити такі захворювання.

Ознаки аутоімунного гастриту

До симптомів недуги, що розвивається після пошкодження шлункової слизової, можна віднести блідість слизової, виявлення поліпів на тлі констатації анемічного стану.

Головна особливість цієї форми гастриту – супутній тиреоїдит, цукровий діабет. Причиною порушення слизової могла стати Helicobacter pylori або вживання грубої їжі, деформація шлунка.

Первинне пошкодження стає пусковим механізмом для старту імунної відповіді, а слизова продовжує зазнавати травмування, але вже антитілами до власних клітин. Ці структури відповідальні за синтез соляної кислоти і ферментів, необхідних для засвоєння вітаміну В12. Поразкою порушені переважно тканини шлунка та його дно.

Захворювання загрожує не тільки розвитком анемії, але провокує швидко розвивається атрофію слизової, підвищуючи в три рази ризик онкології на тлі характерної для хронічного гастриту симптоматики.

Діагностика гастриту эрозинофильного

Патологію, схожу за характерними симптомами з лімфоцитарним гастритом, відносять до алергічного типу. В цьому випадку головною особливістю недуги стає яскрава вираженість висипань на шкірі, що супроводжуються сверблячкою.

Діагностика алергічного гастриту ґрунтується на аналізі крові – сильно підвищений рівень еозинофілів. При підозрі на еозинофільний тип патології без збільшення показника крові, необхідна біопсія, якщо виявлено ряд дифузних змін разом з набряком слизової, ерозіями.

Важливо! У людей зі схильністю до алергії, ознаки алергічного гастриту можуть бути спровоковані харчовими алергенами, лікарськими препаратами, навіть паразитами в організмі.

Інші провокують хвороби

Основним провокатором лімфоцитарного гастриту медики вважають туберкульоз. На присутність недуги вказує поява крові в блювотних масах.

При туберкульозі, саркоїдозі, а також хвороби Крона від патологічних змін страждає шлунок, що стає причиною розвитку гранульоматозного гастриту, одним з ознак якого вважають криваву блювоту. Поява крові вказує на утворення тріщин внаслідок ерозивного процесу в слизовому та підслизовому шарі.

Методи лікування лімфоцитарного гастриту

До лікаря слід негайно звернутися при появі дискомфорту в шлунку або характерних для хронічної патології проявів. Після відповідної діагностики і оцінки результатів лабораторних досліджень, фахівець підбирає індивідуальну схему лікування лімфоцитарного гастриту.

Що в першу чергу порадить гастроентеролог:

• Переглянути асортимент харчування, приділивши увагу режиму;
• Контролювати масу тіла, не допускаючи ожиріння або виснаження;
• Відмовитися від шкідливих звичок, самолікування безрецептурними препаратами;
• Дотримувати рекомендації лікаря, довівши лікування лімфоцитарного гастриту до кінця;
• Проходити регулярні диспансерні огляди, не забуваючи про візит до гастроентеролога.

Принципи медикаментозної терапії

Під час фіброгастроскопії пацієнт ковтає гнучкий шланг оптичного зонда, кінець якого оснащений відеокамерою. Результати детального огляду порожнини шлунка і його стінок лікар спостерігає на екрані монітора.

Головна перевага методики – можливість отримання матеріалу для аналізу. Керуючись результатами обстеження та клінічними проявами хвороби, лікар призначає препарати для лікування лімфоцитарного гастриту.

• Корекцію секреції шлункового соку, а також блокування рецепторів гістаміну здійснюють призначенням Фамотидину, Ранітидину.
• Для захисту слизової оболонки шлунка необхідні препарати, що знижують кислотну залежність, що досягається за допомогою Омепразолу, Париета.
• Нейтралізацію агресивної дії соляної кислоти виконують лікарські засоби типу Маалокса, Фосфалюгеля, Ренні, за альмагель.
• Прийом Биоагастрона, Даларгін, Метацила дозволяє захистити слизову шлунка від утворення тріщин, ерозивного процесу.
• Відрегулювати роботу травного тракту допоможуть ферментативні препарати, що сприяють перетравленню їжі – Панзинорм, Мезим, Креон, Фестал.
• Для боротьби з бактеріальною флорою необхідний прийом антибіотиків антихелікобактерної дії – Азитроміцин, Амоксиклав, Амоксицилін, Кларитроміцин.
• Відновити моторику і правильну роботу шлунка допоможе призначення Домперидону, Мотіліиума, Лактиола, Итомеда.
• Захист шлункової оболонки від зовнішніх подразнень виконує медикамент Де-нол, що володіє обволікаючим стінки ефектом.

Важливо! Позитивних результатів медикаментозного лікування лімфоцитарного гастриту можна очікувати тільки при своєчасному зверненні до фахівця. В іншому випадку, незворотних ускладнень не минути, підозрілий виразки слизової ведуть до утворення ракової пухлини.

Медикаментозну терапію лікарі рекомендують поєднувати з фитотерапевтическими методами:

Прийом трав’яних відварів з ромашки, нагідок, кореня лепехи, солодки, що полегшують неприємну симптоматику;

При гастриті зі зниженою кислотністю можна заварювати траву чистотілу, подорожник, полин;

Відновлення кислотності шлунка допоможе вживання картопляно і капустяного соку (свіжоприготовані);

Для усунення болю в шлунку і нормалізації роботи ШЛУНКОВО-кишкового тракту готують настій з насіння льону.

Медикаментозну терапію лімфоцитарного гастриту необхідно підкріплювати дотриманням суворої дієти, сприяє зниженню активного запалення шлункових тканин, прискоренню загоєння вогнищ ерозій на слизовій оболонці.

Принципи дієтичного харчування

Добовий раціон пацієнта, який страждає будь-якою формою шлункового недуги, повинен складатися з 5-6 прийомів їжі. Вона повинна бути теплою і збагаченої вітамінами, але приймати її слід невеликими порціями.

Від чого доведеться відмовитися:

• Від кислих і гострих страв, смажених і копчених продуктів;
• Від вживання прянощів, насичених бульйонів, фастфуду;
• Від надмірно солоних і солодких страв, маринадів, здоби;
• Від вживання сирих овочів, а також грибів;
• Від газованих напоїв, молока, кави, будь-якого виду алкоголю.

Під час лікування лімфоцитарного гастриту, а також після курсу терапії, слід вживати варену або тушковану їжу. Дозволені продукти можна приготувати на пару або запекти, важливо, щоб консистенція була кашоподібної. Тверда й холодна їжа виключається, що вона може травмувати стінки шлунка.

Для якнайшвидшого позбавлення від симптомів в епігастральній зоні не обійтися без свіжого повітря і відмови від куріння.

При найменшому дискомфорті по області шлункового тракту, слід поспішити на прийом до гастроентеролога.