Гастрит        03 Січня 2019        892         Коментарі Вимкнено до Симптоматика ерозивного гастродуоденіту, особливості діагностики та схема його лікування

Симптоматика ерозивного гастродуоденіту, особливості діагностики та схема його лікування

Ерозивний гастродуоденіт – патологія, для якої характерні множинні ерозивні ураження шлунка та дванадцятипалої кишки. Її небезпека полягає в тому, що при відсутності адекватної терапії велика ймовірність розвитку виразки. Тому необхідно знати, що це таке, причини та його симптоми, щоб вчасно зупинити розвиток хвороби.

Зміст

  • Причини
  • Симптоми
  • Види ерозивного гастродуоденіту
  • Діагностика
  • Лікування
  • Медичні препарати
  • Народні засоби
  • Дієта
  • Профілактика
  • Причини

    Існують внутрішні і зовнішні фактори, які можуть спровокувати появу захворювання. До первинних, тобто внутрішнім причин появи ерозивного гастродуоденіту можна віднести:

  • Підвищена вироблення соляної кислоти в шлунковому соку, внаслідок чого подразнюються слизові оболонки шлунка.
  • Закидання їжі з дванадцятипалої кишки назад в просвіт шлунка. З-за цього патологічного процесу підвищується рівень кислотності шлункового соку.
  • Скорочення вироблення слизу, яка повинна захищати слизові оболонки шлунка від негативного впливу.
  • Хронічні хвороби печінки і жовчовивідних шляхів запального характеру.
  • Різні гострі та хронічні інфекції кишечника.
  • До вторинних або зовнішніх факторів належать:

    • надмірне вживання шкідливої їжі, а також занадто холодної або гарячої;
    • часте розпивання алкогольних напоїв;
    • тривале застосування деяких лікарських препаратів;
    • наявність в організмі бактерії Helicobacter pylori.

    Для виникнення ерозій у шлунку і дванадцятипалій кишці іноді достатньо однієї причини. Сукупність провокуючих факторів збільшує у кілька разів ризик розвитку захворювання.

    Симптоми

    Постійна або гострий біль у верхній частині черевної порожнини – головний симптом ерозивного гастродуоденіту. Больовий синдром може з’являтися відразу після вживання їжі або через деякий час. Але також хворий скаржиться на кислу відрижку, здуття живота, печію, нудоту.

    Для гострої стадії захворювання характерна блювота слизом, в деяких випадках в блювотному вміст присутні кров’яні включення. Як правило, вони коричневого відтінку. Кров набуває такий колір після реакції з соляною кислотою.

    Вираженість клінічної картини залежить від ступеня ураження запаленої слизової, локалізації виразок і супутніх порушень органів травлення. Якщо спостерігаються часті ерозійні кровотечі, розвиваються такі додаткові ознаки:

    • швидка втомлюваність;
    • втрата апетиту;
    • анемія;

    • головний біль;
    • запаморочення;
    • тахікардія;
    • зниження артеріального тиску.

    Рада! Лікувати ерозивний гастродуоденіт потрібно обов’язково. Адже це захворювання може не тільки трансформуватися у виразку, але і в злоякісне новоутворення.

    Види ерозивного гастродуоденіту

    В сучасній гастроентерології прийнято розрізняти 2 форми хвороби:

  • Гострий ерозивний гастродуоденіт. Гострий перебіг хвороби завжди супроводжується вираженими клінічними проявами, тому не викликає труднощів в діагностиці.
  • Хронічний ерозивний гастродуоденіт. Така форма захворювання є вкрай небезпечною, оскільки протікає без симптомів. Відбувається непомітне ураження слизових шлунка, що загрожує появою серйозних наслідків.
  • Але також захворювання класифікують за характером перебігу патологічного процесу. Так, ерозивний гастродуоденіт може бути:

  • Поверхневим. Такий вид розвивається в результаті загострення або на тлі гострого періоду патології. Часто поверхневий гастродуоденіт – провісник початку інших порушень ШКТ.
  • Гіпертрофічний або нодулярный. Хвороба відрізняється потовщенням слизових шлунка і дванадцятипалої кишки, вираженим запальним процесом. При відсутності лікування змінені тканини перероджуються в рак.
  • Ерозивний. Ерозивні дефекти можуть розповсюджуватися в різних частинах шлунка і досягати до 10 мм у діаметрі. Такий стан вважають передракових.
  • Геморагічний. Кровотеча з ерозій – головна ознака геморагічного гастродуоденіту. Але також спостерігається чорний кал і блювота темною масою.
  • Атрофічний. Хвороба обумовлена истончением слизових шлунка, які набувають сіруватий колір. Зміна тканин при атрофічному гастродуоденіті може привести до раку.
  • Змішаний, катаральний, рефлюкс-гастродуоденіт – види захворювання, які вважають менш небезпечними, але за умови правильної терапії.

    Рада! Кожна форма патології має свою клінічну картину, тому самостійно визначити вид захворювання складно. Без сучасної діагностики та кваліфікованої допомоги не обійтися.

    Діагностика

    Комплекс діагностичних заходів, призначає гастроентеролог для підтвердження діагнозу. Фіброгастродуоденоскопія (ФГДС) на даний момент є самим інформативним способом виявлення ерозивного гастродуоденіту.

    Обстеження шлунка виробляють з допомогою ендоскопа. Але також діагностика неможлива без допоміжних процедур:

    • гістологічне дослідження;
    • імуноферментний аналіз (ІФА);
    • внутрішньошлункова рн-метрія;
    • дихальний тест;

    • рентгеноскопія;
    • ультразвукове дослідження (УЗД).

    Додатково хворі складають загальний і біохімічний аналіз крові, аналіз сечі і калу, блювотні маси для лабораторних досліджень.

    Лікування

    Щоб вилікувати ерозивний гастродуоденіт, необхідний комплексний підхід до терапії. Вона повинна включати в себе не тільки приймання ліків, але й дотримання тривалий час лікувальної дієти.

    Мета лікування – усунення симптомів хвороби, боротьба з патогенним мікроорганізмом, зниження продукування соляної кислоти.

    Рада! Лікувати ерозивний гастродуоденіт повинен тільки фахівець, який підбирає медикаментозну терапію і коригує харчування, враховуючи перебіг хвороби та індивідуальні особливості організму кожного пацієнта.

    Медичні препарати

    Лікування ерозивного гастродуоденіту, як правило, медикаментозне. В схему терапії можуть входити лікарські препарати наступних груп:

    • Антибіотики. Призначають такі препарати, якщо в організмі була виявлена H. Pylori. Зазвичай потрібно 2 курсу антибактеріальної терапії.
    • Антисекреторні засоби. У цю групу входять кілька видів медикаментів, основна дія яких спрямована на пригнічення синтезу соляної кислоти.
    • Антацидні препарати. Призначаються для регулювання виділення соляної кислоти і відновлення нормального рівня кислотності в шлунку.
    • Гастропроеткторы. Допомагають захистити слизові від негативного впливу внутрішніх факторів.

    • Прокінетики. Показані для поліпшення моторики травного тракту.
    • Репаранты. Приймають для більш швидкого рубцювання виразок і відновлення слизової.

    Крім того, можуть бути призначені антиоксиданти (вітаміни А, Е, С), спазмолітики для купірування болю.

    Рада! Не потрібно лякатися, якщо лікар призначає седативні ліки і антидепресанти. Адже захворювання часто виникає на тлі стресу та емоційного перенапруження. Варто відзначити, що безсоння – симптом, що супроводжує ерозивний гастродуоденіт.

    Народні засоби

    Для лікування ерозивного гастродуоденіту часто застосовують народні кошти. Рослинні відвари, настої допомагають впоратися з больовим синдромом, позбутися запального процесу.

    Для приготування рослинного збору потрібно чистотіл, звіробій, ромашка, деревій. Всі інгредієнти беруть у рівних пропорціях – по 1 ч. л. Сировину перемішують і перемелюють. Отриманий збір заливають 500 мл окропу і настоюють 12 годин у термосі. Приймають відвар по 50 мл за 30 хвилин до їжі перед кожним прийомом їжі.

    Відвар з насіння льону володіє потужним загоюючою і протизапальною властивістю. Насіння льону кладуть у воду і кип’ятять до стану киселю. Його вживають по півсклянки до 3 разів на день. Курс лікування – 3 тижні. У період загострення впоратися з больовим синдромом допоможуть наступні народні способи:

    • випивають оливкова олія (1 ст. л.) і заїдають невеликим шматочком підсушеного хліба;
    • у півсклянки води додають 20 крапель настоянки прополісу, засіб випивають за 30 хвилин до їжі.

    Рада! Лікування народними засобами потрібно розпочинати тільки з дозволу лікаря. Інакше велика ймовірність погіршення стану і появи небажаних наслідків.

    Дієта

    Дієтичне харчування – невід’ємна частина лікування. Як правило, призначається дієта при ерозивно гастродуоденіті. Основне меню повинно складатися з каш, супів на овочевому або нежирному бульйоні, риби і м’яса нежирних сортів, кисломолочних продуктів, овочів. З раціону повністю виключають всю шкідливу їжу:

    • смажену;
    • гостру;
    • копчену;
    • мариновану;
    • солону;
    • жирну.

    Відмовляються від кондитерських і борошняних виробів, солодощів, прянощів, риби і м’яса жирних сортів, кислих ягід, міцного чаю і кави. Категорично заборонено вживати алкогольні і газовані напої.

    Харчування має бути дробовим, слід харчуватися невеликими порціями (не більше 200 р.) до 6 разів на день. Готувати продукти потрібно на пару, а також можна відварювати і випікати. Останній прийом їжі здійснюється не пізніше ніж за 3 години до сну.

    Профілактика

    Щоб попередити розвиток ерозивного гастродуоденіту та його загострення, необхідно дотримуватися нескладних правил профілактики:

    • своєчасно лікувати хвороби ШКТ;
    • приймати препарати тільки з дозволу лікаря;
    • дотримуватися лікувальну дієту;
    • вести здоровий спосіб життя;

    • відмовитися від шкідливих звичок;
    • дотримуватися режим відпочинку і сну;
    • уникати стресових ситуацій;
    • займатися посильною видом спорту;
    • зміцнювати імунітет.

    При ігноруванні консервативних способів лікування уражені тканини здатні переродитися в злоякісне утворення, яке істотно знизить якість життя пацієнта. Таким чином, ерозивний гастродуоденіт вимагає своєчасної терапії, тільки в цьому випадку прогноз виявиться сприятливим.