Зміст
- 1 Відношення людини до спиртним напоям
- 2 Синдром залежності від алкоголю
- 3 Ступінь пристрасті до алкоголю
- 4 Діагностика захворювання
- 5 Лікування синдрому залежності від алкоголю
Синдром залежності від алкоголю проявляється у вигляді непереборної тяги до міцним напоям. Це захворювання, яке має кілька стадій розвитку. Людина, регулярно вживає непомірне кількість алкогольної продукції, поступово проходить усі фази формування залежності. Все це в підсумку призводить до деградації особистості. Виникає маса проблем – соціальних, психологічних, фізичних. Як результат, такі люди не доживають до старості і рано вмирають.
Ставлення людини до спиртним напоям
Багато людей вживають спиртні напої. Одні повністю відмовилися від алкогольної продукції, інші роками задовольняються малими дозами по святковим дням. Треті довгий час стримуються, але при певних обставинах спиваються. Існує класифікація Бехтеля, розподіляє всіх людей по відношенню до міцним напоям.
З урахуванням цього існує 6 видів:
Таким чином, людей можна розділити за кількістю випитого за один раз і частоті прийому алкоголю.
Синдром залежності від алкоголю
Потяг до міцних напоїв проявляється у вигляді непереборного бажання випити. Вона відсуває на другий план все інше: сім’ю, роботу, власне здоров’я. А. Р. Гофман – російський доктор медичних наук, виділив 4 стадії алкоголізму.
Перша – побутове пияцтво. Людина відчуває посилене потяг до міцним напоям. Однак після бурхливого застілля він не прагне похмелитися. При цьому з’являються ознаки алкогольної інтоксикації у вигляді нудоти, запаморочення, головного болю. Навіть сам вигляд пляшки з алкоголем викликає огиду.
Друга стадія – безпосередньо алкоголізм. Основна характеристика цієї фази – абстинентний синдром, його поділяють на 4 ступені прояву:
- з’являється переважно після великих доз;
- виникає незалежно від кількості спиртного, при цьому хворий не в змозі контролювати свій потяг;
- людина відчуває непереборне бажання похмелитися на наступний після застілля день, але в якійсь мірі може стримуватися;
- бажання похмелитися бере верх над іншими потребами, для його задоволення людина здатна на злочин.
Третя стадія алкогольної залежності проявляється в яскраво вираженому абстинентному синдромі. При цьому людина здатна сп’яніти навіть від невеликої дози спиртного. Страждають внутрішні органи, спрощується психічна діяльність, знижуються інтелектуальні здібності.
Остання стадія настає після багаторічного зловживання міцних напоїв. Спостерігається деградація особистості і зниження тяги до спиртного. Часто це відбувається в старечому віці, якщо людина доживає до нього.
Ступінь пристрасті до алкоголю
Розвиток звикання також характеризується кількома послідовними стадіями. Класифікацію за такими показниками склав Д. Д. Федотов – видатний радянський психіатр. Всього було виділено чотири стадії:
Хворі з третьою стадією алкогольної залежності не проживають більше п’яти років. У четвертій стадії допомогти алкоголіку вже ніхто не в змозі. З-за важких уражень внутрішніх органів дуже швидко помирає.
Діагностика захворювання
Погіршення стану людини, пов’язане з прийомом міцних напоїв, говорить про алкогольної залежності. Навколишні хворого спостерігають такі прояви захворювання:
- людина відчуває непереборне бажання випити, відвернути від якого не можуть навіть самі близькі люди;
- спокійний раніше людина стає замкнутим, активний – проявляє агресію;
- проявляється синдром відміни або фізіологічний абстинентний стан;
- спостерігається неможливість самоконтролю під час вживання спиртних напоїв;
- оточуючі помічають відсутність ознак сп’яніння при вживанні доз, які раніше викликали сп’яніння;
- знижується здатність до дій, пов’язаних з фізичними навантаженнями, координацією рухів, інтелектуальними здібностями;
- небажання відмовлятися від спиртних напоїв, незважаючи на погіршення здоров’я та психологічного стану;
- більша частина часу витрачається на виконання дій, необхідних для придбання і вживання алкогольної продукції.
Люди із залежністю втрачають контроль над кількістю випитого і часто доходять до важкої стадії сп’яніння. Чим раніше близькі люди почнуть «бити на сполох» та сприяти лікуванню, тим краще. У клініках існують тести, що виявляють ознаки алкоголізму.
Лікування синдрому залежності від алкоголю
Терапія на ранній стадії захворювання, коли ще немає необоротних захворювань, дає позитивний ефект. Важливі чинники лікування – згода хворого і повна відмова від спиртовмісної продукції. Нарколог в кожному випадку підбирає індивідуальні методи з урахуванням причин недуги, соціальних особливостей і типу особистості.
Серед варіантів допоміжної терапії можна виділити:
- кодування, надає психологічний вплив;
- психотропні ліки, налагоджують роботу нервової системи;
- прийом препаратів і рослинних компонентів, що викликають огиду до алкогольної продукції;
- вітамінотерапія, спрямована на відновлення організму;
- дезінтоксикація спеціальними розчинами, що сприяє виведенню з організму продуктів розпаду спирту.
Крім того, за свідченнями призначається симптоматичне лікування. Воно усуває порушення роботи внутрішніх органів, пов’язане з надмірним вживанням алкоголю.
У сучасній медицині використовуються інноваційні методики лікування алкогольної залежності. До них відносяться: плазмаферез, биоксеновая терапія, ВЛОК.
Всі ці методики спрямовані на усунення гострих станів, але не дають 100-відсоткової гарантії, що хворий не візьметься за старе. Навіть 50 грам будь-якого спиртовмісної продукту здатні відродити залежність. Тому після лікування категорично забороняється вживати алкоголь. Тільки утримуючись від міцних напоїв, можна уникнути залежності
