Часто резекція шлунка — єдиний спосіб зберегти життя пацієнта. Ця важка операція має ряд протипоказань і здатна призвести до розвитку післяопераційних ускладнень. Тому її проведення — це крайня міра, на яку йдуть лікарі, після використання всіляких консервативних методів лікування.
Показання та протипоказання
Резекція (код за міжнародною класифікацією К91.1) проводиться з метою врятувати життя пацієнта або запобігти розвитку серйозних захворювань. Але бувають ситуації, коли проведення операції з видалення шлунка неможливо. Таке трапляється, якщо стан пацієнта ускладнений асцитом, метастазами, туберкульозом або ендокринними захворюваннями. Показання до проведення операції прийнято розділяти на абсолютні, коли мова йде про негайне оперативне втручання, і відносні, наприклад, ожиріння, ХЯБ, розростання поліпів у шлунку. При синдромі Золлингераэллисона, коли пухлина, диагностируемая в підшлунковій залозі, провокує посилений синтез гастрину, також показано видалення шлунка або залози. Абсолютні показання, це такі захворювання, як:
- рак;
- великі доброякісні пухлини;
- тривалі виразкові кровотечі;
- звуження пилоруса;
- пенетрація або перфорація виразки.
Передопераційна підготовка
Безпосередньо перед процедурою хворий повторно проходить повну лабораторну діагностику.
Операції проводиться після повного комплексного обстеження пацієнта, що включає такі діагностичні процедури, як:
- аналізи крові, визначення її групи та згортання;
- ФГДС;
- УЗД шлунка, щитовидної залози, жовчних проток та печінки;
- визначення функціонального стану легенів;
- аналіз сечі;
- ЕКГ;
- печінкові проби;
- рентген органів грудної клітки.
Безпосередня підготовка пацієнта до операції починається з встановлення йому спеціального режиму дня і харчування. Для профілактики ускладнень пацієнту рекомендують не приймати медикаменти на основі ацетилсаліцилової кислоти і нормалізувати вагу. За день до втручання припиняють прийом їжі і роблять очисну клізму.
Види і методи резекції
Існує багато різних технік проведення операції.
Провівши повне обстеження пацієнта і з’ясувавши локалізацію проблемної ділянки в органі, лікар визначається з методикою проведення операції. Ендоскопічне втручання найменш травматично і швидке. Враховуючи розмір патології та її локалізацію (у дистальній, проксимальної або серединної частини), проводять такі види резекції:
- часткова;
- велика;
- субтотальна;
- тотальна.
Формують анастомоз, використовуючи дві методики. Перша — резекція шлунка по Більрот 1. Вона передбачає з’єднання частини шлунка з отвором дванадцятипалої кишки. Резекція шлунка по Більрот 2, при якій з’єднання відбувається з худою кишкою, застосовується частіше. Можливі використання цих методів у модифікації. Наприклад, операція по Гофмейстера Финстереру передбачає формування штучного антрального клапана, а резекція шлунка за Бальфуру — створення межкишечного соустья.
При ожирінні видаляється більша частина органу, але зберігаються всі його сфінктери і клапани. Цей вид операції називається рукавна або поздовжня резекція шлунка (інші назви «злив» або вертикальна).
Техніка виконання порожнинної операції
Схему проведення операції визначають індивідуально залежно від поставленого діагнозу.
Обстеживши пацієнта, лікар визначає метод резекції. Безпосередньо перед хірургічним втручанням, проводять очищення органів ШКТ. Резекція шлунка проводиться під загальною анестезією, але якщо існують протипоказання до нього, то використовують міорелаксанти для локального блокування м’язів і нервових закінчень.
Лапаротомічна операція починається з верхнесрединного розсічення абдомінальної стінки. Спочатку відокремлюють великий і малий сальники від ободової кишки, великої кривизни і печінки. Перев’язують праву і ліву шлункові артерії і визначають рівень резекції органу. Подальша схема дій залежить від того проксимальна, дистальна, рукавна або субтотальна резекція шлунка потрібно.
Безпосереднє висічення органу та формування анастомозу проводять з допомогою жому Пайра. Ним обмежують місце резекції з двох сторін, після чого электрокаутером розрізають стінку шлунка і «запаюють» судини. Таку ж процедуру проводять і з 12-палої кишкою. Накладають шви і формують анастомоз. При неоперабельному раку хід операції змінюється, накладають обхідний анастомоз, а черевну порожнину зашивають.
Лапароскопічний метод втручання
Така техніка дозволить уникнути великих розрізів.
Лапароскопічна клиноподібна операція проводиться ендоскопічним інструментарієм через 5 отворів в черевній стінці. Видалення онкологічного вогнища в слизовій шлунка можна провести з допомогою нових технологій, які успішно впроваджені в практику не тільки за кордоном, але й у вітчизняних клініках. Ендоскопічна резекція слизової і ендоскопічна диссекція підслизового шару дозволяють видаляти поліпи та онкологічні новоутворення, проводити рукавну операцію (злив), використовуючи такі варіанти, як:
- петльові біопсія;
- аспірація слизової;
- трансгастральная резекція;
- методика з використанням двох – або трьохканального ендоскопа.
Ендоскопічна операція має ряд переваг. Усунення проблеми слизової оболонки без порушення фізіологічного будови шлунка попереджає багато можливі наслідки, а пацієнт відновлюється швидше.
Ускладнення після оперативного втручання
Можлива поява запального процесу.
Постгастрорезекционные ускладнення можуть виникнути відразу після операції або через деякий час. Ранні з них, наприклад, кровотечі або інфікування рани, провокує запалення, перитоніт, шок. Часто підвищується температура, падає АТ, в результаті чого настає кома. Життя пацієнта після гастректомія змінюється, виникають проблеми з травленням. Розглянемо деякі наслідки резекції шлунка докладніше.
Біль у животі, порушення перистальтики і мимовільна відрижка виникають після прийому невеликої кількості їжі. Надлишок солі в раціоні викликає у пацієнта пронос, а надмірно жирна їжа — стеаторею та швидку втрату ваги. Шлунковий сік, виявляє бактерицидні властивості, секретується в недостатній кількості, що потенціює зростання бактерій і такі ускладнення після резекції шлунка, як:
- інтоксикація;
- руйнування ворсинчатого епітелію кишечника і порушення його всмоктуючої функції;
- панкреатит або недостатність підшлункової залози;
- рефлюкс жовчі, внаслідок чого виникає печія та блювання;
- кишкова непрохідність.
Якщо є 2 і більше симптомів, говорять про пострезекционные синдроми. Серед них часто діагностують, такі як:
- анастомозу;
- виразкова освіта;
- постваготомическая діарея;
- демпінг-синдром;
- синдром привідної петлі;
- недокрів’я;
- синдром малого шлунка (після тотальної або субтотальної резекції).
Синдром привідної петлі
Після прийому їжі больові відчуття різко посилюються.
Ускладнення, що виникає після операції по Б2 способом. Загин у місці з’єднання утрудняє відтік кишкових соків і їжі, які накопичуються тут. Це провокує наростаючий біль, нудоту і блювоту. Медикаментозні засоби при цьому стані не ефективні. Пацієнту рекомендують харчуватися маленькими порціями. Якщо це не дає результату, то потрібно зробити повторну операцію і новий анастомоз.
Анастомозу
Найбільш часте органічне зміна після операції на шлунку. Застійні явища і порушення трофіки слизової оболонки призводять до стійкого больового синдрому після їжі, виникають розлади травлення і всмоктування, які супроводжують здуття, нудота, слабкість. Тривалий подразнюючу дію закінчується хронізації процесу, розвитком ерозії або виразки. Такі типи ускладнень потребують повторного оперативного втручання.
Демпінг-синдром
Видалення пилоруса порушує евакуаторну роботу шлунка. Рання його форма характеризується появою протягом години після їжі спазмів, проносу, прискореного серцебиття і гіпотонії. Пізній демпінг-синдром виникає через 2-3 години, і викликаний надмірним надходженням в кров інсуліну. Падіння при цьому рівня глюкози супроводжується тахікардією, слабкістю і помутнінням свідомості.
Реабілітація
Перший час рекомендовано подрібнювати їжу.
Використання знеболюючих засобів, нормалізація кровообігу і метаболізму, а також якісний догляд і профілактика ускладнень — все це прискорить відновлення пацієнта. Успіх реабілітації залежить від психоемоційного благополуччя, дієти, фізичної форми. Післяопераційний період вимагає спокою. Фізичні навантаження повинні бути мінімальні, а руху нерізкими, з часом можуть бути рекомендовані заняття ЛФК і піші нетривалі прогулянки.
Повна реабілітація пацієнта триває 6-8 місяців, протягом яких обов’язково носіння бандажа, прийом ензимів і регулярний, кілька разів на рік, огляд лікаря.
Особливості дієти
При віддаленому шлунку потрібно дотримуватися особливий режим і раціон. Спочатку їжа вливається хворій через зонд. Якщо застійних явищ не спостерігається, то поступово вводять напіврідку відварну їжу: бульйони, каші, супи. Частота прийому — 4-6 разів на день. Категорично заборонено копченості, соління, маринади, прянощі та інші продукти, що стимулюють шлункову секрецію.
Післяопераційний прогноз
Успішна операція та реабілітація дає хороші шанси для повного одужання. Якщо пацієнт не буде переходити межі дозволеного, вести правильний спосіб життя і прислухатися до думки лікаря дієтолога, то зможе жити повноцінним життям. Якщо операція проводилася для усунення онкологічного захворювання, то в 80% випадків рецидиву не трапляється.
