Дискомфортні відчуття в області стравоходу виникають, коли його стінки довго дратуються шлунковими викидами. Рефлюкс-езофагіт виникає при зниженій активності стравохідного сфінктера і часто супроводжує травні недуги. Лікування комплексне, включає препарати і дієту. Припустимо полегшувати симптоми народними засобами.
Причини хвороби та механізм її розвитку
Мимовільна зворотна евакуація шлункового соку в стравохід називається рефлюксом. У нормі, такі м’язові рефлекси відбуваються кілька разів на день і не відчуваються людиною. Причиною відсутності дискомфорту служать механізми захисту організму, такі як цілісний слизовий шар, тонус м’язового замикача травного каналу, нейтралізація кислоти. Якщо захворювання розвивається — значить функціональність цих елементів порушена. Розслаблення сфінктера призводить до повтору явища рефлюксу шлунка і подразнення слизового покриву стінок нижньої третини стравоходу, гіперемії, набряклості тканин, виникнення рефлюкс гастриту. Поступово патологія поширюється по всій поверхні органу, а при запущеному процесі його стінки починають руйнуватися. Сприяють виникненню рефлюкс-езофагіту у дорослих такі фактори:
- надлишок шкідливої їжі в раціоні;
- зловживання алкоголем і сигаретами;
- зайва вага;
- пошкодження під час операцій, стан після гастректомія;
- постійне нервове напруження;
- сильне навантаження на м’язи преса, підйом вантажів;
- тривалі медикаментозні курси;
- діафрагмальна грижа;
- період вагітності;
- патологічне ущільнення органів і тканин.
Види недуги
Види захворювання відрізняються особливостями клінічної картини.
Виділяють різновиди захворювання, кожна з них відрізняється причинами виникнення, особливостями клінічної картини та впливу на слизову оболонку травного каналу. Класифікація хвороби необхідна, щоб спрогнозувати її перебіг, можливість появи ускладнень, а також підібрати грамотну схему для лікування рефлюкс-езофагіту.
| Види | Особливості |
| Неерозівний | Слизовий покрив травного каналу набряклий і гіперемована |
| Ерозивний рефлюкс-езофагіт | На стінках формуються ерозії |
| Фібринозний езофагіт | Уражаються тільки верхні шари слизової оболонки |
| Біліарний | У вмісті, яке евакуюється в травний канал, міститься жовч |
Ступеня пошкодження
Захворювання розвивається поступово. Характер ураження на першій стадії вогнищевий, локалізується тільки в нижньому відділі, але з часом зона запалення розширюється. Інтенсивність симптоматики визначається величиною і глибиною ураження. Рефлюкс-езофагіт ступеня 2 вже має помітні ознаки. Залежно від міри поширення патології виділяють 4 стадії, представлені в таблиці:
| Стадія | Особливості |
| 1 | Окремі осередки поверхневих дефектів |
| 2 | Початок збільшення і злиття вогнищ ерозивних |
| 3 | Дистальний рефлюкс-езофагіт — патологія охоплює нижню третину травного каналу, а слизовий шар повністю вражений |
| 4 | Формування виразки на пищеводных стінках, звуження просвіту органа |
Позбутися від рефлюкс-езофагіту назавжди можливо, якщо почати терапію на 1 ст. розвитку хвороби.
Симптоми патології
Печія може свідчити про першої стадії захворювання.
Захворювання тривалий час може не турбувати пацієнта інтенсивними симптомами, а іноді рефлюкс-езофагіт плутають з респіраторними, серцевими, стоматологічними недугами з-за присутності неспецифічних ознак. Прояв 1 стадії хвороби — печія, яка виникає після вживання дратівливих продуктів, при нахилах тіла вперед і в лежачому положенні. Симптоми рефлюкс-езофагіту:
- відрижка з повітрям, кислим, гірким смаком;
- гіперсалівація;
- нудота і блювання;
- поганий присмак у роті вранці;
- важкий хворобливе ковтання;
- часта і тривала гикавка;
- біль і печіння в епігастрії;
- кашель;
- відчуття нестачі повітря;
- запалення глотки і гортані;
- ком у горлі;
- карієс;
- осиплість голосу.
Що потрібно для діагностики?
При регулярному і тривалому виникненні печії необхідно піти на прийом до гастроентеролога.
Складність раннього виявлення рефлюксного езофагіту етіології полягає в його безсимптомному початку. При появі регулярних і тривалих епізодів печії потрібно звернутися до гастроентеролога. Лікар збере необхідну інформацію про симптоми, спосіб життя і харчування хворого, проведе огляд і пальпацію живота. Для уточнення діагнозу призначаються такі обстеження:
- ФГДС. Потрібно робити для перевірки стану слизового шару, визначення розмірів виразок, ерозій, кровотеч.
- Біопсія тканин органу.
- Рентгенографія з барієвим контрастом дозволить побачити патологічний рефлекс закидання.
- pH-метрія — вимірювання показників кислотності травного каналу.
- Сцинтиграфія — визначає ступінь порушення моторики стравохідної трубки.
- Манометрія оцінює скоротність сфінктерів травного каналу.
- Билиметрия — виявляє лужний рефлюкс з жовчними домішками.
Лікування патологічного рефлюксу
Після постановки діагнозу і визначення ступеня патології лікар розробляє схему терапевтичних заходів для пацієнта. Схема лікування рефлюкс-езофагіту має бути комплексною. Основна мета — позбутися від причини патологічних закидів. Застосовуються медикаменти, лікування травами, дієта. У запущених (до 4 ступеня) і ускладнених випадках знадобиться хірургічна допомога.
Всі симптоми рефлюкс-езофагіту значно посилюються в положенні лежачи, особливо після їжі, а в сидячій позі — зменшуються.
Необхідні препарати
Алмагель захищає слизову оболонку шлунка.
У лікуванні медикаментами застосовуються стратегії переходу від сильних до більш легким або поступове нарощування лікарської дії. Курс триває 8-12 тижнів, а потім слід підтримуючий етап, близько 6-12 місяців. Ліки допомагають захистити слизовий шар від негативних впливів, знизити секреторну активність шлунка і усунути симптоми хвороби. Гострий пептичної рефлюкс-езофагіт показано лікувати такими препаратами, як:
- Антациди:
- «Алмагель»;
- «Фосфалюгель»;
- «Гевискон»;
- «Маалокс».
- Антисекреторні:
- «Омепразол»;
- «Ранітидин».
- Прокінетики:
- «Мотиліум»;
- «Ганатон».
Дієта, як лікувальна захід
Часник необхідно повністю виключити з раціону.
Обов’язковим пунктом лікування є суворе виконання дієтичних рекомендацій. Хронічний езофагіт зажадає їх довічного дотримання. Пацієнту рекомендується харчування маленькими порціями, до 7 разів на добу. Рекомендується витримувати проміжок між вечерею і сном 2-4 години. Їжа повинна бути теплою. Повністю забороняються продукти, що ослабляють стравохідний сфінктер — цибуля, часник, перець, кава, шоколад, алкоголь. З меню також варто виключити жирні, гострі, смажені, копчені страви, соки з кислих фруктів і ягід, гриби, бобові, імбир. Їсти можна нежирні кисломолочні продукти, яйця некруто, каші на воді, котлети з м’яса або риби, приготовані на пару. Можна пити неміцний чай, солодкі соки, цикорій. Овочі і фрукти показані тільки в переробленому вигляді.
Лікування рефлюксу народними засобами
Прискорити одужання і полегшити інтенсивність симптомів допоможуть нетрадиційні методики. Природні ліки з захисним ефектом — насіння льону, овес, живокіст, корінь алтея. Ці компоненти при змішуванні з теплою водою виділяють слиз, яка обволікає стінки травного каналу. Швидко зняти печію допоможе яблучний оцет, сік сирої картоплі, алое, козяче молоко, лляне масло. Мед при рефлюкс-езофагіті можна вживати розведеним у воді. Для відварів застосовують ромашку, мелісу, звіробій, липу, материнку. Можна приймати готові аптечні трав’яні збори.
Щоб уникнути нічних нападів печії, спати рекомендується з піднесеним узголів’ям ліжка.
Хірургічний метод
Якщо консервативні методи лікування не дали результату, то можуть призначити оперативне втручання.
Якщо хвороба не лікується консервативними заходами протягом півроку, спостерігаються часті рецидиви, ускладнення, є привід для втручання хірурга. Операції проводять для видалення гриж та усунення дефектів сфінктера. Операція може проводитися традиційним методом, проте часто застосовується і лапараскопия, особливо при боротьбі з кровотечами. Інструментарій вводиться крізь тонкий розріз, шрамів не залишається, а період відновлення дуже короткий.
Чим небезпечні ускладнення?
Неуважне ставлення до симптомів рефлюкс-езофагіту небезпечно виникненням серйозних наслідків. Регулярний занедбаність шлункових мас в стравохід — провокуючий фактор такого захворювання, як атрофічний рефлюкс-гастрит. Ця хвороба шлунка сприяє появи ракової пухлини органу, при цьому пацієнт не відчуває болю, оскільки нерви відмирають. На стінках стравоходу утворюються виразки і ерозії, відкриваються кровотечі. Постійне запалення призводить до стенозу стравохідної трубки. Трапляється і заміна клітин епітелію травного каналу шлунковими — стравохід Баррета. Це ускладнення служить пусковим механізмом появи злоякісної пухлини.
Прогноз і профілактика
Захворювання 1 ступеня розвитку при коректному і своєчасному початку терапії можна вилікувати повністю. При перехід у хронічний вигляд потрібно довічне дотримання рекомендацій лікаря і регулярні медичні огляди. Загострення проявляється в осінньо-весняний сезон і усувається медикаментозно. Якщо ускладнення відсутні, хвороба не небезпечна для життя і працездатності пацієнта. Профілактикою появи патологічного рефлюксу є раціональне харчування, боротьба з курінням і пристрастю до алкоголю, зменшення рівня стресових факторів. Усунути зайву вагу допоможуть комплекси ЛФК. Не варто сильно навантажувати м’язи преса і носити тиснучу грудну клітку одяг.
