Пронос        20 Червня 2018        2117         Коментарі Вимкнено до Зелений пронос у собаки: причини і лікування

Зелений пронос у собаки: причини і лікування

Зміст

  • 1 Причини
  • 2 Клінічні прояви
  • 3 Діагностика
  • 4 Лікування
  • 5 Харчування
  • 6 Профілактика

Зелений пронос у собаки може бути спровокований безліччю причини, як простих, так і становлять загрозу для життя вихованця. Рідкий стілець, як правило, сигналізує про наявність порушень у роботі органів травного тракту. При цьому сама по собі діарея не є самостійним захворюванням, а лише виступає в якості симптому, що вказує на системні та функціональні збої в організмі.

Визначити природу патологічного процесу можна за кольором і консистенції калових мас. Так, наприклад, рідкий стілець зеленого кольору може відзначатися при наявності дисбактеріозу, захворювань вірусного походження або ж банально унаслідок незбалансованого харчування. Щоб підібрати правильне лікування важливо визначити фактор-провокатор такого стану, тому при появі цього симптому бажано не нехтувати послугами ветеринара.

Причини

Тривала діарея – явна ознака протікання патологічного процесу в організмі, який не можна залишати без уваги. Тварина потребує негайного лікування, оскільки в іншому випадку існує ймовірність сильного зневоднення організму, а також серйозних порушень у функціонуванні внутрішніх органів.

Щоб лікування дало позитивні результати, а не ускладнило ще більше ситуацію, важливо виявити першопричину такого явища і тільки потім призначати відповідну терапію.

Поява зеленого проносу у собаки може вказувати на розвиток гнильних процесів у кишечнику. Такий стан досить часто спостерігається при порушенні мікрофлори.

Зелений колір калу можуть надавати жовчні ферменти, поява проносу даного відтінку може бути пов’язано з патологіями в жовчному міхурі або жовчних протоках.

Також існують і інші причини такого роду діареї. До них відноситься:

  • гострі або хронизированные захворювання підшлункової залози, печінки;
  • запальні процеси в шлунково-кишковому тракті;
  • алергічні реакції;
  • корми, що не відрізняються підвищеною якістю;
  • незбалансоване харчування;
  • інфекційні процеси у кишечнику, спровоковані гнильної мікрофлорою;
  • порушення моторики органів травлення;
  • отруєння хімічними речовинами або сильними отрутами.

У деяких випадках пронос зеленого кольору спостерігається внаслідок тривалої антибактеріальної терапії, яка була призначена для придушення життєдіяльності інфекції в кишечнику. Це могло спровокувати порушення функцій тонкої кишки, які призвели до розвитку процесів бродіння.

Калові маси темно-зеленого кольору найчастіше сигналізують про наявність аденовірусного гастроентериту, чуми, сальмонельозу, виразкового ураження слизової кишечника.

Клінічні прояви

Якщо проносу крім зеленого кольору спостерігаються інші додаткові симптоми, а загальний стан тварини погіршується, то найімовірніше причиною такого явища виступає зараження найпростішими, вірусними або бактеріальними патогенами.

Обов’язкове відвідування лікаря необхідно у разі появи таких симптоматичних проявів, як:

  • розлад апетиту або повна відмова від їжі;
  • стрімка втрата ваги;
  • ознаки інтоксикації;
  • рясні виділення з носа слизового або гнійного характеру;
  • підвищена сонливість, малорухливість, слабкість;
  • зміна кольору слизової оболонки очей;
  • порушення координації;
  • зниження або різке підвищення температури тіла.

Ступінь вираженості клінічних проявів залежить від віку собаки, загальної опірності організму, інтенсивності протікання захворювання.

Діагностика

При зверненні до ветеринара крім анамнезу та фізичного обстеження, що включає в себе вимірювання температури, пальпації живота, перевірки серця і порожнини рота, проводиться ряд лабораторних досліджень. Діагностичні заходи при зеленому проносі складаються з:

  • аналізу калу на визначення наявності паразитарних організмів, інфекційних агентів;
  • загального і біохімічного аналізу крові;
  • ультразвукового обстеження органів травної системи;
  • рентгена.

Також у деяких випадках може знадобитися проведення біопсії, як єдиного методу визначення деяких хвороб.

Лікування

Вибір тактики лікування залежить від причини, яка спровокувала появу калу зеленого відтінку. Найбільш підходящу терапію для вихованця може підібрати тільки кваліфікований фахівець після отримання результатів діагностичних досліджень. Призначати лікарські препарати самостійно вкрай не рекомендується, бо неграмотне застосування медикаментів може тільки погіршити ситуацію.

Як правило, при зеленій діареї у собак призначаються протидіарейні препарати, пробіотики, адсорбуючі та ферментні засоби. У разі виникнення проносу на тлі дисбактеріозу, головним завданням лікування є нормалізація мікрофлори кишечника, а також запобігання гнильних процесів.

Якщо причиною зеленої діареї стало інфекційне захворювання, призначається антибактеріальна терапія. При наявності додаткових симптомів, що проявляються у вигляді блювання, підвищеної температури, призначені жарознижуючі препарати, засоби протизапальної дії, а також ліки, що сприяють припинення блювоти. Також може бути призначено внутрішньовенне введення колоїдного і фізіологічного розчинів за допомогою крапельниці.

Тривалість терапевтичного курсу і дозування визначаються лікарем в індивідуальному порядку на кожному окремому випадку, з урахуванням ступеня вираженості клінічних проявів, природи захворювання і віку собаки.

Харчування

При появі зеленої діареї слід витримати собаку на голодній дієті. Для цуценят достатньо буде 12 годин, дорослим вихованцям необхідно обмежити харчування на добу. Також необхідно забезпечити рясний питний режим, це дуже важливо, оскільки тривалий рідкий стілець провокує зневоднення організму і викликає сильну інтоксикацію.

У цей час можна давати собаці відвари на основі лікувальних трав, які надають сприятливий вплив на перистальтику кишечника (ромашку, кору дуба). Також нормалізувати стілець може допомогти рисовий відвар, який слід давати вихованцеві тричі на добу.

Якщо причиною зеленого проносу став гнильний процес у кишечнику, необхідно виключити з раціону харчування м’ясні продукти, яйця, рибу. Зазвичай призначають собакам спеціальні корми, які сприятимуть нормалізації роботи ШЛУНКОВО-кишкового тракту, у випадку знаходження вихованця на готовому раціоні, рекомендована щадна дієта.

У цей період можна давати собаці такі продукти:

  • відварне нежирне м’ясо;
  • кисломолочні продукти, що містять низький відсоток жирності;
  • картопляне пюре.

Повністю виключити з раціону слід:

  • холодні продукти підвищеної жирності;
  • смажені і копчені продукти;
  • сире м’ясо;
  • молоко.

У більшості випадків лікувальна дієта при проносі у собак аналогічна тій, що призначається людям в подібних ситуаціях. Також важливо виключити будь-які сухі корми, оскільки навіть в самих високоякісних міститися жири, які протипоказані до вживання під час діареї.

Профілактика

Кращим лікуванням для вихованця буде поєднання якісного домашнього догляду і дотримання всіх лікарських рекомендацій. Зберегти здоров’я тварини, можна дотримуючись простих правил:

  • Важливо всі терапевтичні заходи строго погоджувати з лікарем. При виникненні труднощів у лікуванні слід повторно проконсультуватися з фахівцем.
  • Необхідно дотримуватися всі приписані лікарем рекомендації щодо лікувальної дієти.
  • Обов’язково слід стежити за станом собаки. Поява крові у випорожненнях, тривале порушення стільця, зміна кольору калу не можна залишати без належної уваги, так як подібні симптоми можуть вказувати на наявність серйозних захворювань.
  • При появі діареї важливо забезпечити збалансування харчування тварині. Не можна допускати поїдання зниклих продуктів, сторонніх предметів, неякісних готових кормів.
  • Щорічно необхідно перевіряти вихованця на наявність паразитарних організмів і інфекційних процесів.
  • У разі відсутності поліпшень на тлі проведеного лікування, слід повторно звернутися до ветеринара для проведення додаткової діагностики та корекції тактики лікувальних заходів.
  • Не варто займатися самолікуванням і тим більше самовільно призначати лікарські засоби, призначені для лікування людей. Неграмотний вибір медикаментозного препарату може не тільки не принести позитивних результатів, але і може значно погіршити стан собаки.

    Всі лікувальні заходи повинні бути строго узгоджені з досвідченим кваліфікованим фахівцем. Важливо пам’ятати, що ми у відповіді за того, кого приручили, тому не варто нехтувати здоров’ям свого маленького друга.