Зелений пронос у немовляти: причини і лікування

Зміст

1 Причини
2 Симптоми
3 Діагностика
4 Коли потрібно турбуватися
5 Які аналізи здати
6 Можливі ускладнення
7 Лікування
8 Профілактика

Один з важливих показників здоров’я малюка — частота і колір випорожнень. Формуючись, травна система новонародженого вкрай чутлива до різного роду змін (нових продуктів, прийому ліків, інфекцій). Зелений пронос у немовляти — сигнал про можливий розвиток патологічного процесу. Батькам важливо якомога швидше відреагувати на нього, щоб уникнути важких ускладнень.

Зміст

Причини

Існує ряд факторів, що пояснюють появу зеленого проносу у немовлят:

процес формування травної системи у перший місяць життя дитини;
відходження меконію (особливої речовини складається з слизу, жовчі і перинатальних волосся) в перші десять днів життя малюка;
грудне вигодовування. Будь-які зміни в харчуванні матері-годувальниці миттєво відображаються на стані травної системи малюка;
утруднений процес годування груддю. Недостатня кількість грудного молока для новонародженої вкрай негативно впливає на формування процесу випорожнення. Кал застоюється і при спорожненні набуває зеленуватий відтінок;
введення прикорму. В перші дні після того, як малюк спробував новий продукт у нього може початися пронос;
порушення режиму прийому їжі, надмірне споживання заборонених для дитини продуктів. Пронос зеленого кольору, жмути, здуття живота — це неповний перелік побічних ефектів, що виникають, якщо дитина харчується, не дотримуючись часовий режим, а годуюча мама захоплюється шкідливими продуктами (шоколад, газована вода, снеки, фаст-фуд);
пронос зеленого кольору при прорізуванні зубів часте явище, так як підвищене слиновиділення розріджує стілець, а ризики інфікування хвороботворними бактеріями через брудні руки і погано вимиті іграшки до рота, збільшуються в рази.

Всі ці фактори можна виключити без залучення медиків, відкоригувавши режим дня, меню, виключивши шкідливі звички.

Існує ряд захворювань — провокаторів проносу зеленого кольору, при яких симптомах дитини необхідно якомога швидше показати лікареві:

Дисбактеріоз. Низький імунітет, соматичні захворювання, інфікування хвороботворними бактеріями порушують природний баланс мікрофлори в кишечнику, провокуючи тим самим блювоту, пронос, нудоту і що найстрашніше — зневоднення.

Дизентерія — захворювання, першими ознаками якого є дуже сильна блювота, слабкість, пронос. Дизентерію провокують хвороботворні бактерії, вражаючі в організм дитини через брудні руки, немиті продукти харчування.

Сальмонельоз — захворювання, причиною розвитку якого є зараження мікроорганізмами сальмонелами. Найчастіше цими бактеріями заражені яйця і риба. Недостатня термічна обробка цих продуктів призводить до розвитку важкої форми інтоксикації, блювоти, проносу. При недостатньому та несвоєчасному лікуванні це захворювання, що дитині загрожує летальний результат.

В особливу групу ризику появи зеленого проносу входять:

Дітки, що народилися раніше терміну. Раніше поява на світ пояснює недорозвиненість пищеварочного тракту таких малюків. Недоношені немовлята дуже швидко втрачають вагу при народженні, часто зригують, погано засвоюють поживні речовини молока або суміші. Для недоношених діток пронос — часте явище.

Діти з діагнозом перинатальна енцефалопатія. Кисневе голодування порушує обмінні процеси в організмі, з-за чого у рази збільшуються ризики розвитку дисбактеріозу.

Дітки – ті, хто на штучному. Досить складно в перший місяць життя підібрати суміш для годування правильно, бо таки для малюків пронос не рідкість.

Симптоми

Які симптоми свідчать про патологічній формі випорожнень:

рідкий стілець більш двадцяти разів на добу;
водяниста структура виділень;
візуально визначаються частки піни, кров’яних згустків, слизу;
зелений колір і дуже неприємний запах фекалій.
Також особливої уваги потребує ситуація при якій:
у дитини піднялася температур тіла (може сигналізувати про розвиток дизентерії або сальмонельозу);
з’явилися постійні позиви до блювоти;
почався пронос пінистий зеленого кольору без температури — сигнал про розвиток дисбактеріозу.

При проносі дитини дуже неспокійна, плаче, відмовляється від сну, їжі і води. Сеча набуває темного відтінку.

Найважливіше при проносі, це вчасно зреагувати, а краще не допустити поява ознак зневоднення.

Найбільш характерні:

сухий язик, губи, шкіра;
підвищена частота пульсу;
сеча виділяється в незначних кількостях і дуже неприємно пахне;
різко знижується маса тіла;
у немовлят западе джерельце.

Діагностика

Зелений пронос у немовляти — це привід до негайного огляду лікарем педіатром. Лікар уважно оглядає малюка і уточнює у батьків ряд основних моментів:

коли саме почався пронос;
дитина знаходиться на грудному вигодовуванні або живиться сумішами;
що є годуюча мама;
чим годували малюка до початку проносу;
наявність контактів з людьми зі схожими симптомами;
як часто мочиться на грудному вигодовуванні, немає домішок крові в калі;
яка температура тіла малюка.

Підтвердити передбачуваний діагноз — причину зеленого проносу у немовляти, педіатр може на підставі результатів проведеного лабораторного та інструментально обстеження.

Коли потрібно турбуватися

Термінова госпіталізація показана в ситуації коли:

стрімко (за годину) температура тіла дитини підвищується до значення 38-40С;
животик малюка дуже щільний, при пальпації виникають сильні болі, виділяються гази;
прийом рідини провокує блювоту;
в калових масах присутні кров’янисті виділення;
дитина апатичний, не реагує на зовнішні подразники;
малюк безупинно плаче;
малюк відмовляється від їжі та води.

Будь-яка з перерахованих вище ситуацій — це сигнал до негайного реагування та надання медичної допомоги. Зволікання може призвести до розвитку важких ускладнень, аж до летального результату.

До приїзду швидкої допомоги або госпіталізації, малюка необхідно випоювати. Кожні п’ять–десять хвилин, дитині вливають водно-сольовий розчин (продається в аптеці), або чисту кип’ячену воду.

Категорично заборонено самостійно приймати рішення про необхідність вживання антибіотиків. Тільки лікар може правильно визначити стан малюка, частоту і дозу прийому медикаментів.

Які аналізи здати

Діагностувати природу розвитку патологічного процесу лікар може за результатами наступних аналізів:

Бактеріальний аналіз калових мас.

Лабораторний аналіз крові.

Дослідження крові на кишкові інфекції.

Лабораторний аналіз сечі.

Аналіз калу.

Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини.

Можливі ускладнення

Пронос зеленого кольору — симптом, який не можна залишати без уваги. Ігнорування змін кольору, консистенції і запаху виділень в поєднанні з іншими симптомами може стати причиною розвитку таких ускладнень:

судом;
зневоднення;
дерматиту і запалення шлунка (при дисбактеріозі);
порушення функціонування кишечника;
запалення сигмовидної кишки.

Не приймаючи ніяких заходів лікування при проносі, у дитини уражається нервова система, може розвинутися набряк мозку. Запущена форма дизентерії загрожує кишковими кровотечами, випаданням прямої кишки, невритом, енцефалітом, анемією.

Лікування

Існує чіткий перелік дій лікувальної терапії зеленого проносу у дитини:

До приїзду швидкої або візиту до лікаря дитину необхідно випоювати. Зменшити ризики зневоднення допоможуть водно-сольові розчини, суспензії Регідрон.

Виноска: заборонено призначати самостійно малюкові прийом лікарських препаратів. Винятком може стати сорбуючий препарат Смекта. Інші медикаменти призначає тільки лікар після проведеного обстеження.

Залежно від причини проносу маленькому пацієнтові можуть призначити прийом антибактеріальних препаратів, протимікробних і протизапальних засобів, препаратів, що відновлюють природну мікрофлору кишечника.

Лікувальна дієта. При проносі, в процесі лікування суворо заборонено давати дитині молочні продукти. Годування груддю зберігають, з поправкою на обсяг з’їдається молока (його зменшують). Годування дитини має проходити з перервами не більше ніж шість годин.

Профілактика

Запобігти розлади травного тракту, результатом якого є зелений пронос можна, дотримуючись нескладні рекомендації:

для годуючої матері основне правило — дотримуємося режиму правильного харчування. Необхідно виключити з меню всі продукти–алергени, газовані напої, алкоголь, фаст-фуд. На період годування груддю варто відмовитися від смажених, гострих, пряних, надмірно солоних страв;
прийом лікарських препаратів проходить тільки за призначенням та під суворим контролем лікаря;
для малюків – искусственников вибір суміші це відповідальність батьків і лікуючого педіатра. Тільки спільними зусиллями можна підібрати ідеальну суміш для годування;
вводити новий продукт в меню дитини слід міні дозами, уважно контролюючи реакцію організму малюка. Добре вести харчовий щоденник, в який записується дата і порція нового продукту;
ніколи не облизуйте соки пустушки, ложки дитини. Гігієна насамперед;
контролюйте чистоту рук малюка. Для дітей старшого віку важливо прищепити дотримання правил особистої гігієни.

Усунути зелений пронос — відповідальність батьків. Уникнути важких ускладнень і зневоднення організму можна при своєчасній реакції на проблему і чіткого виконання всіх рекомендацій лікаря.