Зелений пронос у дитини: що робити?

Зміст

1 Причини
2 Супутні симптоми
3 Діагностика
4 Перші дії
5 Основне лікування
6 Ускладнення та профілактика

За кольором і консистенції калових мас дитини можна судити про правильність функціонування органів травної системи. Часто батьки звертаються до лікаря з причини, що виявили зелений пронос у дитини. У деяких випадках це ніяк не впливає на загальне самопочуття, а іноді виникає різна неприємна симптоматика, за якою можна скласти клінічну картину конкретної хвороби.

Зміст

Причини

В яких випадках колір рідкого стільця може бути зеленим? Причин безліч, які залежать від таких факторів, як харчування дитини, його вік, стан загального здоров’я. Відразу після виявлення такого патологічного стану необхідно подумати, що ж могло посприяти його появи. Певні причини можуть викликати не тільки зміна колірного відтінку калу, але і інші неприємні симптоми. Усунути патологічні джерела зможе тільки фахівець.

Вплив на організм деяких провокуючих факторів може вплинути на зміну кольору калу, але це вважається нормою і не вимагає проведення будь-якого лікування. До них можна віднести:

меконій новонароджених (в перші 10 днів життя дитини поява проносу зеленого кольору – природне явище, обумовлене особливістю функціонування шлунка);
недорозвинення органів шлунково-кишкового тракту у дітей до 1 року життя (особливо часто зелений пронос виникає при годуванні дитини грудьми);
неправильне харчування жінки, що годує дитину грудьми (це відбувається через зловживання углевосодержащими продуктами і зеленими овочами: шпинатом, брокколі, кропом, яблуками, огірками та ін);
годування дитини сумішами, в яких міститься залізо у великому обсязі;
введення прикорму (зелений стілець може спостерігатися у тих дітей, які вперше спробували грушу, брокколі, яблука зеленого кольору, солодку кашу);
неправильне харчування (така причина більше відноситься до дітей старшого віку, які в надмірному обсязі вживають углевосодержащие продукти зеленого кольору).

Патологічні причини, які можуть викликати зміну кольору калу, наступні:

розвиток дисбактеріозу, який характерний для дітей, які отримують неправильний прикорм або тих, які перенесли кишкову інфекцію, соматичне захворювання, лікування антибактеріальними препаратами;
розвиток кишкової інфекції, наприклад, ротавірусної, шигеллеза, ієрсиніозу та ін;
розвиток дизентерії;
розвиток сальмонельозу внаслідок вживання сирої їжі або погано термічно обробленої.

При виникненні проносу зеленого кольору у дитини варто негайно звернутися до фахівця, щоб уникнути небезпечних ускладнень основного захворювання.

Супутні симптоми

У тому випадку, якщо у дитини пронос зеленого кольору, і має місце розвиток певного захворювання, діарея – не єдиний явно виражений симптом. У таких випадках можуть виникати і інші прояви, за якими можна поставити попередній діагноз. Саме з цієї причини важливо виявити інші тривожні прояви до відвідування лікаря.

До них можна віднести:

підвищену температуру тіла (зелений пронос і температура – симптоми таких захворювань, як дизентерія і сальмонельоз);
пінну консистенцію калу (вказує на дисбактеріоз або кишкові інфекції);
наявність у калі кров’яних згустків (вказує на дизентерію);
темно-зелений колір калу – сальмонельоз, світло-зелений колір – кишковий розлад;
кислий запах калу (може вказувати на розвиток дисбактеріозу);
блювота і зригування (симптоми сигналізують про розвиток дисбактеріозу, дизентерії або сальмонельозу);
погіршення загального самопочуття дитини, занепокоєння, примхливість (швидше за все у дитини щось болить і це може бути кишечник).

Якщо у дитини зелений пронос без підвищення температури та іншої неприємної симптоматики, загальне самопочуття залишається нормальним, не варто впадати в паніку. Найімовірніше такий симптом зникне самостійно через 1-2 дні.

Діагностика

Тільки лікар може визначити, чому виникла діарея у дитини, а кал має зелений колір. Якщо є підозри на присутність патологічної причини такого симптому, призначають проведення наступних діагностичних заходів:

аналізу калу на ознаки дисбактеріозу;
бакпосіву калової та блювотної маси;
ректороманоскопії;
візуального огляду прямої кишки;
аналізу сечі;
копрограми;
загального аналізу крові;
РНГА крові на присутність антитіл до сальмонелле.

Саме за результатами цих досліджень можна поставити остаточний діагноз. При виявленні конкретного захворювання, що супроводжується зеленим проносом, призначають відповідне лікування. Але як полегшити тяжкий загальний стан малюка до відвідування фахівця?

Перші дії

Якщо у однорічної дитини (у немовляти або дитини старшого віку) почався пронос, ще й зеленого кольору, варто відразу почати лікувальні заходи. При відсутності явно вираженої іншої симптоматики можна зателефонувати свого дільничного лікаря і проконсультуватися.

Рекомендується викликати швидку допомогу і не проводити самолікування, якщо крім проносу присутній блювання, больовий синдром в епігастральній відділі, підвищена температура, загальна слабкість.

Перша допомога в домашніх умовах полягає в наступному:

Щоб уникнути зневоднення організму, необхідно давати дитині якомога більше рідини для пиття. Звичайна вода не підійде, адже сприяє посиленню блювоти. Можна використовувати спеціальну сольову рідину, яку можна купити в аптеці, наприклад, Регідрон, Ораліт або ін. До того ж, необхідно буде дотримуватися сувору дієту.

Враховуючи вік дитини, необхідно дати йому будь-сорбент – препарат, який здатний поглинати токсичні речовини і разом з собою виводити їх з організму. До таких можна віднести ліки Смекта, Ентеросгель та ін

Сильні лікарські препарати без призначення лікаря давати дитині суворо заборонено. В іншому випадку можна лише погіршити стан. Особливо це стосується антибактеріальних препаратів, які часто стають причиною виникнення побічної симптоматики.

У разі перебування дитини на грудному вигодовуванні припиняти лактацію не потрібно, але обсяг споживаного малюком молока повинен бути скорочено на третину.

Тривалість голодної паузи не повинна перевищувати 6 годин.

Якщо жодна з таких лікувальних заходів не принесло користі, краще звернутися до фахівця.

Основне лікування

Якщо діагностували інфекційної діареї, є не тільки діарея, але і підвищена загальна температура, необхідно буде приймати антибактеріальні препарати. У таких випадках призначають ентеросорбенти, приміром, Смекту. Подібні засоби сприяють затримці всмоктування токсичних речовин з кишкового просвіту в кровотік, що, в свою чергу, допомагає полегшити загальний стан. Щоб знизити температуру, можна дати малюкові будь-знеболюючий засіб (Нурофен або ін).

У більшості випадків дитини з таким симптомом, як зелений пронос, поміщають в стаціонарні умови, а саме, в інфекційне відділення, де лікар зможе визначити точний діагноз. У лікарняних умовах малюка ставлять на спеціальну дієту, яка сприяє розвантаженню шлунково-кишкового тракту на час терапії.

Якщо діагностовано дисбактеріоз, лікування можна проводити і вдома. Фахівець часто призначає пребіотики і прибиотики. На сучасних аптечних прилавках можна знайти безліч лікарських препаратів, які допоможуть швидко позбутися від дисбактеріозу. Підібрати найбільш підходящий під силу тільки кваліфікованому спеціалісту. Антибіотики в такому випадку не прописують.

Якщо зелений пронос у дитини в 1 рік або 2 роки викликаний недотриманням правильного раціону харчування, варто врегулювати його. Для профілактики діареї нові продукти варто вводити в раціон поступово, починаючи з самого малого обсягу.

На час терапії діареї, що супроводжується підвищеною температурою, необхідно обмежити будь годування дитини. У більшості випадків малюк і сам відмовляється їсти і змушувати це робити не варто. У разі нормального загального стану, щоб компенсувати енергетичні витрати організму, годування дозволено, але тільки не звичною їжею, а спеціальною. До такої можна віднести рисовий відвар, густий кисіль, сухарі.

Навіть після того, як діарея зникла, не варто відразу навантажувати шлунок звичною їжею. Таку їжу вводять в раціон поступово протягом 7 днів. В першу чергу вводять щадні продукти, наприклад, варену кашу, курячий суп, рис з куркою. Хлібобулочні вироби, м’ясну їжу, фрукти і овочі починають вживати в останню чергу.

Іноді навіть спеціальна дієта не допомагає досягти повного відновлення функціонування ШКТ після діареї. У таких випадках необхідний прийом ферментних засобів, що сприяють усуненню подібної проблеми.

Ускладнення та профілактика

Якщо не почати вчасно лікування проносу, має зелений колір, можна викликати досить небезпечні ускладнення, до яких можна віднести:

загальне зневоднення;
судомні напади, викликані сильним підвищенням температури;
розвиток дисбактеріозу може викликати бронхіальну астму, дерматит, гастродуоденіт, інші патології з хронічним перебігом;
набряк головного мозку, розвиток нейротоксикозу, токсичного шоку, сепсису, коми – наслідків недолікованої кишкової інфекції.

Щоб уникнути розвитку негативних наслідків, необхідно спрямувати всі сили на виключення впливу провокуючих факторів. До превентивних заходів можливо віднести:

В період годування грудьми жінка повинна дотримуватися строгої дієти, обмежити споживання будь-яких лікарських препаратів (крім тих, які дозволені до прийому в період годування груддю), в особливості, антибактеріальних засобів.

Дитини, який на штучному вигодовуванні, і у якого часто виникають рецидиви, необхідно в обов’язковому порядку показати педіатра або дитячого гастроентеролога. Лікар діагностує справжню причину проносу, і призначить найкращу суміш.

Ознайомлення з дорослими продуктами харчування лікарі рекомендують проводити поступово.

Раціон дитини, якому більше 3 років, повинен бути повноцінним, але не містити надмірну кількість вуглеводів і зелених продуктів (овочів і фруктів).

Пустушка і ложка малюка повинні бути строго індивідуальними. Навіть мамі не можна брати в рот такі, щоб, наприклад, змочити або прибрати пил. Слина дорослої людини може містити безліч хвороботворних мікроорганізмів, включаючи кишкову інфекцію.

Не варто шукати причину зеленого стільця в дитини самостійно. Визначити істинний джерело такого симптому зможе тільки фахівець на підставі результатів всіх проведених діагностичних заходів. Своєчасно звернувшись до лікаря, можна істотно знизити шанси на виникнення ускладнень.