Зміст
- 1 Епідеміологія холери
- 2 Шляхи зараження
- 3 Клінічна картина
- 4 Діагностика та лікування
- 5 Профілактичні заходи
Що таке холера, вже давно забули мешканці розвинених країн, в яких рівень життя досить високий, профілактика холери при ризику виникнення епідемії проводиться швидко, якість медичного обслуговування знаходиться на належному рівні.
Однак не все так безхмарно у світовому масштабі. Європа не боїться спалаху захворювання всередині, але побоюється (і не безпідставно) її пересування з екзотичних країн. Саме тому важливо знати причини холери, її основні прояви і правила поведінки в подібній ситуації.
Епідеміологія холери
Чума, холера і сибірська виразка вважаються давно забутими хворобами, які викликали страшні епідемії. Їх жертви обчислювалися десятками тисяч. Якщо чума і сибірська виразка останнім часом зустрічаються вкрай рідко, в поодиноких випадках, то від холери кожен рік страждають від 3 до 5 млн. людей і до 150 тис. гинуть.
Холера – це небезпечне інфекційне захворювання, що вражає слизові оболонки тонкого кишечника. Збудник холери — Vibrio cholerae, холерний вібріон.
Патогенез холери обумовлений будовою хвороботворного мікроорганізму, має такі особливості:
- Наявність джгутика, що забезпечує рухливість бактерії;
- цілеспрямованість в русі до поживним речовинам;
- виділяє екзотоксин — холероген, який активує хімічні реакції в кишечнику. Призводить до діареї з крайнім ступенем зневоднення;
- ферменти, що виділяються в процесі життєдіяльності, руйнують цілісність слизового шару і дають можливість бактерії потрапляти в м’язовий шар кишечника;
- вібріон холери має пили – своєрідні присоски, які допомагають йому закріпитися на стінках кишечника, розмножуватися і колонізувати.
Збудник холери, потрапляючи в організм людини, долає шлунковий бар’єр і потрапляє в тонкий кишечник. Саме тут він активується, виділяючи токсини, які провокують розвиток симптомів холери.
Слід зазначити, що збудник захворювання не утворює спор і капсул. Але незважаючи на відсутність захисних функцій, досить стійкий у зовнішньому середовищі. Може до місяця перебувати в активному стані в льоду і річковій воді, до півтора місяців – у морській воді. В калових масах хворої людини – до 3 днів, у грунті – до 3 місяців.
Однак високі температури (при кип’ятінні або обробці овочів і фруктів окропом гине моментально), висушування, вплив сонячних променів, обробка антисептиками і дезінфікуючими розчинами призводить до загибелі вібріона.
Шляхи зараження
Холера, як інфекційна хвороба, що загрожує всім жителям землі. До 1817 року вона «жила» тільки в Індії, але потім поширилася і за її межі. Зараз вона фіксується в 90 країнах світу.
Антисанітарні умови, в яких проживають люди в країнах Латинської Америки, Африки, Південно-Східної Азії, кожен рік провокують спалахи хвороби.
Є ризик заразитися недугу у туристів, що віддають перевагу відпочинок в Домінікані, на Кубі, Гаїті і Мартініці.
Соціальні катаклізми, землетруси та інші стихійні лиха, які залишають людей без якісної питної води, стають причиною виникнення хвороби. Остання епідемія холери, зареєстрована в 2010 році, коли хворих було понад 200 тис.
Джерело інфекції – хвора людина або носій. Механізм передачі – виключно фекально-оральний. Випорожнення в цей період не мають специфічного запаху та кольору, тому можуть залишатися непоміченими. Повітряно-крапельним шляхом захворювання не передається.
Шляхи передачі:
- Через забруднену воду, в які потрапляють стоки. В такій воді концентрація збудника дуже висока, нею небезпечно митися, використовувати в цілях приготування їжі або пити;
- контактно-побутове зараження відбувається через предмети;
- харчовий – через морепродукти, водорості, молочні продукти, фрукти і овочі, рибу і м’ясо, не піддані тепловій обробці. Бактерії на ці продукти можуть потрапити як від джерела, так і переноситися мухами.
До факторів ризику розвитку інфекції при холері відносяться:
Регідрон для дітей: інструкція по застосуванню і корисні поради для дбайливих батьків
- Використання води з водойм, забруднених стоками. Таку «рідина» не можна використовувати для потреб гігієни або побуту;
- морепродукти, не піддані достатній тепловій обробці (особливо сирі молюски та водорості);
- подорож по країнам «третього світу», де рівень життя знаходиться на низькому рівні і не дотримуються правила Санпіну;
- табори біженців, де немає елементарних умов для життя (каналізація, питна вода);
військові дії і епіцентри природних або соціальних катаклізмів.
Також в групу ризику входять люди з захворюваннями органів травної системи (зниженою кислотністю шлункового соку або з порушеннями в роботі органу, що продукує соляну кислоту).
Клінічна картина
Симптоми холери зазвичай є середньотяжким при середньостатистичному варіанті розвитку патології. Інкубаційний період може тривати як кілька годин (при блискавичній формі), так і 3-5 днів. За цей час вібріон заселяє кишечник і починає свою життєдіяльність.
Ознаки холери наступні:
Зелений кал у дорослих людей: які причини зміни кольору і про що може свідчити така дефекація
- Починається раптово з ранкових або нічних частих позивів до випорожнення;
- температурні показники залишаються в межах норми або не суттєво підвищуються;
- далі підключається фонтануюча блювота без хворобливих відчуттів або нудоти;
- спостерігається бурчання і дискомфорт внизу живота і в області пупка;
- стілець частий, спочатку просто рідкий, потім придбає консистенцію і вигляд рисового відвару, без особливого запаху або з легким рибним або картопляним ароматом;
- втрата апетиту, м’язова слабкість і постійна сильна спрага;
- почастішання пульсу на фоні зниження артеріального тиску;
- сухість шкірних покривів і слизових у роті. В деяких випадках шкіра може придбати синюватий відтінок.
При подальшому розвитку без адекватного лікування стілець стає ще більш частим, внаслідок зневоднення з’являються судоми в м’язах ніг і рук, зменшується кількість виділеної сечі аж до повної відсутності. Голос стає сиплим. Рідкий стілець спостерігається від кількох годин до 1-2 днів – при своєчасному зверненні за медичною допомогою та адекватної терапії.
Клініка холери буде відрізнятися в залежності від ступеня тяжкості патології.
Легка ступінь – самий сприятливий сценарій перебігу хвороби, закінчується повним одужанням без наслідків для організму. Симптоматика наступна:
- Загальна слабкість, спрага і сухість у роті;
- діарея до 10 разів на добу;
- може протікати без блювоти або з рідкими проявами;
- втрата рідини до 3% маси тіла у дорослих і до 2% у дітей.
Всі ці симптоми проходять протягом двох-трьох днів.
Існує версія, що при частому і регулярному прийомі рідини в цей період лікування можливе навіть без прийому лікарських засобів.
Середня ступінь тяжкості характеризується такими клінічними проявами:
- Початок швидке, рідкий стілець до 20 разів на добу;
- фонтануюча часта блювота без нудоти і дискомфорту;
- орган (кишечник) не болючий;
- загальна слабкість, постійна спрага, спровокована другий ступенем зневоднення, судоми литкових м’язів.
Важка форма характеризується частотою стільця більше 20 разів на добу, нестримною блювотою, третьої ступенем дегідратації (втрата рідини більше 10% від загальної маси тіла, критична для людського організму).
Всі інші симптоми виражені дуже яскраво і з плином часу зростають. При несвоєчасному наданні допомоги в 60% випадків хвороба закінчується летальним результатом.
Холера у дітей спостерігається найчастіше у віці від 3 до 5 років і протікає у важкій формі. Діти більш старшого віку, особливо які пройшли вакцинацію, хворіють рідше і в легкій формі. У новонароджених у більшості випадків закінчується летальним результатом.
На замітку: Діти, чиї матері перенесли холеру, мають стійкий імунітет до захворювання і навіть у дитячому віці якщо і хворіють, то в легкій формі з повним одужанням без будь-яких ускладнень.
Алгидная форма холери (вірніше період патології) – самий важкий період, протягом якого зазначається летальність.
Діагностика та лікування
Якщо немає епідемії або в самому її початку при виявленні поодиноких випадків кишкових інфекцій постановка діагнозу проводиться поетапно.
Аналоги Фуразолідону. Як і коли приниматьСобирается анамнез на основі скарг і симптомів у хворого. З’ясовується коло його спілкування за останні кілька днів. Це дає можливість спостерігати за людьми, які хворі, або носіями, або потенційними хворими.
Далі проводиться лабораторна діагностика холери – дослідження блювотних мас, фекалій. Забір матеріалу проводиться безпосередньо перед проведенням аналізу. Якщо протягом 3 годин не вдалося провести необхідні дослідження, то матеріал поміщається в лужне середовище. Найчастіше вдається виявити збудника протягом 36 годин, а в спеціалізованих лабораторіях – за 5 годин, що дуже важливо для лікування.
Як допоміжний метод використовують серологічний аналіз на виявлення антитіл в крові.
Лікування холери передбачає:
- Усунення симптомів шляхом регідратації. При легкого та середнього ступеня тяжкості – перорально, при середньотяжкій та тяжкій – внутрішньовенно;
- відновлення водно мінерального балансу через внутрішньовенне введення відповідних препаратів;
- призначення препаратів холеретиков – антибіотиків вузького спектру дії (впливають саме на холерний вібріон), але іноді призначаються антибактеріальні препарати широкого спектру дії. Терапія проводиться не менше 5 днів.
Коли починається поліпшення і людина може приймати їжу, фахівці не рекомендують дотримуватися якихось особливих дієт. Страви не повинні бути занадто жирним, гострими або солоними. Харчування дробове і часте, але невеликими порціями. По продуктам особливих обмежень немає.
Профілактичні заходи
Профілактика холери проводиться в країнах, в яких є ризик спалаху епідемії або відзначалися випадки захворювання. Такі заходи можна поділити на планові і екстрені.
Як розпізнати захворювання, коли і блювота і понос: перша допомога, лікування
У країнах Європи в цілях профілактики проводиться спостереження протягом 5 днів за людьми, возвратившимися з країн, де під час їх перебування були зареєстровані випадки захворювання на холеру.
Щеплення від холери належить до заходів специфічної профілактики. Сучасні дослідження довели, що ін’єкційні вакцини виправдано використовувати тільки в екстреному випадку. Не раніше ніж через 3 місяці за епідеміологічними показниками може бути проведена ревакцинація, що дає стовідсотковий захист від хвороби.
Але більш виправдане використання пероральних вакцин, яких існує три види. Їх рекомендують вживати тим, хто збирається відвідати потенційно небезпечні регіони. Але робити це потрібно заздалегідь (приблизно за 10-14 днів до запланованої поїздки).
Мінус такої вакцинації у тому, що вона захищає від хвороби на короткий час – від декількох місяців до півроку, не більше.
Ускладнення холери, особливо якщо лікування розпочато вчасно яких проводилося неадекватними методами, можуть бути такими:
- При слабкому імунітеті, наявності супутніх захворювань можливий розвиток абсцесів і флегмон;
- сепсис останнім часом зустрічається вкрай рідко, але в країнах з низьким рівнем життя все ще має місце;
- при важкому ступені перебігу патології та зневоднюванні четвертого ступеня може розвинутися дегідратаційний шок – посиніння окремих ділянок шкіри, зниження температури тіла, втрата голосу, тахікардія і зниження артеріального тиску до критичних показників;
- порушення в роботі головного мозку і як наслідок – кома.
Не слід думати що холера – це десь далеко і не з нами. Як показала остання епідемія в 2010 році, така біда може спіткати людину в будь-якій країні світу.
