Пронос        12 Березня 2018        259         0

Синдром Золлингераэллисона: що це таке, симптоми і лікування, опис хвороби, діагностика

Синдром Золлингераэллисона: що це таке, симптоми і лікування, опис хвороби, діагностика

Зміст

  • 1 Суть і класифікація патології
  • 2 Причини
  • 3 Симптоми
  • 4 Діагностика
  • 5 Лікування
  • 6 Можливі ускладнення
  • 7 Профілактичні заходи
  • 8 Прогноз

Синдром Золлингераэллисона діагностується досить рідко. Ця патологія може виникати в будь-якому віці. Однак найчастіше її виявляють у 20-50 років. При появі ознак недуги варто звернутися до гастроентеролога, який поставить точний діагноз. Терапія найчастіше полягає в застосуванні препаратів, які зменшують вироблення шлункового соку і сприяють загоєнню виразок. У будь-якому випадку про симптоми і лікування синдрому Золлингераэллисона повинен розповідати лікар.

Суть і класифікація патології

Багато пацієнтів цікавляться, що ж таке синдром Золлингераэллисона. Опис хвороби полягає в наступному: під цим терміном розуміють стан, який спровоковано наявністю пухлинного ураження підшлункової залози, синтезуючої гастрин. Це утворення може локалізуватися в стінці шлунка. Нерідко спостерігається ураження тонкої або дванадцятипалої кишки.

При збільшенні вмісту гастрину в крові активізується синтез шлункового соку, ферментів і соляної кислоти. Як наслідок, утворюється безліч виразкових уражень різного ступеня глибини.

Патологія здатна розвинутися у будь-якої людини, проте більшою мірою їй схильні чоловіки.

Лікарі відзначають такі різновиди хвороби:

  • Поодинокі освіти – такі пухлини діагностуються в 70 % випадків. Вони локалізуються в підшлунковій залозі.
  • Множинні пухлини спостерігаються у 25 % випадків. За зовнішнім виглядом вони являють собою ендокринні неоплазії. Осередки утворень присутні в підшлунковій залозі, аденогіпофізі, паращитовидних залозах. Також їх можна виявити в жировій клітковині черевної тканини.
  • Гипергастринемия – спостерігається вкрай рідко. При цьому виникають ліпома, освіти в наднирниках, ангиомиолипома нирок.
  • Причини

    Поки що вченим не вдалося точно визначити фактори, які провокують появу даного синдрому. Основною причиною хвороби вважається постійне і безконтрольне виділення гастрину. Це обумовлено появою пухлини.

    Приблизно в 25 % випадків у людей виявляють множинний аденоматоз першого типу, який має ендокринний характер. При цьому спостерігається ураження тканин не тільки підшлункової, але й інших різновидів залоз – щитовидної, гіпофіза, паращитоподібної.

    В окремих пацієнтів виникнення синдрому обумовлено гіперплазією продукують гастрин G-клітин. Вони локалізуються в антральной зоні шлунка. Також є теорія про спадковий характер патології. При цьому генетична схильність передається від батьків до дітей.

    Симптоми

    При синдромі Золлингераэллисона спостерігаються загальні ознаки, які супроводжують виразкову хворобу травних органів. Серед великої кількості проявів можна виділити кілька характерних симптомів. До них відносять наступне:

  • Постійний дискомфорт у верхній частині живота. Ця ознака присутня більш ніж в 50 % випадків. Найчастіше він спостерігається у чоловіків. Дискомфорт з’являється після їжі, що характерно для виразки шлунка, або натщесерце – це свідчить про ураження дванадцятипалої кишки.
  • Діарея. Даний ознака теж з’являється більш ніж у половині випадків, однак він більшою мірою характерний для жінок. Нерідко саме пронос є єдиною ознакою порушення. Стілець водянистий характер і містить трохи жирових домішок і неперетравленої їжі.
  • Поєднання болю в животі та діареї. Цей стан спостерігається більш ніж у 50 % випадків.
  • Печія, печіння в загрудинної області, відрижка. Дані ознаки нерідко приймають за гастроэзофагеальную рефлюксну хворобу. Під цим терміном розуміють систематичне потрапляння кислого вмісту шлунку в стравохід, що стає причиною пошкодження нижньої частини органу.
  • До більш рідкісним проявів даного синдрому відносять наступне:

    Синдром Золлингераэллисона: що це таке, симптоми і лікування, опис хвороби, діагностикаЕнтерит: симптоми і лікування у дорослих

    • Нудота;
    • блювання;
    • зниження ваги – найчастіше спостерігається при тривалій діареї;
    • кровотеча в органах травлення.

    Діагностика

    При появі таких симптомів потрібна консультація спеціаліста. Діагностикою синдрому Золлингераэллисона повинен займатися лікар-гастроентеролог. При проведенні первинного огляду лікар складе анамнез. Обов’язковою частиною обстеження вважається фізикальний огляд. За його результатами фахівець виявить болючість зони епігастрію і збільшення печінки.

    Крім цього, лікар призначить додаткові обстеження, що включають наступне:

    • Біохімічний аналіз крові, що дозволяє визначити вміст гастрину, – його потрібно здавати натще;
    • сцинтиграфія з октреотидом;
    • секретиновый тест;
    • рентгенографія;
    • комп’ютерна томографія;
    • УЗД;
    • оцінка базальної кислотопродукції;
    • абдомінальний селективна ангіографія;
    • магнітно-резонансна томографія.

    Лікування

    При виявленні патології пацієнт підлягає госпіталізації в гастроентерологічне або хірургічне відділення. Якщо виявляють злоякісну пухлину, людині потрібно лікуватися в онкологічній клініці.

    Метою медикаментозного лікування синдрому Золлингераэллисона є зменшення кислотності, запобігання нових виразкових уражень і загоєння існуючих. Для цього можуть бути призначені такі лікарські препарати:

    • Н2-блокатори – до них відносять Фамотидин та Ранітидин;
    • інгібітори протонної помпи – в цю категорію входять Рабепразол, Омепразол;
    • М-холінолітики – лікар може виписати Пирензепин, платифіліну гідрохлорид;
    • аналог соматостатину – Октреотид може застосовуватися.

    На замітку. Щоб уповільнити розвиток освіти або зменшити його розміри, можуть застосовуватися цитостатики. У цю категорію входять такі засоби, як Стрептозоцин, Доксорубіцин і т. д.

    У деяких випадках не вдається обійтися без оперативного втручання. Якщо гастринома не має метастазів, для її видалення проводиться малоінвазивна процедура. У більш складних ситуаціях показана тотальна гастректомія або видалення шлунку.

    Можливі ускладнення

    Синдром Золлингераэллисона: що це таке, симптоми і лікування, опис хвороби, діагностикаКров під час дефекацій – про який патології свідчить такий симптом? Якщо вчасно не почати терапію, захворювання може призвести до небезпечних наслідків. До них відносяться:

  • Перфорація виразки – передбачає появу отвори в шлунку або кишечнику. Це нерідко призводить до розвитку перитоніту, який представляє складне поразку черевних органів.
  • Стриктура нижній частині стравоходу – полягає в значному звуженні просвіту. Це обумовлено постійним впливом соляної кислоти шлунка.
  • Істотна втрата ваги – в складних випадках може спостерігатися виснаження організму.
  • Порушення функцій серця – при постійній діареї спостерігається суттєва втрата калію. Саме цей елемент несе відповідальність за нормальну роботу цього органу.
  • Метастазування гастриноми – поява пухлин в інших органах. Найчастіше страждає печінка.
  • Здавлення жовчних проток освітою – це стає причиною жовтяниці і травних порушень.
  • Травні кровотечі.
  • На замітку. Виразкові дефекти при даному синдромі відрізняються стійкістю до стандартної терапії і мають схильність до ускладнень. Вони можуть становити реальну небезпеку для здоров’я. У такій ситуації потрібне оперативне видалення освіти.

    Профілактичні заходи

    Специфічна профілактика розвитку цього синдрому відсутня. Щоб мінімізувати ймовірність розвитку недуги, потрібно дотримуватися таких рекомендацій:

    Синдром Золлингераэллисона: що це таке, симптоми і лікування, опис хвороби, діагностикаКрутить в області живота: причини і що робити?

  • Дотримуватись правил здорового харчування. При цьому важливо обмежити кількість жирних, гострих, смажених продуктів. Не варто вживати велику кількість копченостей, кава і газованих напоїв.
  • Вчасно проходити обстеження у гастроентеролога, включаючи ендоскопічне обстеження. В ході цієї діагностичної процедури лікар проводить огляд внутрішньої поверхні органів травлення. Бажано щорічно проходити таке обстеження.
  • Відмовитися від шкідливих звичок. Не варто палити і пити багато спиртних напоїв.
  • Уникати стресових ситуацій.
  • Прогноз

    Прогноз при цій патології трохи краще, ніж при інших злоякісних утвореннях. Це обумовлено повільним розвитком пухлини.

    Навіть при виявленні метастазів у печінці п’ятирічна виживаність – 50-80 %. Після серйозних операцій даний показник знаходиться на рівні 70-80 %. Смертельний результат зазвичай спровокований не самою пухлиною, а наслідками складних виразкових дефектів.

    Синдром Золлингераэллисона – досить серйозна патологія, яка може стати причиною небезпечних ускладнень. Щоб максимально знизити негативні наслідки порушень, слід своєчасно звертатися до лікаря і чітко слідувати його призначень.

    Якщо вам сподобалася стаття, пропонуємо писати відгуки і ставити лайки!